Постанова

від 29.04.2024 по справі 530/132/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 р. Справа № 530/132/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Курило Л.В. , Мельнікової Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 29.11.23 по справі № 530/132/23

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з безпеки на транспорті , Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГарантАвтобуд"

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТАВТОБУД" про визнання протиправною та скасування постанови відділу Державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №19097 від 21.12.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що орган державного контролю під час проведення перевірки щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт і складанні акту перевірки №251645 від 19.11.2022 та в подальшому при винесенні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №190797 від 21.12.2022 не визначив перевізника, яким здійснювалося вантажне перевезення, та незаконно притягнув до адміністративної відповідальності позивача, який не є перевізником вантажу, а є лише власником транспортного засобу автомобіля МАЗ модель 543205, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2007, який використовувався ТОВ "ГАРАНТАВТОБУД" на умовах оренди за договором від 08.09.2021.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 24 березня 2023 року позов задоволений. Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №190797 від 21.12.2022 визнана противною та скасована.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023 рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 24.03.2023 по справі №530/132/23 скасоване, справа направлена на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду за встановленою законом підсудністю.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТАВТОБУД" про визнання протиправною та скасування постанови задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті №190797 від 21.12.2022.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що за змістом акту проведення перевірки №251645 від 29.11.2022 посадовою особою виявлено порушення ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт", незабезпечення безпеки дорожнього руху, а саме перевезення вантажу (пісок) за відсутності на момент перевірки документів на вантаж (ТТН або іншого визначеного законом документа). Також на т/з МАЗ встановлено номерний знак, що не відповідає свідоцтву про реєстрацію, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

При цьому, водій транспортного засобу зі змістом акту проведення перевірки та суттю виявленого порушення був ознайомлений, однак від підпису акту та надання письмових пояснень/заперечень з приводу виявленого порушення чи обставин проведення перевірки відмовився, про що посадовими особами відповідача відповідно до пункту 22 Порядку №1567 зроблено відповідну відмітку в акті.

Апелянт зазначив, що висновки суду щодо того, що позивач не є автомобільним перевізником в розумінні положень Закону №2344-III є помилковими, оскільки виявлення факту порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та встановлення наявності підстав для притягнення до відповідальності здійснюється саме під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) на основі пред`явлених водієм транспортного засобу документів. Тому надані до суду першої інстанції договір оренди транспортного засобу та акту здачі-приймання до договору оренди транспортного засобу не спростовують факту вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.

Крім того, відповідач зазначив про наявність, згідно норм чинного законодавства, можливості власника транспортного засобу в разі передачі транспортного засобу в тимчасове користування зробити перереєстрацію такого транспортного засобу.

Натомість, твердження відповідача щодо можливості оформлення тимчасового реєстраційного талону на транспортний засіб у разі передачі його в користування іншій особі стосуються виключно обґрунтування відсутності у водія транспортного засобу на момент проведення рейдової перевірки взагалі будь-яких документів, які б підтверджували використання такого транспортного засобу іншою особою, а не власником згідно свідоцтва про реєстрацію, серед яких міг би бути відповідний договір оренди, позички, лізингу тощо та/або тимчасовий реєстраційний талон.

Відповідно, для визначення особи автомобільного перевізника посадові особи Укртрансбезпеки мають враховувати всі обов`язкові для здійснення вантажних перевезень документи, що надаються водієм під час проведення перевірки, у тому числі реєстраційні документи на транспортний засіб та документи, що підтверджують його використання на законних підставах.

Так, в ході проведення рейдової перевірки водієм транспортного засобу, ОСОБА_2 надано для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки свідоцтво серії НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу МАЗ 543205, державний номерний знак НОМЕР_2 , на ім`я ОСОБА_1 . Інших документів, зокрема, договорів оренди чи тимчасових реєстраційних талонів, товарно-транспортних накладних чи інших документів на вантаж, які б підтверджували використання даного транспортного засобу та здійснення перевезень, зокрема, ТОВ "ГарантАвтобуд", на момент проведення перевірки не пред`явлено так само як і не надано жодних пояснень з даного приводу.

Враховуючи неможливість із наданих водієм документів встановити законність та правомірність використання даного транспортного засобу саме ТОВ "ГарантАвтобуд", як і залучення водія ОСОБА_2 до здійснюваних даним суб`єктом господарювання перевезень, та відповідачем цілком правомірно зроблено висновок про порушення законодавства про автомобільний транспорт та про наявність підстав для притягнення позивача як автомобільного перевізника до відповідальності шляхом застосування адміністратино-господарського штрафу.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу автомобіля МАЗ модель 543205, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2007, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

29 листопада 2022 року на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №008174 від 25.11.2022 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області проведена перевірка додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої встановлене порушення перевізником ОСОБА_1 вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складений відповідний акт проведення перевірки №251645 від 29.11.2022.

За змістом акту проведення перевірки №251645 від 29.11.2022 посадовою особою виявлене порушення ОСОБА_1 вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме перевезення вантажу (пісок) за відсутності на момент перевірки документів на вантаж (ТТН або іншого визначеного законом документа), відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III від 05.04.2001.

Так, в ході проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) водієм транспортного засобу пред`явлено посадовим особам Укртрансбезпеки посвідчення водія серія НОМЕР_5 , свідоцтво серії НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу МАЗ НОМЕР_6 , державний номерний знак НОМЕР_2 , на ім`я ОСОБА_1 , та свідоцтво серії НОМЕР_7 про реєстрацію напівпричепа МЕІLLЕR, державний номерний знак НОМЕР_8 , а також поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо напівпричепа (роздруківки фото наданих документів додаються), інших документів не пред`явлено.

Зі змісту акту проведення перевірки №251645 від 29.11.2022 посадовою особою виявлено порушення ОСОБА_1 вимог законодавства про автомобільний транспорт ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" незабезпечення безпеки дорожнього руху, а саме перевезення вантажу (пісок) за відсутності на момент перевірки документів на вантаж (ТТН або іншого визначеного законом документа). Також на т/з МАЗ встановлено номерний знак, що не відповідає свідоцтву про реєстрацію, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону №2344-ІІІ.

При цьому, водій транспортного засобу зі змістом акту проведення перевірки та суттю виявленого порушення був ознайомлений, однак від підпису акту та надання письмових пояснень/заперечень з приводу виявленого порушення чи обставин проведення перевірки відмовився, про що посадовими особами відповідача відповідно до пункту 22 Порядку №1567 зроблено відповідну відмітку в акті.

Відповідачем завчасно, 10.12.2022, на адресу позивача - 38100, Полтавська область, Полтавський (Зіньківський) р-н, с. Шенгаріївка, вул. Остапа Вишні, 30а, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та підтверджену самим позивачем в позовній заяві, рекомендованим листом з повідомленням про вручення №3602024072658 направлено повідомлення №45669/36/24-22 від 07.12.2022 про призначення розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 21.12.2022 та необхідність з`явитися для участі у розгляді справи та надання відповідних пояснень. Поштове відправлення №3602024072658 отримано позивачем 22.12.2022, про що вбачається з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відповідною відміткою.

Відділом Державного нагляду (контролю) у Полтавській області прийнято постанову про застосування адміністративного - господарського штрафу №190797 від 21.12.2022, яким до ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 гривень за допущення перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Вважаючи спірну постанову протиправною, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з підстав їх обгрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Частиною 12 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до положень частин 14, 17 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

За змістом пункту 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

В силу вимог пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно з пунктами 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з абзацом третім частини першої статті 60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз викладених положень норм законодавства свідчить про те, що державний контроль на транспорті здійснюється органами Укртрансбезпеки шляхом проведення, зокрема, рейдових перевірок, в ході яких перевірці підлягає наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідальність за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ.

Колегія суддів зазначає що зміст статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Відповідний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17.

Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Перевізник - фізична або юридична особа суб`єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.

Аналіз вищезазначених положень Правил та форми яка наведена в додатку 7 до цих Правил, свідчить, що у будь-якому разі товарно-транспортна накладна має містити обов`язкову інформацію (обов`язкові реквізити) визначену цими Правилами та відображену у додатку.

В ході проведення рейдової перевірки Відділом Державного нагляду (контролю) у Полтавській області виявлено перевезення вантажу (пісок) транспортним засобом марки МАЗ 543205, державний номерний знак НОМЕР_9 за відсутності на момент перевірки документів на вантаж (ТТН або іншого визначеного законом документа).

Водієм ОСОБА_2 надано перевіряючим до перевірки посвідчення водія серія НОМЕР_5 , свідоцтво серії НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу МАЗ НОМЕР_6 , державний номерний знак НОМЕР_9 на ім`я ОСОБА_1 , свідоцтво серії НОМЕР_7 про реєстрацію напівпричепа MEILLER, державний номерний знак НОМЕР_10 , та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо напівпричепа, інших документів не надано.

З огляду на що, колегія суддів доходить висновку, що водій ОСОБА_2 в силу статті 48 Закону № 2344-III був зобов`язаний пред`явити уповноваженим особам Укртрансбезпеки товарно-транспортну накладну, адже такий документ прямо передбачений у вказаній правовій нормі, однак вказаного не вчинив.

Між тим, надані документи перевіряючим Укртрансбезпеки не містили інформації про те, що ТОВ "ГарантАвтобуд" виступав автомобільним перевізником, вказаного акт №251645 від 29.11.2022 також не містить.

Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 12.10.2023 у справі №280/3520/22.

Верховний Суд, аналізуючи у постанові від 19.10.2023 у справі № 640/27759/21 норми законодавства, що врегульовують спірні правовідносини зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

У постанові від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20 Верховний Суд, вирішуючи питання щодо визначення належного суб`єкта, відповідального за порушення законодавства про автомобільний транспорт зауважував на тому, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена статтею 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. При цьому, автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися) або зі слів водія.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 12.10.2023 у справі № 280/3520/22.

Також, колегія суддів, враховує позицію Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №340/4637/22 щодо офіційного з`ясування всіх обставин справи в контексті належного установлення автомобільного перевізника в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо якого проводиться перевірка, варто виходити з наступного:

(1) У кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

(2) Основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

(3) Нові докази, які подають заінтересовані особи, зокрема до суду, який розглядає відповідний спір, після визначення контролюючим органом належного перевізника та його притягнення до адміністративної відповідальності мають оцінюватися з розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів, а також їх взаємозв`язку із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки, для забезпечення дотримання принципу належного виконання учасниками спірних правовідносин вимог законодавства, яке регулює перевезення пасажирів та вантажів, та реалізацію принципу правової визначеності у спорах щодо встановлення дійсного автомобільного перевізника компетентним органом, який контролює дотримання державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Колегія суддів зазначає, що повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, виявленого під час проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), яке відбудеться 21.12.2022 направлено позивачу завчасно, а саме 10.12.2022, про що свідчить список згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів та квитанція АТ "Укрпошта".

Колегія суддів зазначає, що відповідачем забезпечено належне інформування позивача про дату та час розгляду справи, що свідчить про неналежну організацію процедури розгляду такої справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач, як власник транспортного засобу, який перевірявся, зобов`язаний надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

При цьому при наданні вказаних документів у позивача є альтернатива, оскільки вказані документи він може надати контролюючому органу як в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Поряд із тим, колегія суддів зазначає, що наданий до суду першої інстанції разом із позовною заявою договір оренди транспортного засобу від 08.09.2021 та акт №1 здачі-приймання до договору оренди транспортних засобів від 08.08.2021 не спростовує факту порушення позивачем ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки вказаний договір оренди транспортного засобу іншою особою не є юридично значимими документами для цілей визначення перевізника, оскільки були відсутні на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в акті, який саме і є первинним носієм доказової інформації. Надання матеріалів щодо оренди згодом, жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки, не створює для цього акту наслідків юридично дефектного документу та не нівелює зафіксованих в акті обставин.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності відомостей про належного користувача транспортного засобу марки МАЗ 543205, державний номерний знак НОМЕР_9 , в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів.

Отже, надання тільки договору оренди транспортного засобу та акту №1 здачі-приймання до договору оренди транспортних засобів під час розгляду справи у суді не змінює суті вчиненого позивачем порушення, а їх надання згодом не має правових наслідків для визнання неправомірності винесення відповідачем постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку саме позивач виступав автомобільним перевізником при здійсненні перевезення вантажу транспортним засобом, тобто є суб`єктом відповідальності передбаченої абз. 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 по справі № 530/132/23 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТАВТОБУД" про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді Л.В. Курило Л.В. Мельнікова