Ухвала
12 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 551/340/21
провадження № 61-13322ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Довженка» на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 21 листопада 2022 року у складі судді: Сиволапа Д. С., та постанову Полтавського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Одринської Т. В., Абрамова П. С., Панченка О. О., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Довженка» до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Доценка Андрія Миколайовича, про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування рішення державного реєстратора щодо припинення іншого речового права (права оренди) земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Довженка» (далі - ТОВ «Агрофірма ім. Довженка») звернулось з позовом до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Доценка А. М., про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування рішення державного реєстратора щодо припинення іншого речового права (права оренди) земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що на підставі договору оренди землі від 11 вересня 2014 року ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» є орендарем належної ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5325783800:00:005:0126. Даний договір належним чином зареєстрований та укладений строком на 10 років. За весь час орендних відносин позивач використовує земельну ділянку за її цільовим призначенням, своєчасно та в повному обсязі виплачує власнику орендну плату.
04 серпня 2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень позивачу стало відомо, що приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Доценком А. М. 02 серпня 2020 року було прийнято рішення про припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» щодо вищевказаної земельної ділянки ОСОБА_1 . Підставою для прийняття такого рішення в реєстрі вказана угода про дострокове розірвання договору оренди землі, укладена 21 вересня 2017 року між ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» та ОСОБА_1
ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» указує на те, що вказана угода про розірвання договору оренди землі між ним та ОСОБА_1 не укладалась та вважає, що вона була сфальсифікована відповідачем в 2020 році та в подальшому нотаріусом був внесений відповідний реєстраційний запис про припинення у позивача права оренди на дану земельну ділянку.
У зв`язку з викладеним позивач просить суд:
визнати недійсною угоду про розірвання договору оренди землі від 11 вересня 2014 року, яка укладена 21 вересня 2017 року між ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» та ОСОБА_1 ;
витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» земельну ділянку з кадастровим номером 5325783800:00:005:0126, площею 5,8999 га та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
скасувати рішення приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Доценка А. М. індексний номер 53416428 від 02 серпня 2020 року щодо припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» відносно земельної ділянки з кадастровим номером 5325783800:00:005:0126 та поновити відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині права оренди вказаної земельної ділянки позивачем на підставі вищевказаного договору оренди.
Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 21 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року, у задоволенні позову ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» відмовлено.
07 вересня 2023 року ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 21 листопада 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що допустивши порушення вимог статті 81 ЦПК України, суд ухвалив необґрунтоване рішення, адже визнав встановленою обставину, яка не підтверджена належними доказами, не усунув суперечності одних фактів іншим, які підтверджено належними доказами, не дав оцінки зловживанням відповідачем своїми правами та не звернув уваги на те, що незрозумілим є укладення угоди 21 вересня 2017 року про розірвання договору оренди земельної ділянки без визначення конкретної дати. Відповідач своєю поведінкою дав зрозуміти, що не буде реалізовувати спірну угоду, тому така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Проведення державної реєстрації спірної угоди суперечить попередній поведінці ОСОБА_1 та має призводити до припинення зазначеного права. Верховний Суд у постанові від 18 червня 2019 року у справі № 920/330/18 до подібних правовідносин застосував норми статті 74 ГПК України, частини шосту, сьому, дев`яту статті 81 ГПК України та дійшов висновку, що беручи до уваги посилання позивача на те, що додаткову угоду він не підписував, суд правомірно зобов`язав відповідача, який заперечуючи проти позову, стверджував про існування підписаного документа, подати відповідні докази наявності події підписання додаткової угоди, а в зв`язку з ненаданням такої угоди прийшов до висновку, що така угода не укладалась. Постановою Верховного Суду від 02 листопада 2020 року у справі № 551/410/19 предметом розгляду якої були позовні вимоги з подібними обставинами, в тому числі відсутність оригіналу спірної угоди, було вирішено відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому Верховний Суд не зазначив, що він відступив від будь-якої правової позиції. Таким чином, існують дві різні правові позиції, які прийнято Верховним Судом. Окрім того, при ухваленні рішення про відмову у задоволенні позову, суди не взяли до уваги, що: в угоді про розірвання договору оренди землі від 21 вересня 2017 року не указано в який конкретно пункт договору вносяться зміни відносно строку дії договору, яка дата припинення дії договору, не указано чи діють інші умови договору оренди землі; в угоді відсутні істотні умови договору, кадастровий номер земельної ділянки, її площа, місце розташування, що є порушенням вимог статті 15 Закону України «Про оренду землі». Указані обставини свідчать про той факт, що спірної угоди в оригіналі у паперовій формі не існувало. У спірній угоді про розірвання договору оренди землі відсутні істотні умови, а саме кадастровий номер земельної ділянки, але суд апеляційної інстанції не взяв до уваги правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19 серпня 2020 року у справі № 387/970/17. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 02 листопада 2020 року у справі № 551/410/19; від 17 липня 2018 року у справі № 915/1145/17; від 23 вересня 2020 року у справі № 544/35/18; від 29 серпня 2018 року у справі № 522/15095/15-ц; від 11 вересня 2019 року у справі № 554/10202/13-ц; від 07 серпня 2019 року у справі № 753/7290/17. Відповідач ОСОБА_1 маючи зловмисну домовленість з ОСОБА_2 з метою нанесення шкоди позивачу та отримання неправомірної вигоди, в свою чергу, не повідомляв ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» про припинення орендних відносин, а отримав 27 лютого 2020 року авансом орендну плату за весь 2020 рік, а орендні відносини припинив 02 серпня 2020 року. Справа містить виключну правову проблему і передача справи на розгляд об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування рішення державного реєстратора щодо припинення іншого речового права (права оренди) земельної ділянки.
Отже, ця справа не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ця справа є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» укасаційній скарзі вказує, що виходячи з того, що Верховний Суд в аналогічних справах про визнання недійсними угод про дострокове розірвання договорів оренди землі та за умови ненадання оригіналів таких угод відповідачами для дослідження, винесли різні за своєю суттю рішення, та ураховуючи те, що захист права оренди є надзвичайно важливим для вирішення питання сталого господарювання та залучення інвестицій в сільське господарство України, в тому числі, у зв`язку з відкриттям ринку землі, виникла необхідність звернутись до суду з клопотанням про визнання цієї справи як такої, що містить виключну правову проблему, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Проте ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржене судове рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Довженка» у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 21 листопада 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Довженка» до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Доценка Андрія Миколайовича, про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування рішення державного реєстратора щодо припинення іншого речового права (права оренди) земельної ділянки.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2023 |
Оприлюднено | 14.09.2023 |
Номер документу | 113429342 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Крат Василь Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні