Постанова

від 06.09.2023 по справі 530/132/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 р.Справа № 530/132/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 24.03.2023, головуючий суддя І інстанції: Должко С.Р., вул. Комунарська, 2, м. Зіньків, Зіньківський, Полтавська, 38100, по справі № 530/132/23

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з безпеки на транспорті

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ГарантАвтобуд"

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті; третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГарантАвтобуд", в якому просив:

визнати протиправною та скасувати постанову відділу Державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про застосування адміністративно-господарскього штрафу №19097 від 21.12.2022.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 24 березня 2023 року позов задоволено.

Поновлено позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом.

Визнано противною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №190797 від 21.12.2022 винесену начальником відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті Ткаченко Д. про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 адміністративно-господарськогоштрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнуто із Державної служби України з безпеки на транспорті, місце знаходження: м. Київ, пр. Перемоги, 14,код ЄДР39816845, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 - 1073 (одну тисячу сімдесят три ) грн. 60 копійок судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та направити справу на розгляд за встановленою підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що рішення суду винесене з порушенням правил предметної підсудності. Зауважив, що предметом спору згідно з заявленим адміністративним позовом є оскарження позивачем дій суб`єкта владних повноважень щодо застосування господарсько-фінансових санкцій, передбачених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а не рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому дана справа, відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 20 КАС України підлягає розгляду окружним адміністративним судом.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що начальником відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарскього штрафу №19097 від 21.12.2022, в якій зазначено що позивачем допущено перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погоджуючись з такою постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що справа підсудна Зіньківському районному суду Полтавської області.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, предметом спору у даній справі є визнання протиправною та скасування постанови відділу Державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про застосування адміністративно-господарскього штрафу №19097 від 21.12.2022.

Отже, предметом позову у даній справі є правомірність застосування до позивача санкцій за порушення положень чинного законодавства, зокрема у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративний суд - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Отже, належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил інстанційної, предметної та територіальної підсудності.

Главою 2 розділу І КАС України визначено правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції. При цьому, КАС України розрізняє предметну, інстанційну та територіальну юрисдикцію (підсудність).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України (норми якої визначають справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Статтею 20 КАС України закріплено правила розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів та визначено перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, та справ, які підсудні окружним адміністративним судам.

Згідно з ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Судова колегія зазначає, що оскільки спір виник між фізичною особою та органом наділеним владними повноваженнями з приводу застосування до суб`єкта господарювання господарсько-фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а не щодо рішень дій чи бездіяльності суб`єкта власних повноважень у справах про притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності, зазначений спір відповідно до предметної юрисдикції адміністративних судів має розглядатись відповідним окружним адміністративним судом.

Крім того, колегія суддів зауважує, що застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу не є притягненням до адміністративної відповідальності, передбаченої нормами КУпАП, оскільки адміністративно-господарський штраф є одним із видів адміністративно-господарських санкцій, передбачених нормами Господарського кодексу України, який може встановлюватися виключно законами.

Адміністративно-господарські штрафи є заходами адміністративно-господарської відповідальності, правова природа яких зумовлена сферою господарювання та господарськими правовідносинами, тому даний вид відповідальності відноситься до адміністративно-господарської, а не адміністративної, тому Зіньківському районному суду Полтавуської області (місцевому загальному суду) як адміністративному суду даний позов за предметною юрисдикцією не підсудний.

Враховуючи викладене, предмет даного спору, суб`єктний склад сторін, судова колегія зазначає, що дану справу належить розглядати окружним адміністративним судом.

Згідно пункту 24 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року, заяви № 29458/04 та № 29465/04, фраза встановленого законом викладена в частині першій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Разом з цим, розгляд матеріалів даної позовної заяви саме Зіньківським районним судом Полтавської області, як судом першої інстанції, порушує принцип розгляду справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, гарантування якого визначено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття підсудність розкривається законодавцем у параграфі 3 глави 2 розділу І КАС України та визначається останнім, як територіальна юрисдикція, питання якої врегульовані приписами статей 25-30 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 КАС України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що КАС України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).

Тобто, якщо предметом позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.

Отже, в даному випадку, застосуванню підлягають положення ч. 1 ст. 25 КАС України (за вибором позивача).

З матеріалів справи встановлено, що згідно копії паспорта, останнім зареєстрованим місцем проживання (перебування, знаходження) позивача на момент подачі позову є: АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене, а також те, що місцезнаходження відповідача є місто Київ, що значно ускладнить прибуття позивача до суду для захисту його прав, беручи до уваги те, що початково позивач звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області, колегія суддів вважає доцільним направити справу для розгляду до Полтавського окружного адміністративного суду.

Таким чином, даний спір підлягає розгляду Полтавським окружним адміністративним судом, який в даній справі є повноважним судом, в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 318 КАС України передбачено підстави для скасування рішення суду і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Згідно ч. 1 ст. ст. 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 24.03.2023 року по справі № 530/132/23 прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22 цього Кодексу, а отже підлягає скасуванню, а справа - направленню для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю - Полтавського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 318, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.

Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 24.03.2023 по справі № 530/132/23 скасувати.

Справу направити на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду за встановленою законом підсудністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.А. СпаскінСудді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 13.09.2023 року