Рішення

від 05.08.2024 по справі 480/6015/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2024 року Справа № 480/6015/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6015/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, мотивуючи позовні вимоги тим, що проходив службу в органах Національній поліції України з 04.09.2020 року по 15.09.2022 року на посаді дізнавача сектору дізнання Сумського РУП ГУНП в Сумській області.

31 серпня 2022 року відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 074542 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

На підставі отриманих даних про порушення справи про адміністративне правопорушення, 12 вересня 2022 року наказом начальника ГУНП в Сумській області №468 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ГУНП» за вчинення дисциплінарного проступку та порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 2, 6 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту НПУ, розпорядження голови Сумської ОДА від 19.04.2022 №123 - ОД, на підставі ст. ст. 11, 12, 13, 19 Дисциплінарного статуту НПУ до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

15 вересня 2022 наказом начальника ГУНП в Сумській області №352 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 звільнено зі служби зі служби поліції.

Позивач вважає накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції протиправними, просить скасувати, оскільки в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку.

Так, 07 грудня 2022 року Ковпаківським районним судом м. Суми було розглянуто адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , та винесено постанову у справі №592/6010/22 про закриття провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Підставою ж звільнення позивача було саме складання відносно нього адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП. В подальшому відповідно до рішення суду факти, викладені у такому протоколі, не знайшли свого підтвердження.Таким чином, обставини, які встановлені постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 грудня 2022 року №592/6010/22 спростовують висновки службового розслідування щодо наявності в діях ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

Крім того, розпорядженням голови Сумської ОДА від 19.04.2022 № 123-ОД із змінами внесеними розпорядженням №194-ОД від 17.06.2022 було запроваджено комендантську годину.

Відповідно до абзацу 3 пункту 8 «Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан» дозволяється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях, де запроваджено комендантську годину, без виданих перепусток особам та рух транспортних засобів Збройних Сил, Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС, які залучаються до здійснення заходів під час запровадження комендантської години.

Таким чином, позивач як особа, яка несла службу в органах Національної поліції, мав право пересуватися вулицями в комендантську годину без перепустки, тому такі дії не є порушенням комендантської години.

Також позивач вважає, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, яке є крайнім заходом дисциплінарного впливу, застосовано до нього за відсутності правових підстав (відсутній склад дисциплінарного проступку), без урахування усіх обставин у справі та дотримання принципу пропорційності між вчиненим дисциплінарним проступком та мірою дисциплінарної відповідальності. Відповідач не врахував можливість застосування можливих (менш) суворих дисциплінарних стягнень, а тому не дотримано градації застосування дисциплінарного стягнення - від легкого до найсуворішого.

За таких обставин, позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 12.09.2022 №468 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ГУНП», визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області по особовому складу від 15.09.2022 року №352 о/с про звільнення його зі служби в поліції, зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області поновити позивача на посаді дізнавача сектору дізнання Сумського РУП ГУНП в Сумській області, зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідач подав відзив на позов, в якому проти задоволення вимог заперечив, зазначивши, що 31.08.2022 о 02:15 до ГУНП в Сумській області надійшла інформація про складання відносно дізнавача сектору дізнання Сумського РУП лейтенанта поліції ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КупАП та винесення постанови про накладення на останнього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КупАП.

Наказом ГУНП в Сумській області від 31.08.2022 № 532 призначене службове розслідування.

У ході службового розслідування в УПП отримано відеозаписи з портативних відеореєстраторів патрульних поліцейських та відеореєстратора, встановленого на службовому транспортному засобі, зроблених 31.08.2022 під час зупинки автомобіля ZAZ VIDA, н.з. НОМЕР_1 та складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 (запит від 31.08.2022 №568/117/15/01-2022).

Дисиплінарною комісією встановено, що ОСОБА_1 , будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, нехтуючи даною на вірність Українському народові Присягою, ігноруючи вимоги нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, порушуючи без службової необхідності обмеження комендантської години, обов`язок забезпечення якої покладено, зокрема, на нього, як на поліцейського, рухався на транспортному засобі, що стало причиною його зупинки поліцейськими УПП та призвело до складання відносно нього адміністративних матеріалів. ОСОБА_1 при цьому перешкоджав поліцейським УПП виконувати їх службові обов`язки, зокрема ігнорував неодноразові пропозиції працівників УПП пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, не повідомляючи поліцейським причини такої поведінки, не відповідав на запитання поліцейських, намагався використати своє службове становище з метою уникнення відповідальності, використовував пароль у ситуації, не пов`язаній зі службовою діяльністю.

За результатом проведеного службового розслідування обставини в діях ОСОБА_1 встановлено порушення вимог Присяги працівника поліції, текст якої закріплено статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 6 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту НПУ, розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації - керівника обласної військової адміністрації ОСОБА_2 від 19.04.2022 №123-ОД «Про запровадження комендантської години», зі змінами, внесеними його розпорядженням від 17.06.2022 № 194-ОД, тому були наявні підстави для видання наказу ГУНП в Сумській області від 12.09.2022 № 468 про застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, який було реалізовано наказом ГУНП в Сумській області від 15.09.2022 № 352 о/с.

Звільнення позивача у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення не пов`язано із кримінально-правовою, цивільно-правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для ініціювання службового розслідування.

Висновки суду, які викладені у рішенні Ковпаківського районного суду м.Суми від 07.12.2022 у справі № 592/6010/22, не спростовують жодного з порушень, які були встановлені у діях ОСОБА_1 під час проведення службового розслідування, оскільки дисциплінарне стягнення застосовано до позивача не у зв`язку із вчиненням адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, а у зв`язку із встановленням у діях позивача порушень службової дисципліни.

При цьому, постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу серії ЕАР № 5827854 від 31.08.2022 за ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , яку позивач не оскаржував, є самостійною підставою для застосування дисциплінарного стягнення відповідно до ч. 5 ст. 14 Дисциплінарного статуту НПУ.

При цьому, обраний вид дисциплінарного стягнення є законним, правомірним та обґрунтованим, пропорційним та за даних обставин справедливим, оскільки ОСОБА_1 вчинив дії, які є несумісними з проходженням служби в поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, вимогам Дисциплінарного статуту Національної поліції та Закону України «Про Національну поліцію». Станом на дату вчинення дисциплінарного проступку (31.08.2022) ОСОБА_1 мав два діючих дисциплінарних стягнення, про що зазначено у висновку службового розслідування, а саме: «сувора догана», відповідно до наказу ГУНП в Сумській області від28.06.2022 № 280; «попередження про неповну службову відповідність», відповідно до наказу ГУНП в Сумській області від 01.09.2022 № 439.

Дослідивши письмові матеріали справи та відеозаписи, суд вважає за необхідне в позові відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в органах Національній поліції України з 04.09.2020 року по 15.09.2022 року на посаді дізнавача сектору дізнання Сумського РУП ГУНП в Сумській області.

12 вересня 2022 року наказом начальника ГУНП в Сумській області №468 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ГУНП» за вчинення дисциплінарного проступку та порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 2, 6 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту НПУ, розпорядження голови Сумської ОДА від 19.04.2022 №123 - ОД, на підставі ст. ст. 11, 12, 13, 19 Дисциплінарного статуту НПУ до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції ( а.с.130-132).

15 вересня 2022 наказом начальника ГУНП в Сумській області №352 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 звільнено зі служби зі служби поліції ( а.с. 128).

Суд не вбачає підстав для визнання протиправними і скасування цих наказів з огляду на таке.

Як вбачається із висновку службового розслідування( а.с. 72-78) та встановлено судом в ході розгляду справи, 31.08.2022 о 01-57 год в районі будинку №18 по вулиці Роменській в м.Суми нарядом Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції НПУ у комендантську годину зупинено автомобіль ZAZ VIDA, н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .

Позивачу було повідомлено про порушення комендантської години, на що він представився та пред`явив поліцейському УПП своє службове посвідчення. На запитання працівника поліції: «Чи вживали Ви алкогольні напої?» ОСОБА_1 відповів: «Вживав, чуть-чуть». Крім того встановлено, що працівником УПП неодноразово була висловлена вимога пред`явити посвідчення водія, на що ОСОБА_1 намагався знайти «пароль» та на законну вимогу працівника поліції не реагував. Після чого останньому було повідомлено про наявні ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим о 02:05:24 було запропоновано пройти огляд для визначення стану алкогольного за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820, на що ОСОБА_1 погодився, втім продовжував шукати «пароль», у той же час посвідчення водія не надавав та о 02:08:25 намагався від`їхати.

Відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 дійсно мав порушення мови та його поведінка не відповідала обстановці. При спілкуванні з поліцейськими УПП на місці події, ОСОБА_1 не заперечував проходження огляду для визначення стану сп`яніння, однак законні вимоги поліцейських не виконував, натомість назвав поліцейським пароль. О 02:13 було запрошено свідків, яким було повідомлено обставини події та в присутності яких ОСОБА_1 вкотре було запропоновано пройти огляд, на що він погоджувався, проте продуття алкотестеру не здійснював. Працівниками УПП було повідомлено ОСОБА_1 , що його дії будуть розцінені як відмова від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Після чого о 02:17:25 ОСОБА_1 знову було запропоновано пройти огляд, останній погодився, однак огляд не проходив та ігнорував поліцейських, стверджуючи що він згоден на огляд. У подальшому працівниками УПП о 02:17:50 було запропоновано пройти огляд у медичному закладі охорони здоров`я та о 02:18 знову було роз`яснено порядок освідування водіїв на стан сп`яніння, а о 02:19:50 востаннє запропоновано пройти огляд на місці зупинки, на що ОСОБА_1 висловив згоду, проте огляд не пройшов, на що о 02:21 працівником УПП було роз`яснено права ОСОБА_1 як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також позивачу було повідомлено про відсторонення від керування транспортним засобом, про що він надав розписку ( а.с.91).

Крім викладеного, переглядом відеозаписів встановлено, що з 02:29 до 02:43 ОСОБА_1 поводив себе неввічливо та нетактовно по відношенню до працівників УПП, погрожуючи та висловлюючи їм про необхідність віддавати йому «пляшку» за вказані події, при цьому останній прохав поліцейських не приходити на судове засідання, щоб адвокат мав змогу «розвалити» справу.

Також, відповідно до відеозапису, ОСОБА_1 не надав поліцейським УПП реєстраційні документи на транспортний засіб та реєстраційний поліс страхування транспортного засобу. Як вбачається із інформаційної довідки та постанови ( а.с.89) стосовно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП України ( а.с.90).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію». Відповідно до ч.1 ст.59 цього Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» ( далі Дисциплінарний статут).

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

У відповідності до ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.

Частина 1 статті 11 Дисциплінарного статуту передбачає, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом, а відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частини 2 статті 13 Дисциплінарного статуту Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських передбачені частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, з яких звільнення зі служби в поліції є найбільш суворим видом стягнення.

З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування ( частина 2 ст.14 Дисциплінарного статуту).

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року N 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України». Розділом V цього Порядку, зокрема пунктом 1, визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Пункт 4 розділу V Порядку вимагає, що службове розслідування має встановити:

наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

вид і розмір заподіяної шкоди;

причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до п.9 ст.15 Дисциплінарного статуту та п.7 розділу V Порядку збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:

одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;

отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Також п.14 розділу V Порядку під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

Оформлення результатів службового розслідування має відповідати ст.19 Дисциплінарного статуту та розділу VI Порядку. Так, у вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:

дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

підстава для проведення службового розслідування;

форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:

обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим;

посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;

пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;

обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються зокрема:

висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено;

вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку.

Системний аналіз наведених нормативних актів свідчить про те, що передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути порушення службової дисципліни , встановлене внаслідок ретельного службового розслідування.

Так, службовим розслідування встановлено та підтверджено в ході судового розгляду справи, що позивач, будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, порушуючи без службової необхідності обмеження комендантської години, рухався на транспортному засобі, що стало причиною його зупинки поліцейськими УПП та призвело до складання відносно нього адміністративних матеріалів. ОСОБА_1 при цьому перешкоджав поліцейським УПП виконувати їх службові обов`язки, зокрема ухилявся від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, не відповідав на запитання поліцейських, намагався використати своє службове становище з метою уникнення відповідальності, використовував пароль у ситуації, не пов`язаній зі службовою діяльністю.

Такі дії та поведінка поліцейського суперчать нормам законодавства, що регулює порядок проходження служби в Національній поліції України.

Так, відповіднодо ч.1 ст.17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Основні обов`язки поліцейського визначені статтею18 цього Закону, серед яких обов`язок неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Текст Присяги закріплений у статті 64 Закону, відповідно до якої особа, яка вступає на службу в поліції усвідомлює свою високу відповідальність, присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Як вже зазначено вище сутність службової дисципліни в Національній поліції визначає Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» ( далі Дисциплінарний статут). Відповідно до ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського серед іншого: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту НПУ дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1179 від 09.11.2016, відповідно до статті 37 Закону України "Про запобігання корупції", Закону України "Про Національну поліцію", з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов`язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, завтерджені Правила етичної поведінки поліцейських. Відповіднодо розділу 1 Правил, ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Правила ґрунтуються на Конституції України, Законах України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції", інших законах України, актах Президента України та постановах Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України.

Пунктом 1 розділу ІІ Правил передбачено обов`язок поліцейського неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України.

Також, відповідно до розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації - керівника обласної військової адміністрації Дмитра Живицького від 19.04.2022 № 123-ОД «Про запровадження комендантської години», а також розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації - керівника обласної військової адміністрації Дмитра Живицького від 17.06.2022 № 194-ОД «Про внесення змін до розпорядження від 19.04.2022 № 123-ОД» на території Сумської області з 20.06.2022 з 23:00 до 04:00 запроваджено комендантську годину шляхом заборони перебування громадян у встановлений період доби на вулицях та інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток, а також заборону руху транспортних засобів. Забезпечення здійснення заходів щодо підтримання правопорядку під час запровадження комендантської години на території Сумської області покладено, зокрема, на ГУНП в Сумській області.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Згідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» комендантська година передбачає заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.

Відтак, порушення комендантської години поліцейським у випадках, не пов`язаних з несеннням служби та виконанням службових обов`язків, у розумінні положень ч. 1 ст. 18 та ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1 ст. 1, ст. 12 Дисциплінарного статуту НПУ та п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» утворює склад дисциплінарного проступку.

Проступком, який ганьбить честь і гідність, порочить поліцейського та підриває авторитет Національної поліції України, є дія чи бездіяльність, яка за своїм характером несумісна з високим званням поліцейського і робить неможливим виконання ним своїх службових обов`язків, грубе порушення загальноприйнятих норм і правил поведінки, що принижує авторитет державної служби Національної поліції.

Саме така поведіка позивача підтверджена в ході судового розгляду даної справи.

Відповідно до ч.7,8 ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

При цьому доводи позивача про відсутність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з закриттям стосовно нього провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не заслуговують на увагу, оскільки підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало порушення ним службової дисципліни, вчинення дисциплінарного проступку, відмінного від адміністративного проступку, відповідальність за який передбачена Кодексом України про адміністративні правпорушення. Ні висновок службового розслідування, ні наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не містять посилань на провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП як на окрему підставу дисциплінарної відповідальності позивача.

На підставі викладеного, суд вважає, що наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 12.09.2022 №2468 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказ від 15.09.2022 по особовому складу №352 о/с, яким позивача звільнено зі служби в поліції з посади дізнавача сектору дізнання Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області прийняті у відповідності до вимог закону та відповідають критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак є правомірними та не підлягають скасуванню, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Сумській області ( код ЄДРПОУ 40108777, вул.Герасима Кондратьєва, 23, м.Суми, 40000) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах