Постанова

від 14.03.2017 по справі п/811/1043/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 березня 2017 рокусправа № П/811/1043/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року

у справі № П/811/1043/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Техніка і технології

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Техніка і технології звернулося до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001841201 від 01.06.2016 форми Р про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 200224 грн. - основний платіж, 100112 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у ТОВ Техніка і технології є право, усунути виявлені порушення при поданні податкової звітності за березень 2016 року, шляхом надіслання відповідного уточнюючого розрахунку до податкового органу з метою здійснення відповідних коригувань, яке гарантоване п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України. Проте, відобразити відповідні зміні у податковій звітності за березень 2016 року в даному податковому періоді у ТОВ Техніка і технології не було можливості, оскільки Кіровоградською ОДПІ передчасно було проведено перевірку 18.05.2016 р. та винесено податкове повідомлення-рішення від 01.06.2016р. №№0001841201, тим самим позбавивши можливості позивача здійснити у встановлений податковим законодавством строк, відповідні коригування у податковій звітності за березень 2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті проведення камеральної перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення податковим органом порушено право ТОВ Техніка і технології усунути виявлені порушення при поданні податкової звітності за березень 2016 року шляхом надіслання відповідного уточнюючого розрахунку з метою здійснення відповідних коригувань, яке гарантоване п.50.1 ст.50 ПК України. Також позивач вважає невірним визначення податковим органом у податковому повідомленні-рішенні № НОМЕР_1 від 01.06.2016 штрафних санкцій у розмірі 50 %, оскільки на момент його оформлення податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 11.0.2016, на яке міститься посилання в стовпчику 7 таблиці розрахунків, було скасовано рішенням ДФС України від 27.04.2016 № 9788/6/99-9910-01-01-25.

Крім того, позивач вказує на порушення податковим органом при розгляді первинної скарги строків розгляду такої скарги, а саме: Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області порушено строк та вимоги на належне повідомлення платника податків ТОВ Техніка і технології про продовження строку розгляду первинної скарги, тому первинна скарга від 13.06.2016 №1522 повинна була бути задоволена, а спірне рішення від 01.06.2016 №0001841201 - скасоване.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.11.2016 адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано необґрунтованістю висновку відповідача про порушення позивачем вимог ст.192, п.200.1 ст.200, п.п.201.10, 201.15 ст.201 ПК України з огляду на те, що у ТОВ Техніка і технології було право, гарантоване п.50.1 ст.50 ПК України, усунути виявлені порушення при поданні податкової звітності за березень 2016 року, шляхом надіслання відповідного уточнюючого розрахунку до податкового органу з метою здійснення відповідних коригувань. Проте, відобразити відповідні зміні у податковій звітності за березень 2016 року в даному податковому періоді у позивача не було можливості, оскільки Кіровоградською ОДПІ передчасно проведено перевірку 18.05.2016 та винесено податкове повідомлення-рішення від 01.06.2016 № НОМЕР_1, тим самим позбавивши можливості позивача здійснити у встановлений податковим законодавством строк відповідні коригування, передбачені п.50.1 ст.50 ПК України, у податковій звітності за березень 2016 року.

Стосовно розміру штрафних санкцій суд виходив з даних інформаційної системи Діловодство спеціалізованого суду , згідно яким підприємство оскаржило податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 17.06.2016 у судовому порядку і постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 у справі № П/811/790/16 позовні вимоги ТОВ Техніка і технології задоволено: зокрема, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 17.06.2016, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 29698,64 грн.

Враховуючи те, що позивач скористався своїм правом на оскарження податкового повідомлення-рішення в судовому порядку, суд дійшов висновку, що суми грошових зобов'язань (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), нараховані згідно податкового повідомлення-рішення 01.06.2016 № НОМЕР_1, неможна вважати узгодженими, відтак і спірне податкове повідомлення-рішення суд вважає винесене Кіровоградською ОДПІ протиправно.

З приводу порушень податковим органом при розгляді первинної скарги на спірне податкове повідомлення-рішення судом зазначено, що у спірних правовідносинах першим днем для вручення платникові податків рішення за результатами розгляду скарги слід вважати 04.07.2016 - перший робочий день, який настав після спливу передбаченого п.56.8 ст.56 ПК України двадцятиденного строку. З огляду на те, що податковим органом винесено рішення про продовження строку розгляду скарги 01.07.2016, відсутні правові підстави для тверджень про порушення ГУ ДФС у Кіровоградській області строків розгляду скарги від 13.06.2016 № 1522 та відповідно, для висновку про протиправність винесеного рішення за наслідками розгляду такої скарги.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відповідач зазначає, що суд першої інстанції не врахував встановленого правомірно проведеною камеральною перевіркою порушення позивачем ст.192, п.200.1 ст.200, п.п.201.10, 201.15 ст.201 ПК України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2016 року на 200224 грн.

Також відповідач наполягає на правомірності (відповідно до вимог ст.123 ПК України) застосування штрафної санкції у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, як за повторне порушення.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

ТОВ Техніка і технології в поданих письмових запереченнях проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції обґрунтованою та правомірною, зазначає, що камеральна перевірка є винятком з випадків, встановлених п.50.2 ст.50 ПК України, і, враховуючи це, платник податків не позбавлений права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору або відображати суму недоплати у складі декларації з цього податку, що буде подаватися за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання.

Щодо розміру штрафних санкцій позивач зазначає, що на момент винесення податкового повідомлення-рішення (форма Р ) № НОМЕР_1 від 01.06.2016 податкове повідомлення-рішення (форма Р ) № НОМЕР_2 від 11.03.2016 вже було скасоване, а податкове повідомлення-рішення (форма Р ) № НОМЕР_3 від 17.06.2016 ще не складено, тому відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50 % з посиланням на податкове повідомлення-рішення (форма Р ) № НОМЕР_2 від 11.03.2016.

Крім того, отримавши податкове повідомлення-рішення (форма Р ) № НОМЕР_3 від 17.06.2016, позивач подав адміністративний позов про скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення і ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.07.2016 було відкрито провадження у справі №П/811/790/16, а відповідно до абз.4 ст.56.18 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 18.05.2016 відповідачем - Кіровоградською ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ Техніка і технології у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2016 року, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 18.05.2016 №213/11-23-12-01/36584896 (а. с.9-22).

Згідно висновків перевірки у порушення ст.192, п.200.1 ст.200, п.п.201.10, 201.15 ст.201 ПК України ТОВ Техніка і технології занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2016 року на 200224 грн., що, в свою чергу, призвело до заниження позитивного значення сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту (рядок декларації 18) за березень 2016 року на суму податку на додану вартість 200224 грн. та, відповідно, до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету (рядок 18.1) за березень 2016 року в розмірі 200224 грн.

01.06.2016 на підставі даного акту перевірки Кіровоградською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми Р № НОМЕР_1, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 300336 грн., із них за основним платежем - 200224 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями, застосованими на підставі п.123.1 ст.123 ПК України, - 100112 грн. (а. с.23).

Означене податкове повідомлення-рішення оскаржено ТОВ Техніка і технології в адміністративному порядку шляхом подання до ГУ ДФС у Кіровоградській області скарги від 13.06.2016, яка отримана контролюючим органом 14.06.2016 (а. с.24, 25).

01.07.2016 ГУ ДФС у Кіровоградській області, з посиланням на п.56.9 ст.56 ПК України, прийнято рішення про продовження строку розгляду первинної скарги по 12.08.2016 (а. с.27).

Рішенням ГУ ДФС у Кіровоградській області від 04.08.2016 № 3588/10/11-28-10-01-06 вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а. с.28-31).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд не погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Спірним в межах даної справи є правомірність дій відповідача з приводу проведення камеральної перевірки та винесення за її результатами спірного податкового повідомлення-рішення з огляду на встановлене ст.50 ПК України право підприємства усунути самостійно виявлені факти заниження податкових зобов'язань минулих податкових періодів шляхом надіслання відповідного уточнюючого розрахунку з метою здійснення відповідних коригувань.

При цьому наявність самого, зафіксованого 18.05.2016 Кіровоградською ОДПІ в акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2016 року, порушення товариством ст.192, п.200.1 ст.200, п.п.201.10, 201.15 ст.201 ПК України, останнім не спростовується.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

При цьому пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 50 ПК України визначений порядок внесення змін до податкової звітності.

Згідно абз.1-5 п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

За правилами п.50.2 ст.50 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Відповідно до п.50.3 ст.50 ПК України у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Також у пп.2 п.1 р.ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого Наказом Мінфінансів України від 28.12.2015 №1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254, передбачено, що контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Згідно п.2 вказаного вище Порядку у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами:

Р - у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов'язань платника податків та/або у разі застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Кодексом (крім штрафних (фінансових) санкцій або інших грошових зобов'язань, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень).

За приписами п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За визначенням пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Стаття 76 ПК України визначає порядок проведення камеральної перевірки.

Так, згідно п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до п.76.2 ст.76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п.86.2 ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Підставою для задоволення позову у даній справі є висновок суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на встановлений судом факт передчасності проведення відповідачем камеральної перевірки.

Проте, як вбачається з правових норм, якими врегульовано питання проведення контролюючим органом камеральних перевірок, законодавцем не визначено моменту, з якого у такого контролюючого органу виникає право на проведення таких перевірок.

Відповідно до п.200.10 ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації з податку на додану вартість, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 2.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 №165, рекомендовано проводити камеральні перевірки даних, заявлених у податковій звітності, протягом 30 календарних днів (якщо інше не передбачено Кодексом), що настають за граничним терміном отримання такої звітності.

Отже, податковий орган наділений повноваженнями проводити камеральні перевірки даних, заявлених у податковій звітності, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання такої звітності; при проведенні камеральних перевірок перевіряються дані, задекларовані платником податків у поданій ним до податкового органу податковій звітності; результати камеральних перевірок є підставою для визначення контролюючим органом суму грошових зобов'язань у встановлених Податковим кодексом України випадках.

Доводи позивача, що камеральна перевірка є винятком з випадків, встановлених п.50.2 ст.50 ПК України, і враховуючи це платник податків не позбавлений права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору або відображати суму недоплати у складі декларації з цього податку, що буде подаватися за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, колегія суддів вважає помилковими.

В межах даної справи спірним є питання правомірності результатів проведеної відповідачем камеральної перевірки, а не дії відповідача під час проведення камеральної перевірки та право позивача на подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року, який (уточнюючий розрахунок) як вбачається з матеріалів справи, позивач не складав та під час проведення відповідачем камеральної перевірки не подавав.

Проводячи 18.05.2016 камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ Техніка і технології у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2016 року, та приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення за результатами проведеної камеральної перевірки, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Визначені позивачем обставини не є підставою для скасування податкового повідомлення- рішення № НОМЕР_1 від 01.06.2016.

Стосовно посилань позивача на невірно визначений відповідачем у спірному податковому повідомленні-рішенні розміру штрафних санкцій у 50 % з огляду на те, що на момент його оформлення податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 11.03.2016, на яке міститься посилання в стовпчику 7 таблиці розрахунків, було скасовано рішенням ДФС України від 27.04.2016 № 9788/6/99-9910-01-01-25, апеляційний суд зазначає наступне.

У Розрахунку штрафних санкцій по акту перевірки від 18.05.2016, складеному відповідачем, є посилання на податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 11.03.2016 (а. с.32).

Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Тобто, якщо податковим органом протягом 1095 днів визначаються суми податкового зобов'язання з одного й того ж податку повторно, то має бути застосований штраф у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, а не 25 %, який застосовується при одному визначенні суми податкового зобов'язання протягом вказаного строку.

Позивач зазначає, що на момент винесення податкового повідомлення-рішення (форма Р ) № НОМЕР_1 від 01.06.2016 податкове повідомлення-рішення (форма Р ) №0000101404 від 11.03.2016 вже було скасоване, а податкове повідомлення-рішення (форма Р ) № НОМЕР_3 від 17.06.2016 ще не складено, тому немає підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50 % з посиланням на податкове повідомлення-рішення (форма Р ) № НОМЕР_2 від 11.03.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2015 відповідачем на підставі акту перевірки № 5/11-23-22-04/36584896 від 07.12.2015 та у відповідності до п.54.3 ст.54 ПК України винесені податкові повідомлення-рішення, в тому числі, № НОМЕР_4 про збільшення ТОВ Техніка і технології грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 132075 грн. - основний платіж і 33019 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

ТОВ Техніка і технології оскаржила податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

За результатами розгляду первинної скарги Головним управлінням ДФС у Кіровоградська області прийнято рішення від 03.03.16 № 1084/10/11-28-10-01-08, яким вищевказане податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 23.12.2015 № НОМЕР_4 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 23274,69 грн. і 5818,67 грн. штрафних санкцій скасовано (а. с.40).

11.03.2016 Кіровоградською ОДПІ, з урахуванням рішення ГУ ДФС у Кіровоградській області від 03.03.2016 № 1084/10/11-28-10-01-08 про розгляд первинної скарги, винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким ТОВ Техніка і технології збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 136000,64 грн., з яких 108800,31 грн. - основного платежу, 27200,33 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а. с.33).

27.04.2016 ДФС України винесено рішення про результати розгляду скарги №9788/6/99-99-10-01-01-25, яким податкове повідомлення-рішення від 23.12.2015 №0000112204 скасоване (з урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги) в частині податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з певними суб'єктами господарювання та у відповідній частині застосовані штрафні санкції і в зазначеній частині рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, а в інших частинах зазначене податкове повідомлення-рішення та рішення за результатами розгляду первинної скарги - залишено без змін, а скаргу - задоволено частково (а. с.35-44).

Тобто повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 23.12.2015 № НОМЕР_4 рішенням ДФС України про результати розгляду скарги скасовано частково.

17.06.2016 Кіровоградською ОДПІ, з урахуванням вищезазначеного рішення про результати розгляду скарги ДФС України від 27.04.2016 ДФС № 9788/6/99-99-10-01-01-25, винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 про збільшення товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 23758,31 грн. - основний платіж і 5940,33 грн. - штрафні санкції (а. с.45).

ТОВ Техніка і технології оскаржила вказані податкові повідомлення-рішення в судовому порядку (ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.07.2016 відкрито провадження у справі №П/811/790/16).

Так, наведені вище обставини свідчать, що податкове повідомлення-рішення (форма Р ) № НОМЕР_2 від 11.03.2016 прийнято в результаті часткового скасування рішенням ГУ у ДФС у Кіровоградській області про результати розгляду первинної скарги від 03.03.2016 № 1084/10/11-28-10-01-08 винесеного Кіровоградською ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 23.12.2015 № НОМЕР_4 про збільшення товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 132 075 грн. і 33 019 грн. штрафних санкцій.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 27.04.2016 № 9788/6/99-99-10-01-01-25, яким податкове повідомлення-рішення від 23.12.2015 № НОМЕР_4 скасоване в частині податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з певними суб'єктами господарювання та у відповідній частині застосовані штрафні санкції і в зазначеній частині рішення прийняте за результатами розгляду первинної скарги, а в інших частинах зазначені податкові повідомлення-рішення та рішення, за результатами розгляду первинної скарги - залишено без змін (а. с.35-44).

Отже, податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 23.12.2015 №0000112204, яким збільшено товариству грошове зобов'язання з податку на додану вартість, і рішенням ГУ у ДФС у Кіровоградській області, і рішенням ДФС України скасовано частково; на підставі рішення про результати розгляду скарги ДФС України від 27.04.2016 Кіровоградською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 17.06.2016 №0000351404.

При цьому згідно п.56.10 ст.56 ПК України рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до п.56.15 ст.56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Також за приписами п.56.18 п.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Разом з тим, згідно положень п.56.17 ст.56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема: днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.п.56.17.3).

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Тобто на дату прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення - 01.06.2016, з огляду на прийняття центральним органом виконавчої влади - ДФС України - рішення про результати розгляду скарги від 27.04.2016 № 9788/6/99-99-10-01-01-25, існувало узгоджене грошове зобов'язання з ПДВ, визначене позивачу.

Таким чином, визначення відповідачем у спірному податковому повідомленні-рішенні штрафних санкцій у розмірі 50 % від суми визначеного основного платежу з ПДВ, з огляду на наявність узгодженого, раніше визначеного (протягом 1095 днів), грошового зобов'язання з того ж ПДВ, є цілком правомірним.

При цьому доводи про подальше оскарження податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 17.06.2016 у судовому порядку не впливають на вищевказані обставини щодо визначення штрафних санкцій у розмірі 50 % від суми податкового зобов'язання з огляду на вищенаведені приписи п.56.17 ст.56 ПК України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що наведені позивачем доводи не є підставою для визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.06.2016.

Відповідно до положень ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладені обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі № П/811/1043/16 скасувати, прийняти нову постанову.

В позові відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко