Постанова

від 27.11.2024 по справі 480/6015/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 р. Справа № 480/6015/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.08.2024, (головуючий суддя І інстанції: Л.М. Опімах) по справі № 480/6015/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Сумській області

про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому, просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області

№ 468 від 12.09.2022 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ГУНП";

- № 352 о/с від 15.09.2022 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді дізнавача сектору дізнання Сумського РУП ГУНП в Сумській області;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначив, що накази про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення з посади винесені з порушенням встановленого порядку проведення службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження здійснено упереджено.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, не доведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив рішення суду скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про не врахування судом порушення процедури направлення водія транспортного засобу для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння і безпосередньо порушення порядку проведення такого огляду.

Також вказує, що його винуватість у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП у судовому порядку не встановлена і не доведена, а тому підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності немає.

Просить врахувати, що звільнення зі служби в поліції, як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, однак підстави для застосування такого заходу були відсутні.

Головне управління Національної поліції в Сумській області (далі - відповідач) подало відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено суду правомірність застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Так, судом зазначено, що допущення подібних проступків впливає на авторитет Національної поліції як суб`єкта публічного права, який має забезпечувати законність і бути зразком доброчесності для громадян. А тому орган, який уповноважений ухвалювати рішення щодо осіб, які перебувають в стані алкогольного сп`яніння на робочому місці, має проявляти принципову та жорстку позицію щодо цих осіб, особливо щодо працівників поліції.

Тож, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного наказу щодо звільнення позивача зі служби в поліції, оскільки за результатами службової перевірки, яка проведена з дотриманням встановленого законом строку та порядку, встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, що є визначальним для вирішення питання про його звільнення зі служби в поліції. Такий висновок обумовлений тим, працівники поліції мають спеціальний правовий статус, відповідно до якого вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків працівників поліції, які, приймаючи присягу, приймають й обов`язок своїми діями сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ, а скоєний позивачем вчинок призвів до приниження професійної репутації та авторитету органів внутрішніх справ, що, своєю чергою, свідчить про відсутність підстав для визнання наказу відповідача протиправним.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що з 04.09.2020 до 15.09.22 ОСОБА_1 проходив службу на посаді дізнавача сектору дізнання Сумського РУП ГУНП в Сумській області.

31.08.2022 о 2.15 до ГУНП в Сумській області надійшла інформація, що цього ж дня близько 1.57 по вул. Роменській у м. Суми поліцейським УПП в Сумській області ДПП НП України зупинений автомобіль ZAZ VIDA, н.з. НОМЕР_1 під керуванням дізнавача сектору дізнання Сумського РУП лейтенанта поліції Максименка Івана Олександровича.

Старший інспектор чергової частини УОАЗОР ГУНП в Сумській області майор поліції Олег Пташник доповів начальнику ГУНП в Сумській області рапортом про вищезазначені події та складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесення постанови про накладення на останнього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП.(а.с. 80)

31.08.2022 призначене службове розслідування Наказом ГУНП в сумській області від 31.08.2022 № 532.(а.с. 83)

Під час службового розслідування відповідачем опитано ОСОБА_1 , заступника начальника сектору дізнання Сумського РУП старшого лейтенанта поліції Кучеряву Т.А., начальника ВД ГУНП в Сумській області майора поліції ОСОБА_2 , заступника начальника Сумського РУП ГУНП в Сумській області підполковника поліції ОСОБА_3 , досліджено відеозаписи з портативних відеореєстраторів патрульних поліцейських та відеореєстратора, встановленого на службовому транспортному засобі та матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Службовим розслідуванням встановлено, що 31.08.2022 о 01.57 в районі будинку № 18 по вулиці Роменській у м. Суми нарядом Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції НПУ (далі - УПП) у комендантську годину зупинено автомобіль ZAZ VIDA, н.з. НОМЕР_1 . під керуванням ОСОБА_1 .

Поліцейськими УПП під час спілкування із ОСОБА_1 виявлено у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, у зв`язку з чим останньому запропоновано у встановленому порядку на місці зупинки пройти огляд на стан сп`яніння, від якого ОСОБА_1 відмовився. Також, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Окрім зазначеного, ОСОБА_1 не надав на вимогу поліцейських УПП реєстраційні документи на транспортний засіб та реєстраційний поліс страхування транспортного засобу, визначених пунктом 2.4 (а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - Правила дорожнього руху).

У зв`язку з вищевикладеним, за порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху (водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу га швидкість реакції), відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, серії ААД № 074542, який направлено на розгляд до Ковпаківського районного суду м. Суми, та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 126 КУпАП, серія ЕАР № 5827854, за порушення вимог пункту 2.4 (а) Правил дорожнього руху, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень.

В ході проведення службового розслідування з`ясовано, що відповідно до ГГС ІІІНП, ОСОБА_1 має посвідчення водія категорії В, керував автомобілем ZAZ VIDA, н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу на зазначений автомобіль НОМЕР_2 від 26.05.2018.

Переглядом записів з портативного відеореєстратора, встановленим у службовому автомобілі, підтверджено усі вищезазначені факти.

Крім викладеного, переглядом відеозаписів встановлено, що з 02:29 до 02:43 ОСОБА_1 поводив себе неввічливо та нетактовно по відношенню до працівників УПП, погрожуючи та висловлюючи їм про необхідність віддавати йому пляшку за вказані події, при цьому останній прохав поліцейських не приходити на судове засідання, щоб адвокат мав змогу розвалити справу.

Також, ОСОБА_1 не надав поліцейським УПП реєстраційні документи на транспортний засіб та реєстраційний поліс страхування транспортного засобу , що вбачається з відеозапису.

Під час проведення службового розслідування ОСОБА_1 пояснив, що у зв`язку з сімейною ситуацією його знайомої, 31.08.2022 о 01 год. 40 хв. він сів за кермо транспортного засобу ЗАЗ ВІДА. н.з. НОМЕР_1 . щоб відвезти її з 9 мкрн м. Суми на вул. Роменська, після чого повертався до місця свого місця проживання. Зазначив, що не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, адміністративне правопорушення він не вчиняв, винним себе не визнає.

За результатами службового розслідування, 12.09.2022 року складений висновок про порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у негідній поведінці у позаслужбовий час, яка не відповідає високому званню поліцейського, вчинення дій, що підривають авторитет поліції, керуванні 31.08.2022 транспортним засобом у комендантську годину без службової необхідності, перешкоджання виконання поліцейськими УПП в Сумській області ДПП НПУ своїх службових обов`язків, що призвело до порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України Про Національну поліцію, Присяги працівника поліції, текст якої закріплено ст. 64 Закону України Про Національну поліцію, зокрема в частині скоєння проступку, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, а також у частині обов`язку бути прикладом y дотриманні громадського порядку тa беззаперечному дотриманні законодавства, зокрема відмову 31 серпня 2022 року від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння, що дозволило зняти підозру (звинувачення) у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, пунктів 1, 2 та 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту НПУ, розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 19.04.2022 № 123-ОД Про запровадження комендантської години, зі змінами внесеними розпорядженням від 17.06.2022 №194-ОД та запропоновано застосувати до лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дізнавача сектору дізнання Сумського РУП ГУНП в Сумській області дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. (а.с.72-78)

Наказом ГУНП в Сумській області від 12.09.2022 № 468 о/с до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції за порушення службової дисципліни, що виразилось у негідній поведінці у позаслужбовий час, яка не відповідає високому званню поліцейського, вчинення дій, що підривають авторитет поліції, керуванні 31.08.2022 транспортним засобом у комендантську годину без службової необхідності, перешкоджання виконання поліцейськими УПП в Сумській області ДПП НПУ своїх службових обов`язків. що призвело до порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України Про Національну поліцію, Присяги працівника поліції, текст якої закріплено ст. 64 Закону України Про Національну поліцію, зокрема в частині скоєння проступку, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія ба влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, а також у частині обов`язку бути прикладом y дотриманні громадського порядку тa беззаперечному дотриманні законодавства, зокрема відмову 31 серпня 2022 року від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння, що дозволило зняти підозру (звинувачення) у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, пунктів 1, 2 та 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту НПУ, розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 19.04.2022 № 123-ОД Про запровадження комендантської години, зі змінами внесеними розпорядженням від 17.06.2022 №194-ОД на підставі ст.ст. 11. 12, 13, 19 Дисциплінарного статуту НПУ.

Наказом ГУНП в Сумській області від 15.09.2022 № 352 о/с звільнено із служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_5 .

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Згідно з ч. 1 ст.8 Закону №580-VIII визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

За змістом ч. 1 ст. 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до ст.64 Закону № 580-УІІІ особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Згідно з ч.1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з п.п.2, 6, 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За приписами ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно із ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння (п. 1 ч.6 ст. 19 Дисциплінарного статуту).

Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану викладено у Розділі V Дисциплінарного статуту.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Дисциплінарного статуту передбачено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Відповідно до ст. 29 Дисциплінарного статуту урегульовано питання щодо особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, частиною першою якої визначено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до абз.4 ч.2 ст. 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Ці комісії за наслідком службового розслідування складають висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також стосовно його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону. У висновку вказується вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. На підставі цього висновку уповноважений керівник особи, яка вчинила правопорушення, вирішує питання про накладення дисциплінарного стягнення.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

Так, у справі, що розглядається, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції внаслідок вчинення ним дисциплінарного проступку, який полягав у негідній поведінці у позаслужбовий час, яка не відповідає високому званню поліцейського, вчинення дій, що підривають авторитет поліції, керуванні транспортним засобом у комендантську годину без службової необхідності, перешкоджання виконання поліцейськими УПП в Сумській області ДПП НПУ своїх службових обов`язків.

Дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.

Тобто поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 2 червня 2021 року, від 22 вересня 2022 року та від 27.09. 2022 у справах № 815/2705/16, № 420/4977/20 та № 600/1167/22-а відповідно.

Підставою для звільнення позивача зі служби в поліції слугував висновок від 12.09.2022 , складений за наслідками проведення службового розслідування, яким встановлено порушення позивачем службової дисципліни.

Факт порушення службової дисципліни позивачем 31.08. 2022 року підтверджується сукупністю відповідних доказів: висновком службового розслідування, відеозаписами з місця події.

Доводи апеляційної скарги, стосовно не надання судом оцінки порушенням процедури направлення позивача , як водія транспортного засобу для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння і безпосередньо порушення порядку проведення такого огляду, колегія суддів їх відхиляє з огляду на те, що питання пов`язані із процедурою притягнення позивача до адміністративної відповідальності виходять за межі позовних вимог та не стосуються дисциплінарної відповідальності. Вказаним обставинам має надати оцінку суд, який розглядає справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Суд зазначає, що реалізація дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни не пов`язана із складанням матеріалів про адміністративне правопорушення. Наявність адміністративного провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

Дисциплінарна, адміністративна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.

Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.08.2022 у справі 120/8381/20-а, від 08.12.2022 у справі № 460/2583/19.

На думку колегії суддів, порушення, зафіксовані у висновку службового розслідування в частині перешкоджання поліцейським УПП виконувати їх службові обов`язки, ненаданні допомоги працівникам УПП у встановленні обставин, що мала б суттєве значення у справі, неналежній поведінці в присутності інших поліцейських, також неввічливі та нетактовні по відношенню до працівників УПП вислови із погрозами про необхідність віддавати йому пляшку за вказані події, при цьому позивач прохав поліцейських не приходити на судове засідання, щоб адвокат мав змогу розвалити справу у своїй сукупності свідчать про вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни.

Доводи апелянта, щодо недоведеності його вини у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, а тому підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності немає , колегія суддів вважає помилковими з огляду на таке.

Колегією суддів встановлення, що постановою Ковпаківського районного суду м. Суми по справі №592/6010/22 від 07.12.2022 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Рішення суду набрало законної сили 20.12.2022 року.

Однак суд зауважує, що відсутність адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06 березня 2019 року у справі №816/1534/16; від 13.10.2020 у справі №805/3079/17-а, від 06.03.2019 у справі №816/1534/16, від 26.11.2020 у справі №580/1415/19, від 29.06.2021 у справі №826/7187/17, від 24.09.2020 у справі №420/602/19, від 28.11.2019 у справі №120/860/19-а, від 29.06.2021 у справі №826/7187/17, від 28.09.2023 у справі № 420/10847/22, від 29.02.2024 у справі № 420/13121/22, від 09.05.2024 у справі № 420/1491/23.

Колегія суддів наголошує, що у межах розгляду цієї справи не повинно досліджуватися питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративних правопорушень, та зазначає, що у вимірі обставин цієї справи не досліджуються питання наявності або відсутності вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни.

Зі змісту присяги поліцейського, яку склав позивач, при вступі на службу в поліції, вбачається що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й в повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Вказані висновки висловлені Верховним Судом, зокрема, у постанові від 31.05.2023 у справі № 600/1542/22-а.

Зі змісту присяги вбачається, що її зміст поєднує в собі правові та моральні соціальні норми, які дотримані позивачем не були.

Під час службового розслідування було переглядом відеозаписів встановлено, що з 02:29 до 02:43 ОСОБА_1 поводив себе неввічливо та нетактовно по відношенню до працівників УПП, погрожуючи та висловлюючи їм про необхідність віддавати йому пляшку за вказані події, при цьому останній прохав поліцейських не приходити на судове засідання, щоб адвокат мав змогу розвалити справу. Також, відповідно до відеозапису, ОСОБА_1 не надав поліцейським УПП реєстраційні документи на транспортний засіб та реєстраційний поліс страхування транспортного засобу. Посвідчення водія надав у мобільному додатку Дія.

Чинне законодавство покладає на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.

Поліцейський зобов`язаний не допускати вчинків, що ганьблять звання працівника поліції, або підривають авторитет поліції.

Доводи апеляційної скарги щодо застосування до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення та неврахування дисциплінарною комісією обставин, що пом`якшують відповідальність, є помилковими, оскільки з висновку службового розслідування вбачається, що відповідачем під час визначення виду стягнень враховано характер проступку, особу порушника, ступінь вини, попередню поведінку поліцейського, ставлення до служби.

До того ж, питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини.

Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень за критеріями ч.2 ст.2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням, про що у своїй постанові також зазначає Верховний Суд від 10.09.2020 у справі №360/4790/19.

Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте, його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.07.2022 у справі № 460/5545/20, від 07.03.2019 в справі №819/736/18, від 19.05.2022 в справі №480/4079/18.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення позивачеві відповідачем ураховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У розглядуваному випадку судами не встановлено обставин, які б свідчили про те, що висновки відповідача, якими він мотивував наявність підстав для застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, є довільними, нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що накладене дисциплінарне стягнення є співмірним із виявленим проступком позивача, та є необхідним засобом підтримання службової дисципліни, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12 січня 2012 року у справі «Горовенки та Бугара проти України» (заяви № 36146/05 та № 42418/05) пункт 38).

В контексті спірних правовідносин, суд вважає за доцільне наголосити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення службової дисципліни.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем у справі, як суб`єктом владних повноважень доведено правомірність його рішень, які є предметом оскарження у даній справі.

З огляду на наведене, а також зважаючи на доведеність усіх елементів вчиненого дисциплінарного проступку позивачем, з чим погоджується і колегія суддів, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду у цьому аспекті.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 по справі № 480/6015/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова