Ухвала

від 13.09.2023 по справі 910/8317/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.09.2023Справа № 910/8317/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши матеріали заяви Заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову у справі №910/8317/23

за позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Громадської організації "Чистий берег Труханів"

за участі третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо"

та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

2. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича,

3. Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Клюковського Максима Володимировича

про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/8317/23 за позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до Громадської організації "Чистий берег Труханів" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича, Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Клюковського Максима Володимировича про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою.

20.07.2023 до суду надійшли пояснення третьої особи 1.

31.07.2023 прокурор подав до суду докази направлення позовної заяви з додатками залученим третім особам.

03.08.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У судове засідання 09.08.2023 прибули прокурор, представники позивача, відповідача та третіх осіб 1,3.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 відкладено підготовче засідання на 30.08.2023.

14.08.2023 через відділ діловодства суду прокурором подано відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 відкладено підготовче засідання на 25.09.2023.

11.09.2023 через відділ діловодства суду Заступником керівника Київської міської прокуратури подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд:

- накласти арешт на об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі: літера «А» площею 887,7 кв. м, літера «Б» площею 92,3 кв. м, літера «В» площею 8,4 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 251959680000) за адресою: м. Київ, Передмістна слобідка острів (Дніпровський р-н), будинок 8-Б;

- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, щодо об`єкту нерухомого майна: нежитлові будівлі: літера «А» площею 887,7 кв. м, літера «Б» площею 92,3 кв. м, літера «В» площею 8,4 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 251959680000) за адресою: м. Київ, Передмістна слобідка острів (Дніпровський р-н), будинок 8-Б.?

Розглянувши вказану заяву Заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 лютого 2018 у справі № 911/2930/17.

За висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову вмотивована тим, що на даний час власником зазначеного майна юридично є громадська організація «Чистий берег Труханів», яка має можливість вільно розпоряджатись спірним майном, у тому числі відчужувати його, що створює реальну загрозу ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позову. Реєстрація за ГО «Чистий берег Труханів» права власності на нерухоме майно зумовила набуття останнім можливості реалізовувати правомочності власника такого майна щодо розпорядження ним, а отже вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту співвідноситься з предметом позову і забезпечить фактичне поновлення порушених прав позивача та можливість виконання судового рішення, у разі постановлення такого рішення на його користь.

Заявник зазначає, що в даному випадку вжиття заходів забезпечення позову є необхідним з огляду на те, що вказане майно упродовж 2013 - 2021 років неодноразово відчужувалося, зокрема:

- первісна реєстрація права власності на зазначене майно на вул. Передмістна слобідка острів (Дніпровський р-н), будинок 8-Б у м. Києві вчинена Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України у 2013 році за ТОВ «Каргоніс Груп» на підставі рішення Деснянського районного суду міста Києва від 09.12.2013 у справі № 754/20890/13;

- у 2014 році в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано зміни в розмірі частки майна, а саме: 1 змінено на ;

- право власності на вказане майно 03.03.2014 та 05.03.2014 зареєстровано (по його частини) за ТОВ «Екобудінвестмент» (документами, поданими для державної реєстрації, значаться два договори купівлі-продажу майна, укладені у 2014 році між ТОВ «Каргоніс Груп» (продавець) та ТОВ «Екобудінвестмент»);

- ТОВ «Екобудінвестмент» у 2014 році на підставі договорів купівлі-продажу відчужено майно на користь ТОВ «Екогарантсервіс», яким 11.03.2014 та 12.03.2014 зареєстровано за собою право власності на нього по його частини;

- у 2020 році між ТОВ «Екогарантсервіс» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договори купівлі-продажу майна і останньою 14.12.2020 зареєстровано за собою право власності на вказаний об`єкт по його частини;

- 08.02.2021 між ОСОБА_1 (продавець) та ГО «Чистий берег Труханів» (покупець) укладено два договори пожертви частин нежитлової будівлі та вказана громадська організація 08.02.2021 зареєструвала за собою право власності на цей об`єкт по його частини.

Отже, на даний час згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, право власності на вказане вище майно зареєстровано за ГО «Чистий берег Труханів».

Заявник зазначає, що особи, які реєстрували за собою право власності на майно на острові Венеціанський, розуміли неправомірність таких дій, що вказує на недобросовісність їхніх дій та спробу привласнити комунальну земельну ділянку. Тобто, заявник зазначає, що ризик чергового відчуження зазначеного майна на даний час є реальним та досить високим.

Таким чином, Заступник керівника Київської міської прокуратури зазначає, що враховуючи, що право власності на нерухоме майно на даний час зареєстровано за ГО «Чистий берег Труханів», яке у будь-який час може вчинити дії щодо відчуження у будь-який спосіб цього майна, виправданими та співмірними заходами забезпечення позову буде арешт майна та заборона суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії, пов`язані з реєстрацією прав на нього.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.

Згідно рішення ЄСПЛ від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні ЄСПЛ від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктами 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується:

- накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

- забороною відповідачу вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

За змістом ст. 136 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова КГС ВС від 17.11.2020 № 922/2419/20).

Позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (постанова КГС ВС від 25.09.2020 № 910/1762/20).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 15.01.2020 по справі № 915/1912/19).

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, від 23.12.2020 № 911/949/20.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії. При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19, від 25.09.2020 у справі № 925/77/20.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір та наявна реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати зміст позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Безпідставне застосування заходів забезпечення позову може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Правова позиція викладена в постанові КЦС ВС від 25.11.2020 у справі № 757/61850/18-ц.

У випадку звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року № 910/1040/18.

За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження.

При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх.

Отже, накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам.

З огляду на викладене та враховуючи норми ч. 1 ст. 137 ГПК України, при взятті такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно та/чи грошові кошти, немає необхідності зазначати в резолютивній частині судового рішення про відсутність обмежень, зокрема щодо користування цим майном (постанови Верховного Суду від 19.10.2020 у справі № 915/373/20, від 03.12.2021 у справі № 910/4777/21).

Подібні правові висновки викладено в постановах КЦС ВС від 15.06.2021 у справі №757/48375/20 та від 08.10.2020 у справі № 465/4985/18.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про усунення перешкод власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:63:397:0001 шляхом скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.02.2021, індексний номер: 56512019, та здійснених на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно державної реєстрації права власності Громадської організації "Чистий берег Труханів" на 1/2 частки майна - нежитлові будівлі: літера "А" площею 887,7 кв. м, літера "Б" площею 92,3 кв. м, літера "В" площею 8,4 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 251959680000) за адресою: м. Київ, Передмістна слобідка острів (Дніпровський р-н), будинок 8-Б (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:63:397:0001), номер запису про право власності: 40453980 (відомостей про речове право - 40453980), з одночасним припиненням права власності ГО "Чистий берег Труханів" на нього, та державної реєстрації права власності Громадської організації "Чистий берег Труханів" на 1/2 частки майна - нежитлові будівлі: літера "А" площею 887,7 кв. м, літера "Б" площею 92.3 кв. м, літера "В" площею 8,4 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 251959680000) за адресою: м. Київ, Передмістна слобідка острів (Дніпровський р-н), будинок 8-Б (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:63:397:0001), номер запису про право власності: 40453967 (номер відомостей про речове право - 40453967), з одночасним припиненням права власності ГО "Чистий берег Труханів" на нього; - усунення перешкод власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:63:397:0001 шляхом закриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно розділу та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі: літера "А" площею 887,7 кв. м, літера "Б" площею 92.3 кв. м, літера "В" площею 8,4 кв. м, адреса: м. Київ, Передмістна Слобідка острів (Дніпровський р-н), будинок 8-Б, з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна - 251959680000, відомості про відкриття якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 23.12.2013 Клюковським М.В., Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, м. Київ, індексний номер рішення 9391561; - усунення перешкод власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою площею 2,5554 га (кадастровий номер 8000000000:63:397:0001), місце розташування якої: місто Київ, Дніпровський район, Передмістна Слобідка острів, 8-Б, шляхом зобов`язання громадську організацію "Чистий берег Труханів" знести об`єкти самочинного будівництва, право власності на які зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.02.2021, індексний номер: 56512019; - усунення перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою площею 2,5554 га (кадастровий номер 8000000000:63:397:0001), місце розташування якої: місто Київ, Дніпровський район, Передмістна слобідка острів, 8-Б, шляхом зобов`язання громадської організації "Чистий берег Труханів" повернути Київській міській раді указану земельну ділянку з приведенням її у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель і споруд, право власності на які зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.02.2021, індексний номер: 56512019.

Таким чином, у даній справі заявник звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю первинної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно на земельній ділянці площею 2,5554 га (кадастровий номер 8000000000:63:397:0001), місце розташування якої: місто Київ, Дніпровський район, Передмістна слобідка острів, 8-Б, яка перебуває у власності територіальної громади міста Києва, належить до земель водного, природно-заповідного фондів та до об`єктів екологічної мережі.

Судом враховано, що після первісної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за ТОВ «Каргоніс Груп», останній в подальшому був відчужений на користь ГО «Чистий берег Труханів», яке на даний час набуло право власності на вказане вище нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач має обґрунтоване припущення про існування реальної загрози того, що ГО «Чистий берег Труханів», виступаючи зареєстрованим власником спірного майна, може повторно відчужити спірне майно на користь будь-яких третіх осіб, що, в свою чергу, знову призведе до неможливості реального поновлення інтересів власника відповідної земельної ділянки комунальної власності в межах даної справи, без нових звернень до суду.

Відтак, вказане фактично знівелює мету судового захисту та зумовить необхідність понесення додаткових витрат бюджетних коштів територіальної громади.

Отже, припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, є обґрунтованим.

З огляду на викладені в позовній заяві та заяві про вжиття заходів забезпечення позову обставини, з метою запобігання ймовірного відчуження відповідачем об`єкту нерухомого майна: нежитлові будівлі: літера «А» площею 887,7 кв. м, літера «Б» площею 92,3 кв. м, літера «В» площею 8,4 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 251959680000) за адресою: м. Київ, Передмістна слобідка острів (Дніпровський р-н), будинок 8-Б, врахувавши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, заборони відповідачу вчиняти дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна (укладати договори, вчиняти правочини тощо), а також заборони іншим особам (реєстраційним органам) вчиняти дії щодо предмета спору (реєстрація речових прав відносно нерухомого майна) є обґрунтованими, адекватними, співмірними до позовних вимог заходами забезпечення позову.

Суд враховує, що вказані заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті та застосовуються з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які можуть мати відповідні негативні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача, що може бути встановлено лише за результатами розгляду спору по суті.

При цьому, суд зазначає, що обрані заходи забезпечення позову на період розгляду судом спору, не будуть перешкоджати господарській діяльності відповідача, оскільки не позбавляють останнього його прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежують право відповідача реалізувати вказане майно третім особам. Отже, вказаний захід має наслідком лише збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі № 914/120/19.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність заяви Заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову, оскільки забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»)?вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, щодо об`єкту нерухомого майна: нежитлові будівлі: літера «А» площею 887,7 кв. м, літера «Б» площею 92,3 кв. м, літера «В» площею 8,4 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 251959680000) за адресою: м. Київ, Передмістна слобідка острів (Дніпровський р-н), будинок 8-Б, в спірному випадку відповідає принципам розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно і предметом позовних вимог.

При цьому, вжиття вказаних заходів забезпечення позову не матиме наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів як учасників спору, так і осіб, що не є учасниками даного судового провадження. Натомість, невжиття заявлених заходів забезпечення позову може мати наслідком порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, що в свою чергу матиме наслідком необхідність звернення позивачу до суду з новими позовними вимогами, зокрема, щодо недійсності договорів, правочинів, щодо скасування державної реєстрації прав тощо.

За таких обставин, виходячи з вищевикладеного у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви Заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі: літера «А» площею 887,7 кв. м, літера «Б» площею 92,3 кв. м, літера «В» площею 8,4 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 251959680000) за адресою: м. Київ, Передмістна слобідка острів (Дніпровський р-н), будинок 8-Б.

2. Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, щодо об`єкту нерухомого майна: нежитлові будівлі: літера «А» площею 887,7 кв. м, літера «Б» площею 92,3 кв. м, літера «В» площею 8,4 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 251959680000) за адресою: м. Київ, Передмістна слобідка острів (Дніпровський р-н), будинок 8-Б.

Стягувачем за даною ухвалою є: Київська міська прокуратура (код ЄДРПОУ 02910019, вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150).

Боржниками за даною ухвалою є: Громадську Організацію «Чистий берег Труханів» (код ЄДРПОУ 44089601, вул. Передмісна Слобідка, буд. 8-Б, м. Київ, 02002) та Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 40452947, вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044).

4. Ухвала відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, набирає законної сили 13.09.2023 та може бути пред`явлена до виконання до 13.09.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя І.О. Андреїшина