Ухвала

від 12.09.2023 по справі 916/1712/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/1712/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за касаційною скаргою Кілійського міжрайонного управління водного господарства

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2023

у справі № 916/1712/22

за позовом керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області

до:

1. Кілійського міжрайонного управління водного господарства

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайагросервіс"

про визнання недійсним договору та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2022 року Керівник Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) до Кілійського міжрайонного управління водного господарства та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайагросервіс", в якому просив суд:

- визнати недійсним договір №408 по біологічному очищенню (біомеліорації) каналу "Кофа" від 31.07.2020, укладений між відповідачами;

- зобов`язати ТОВ "Дунайагросервіс" звільнити штучну водойму канал "Кофа" площею 9,6 га, яка знаходиться на території Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між відповідачами договір від 31.07.2020 №408 по біологічному очищенню (біомеліорації) каналу "Кофа" є прихованим договором позички державного майна - земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом, укладення якого регулюється положеннями Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Прокурор зазначає, що під виглядом діяльності з "біологічного очищення штучної водойми" ТОВ "Дунайагросервіс" фактично отримало у безкоштовне користування земельну ділянку з відповідним водойомом для здійснення аквакультури. Таким чином, на думку прокурора, спірний договір суперечить вимогам закону та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а отже наявні підстави для визнання його недійсним. Водночас, вимога про зобов`язання ТОВ "Дунайагросервіс" звільнити штучну водойму каналу "Кофа" є похідною вимогою від вимоги про визнання договору недійсним.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.11.2022 (суддя Бездоля Ю.С.) у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що договір №408 по біологічному очищенню (біомеліорації) каналу "Кофа" від 31.07.2020 не відповідає ознакам договору позички, а є змішаним договором з елементами договорів про спільну діяльність та договору про надання послуг/робіт. Суд зазначив про помилковість тверджень прокурора про те, що договір є удаваним, оскільки жодних прав та обов`язків щодо земельної ділянки разом з розташованим на ній водним об`єктом ТОВ "Дунайагросервіс" не передавалось, а Кілійське міжрайонне управління водного господарства продовжує володіти та користуватися каналом, виконує в тому числі функції з постачання води, роботи з очищення якої проводяться ТОВ "Дунайагросервіс" на виконання умов договору. Таким чином, місцевий господарський суд вказав, що оскаржуваний договір не суперечить вимогам Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, іншим актам законодавства, є волевиявленням сторін договору, які під час його укладення керувались принципом свободи договору, власними інтересами, а сам правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені, з огляду на що відсутні підстави для визнання договору №408 від 31.07.2020 недійсним. Водночас, враховуючи, що вимога прокурора про зобов`язання ТОВ "Дунайагросервіс" звільнити штучну водойму каналу "Кофа", є похідною від вимог про визнання недійсними договору, у задоволенні яких судом відмовлено, суд дійшов висновку також про відмову у задоволенні вимог в цій частині.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 (колегія суддів у складі: Савицький Я.Ф. - головуючий, Колоколов С.І., Разюк Г.П.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. Визнано недійсним договір №408 по біологічному очищенню (біомеліорації) каналу "Кофа" від 31.07.2020, укладений між відповідачами. Зобов`язано ТОВ "Дунайагросервіс" звільнити штучну водойму канал "Кофа" площею 9,6 га, яка знаходиться на території Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що здійснювати вказану діяльність за умовами договору, не використовуючи водний об`єкт, є неможливим, а єдиною можливістю отримати у користування водний об`єкт є укладення з відповідним органом влади договору оренди землі з розташованим на ній водним об`єктом за результатами земельних торгів. Разом з тим, в порушення приписів ст. 59 Земельного Кодексу України та ст. 51 Водного кодексу України, у даному випадку передача водного об`єкту у користування ТОВ «Дунайагросервіс» відбулась поза процедурою земельних торгів. Крім цього, земельна ділянка, на якій розташований спірний водний об`єкт - канал «Кофа», є державною власністю і належить Кілійському МУВГ лише на праві постійного користування. Натомість, правовий статус постійних землекористувачів визначається ст.ст. 92, 95, 96 Земельного кодексу України, якими не передбачено права постійного землекористувача передавати земельну ділянку у вторинне користування (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.06.2019 у справі №910/22880/17). Таким чином, Кілійське МУВГ, як постійний землекористувач, наділений правомочностями щодо володіння та користування земельною ділянкою, водночас правом розпоряджатися такою земельною ділянкою, у тому числі надавати її в користування третім особам, наділений орган, уповноважений державою на здійснення відповідний функцій, у даному випадку Ізмаїльська РДА. Відтак, позовні вимоги про визнання недійсним договору №408 по біологічному очищенню (біомеліорації) каналу "Кофа" від 31.07.2020, укладеного між Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дунайагросервіс" підлягають задоволенню. Враховуючи задоволення позовних вимог в частині визнання укладеного між відповідачами договору недійсним, підлягає задоволенню і вимоги прокурора в частині зобов`язання ТОВ «Дунайагросервіс» звільнити штучну водойму, яку останнє отримало на підставі цього договору.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, відповідач-1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, якими передбачено правову природу договорів підряду (ст. 837 ЦК України), договорів про надання послуг (ст. 901 ЦК України), ст. 51 Водного кодексу, яка передбачає порядок надання в користування земельних ділянок з розташованими на ній водними об`єктами і як наслідок ч. 2 ст.ст. 203, 215 ЦК України. Так суд дійшов помилкових висновків у своїй постанові, оскільки КМУВГ надало ТОВ «Дунайагросервіс» безперешкодний доступ до штучної водойми з метою здійснення робіт, які визначені умовами спірного договору. Водночас, матеріали справи не містять доказів припинення діяльності КМУВГ із забезпечення водокористувачів водою каналу Кофа для зрошування земель (допоміжна діяльність у рослинництві) та із забору та постачання води - після укладання з ТОВ «Дунайагросервіс» спірного договору № 408 від 31.07.2020. Проведення робіт по біологічному очищенню каналу «Кофа» не свідчить про те, що відповідачем-1 передано, а ТОВ «Дунайагросервіс» отримано у користування земельну ділянку з розташованим на ній водосховищем, так як право постійного користування земельною ділянкою належить нам, незалежно від того які роботи з очистки цього водосховища виконуються ТОВ «Дунайагросервіс», КМУВГ продовжує користуватися земельною ділянкою та каналом «Кофа». В матеріалах справи відсутні будь-які докази вибуття з нашого користування та набуття ТОВ «Дунайагросервіс» права користування спірною земельною ділянкою. Вказані обставини були ретельно досліджені судом першої інстанції, їм була дана належна правова оцінка, яка знайшла своє відображенні в мотивувальній частині рішення суду. Суд апеляційної інстанції фактично встановлює відсутність передачі на користь ТОВ «Дунайагросервіс» будь-яких прав та обов`язків щодо земельної ділянки разом з розташованим на ній водним об`єктом, що зводить нанівець усі попередні доводи та зроблені на їх підставі висновки щодо розпорядження КМУВГ земельною ділянкою зі штучною водоймою та передачу її у користування ТОВ «Дунайагросервіс». Є очевидним суперечливість, непослідовність, однобокість та формалізм при розгляді справи судом апеляційної інстанції. Помилкове визначення прокурором правового обґрунтування спірних правовідносин не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, враховуючи встановлення судом апеляційної інстанції ознак недійсності правочину на підставі на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України, як такого, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України. Тобто суд, встановивши необґрунтованість та недоведеність позовних вимог прокурора щодо визнання договору № 408 від 31.07.2020 по біологічному очищенню каналу «Кофа» недійсним внаслідок його удаваності, вирішив справу не на підставі заявлених вимог сторін, наведених доводів та поданих доказів, а згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони»), згідно якого під час розгляду справи має самостійно здійснити правову кваліфікацію спірних правовідносин. При цьому позивач у позові не послався: ні на порушення порядку передачі водного об`єкту в користування, передбаченого ст. 51 Водного Кодексу України; ні на неврахування сторонами правочину Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та Постанови Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012 «Про затвердження Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном»; ні відсутність повноважень щодо передачі в тимчасове користування земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом. Таких доказів і пояснень позивач також не надав.

Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ст. 837, 901 ЦК України, ст. 51 Водного кодексу України і як наслідок ч. 2 ст. 203, 215 ЦК України у подібних правовідносинах.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.07.2023 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.09.2023 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 14.08.2022.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2023 справу № 916/1719/22 за позовом керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації до Кілійського міжрайонного управління водного господарства та ТОВ "Дунайагросервіс" про визнання недійсним договору від 31.07.2020 № 407 з біологічного очищення (біомеліорації) каналу "Тупіковий" передано на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. В ухвалі зазначено, що з відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в провадженні Верховного Суду перебувають, зокрема, справи № 916/1730/22, 916/1714/22, 916/1728/22, 916/1715/22 з аналогічними предметами та підставами позовів.

Ухвалою від 07.09.2023 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду повідомив учасника справи № 916/1719/22, який не з?явився, що судове засідання з розгляду касаційної скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2023 відбудеться 05 жовтня 2023 року.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання єдності судової практики Суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі № 916/1712/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/1719/22 з подібними правовідносинами.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

Зупинити касаційне провадження у справі № 916/1712/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/1719/22.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.