Постанова

від 13.09.2023 по справі 480/6015/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 р. Справа № 480/6015/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 (постановлену суддею Опімах Л.М.) по справі № 480/6015/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Сумській області

про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

14.06.2023 ОСОБА_1 направив до суду адміністративний позов до Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області № 468 від 12.09.2022 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ГУНП"; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області по особовому складу № 352 о/с від 15.09.2022 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді дізнавача сектору дізнання Сумського РУП ГУНП в Сумській області; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зокрема, шляхом надання до суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 позовну заяву повернуто позивачу, у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви.

Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 і направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції законодавства, а саме: Кодексу адміністративного судочинства України, та на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що позивач проходив службу в органах Національної поліції України з 04.09.2020 по 15.09.2022 на посаді дізнавача Сумського РПУ ГУНП в Сумській області.

31.08.2022 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серія ААД № 0745542 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову від походження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

12.09.2022 наказом начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області № 468 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ГУНП", до лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

15.09.2022 наказом начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області № 352 о/с "По особовому складу" позивача звільнено зі служби в поліції.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом, оскільки позивача звільнено зі служби в поліції наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 15.09.2022, а до суду з вказаним позовом він звернувся лише 16.06.2023, тобто, з порушенням тримісячного строку звернення до суду, а судом не встановлено поважних підстав для поновлення строку звернення до суду.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Право на звернення до суду не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975 р., Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Виходячи з принципу змагальності у адміністративному судочинстві, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Кодексом, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. ч. 3, 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та клопотання позивача про поновлення строку, позивач як на причину пропуску строку звернення до суду з позовною заявою посилається на те, що 15.09.2022 наказом начальника ГУНП в Сумській області № 352 о/с "По особовому складу" його звільнено зі служби в поліції на підставі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим до винесення Ковпаківським районним судом м. Суми постанови від 07.12.2022 у справі № 592/6010/22 про закриття провадження, у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення він не міг стверджувати про порушення своїх прав безпідставним звільненням, оскільки Ковпаківським районним судом м. Суми при розгляді справи № 529/6010/22 встановлено відсутність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Також зазначає, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан. 04.10.2022 згідно з витягом з наказу № 118 ОСОБА_1 знято з військового обліку в Сумському міському ТЦК та СП та направлено до військової академії НАСВ, ВА м. Одеса, А2900. Наказом НВД № 289 від 05.10.2022 позивача призначено слухачем курсів Військової академії (м. Одеса) і з того часу і по дату подання позовної заяви він проходить військову службу в Збройних Силах України, приймаючи безпосередню участь в бойових діях, що підтверджується довідками Військової частини НОМЕР_1 № 648 від 17.08.2023 та Військової частини НОМЕР_2 № 521/КП від 14.07.2023.

24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України та діє до цього часу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Проте, судом першої інстанції помилково не враховано доводи позивача, що він проходить військову службу та відповідно доЗакону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію»з 12.11.2022 призваний у Збройні Сили України на військову службу, де на теперішній час і перебуває. Вказані обставини свідчать про пропуск позивачем строку звернення до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, встановлених частиною 2статті 122 КАС України.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений в ухвалах Верховного Суду під час вирішення питання про поновлення процесуальних строків від 02.06.2022 у справі № 757/30991/18-а, від 14.07.2022 у справі № 380/10696/21, від 27.07.2022 у справі № 380/13558/21, від 27.07.2022 у справі № 380/12913/21, від 04.08.2022 у справі № 420/2429/20, від 12.08.2022 у справі № 400/3957/21 та від 21.09.2022 у справі № 360/4969/21.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду, зокрема із позовними заявами, може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями55,124,129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального права, викладені в постановах Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №120/16601/21-а та від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що позивачем не обгрунтовано поважність причин прпуску строку звернення до суду з цим позовом, оскільки перебування позивача на військовій службі в Збройних Силах України, у зв`язку з мобілізацією, свідчить про пропуск позивачем строку звернення до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, встановлених частиною 2 статті 122 КАС України.

Відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 р. з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 118, 122, 240, 243, 308, 312, 320, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 по справі № 480/6015/23 - скасувати.

Справу № 480/6015/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання виконати певні дії направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справу.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич