Постанова

від 12.09.2023 по справі 205/2361/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6831/23 Справа № 205/2361/21 Суддя у 1-й інстанції - Мовчан Д. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Попенко Ю.К.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2023 року у справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кретова Наталія Борисівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бойченко Тетяна Миколаївна про визнання договору купівлі продажу та договору про розірвання купівлі - продажу недійсними, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", державного реєстратора Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області Строєнко Лілії Олексіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про усунення перешкод у розпорядженні власністю,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2021 року ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кретова Н.Б., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бойченко Т.М. про визнання договору купівлі продажу та договору про розірвання купівлі - продажу недійсними.

В обґрунтування позовних вимог, які уточнювалися в ході судового розгляду справи, ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" посилалися на те, що 05 серпня 2020 року відповідно до результатів відкритих торгів між ПАТ КБ "Надра" та ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" був укладений Договір № CL48N718070_ blank про відступлення права вимоги. За умовами вказаного Договору позивач набув права вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, зокрема, за Кредитним договором №8/2006/840-К/117Р від 06 жовтня 2006 року, укладеного між ОСОБА_4 та ВАТ "КБ "Надра", та договору забезпечення зобов`язань за таким кредитним договором, яким є Договір іпотеки №117Р/1 від 06 жовтня 2006 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . Позивач вказує, що йому, як особі яка набула статус кредитора та іпотекодержателя, зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру прав стало відомо, що запис про іпотеку вказаної квартири було припинено без належних на це правових підстав. При цьому, за відсутності у базі даних Державного реєстру відомостей про обтяження такого майна іпотекою, 13 лютого 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу вказаної квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бойченко Т.М., зареєстрований в реєстрі за № 236. В ході протиправних дій, які полягали у безпідставному вилучені з баз даних Державного реєстру відомостей про чинне іпотечне обтяження, відбулась перереєстрація права власності на предмет іпотеки без згоди Іпотекодержателя з метою звільнення такого майна з-під іпотеки, що позбавляє кредитора на задоволення вимог за рахунок такого майна. На підставі викладеного ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" просили суд визнати недійсним Договір про розірвання договору купівлі-продажу від 05 лютого 2016 року, за реєстровим номером №131, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кретовою Н.Б., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо розірвання Договору купівлі-продажу від 20 вересня 2006 року за реєстровим №3200, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кретовою Н.Б. та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстру про державну реєстрацію право власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , номер РНОНМ: 845882212101, індексний номер рішення: 28184284 від 11 лютого 2016 року, запис про проведену державну реєстрацію запис прав власності/довірчої власності: 13205460, припинивши право власності за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на квартиру АДРЕСА_1 , номер РНОНМ: НОМЕР_2 ; визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 13 лютого 2016 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бойченко Т.М., зареєстрований в реєстрі за №236 та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1, РНОНМ НОМЕР_5 .

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", державного реєстратора Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області Строєнко Л.О., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про усунення перешкод у розпорядженні власністю.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що 13 лютого 2016 року між нею та ОСОБА_3 був укладений Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Вказаний договір було посвідчено у нотаріальному порядку, і на час вчинення правочину нотаріусом було здійснено всі потрібні дії щодо перевірки всіх існуючих реєстрах обтяжень та іпотек стосовно спірної квартири. Будь-яких перешкод для вчинення правочину виявлено не було. Право власності за наслідком вчинення вищевказаного правочину було зареєстровано за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. ОСОБА_1 з 13 лютого 2016 року є добросовісним набувачем, та єдиним законним власником вказаної квартири, яка придбала означену нерухомість вільною від будь-яких обтяжень. Однак, за зверненням ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" було вчинені дії щодо повторної реєстрації обтяження у вигляді іпотеки на спірну квартиру, яка була здійснена державним реєстратором Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області Строєнко Л.О. ОСОБА_1 вважає вчинення таких реєстраційних дій незаконними. На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд усунути їй перешкоди у розпорядженні власністю - квартирою АДРЕСА_1 , шляхом скасування рішення державного реєстратора Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області Строєнко Л.О. за індексним номером 55473460 від 02 грудня 2020 року про внесення змін до запису про обтяження за номером 12792962 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером - 845882212101 (квартира АДРЕСА_1 )/спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; скасування запису про обтяження за номером 12792962 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером - 845882212101 (квартира АДРЕСА_1 )/спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; припинення обтяження за номером 12792962 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером - 845882212101 (квартира АДРЕСА_1 )/спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; скасування рішення державного реєстратора Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області Строєнко Л.О. за індексним номером 55760351 від 17 грудня 2020 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстрацію іпотеки) за номером 39759040 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером - 845882212101 (квартира АДРЕСА_1 )/ спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; скасування запису про проведену державну реєстрацію іпотеки за номером 39759040 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером - 845882212101 (квартира АДРЕСА_1 )/ спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; припинення іпотеки за номером 39759040 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером - 845882212101 (квартира АДРЕСА_1 )/ спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2023 року відмовлено у повному обсязі у задоволені первісної позовної заяви ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кретова Н.Б., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бойченко Т.М. про визнання договору купівлі продажу та договору про розірвання купівлі - продажу недійсними. У задоволені зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", державного реєстратора Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області Строєнко Л.О., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про усунення перешкод у розпорядженні власністю відмовлено у повному обсязі. Судові витрати у справі за позовні вимоги за первісним позовом віднести за рахунок позивача ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп". Судові витрати по справі за позовні вимоги за зустрічним позовом віднести за рахунок позивача ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 17 травня 2023 року в частині мотивування висновків суду щодо відмови у задоволенні первісного позову змінити, зазначивши підставою для відмови у задоволенні первісного позову - відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася. Щодо відмови у задоволенні зустрічного позову просить рішення суду скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення зустрічного позову в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин у справі, невірне застосування норм матеріального та порушення судом норм процесуального права. В іншій частині рішення суду не оскаржується.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення суду від 17 травня 2023 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами частини першої статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною першою статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року в справі № 754/5841/17 зазначено, що "цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню".

У справі встановлено, ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 20 вересня 2006 року, що був укладений між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_4 , на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 75).

06 жовтня 2006 року між ВАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір № 8/2006/840-к/117Р, відповідно до умов якого ОСОБА_4 отримала кредит на умовах, визначених вказаним договором. Кредит надано банком у сумі 18 000 доларів США строком до 05 вересня 2021 року (т.1 а.с. 14, 15).

06 жовтня 2006 року у забезпечення виконання зобов`язань позичальника за вказаним Кредитним договором № 8/2006/840-к/117Р від 06 жовтня 2006 року між ВАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_4 було укладено Договір іпотеки №117Р/1, предмет іпотеки: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 45,5 кв.м. (т.1 а.с. 12, 13).

Вказане іпотечне обтяження було зареєстровано 06 жовтня 2006 року у діючому на той час Державному реєстрі іпотек приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Андрєєвою Г. О. номер запису про обтяження 12792962 (т.1 а.с. 16).

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2014 року у справі №205/9911/13-ц за позовом ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено позовні вимоги ПАТ "КБ "Надра". Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_3 ), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (і.н. НОМЕР_4 ) на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором № 8/2006/840-К/117Р від 06 жовтня 2006 року в розмірі 37 643,62 доларів США, що за встановленим Національним банком України курсом гривні складає 300885,46 грн., з яких: 121 685,27 грн. - заборгованість за кредитом; 27 110,26 грн - заборгованість по відсотках; 124 307,22 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості; штраф - 14 387,40 грн.; комісія- 13 395,31 грн. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_3 ), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (і.н. НОМЕР_4 ) на користь ПАТ "КБ "Надра" судові витрати у розмірі 3008,85 грн. Вказане рішення суду набрало законної сили (т.3 а.с.123).

05 лютого 2016 року було зареєстровано припинення обтяження іпотекою квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 45,5 кв.м. на підставі листа ВАТ КБ "Надра" про виконання боржником всіх зобов`язань за кредитним договором.

05 лютого 2016 року було укладено договір про розірвання договору купівлі-продажу квартири від 20 вересня 2006 року, який був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кретовою Н.Б. Вказаний договір про розірвання Договору купівлі - продажу квартири від 20 вересня 2006 року було посвідчено у нотаріальному порядку вказаним нотаріусом та зареєстровано у реєстрі за № 131 (т.1 а.с. 74).

За ОСОБА_3 05 лютого 2016 року було зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з відкриттям розділу на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення: 28184284, номер запису про право власності/ довірчої власності: 13205460 (т.1 а.с. 122).

13 лютого 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бойченко Т.М., зареєстрований в реєстрі за № 236. Право власності на вказану квартиру було зареєстровано за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з відкриттям розділу на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення: 28226920 від 13 лютого 2016 року, номер запису про право власності/ довірчої власності: 13241912. (т.2 а.с. 52, 53).

Згідно листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26 червня 2021 року за вих. № 57-8612 право вимоги за кредитним договором № 8/2006/840-к/117-Р від 06 жовтня 2006 року, укладеним між ОСОБА_4 та ВАТ "КБ "Надра", було відступлено на відкритих торгах (аукціоні), що відбулися 22 травня 2020 року на користь ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп". Станом на 01 січня 2014 року за Кредитним договором № 8/2006/840-к/117Р від 06 жовтня 2006 року обліковується заборгованість: за основним боргом у сумі 14007,20 доларів США, заборгованість прострочена за основним боргом 1216, 78 доларів США, заборгованість за нарахованими відсотками 3568,51 доларів США (т.2 а.с. 118).

05 серпня 2020 року між ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" та ПАТ "КБ "Надра" був укладений Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank, предметом якого було відступлення ПАТ "КБ "Надра" на користь ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" прав вимоги, в тому числі і за Кредитним договором № 8/2006/840-к/117-Р від 06 жовтня 2006 року, укладеним між ОСОБА_4 та ВАТ "КБ "Надра" (т.1 а.с. 8-10).

Органами національної поліції 22 вересня 2022 року було розпочато кримінальне провадження №12022056690000550 за попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів) у зв"язку з тим, що вказаний лист ВАТ КБ "Надра мав ознаки підроблення (т.2 а.с. 119-121).

Встановлено, доказів погашення заборгованості боржником ОСОБА_4 за вказаним кредитним договором № 8/2006/840-К/117Р від 06 жовтня 2006 року перед банком станом на 05 лютого 2016 року (на момент реєстрації припинення обтяження майна іпотекою) матеріали справи не містять.

За заявою нового кредитора - ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" державним реєстратором Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області Строєнко Л.О. було ухвалено рішення за індексним номером 55473460 від 02 грудня 2020 року про внесення змін до запису про обтяження майна іпотекою та внесено до баз даних державного реєстру запис за номером 12792962 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером - 845882212101 (квартира АДРЕСА_1 ), та рішення за індексним номером 55760351 від 17 грудня 2020 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстрацію іпотеки) та внесено до баз даних державного реєстру запис за номером 39759040 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером - 845882212101 (квартира АДРЕСА_1 ) (т.1 а.с.16).

Звернувшись до суду із вказаним первісним позовом, ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", як кредитор, посилалися на те, що іпотека незаконно була припинена державним реєстратором, оскільки існує не сплачений кредитний борг, який був забезпечений іпотекою.

Слід зазначити, виключення відомостей про право іпотеки з відповідного Державного реєстру не впливає на чинність іпотеки, оскільки іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності певний час відомостей про неї у відповідному державному реєстрі.

Такі правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року в справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20).

Таким чином, запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя.

Тобто, у випадку якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна.

Такі правові висновки містяться у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 лютого 2022 року у справі № 357/10067/20 (провадження № 61-16085св21).

Таким чином, застосування наслідків недійсності правочину (договору купівлі-продажу квартири), з урахуванням реєстрації припинення іпотеки та обтяження, не можуть відновити право чи інтерес кредитора. У цій справі за належною вимогою про визнання права іпотекодержателя суд мав врахувати наявність/відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в Державному реєстрі іпотек відомостей про обтяження. Оскільки само по собі відсутність у Державному реєстрі іпотек означених відомостей не може беззастережно свідчити про добросовісність особи, яка придбаває таке майно.

Отже, враховуючи викладене, якщо позивач вважає себе іпотекодержателем та вважає, що його право саме як іпотекодержателя порушене, належним способом захисту є звернення до суду з вимогою про визнання права іпотекодержателя, а не оспорення підстав набуття іншими особами речових прав на предмет іпотеки.

ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" до суду із вимогою у цій справі про відновлення прав іпотекодержателя не звертався, обставин недобросовісних дій набувача спірного іпотечного майна не доводив у перебачений процесуальним законом спосіб, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні первісного позову.

Стосовно зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у розпорядженні власністю шляхом скасування рішення державного реєстратора про внесення змін до запису про обтяження майна іпотекою, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Під державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень слід розуміти офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Таким чином, внесення державним реєстратором до реєстру спірних записів про обтяження майна іпотекою носить виключно похідний характер від цивільно-правових зобов`язань, і є лише офіційним підтвердженням існування юридичного факту наявності такої іпотеки, чинність якої позивачем за зустрічним позовом під час розгляду справи по суті не спростована.

Квартира АДРЕСА_1 , є предметом іпотеки за Договором іпотеки №117Р/1, укладеного 06 жовтня 2006 року між ВАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_4 у забезпечення виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_4 за Кредитним договором № 8/2006/840-к/117Р від 06 жовтня 2006 року.

Вказане іпотечне обтяження було зареєстровано 06 жовтня 2006 року у діючому на той час Державному реєстрі іпотек приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Андрєєвою Г. О. номер запису про обтяження 12792962 (т.1 а.с. 16).

Тобто, матеріалами справи підтверджено, що іпотека стосовно вказаного нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_1 , була зареєстрована належним чином.

05 лютого 2016 року було зареєстровано припинення обтяження іпотекою квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 45,5 кв.м. на підставі листа ВАТ КБ "Надра" про виконання боржником всіх зобов`язань за кредитним договором.

Однак, належні та допустимі докази того, що вказана іпотека була припинена за визначених законодавством підстав на час укладення договору купівлі-продажу квартири 13 лютого 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 суду не надано та у матеріалах справи відсутні такі докази.

Слід зазначити, обставина припинення такого обтяження позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 суду не доводилася, і підставою зустрічного позову також не була.

Сам по собі факт реєстрації обтяження майна іпотекою не створюється реєстраційною дією чи державного реєстратора чи його рішенням про державну реєстрацію такої іпотеки. Існування спірних записів в реєстрі про обтяження майна іпотекою не позбавляє власника майна доводити обставини припинення чи дійсності такої іпотеки в суді, а після чого вже вирішити питання про виключення таких записів з Державного реєстру, які мають суто похідне значення від наявності самої іпотеки.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про безпідставність заявлених зустрічних позовних вимог та правильно відмовив у їх задоволенні.

Доводи апеляційної скарги про доведеність зустрічних позовних вимог є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість рішення суду, неповне з`ясування судом обставин у справі, порушення судом норма матеріального права є необґрунтованими.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційної скарги не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2023 року в оскарженій частині - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді Т.П.Красвітна

О.В.Свистунова