Постанова

від 13.09.2023 по справі п/811/1043/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року

м. Київ

справа №П/811/1043/16

адміністративне провадження № К/9901/35417/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка і технології»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 року (Судді: Добродняк І.Ю., Бишеська Н.А., Семененко Я.В.),

у справі № П/811/1043/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка і технології»

до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Техніка і технології» (далі - позивач, ТОВ «Техніка і технології») звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач, Кіровоградська ОДПІ), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.06.2016 року №0001841201 (форми «Р») про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 200 224 грн. - основний платіж, 100112 грн - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 3-8).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.11.2016 року адміністративний позов задоволено (а.с. 141-145).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову про відмову в задоволенні адміністративного позову (а.с. 129-130, 200-202).

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в доводах якої зазначив на неврахуванні судом апеляційної інстанції того, що у ТОВ «Техніка і технології» є право, усунути виявлені порушення при поданні податкової звітності за березень 2016 року, шляхом надіслання відповідного уточнюючого розрахунку, яке гарантоване п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України. Проте, відобразити відповідні зміни у податковій звітності за березень 2016 року в даному податковому періоді у ТОВ «Техніка і технології» не було можливості, оскільки Кіровоградською ОДПІ передчасно було проведено перевірку 18.05.2016 року та винесено податкове повідомлення-рішення від 01.06.2016р. №№0001841201, тим самим позбавивши можливості позивача здійснити у встановлений податковим законодавством строк, відповідні коригування у податковій звітності за березень 2016 року. Щодо розміру штрафних санкцій позивач зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції, що на момент винесення податкового повідомлення-рішення від 01.06.2016 року № 0001841201, податкове повідомлення-рішення (форма «Р») від 11.03.2016 року № 0000101404 вже було скасоване, а податкове повідомлення-рішення (форма «Р») № 0000351404 від 17.06.2016 ще не складено, тому відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50 %. Крім того, податкове повідомлення-рішення від 17.06.2016 року № 0000351404 позивач оскаржив в судовому порядку (справа №П/811/790/16) і за результатами розгляду справи постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 року вказане податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 29 698,64 грн визнано протиправним та скасовано. Також, скаржник звернув увагу про ненадання судом апеляційної інстанції оцінки порушень по суті, які зафіксовані актом камеральної перевірки. Враховуючи викладене, позивач просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі постанову суду першої інстанції (а.с. 152-155).

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій із матеріалів адміністративної справи, за результатами проведеної Кіровоградською ОДПІ камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ «Техніка і технології» у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2016 року, складено акт перевірки від 18.05.2016 року №213/11-23-12-01/36584896 із висновками про те, що на порушення ст.192, п.200.1 ст.200, п.п.201.10, 201.15 ст.201 ПК України ТОВ «Техніка і технології» занижено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість за березень 2016 року на 200 224 грн, що призвело до заниження позитивного значення між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту (рядок декларації 18) за березень 2016 року на суму ПДВ 200 224 грн та, відповідно, до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету (рядок 18.1) за березень 2016 року в розмірі 200 224 грн, відповідальність за що передбачена п. 123.1 статті 123 ПК України (а. с.9-22).

На підставі висновків акта перевірки, Кіровоградською ОДПІ 01.06.2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001841201, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 300 336 грн, з яких: за основним платежем - 200 224 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями, (застосованими на підставі п.123.1 ст.123 ПК України) у розмірі 100 112 грн (50%) (а. с.23).

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено ТОВ «Техніка і технології» в адміністративному порядку шляхом подання до ГУ ДФС у Кіровоградській області скарги від 13.06.2016 (а. с.24, 25). 01.07.2016 ГУ ДФС у Кіровоградській області, з посиланням на п.56.9 ст.56 ПК України, прийнято рішення про продовження строку розгляду первинної скарги по 12.08.2016 (а. с.27) та рішенням ГУ ДФС у Кіровоградській області від 04.08.2016 № 3588/10/11-28-10-01-06 вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а. с.28-31).

Задовольняючи адміністративний позов і скасовуючи вищенаведене податкове повідомлення-рішення від 01.06.2016 року форми «Р» № 0001841201 суд першої інстанції керувався неправомірністю його прийняття з огляду на те, що у ТОВ «Техніка і технології» було право, гарантоване п.50.1 ст.50 ПК України усунути виявлені порушення при поданні податкової звітності за березень 2016 року, шляхом надіслання відповідного уточнюючого розрахунку до податкового органу з метою здійснення відповідних коригувань. Проте, відобразити відповідні зміні у податковій звітності за березень 2016 року в даному податковому періоді у позивача не було можливості, оскільки Кіровоградською ОДПІ передчасно проведено перевірку 18.05.2016 та винесено податкове повідомлення-рішення від 01.06.2016 № 0001841201, тим самим позбавивши можливості позивача здійснити у встановлений податковим законодавством строк відповідні коригування, передбачені п.50.1 ст.50 ПК України, у податковій звітності за березень 2016 року. Досліджуючи неправомірність застосування штрафних санкцій в розмірі 50% суд першої інстанції керувався даними інформаційної системи «Діловодство спеціалізованого суду», відповідно до яких податкове повідомлення-рішення від 17.06.2016 року № 0000351404 визнано протиправним та скасовано постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 у справі № П/811/790/16 (а.с. 102-104).

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками суду першої інстанції встановивши факт того, що відповідач під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, внаслідок не подання позивачем уточнюючого розрахунку коригування на виконання вимог статті 50 ПК України, діяв на підставі та у межах повноважень передбачениз законодаством. За висновками суду апеляційної інстанції, відповідачем у спірному податковому повідомленні-рішенні вірно визначені суми штрафних санкцій у розмірі 50 % від суми визначеного основного платежу з ПДВ, з огляду на наявність узгодженого, раніше визначеного (протягом 1095 днів), грошового зобов`язання з того ж ПДВ. При цьому посилання суду першої інстанції на подальше оскарження податкового повідомлення-рішення від 17.06.2016 № 0000351404 у судовому порядку за висновками суду апеляційної інстанції не впливають на вищевказані обставини щодо визначення штрафних санкцій у розмірі 50 % від суми податкового зобов`язання з огляду на приписи п.56.17 ст.56 ПК України (а.с. 141-145).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до пп. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Зазначена норма зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Отже, пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України встановлено обмеження щодо подачі уточнення показників поданої звітності лише у разі проведення документальної планової або позапланової перевірки. Тому у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації.

Таким чином, після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Вказана правова позиція неодноразово була викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 19 вересня 2019 року у справі №815/4013/14 (адміністративне провадження №К/9901/26082/18), від 03 вересня 2020 року у справі № 808/2156/17 (адміністративне провадження № К/9901/53942/18), від 13 червня 2019 року у справі №820/5299/17 (адміністративне провадження №К/9901/47016/18), але не виключно.

Враховуючи те, що позивачем після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 01.06.2016 року №0001841201 не був поданий уточнюючий розрахунок, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про правомірність порядку прийняття податкового повідомлення-рішення.

Переходячи до питання правомірності нарахування штрафних санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 01.06.2016 року №0001841201 у розмірі 100 112 грн (50%), колегія суддів звертає увагу на наступне.

У відповідності до пп. 54.3.2 п. 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У відповідності до вимог п. 123.1 статті 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції із наявних в матеріалах справи документів, штрафні санкцій у розмірі 50 % застосовані відповідачем, враховуючи повторність визначених контролюючим органом сум податкового зобов`язання з цього податку податковим повідомленням-рішенням від 11.03.2016 року № 0000101404, яке прийнято в результаті часткового скасування рішенням ГУ у ДФС у Кіровоградській області про результати розгляду первинної скарги від 03.03.2016 № 1084/10/11-28-10-01-08 винесеного Кіровоградською ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 23.12.2015 № 0000112204 про збільшення товариству грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 132 075 грн. і 33 019 грн. штрафних санкцій (а. с.32).

В подальшому, як встановлено судом апеляційної інстанції, рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 27.04.2016 № 9788/6/99-99-10-01-01-25, яким податкове повідомлення-рішення від 23.12.2015 № 0000112204 скасоване в частині податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з певними суб`єктами господарювання та у відповідній частині застосовані штрафні санкції і в зазначеній частині рішення прийняте за результатами розгляду первинної скарги, а в інших частинах зазначені податкові повідомлення-рішення та рішення, за результатами розгляду первинної скарги - залишено без змін (а. с.35-44). Отже, податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 23.12.2015 №0000112204, яким збільшено товариству грошове зобов`язання з податку на додану вартість, і рішенням ГУ у ДФС у Кіровоградській області, і рішенням ДФС України скасовано частково; на підставі рішення про результати розгляду скарги ДФС України від 27.04.2016 Кіровоградською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 17.06.2016 №0000351404.

Тобто на дату прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення від 01.06.2016 року, з огляду на прийняття ДФС України - рішення про результати розгляду скарги від 27.04.2016 № 9788/6/99-99-10-01-01-25, існувало узгоджене грошове зобов`язання з ПДВ, визначене позивачу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що визначення відповідачем у спірному податковому повідомленні-рішенні штрафних санкцій у розмірі 50 % від суми визначеного основного платежу з ПДВ, з огляду на наявність раніше визначеного (протягом 1095 днів), грошового зобов`язання з того ж ПДВ, є цілком правомірним.

Посилання скаржника в касаційній скарзі на неправомірність застосування штрафних санкцій з огляду на відсутність повторності, внаслідок визнання протиправним та скасування постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 року (справа № П/811/790/16) податкового повідомлення-рішення від 17.06.2016 року № 0000351404, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 29 698,64 грн колегія суддів відхиляє. Оскільки, як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, який є загальнодоступним для ознайомлення, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 року скасовано постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 у справі П/811/790/16 та прийнято нову постанову про часткове задоволення адміністративного позову. Визнані протиправними і скасовані, окрім податкового повідомлення-рішення 0000361404 від 17.06.2016 (в частині), зокрема податкове повідомлення-рішення: №0000351404 від 17.06.2016 в частині збільшення зобов`язання з податку на додану вартість основний платіж 19 919, 56 грн, штрафні санкції 4 980,64 грн, а всього 24 900, 20 грн. Залишено в силі податкове повідомлення-рішення №0000351404 від 17.06.2016 в частині збільшення зобов`язання з податку на додану вартість основний платіж 3 838,75 грн, штрафні санкції 959,69, а всього 4 798,44 грн. Постанова суду набрала законної сили 08.08.2017 року та в касаційному порядку не оскаржена.

Крім цього, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції і не спростовано доводами касаційної скарги, наявність зафіксованого Кіровоградською ОДПІ в акті камеральної перевірки від 18.05.2016 року порушення товариством вимог ст.192, п.200.1 ст.200, п.п.201.10, 201.15 ст.201 ПК України, не спростовується доводами позовної заяви, оскільки не містить посилань на неправомірність встановлених відповідачем порушень за наслідками камеральної перевірки.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права або порушив норми процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 246, 341, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка і технології» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 року у справі № П/811/1043/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко

В.В. Хохуляк

Судді Верховного Суду