Постанова

від 12.09.2023 по справі 2-447/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-447/11 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.

Провадження № 22-ц/811/365/23 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» Імені Данила Галицького» на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова в складі судді Ліуша А.І. від 07 жовтня 2022 року у справі за заявою начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Стисишин Анни про заміну сторони виконавчого провадження, -

в с т а н о в и л а :

ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 07 жовтня 2022 року в якій ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 22.02.2023 року виправлено описку, заяву начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Стасишин Анни про заміну сторони виконавчого провадження, задоволено.

Замінено сторону боржника у виконавчому провадженні №31176769 з примусового виконання виконавчого листа №2-447/2011 від 27.01.2012 виданого Залізничним районним судом м.Львова про стягнення з ДП «Львівські авіалінії», (ЄДРПОУ 01130644) на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки в сумі 22119,44 грн. та моральну шкоду в розмірі 2000 грн. на його правонаступника ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького.

Вказану ухвалу оскаржило ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» Імені Данила Галицького».

В апеляційній скарзі просять скасувати ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 07 жовтня 2022 року.

Вважають, що ухвала постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказують, що оскільки не були про розгляд даної справи, відтак не мали можливості подати відзив на заяву. Вказують, що у даній справі №2-447/11 передавальний Акт не підписувався, майно правонаступнику не передавалося, станом на день розгляду справи первісний боржник не позбавлений права задовольнити вимоги будь-кого із своїх кредиторів, тому ДАП «Львівські авіалінії» не вибув із виконавчого провадження №31176769 в розумінні ст.442 ЦПК України, більше того в межах даного виконавчого провадження не позбавлений, як правоздатності так і дієздатності. Вважають, що при задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа від 27.01.2021 року №2-447/2011 стягувачу ОСОБА_1 буде надано привілейоване становище, адже примусове виконання даного виконавчого листа буде виконано поза черговістю, встановленою ст.46 Закону України «Про виконавче провадження», чим буде порушено права інших стягувачів у зведеному виконавчому провадженні №56062872, що нівелює імперативну норму ст.46 Закону України «Про виконавче провадження». Наголошують, що ДП «МА «Львів» ім.Данила Галицького» не отримувало повідомлення про розгляд Залізничним районним судом м.Львова заяви Начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Стасишин А. про заміну боржника у виконавчому провадженні №31176769 з примусового виконання виконавчого листа №2-447/2011 від 27.01.2021, виданого Залізничним районним судом м.Львова, з Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» на Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» ім.Данила Галицького».

В судовезасідання учасникисправи (їхпредставники)не з`явилися,однак судвважав заможливе проводитирозгляд справиза їхвідсутності (відсутностіїх представників), зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів заяви про заміну сторони виконавчого провадження, апеляційної скарги, відзивів на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 433 ЦПК України, 15 Закону України «Про виконавче провадження», ЗУ «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», 104, 106, 107 ЦК України задовольняючи заяву виходив з того, що 27 січня 2012 року, Залізничним районним судом м. Львова було видано виконавчий лист №2-447/2011, про стягнення з Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку видачі трудової книжки в сумі 22119,44 грн, та моральної шкоди в розмірі 2000 грн. 15 лютого 2012 року, державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, яка скерована сторонам виконавчого провадження. 20 лютого 2012 року, державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. 17 листопада 2021 року, державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, оскільки на адресу відділу надійшла постанова Львівського апеляційного суду, про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №31176769 від 20 лютого 2012 року. 17 листопада 2021 року, державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження. Наказом Міністерства інфраструктури України №562 від 19.07.2019 «Про деякі питання державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» відмінено ліквідацію та прийнято рішення про реорганізацію ДАП «Львівські авіалінії» шляхом приєднання до ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького». Зазначеним наказом ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» визнано правонаступником реорганізованого ДАП «Львівські авіалінії» про що відображено у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Рішення суду боржником не виконується. На вимогу державного виконавця від 09.04.2021, головою комісії з реорганізації ДАП «Львівські авіалінії» надано відповідь про те, що господарська діяльність підприємства припинена, з 2011 в ДАП «Львівські авіалінії» відсутні як готівкові так і безготівкові кошти у гривнях та іноземній валюті, а також будь-які інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби, цінні папери у депозитарних установах). У фінансових установах закрито усі рахунки ДАП «Львівські авіалінії». Постановляючи ухвалу суд виходив з того, що відповідно до статті 107 ЦК України, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання, факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - ДАП «Львівські авіалінії» (ЄДРГІОУ 01130644) не є припиненим. Момент переходу прав і обов`язків до правонаступника визначається днем підписання передавального акта, і тому може не співпадати у часі з моментом здійснення реорганізації підприємства, тобто включенням запису про припинення юридичної особи до державного реєстру. Отже, заява про заміну сторони виконавчого провадження спрямована на виконання рішення суду стороною, що є процесуальним правонаступником, а тому суд приходить до переконання, що подана заява є підставною та підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає, що вцілому такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, однак ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали з таких підстав.

У жовтні 2022 року начальниця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Стасишин Анна звернулася в суд з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у якій просила:

- замінити сторону - боржника у виконавчому провадженні №31176769 з примусового виконання виконавчого листа №2-447/2011 від 27.01.2012 виданого Залізничним районним судом м.Львова про стягнення з ДП «Львівські авіалінії», (ЄДРПОУ 01130644) на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки в сумі 22119,44 грн. та маральну шкоду в розмірі 2000 грн.

В заяві покликалась на те, що у Залізничному відділі державної виконавчої служби у м. Львові міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебуває зведене виконавче провадження АСВП № 56062872, до складу якого входить 24 виконавчих проваджень на загальну суму 6 819 873,03 грн. про стягнення з Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії», на користь держави та фізичних осіб заборгованості по заробітній платі, зокрема виконавче провадження № 31176769 з виконання виконавчого листа №2-447/2011 від 27.01.2021 Виданого Залізничним районним судом м.Львова про стягнення з ДП «Львівські авіалінії», на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки в сумі 22119,44 грн. Вказав, що наказом Міністерства інфраструктури України №562 від 19.07.2019 «Про деякі питання державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» відмінено ліквідацію та прийнято рішення про реорганізацію ДАП «Львівські авіалінії» шляхом приєднання до ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького». Зазначеним наказом ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» визнано правонаступником реорганізованого ДАП «Львівські авіалінії» про, що відображено у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 січня 2012 року, Залізничним районним судом м.Львова було видано виконавчий лист №2-447/2011, про стягнення з Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку видачі трудової книжки в сумі 22119,44 грн, та моральної шкоди в розмірі 2000 грн.

15 лютого 2012 року, державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, яка скерована сторонам виконавчого провадження.

20 лютого 2012 року, державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

17 листопада 2021 року, державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, оскільки на адресу відділу надійшла постанова Львівського апеляційного суду, про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №31176769 від 20 лютого 2012 року.

17 листопада 2021 року, державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 19 липня 2019 року № 562 «Про деякі питання державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» ДАП «Львівські авіалінії» реорганізовано шляхом приєднання до ДП «МА «Львів» ім. Данила Галицького». Відповідно до пункту 7 вказаного наказу ДП «МА «Львів» ім. Данила Галицького» визнано правонаступником реорганізованого ДАП «Львівські авіалінії».

На вимогу державного виконавця від 09.04.2021, головою комісії з реорганізації ДАП «Львівські авіалінії» надано відповідь про те, що господарська діяльність підприємства припинена, з 2011 в ДАП «Львівські авіалінії» відсутні як готівкові так і безготівкові кошти у гривнях та іноземній валюті, а також будь-які інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби, цінні папери у депозитарних установах). У фінансових установах закрито усі рахунки ДАП «Львівські авіалінії».

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення єобов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 зазначено, що «забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання спрямоване на дотримання таких вимог верховенства права, як забезпечення прав і свобод людини, правової визначеності, доступу до правосуддя, законності. Порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності».

Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий суд, яке передбачає як прийняття судом остаточного рішення, так і його виконання, яке забезпечується державою.

ЄСПЛ вказує,що «правона суд»було білюзорним,якби правовасистема Договірноїдержави допускала,щоб остаточнесудове рішення,яке маєобов`язкову силу,не виконувалосяна шкодуодній ізсторін.Важко собінавіть уявити,щоб стаття6Конвенції детальноописувала процесуальнігарантії,які надаютьсясторонам успорі, асаме:справедливий,публічний ішвидкий розгляд, іводночас непередбачала виконаннясудових рішень.Якщо вбачатиу статті6тільки проголошеннядоступу досудового органута правана судовепровадження,то цемогло бпороджувати ситуації,що суперечатьпринципу верховенстваправа,який Договірнідержави зобов`язалисяповажати,ратифікуючи Конвенцію.Отже,для цілейстатті 6виконання рішення,ухваленого будь-якимсудом,має розцінюватисяяк складовачастина «судовогорозгляду» (рішенняу справі«Горнсбі протиГреції»).

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають

у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення ЄСПЛ від 15 жовтня 2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України»).

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (частина друга статті 167 ЦК України).

На юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (стаття 82 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

За частинами першою, другою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Зазначені положення кореспондують положенням частини п`ятої статті 15 Закону України «По виконавче провадження».

За частинами першою, п`ятою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частин другої, третьої статті 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що у статтях 104 ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може безумовно пов`язуватися із внесенням запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі № 296/443/16-ц.

Колегія суддів зауважує, що чинне законодавство не містить чіткої норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи внаслідок приєднання.

При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності.

Аналогічний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17, постанові Верховного Суду від 01 грудня 2022 року у справі №917/436/21.

У той же час статутний капітал державного комерційного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу державного комерційного підприємства встановлюється зазначеним уповноваженим органом (частина третя статті 74 Господарського кодексу України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року

у справі № 910/5953/17 йдеться про те, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. Велика Палати Верховного Суду визнала помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.

У постанові від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що інформація, відображена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо правонаступника юридичної особи (відомості, передбачені у пунктах 29 і 30 частини другої, пунктах 14 і 15 частини третьої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»), не охоплює всіх випадків правонаступництва прав і обов`язків юридичної особи, зокрема у випадку заміни сторони у зобов`язанні, що відбулася до припинення юридичної особи шляхом її реорганізації чи ліквідації.

Встановивши, що пунктом 7 наказу Міністерства інфраструктури України від 19 липня 2019 року № 562 «Про деякі питання державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» ДП «МА «Львів» ім. Данила Галицького» визначено правонаступником реорганізованого ДАП «Львівські авіалінії» і таке правонаступництво (універсальне) не пов`язується з державною реєстрацією припинення ДАП «Львівські авіалінії» (процедура реорганізації якого триває з 2019 року), суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні №31176769 з примусового виконання виконавчого листа №2-447/2011 від 27.01.2012 виданого Залізничним районним судом м.Львова про стягнення з ДП «Львівські авіалінії», (ЄДРПОУ 01130644) на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки в сумі 22119,44грн.та маральнушкоду врозмірі 2000грн. з боржника ДАП «Львівські авіалінії» на ДП «МА «Львів» ім. Данила Галицького».

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 14 червня 2023 року у справі № 462/3563/19, від 28 червня 2023 року у справі № 463/3792/17.

Водночас Верховний Суд у постанові від 28 червня 2023 року у справі

№ 463/3792/17 в аспекті доводів касаційної скарги щодо порушення правДП «МА «Львів» ім. Данила Галицького»зауважив, що ДАП «Львівські авіалінії» як державне комерційне підприємство не має достатньої фінансової незалежності від держави. Саме держава в особі уповноваженого органу прийняла рішення про приєднання ДАП «Львівські авіалінії» до ДП «МА «Львів» ім. Данила Галицького». Початковий строк закінчення реорганізації був встановлений до 31 грудня 2019 року (пункт 8 наказу Міністерства інфраструктури України від 19 липня 2019 року № 562). При цьому рішення суду про стягнення з ДАП «Львівські авіалінії» на користь фізичної особи коштів не виконується більше двох років.

Забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання спрямоване на дотримання таких складових верховенства права, як гарантування судового захисту прав і свобод людини, правової визначеності, доступу до правосуддя, законності. Порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14).

Доводи апеляційної скарги про відсутність передавального акту щодо майна ліквідованого ДАП «Львівські авіалінії» є необґрунтованими, оскільки внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

Однак, що стосується доводів апелянта про те, щосуд першої інстанції розглянув справу без належного їх повідомлення, то з вказаного приводу слід вказати таке.

Згідно з частиною другою статті 211 ЦПК Українисуд повідомляє учасників справипро місце, дату і час судового засідання.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК Українисудова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси, або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

За змістом частини третьої статті 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.

Відповідно до частини п`ятої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Згідно ч. 442 ЦПК України, у разівибуття однієїіз сторінвиконавчого провадженнясуд замінюєтаку сторонуїї правонаступником. Заявупро замінусторони їїправонаступником можеподати сторона(заінтересованаособа),державний абоприватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявкаучасників справита іншихосіб неє перешкодоюдля вирішенняпитання прозаміну сторонивиконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченомустаттею 272цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) зроблено висновок, що: «обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. […] У ситуації, коли суд першої інстанції розглянув справу за відсутності сторони, яка не була належним чином повідомлена про час та місце її розгляду, а суд апеляційної інстанції, повідомивши відповідну сторону належним чином, залишив таке рішення суду першої інстанції без змін, якщо такий учасник справи обґрунтовував свою апеляційну скаргу такою підставою, суд касаційної інстанції не може застосувати правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» (частина друга статті 410 ЦПК України). Тлумачення частини другої статті 410 ЦПК України свідчить, що: правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення; оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції; правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства».

Як вбачається з матеріалів справи, у таких відсутні відомості про повідомлення ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» Імені Данила Галицького» про розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно слід вважати, що апелянт не був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції порушено вимоги закону щодо належного повідомлення заінтересованої особи про час та місце судового розгляду, відтак наявні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки справу в суді першої інстанції розглянуто за відсутності ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» Імені Данила Галицького», які належним чином не повідомлені про дату, час і місце розгляду справи й обґрунтовували свою апеляційну скаргу такою підставою.

Враховуючи вказане, апеляційну скаргу слідзадовольнити частково.

Ухвалу ж Залізничного районного суду м. Львова від 07 жовтня 2022 року слід скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Стисишин Анни про заміну сторони виконавчого провадження слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» Імені Данила Галицького» задовольнити частково.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 07 жовтня 2022 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Стисишин Анни про заміну сторони виконавчого провадження, задовольнити.

Замінити сторону боржника у виконавчому провадженні №31176769 з примусового виконання виконавчого листа №2-447/2011 від 27.01.2012 виданого Залізничним районним судом м.Львова про стягнення з ДП «Львівські авіалінії», (ЄДРПОУ 01130644) на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки в сумі 22119,44 грн. та маральну шкоду в розмірі 2000 грн., на його правонаступника ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького»(ЄДРПОУ 33073442).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 12 вересня 2023 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра