Ухвала

від 05.09.2023 по справі 753/26166/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №753/26166/21

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9512/2023

У Х В А Л А

05 вересня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Білич І.М., Березовенко Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Шаламай Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу питання про відмову ОСОБА_1 від частини позовних вимог,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний медичний центр небезпечних захворювань» про стягнення заробітної плати, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась у суд із позовом у якому з урахуванням змін просила:

зобов`язати комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради "Київський обласний шкірно-венерологічний диспансер" виплатити ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але несплаченій на руки частині заробітній платі за 2019 рік у сумі 17 421 грн 90 коп. без урахуванням вже сплачених обов`язкових платежів до бюджету;

заборгованість по грошовій компенсації за невикористані дні щорічної (основної та додаткової) відпустки за посадою менеджера системи якості відділення акредитації та сертифікації (1,0 посади) за період роботи з 24.04.2019 по дату звільнення 08.10.2021 у розмірі 24 944 грн 49 коп.;

заборгованість по грошовій компенсації за невикористані дні щорічної (основної та додаткової) відпустки за посадою старшого інспектора з кадрів (0,5 посади за сумісництвом) за період роботи з 01.03.2020 по дату звільнення 08.10.2021 у розмірі 1700 грн 85 коп.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

На рішення суду першої інстанції позивачкою подано апеляційну скаргу, яка містить клопотання про відмову від частини позовних вимог.

При цьому до апеляційної скарги долучено також окрему заяву про відмову від частини позовних вимог щодо заборгованості по грошовій компенсації за невикористані дні щорічної (основної та додаткової) відпустки за посадою менеджера системи якості відділення акредитації та сертифікації (1,0 посади) за період роботи з 24 квітня 2019 року по дату звільнення, 08 жовтня 2021 року, у розмірі 24 944 грн 49 коп. та заборгованості по грошовій компенсації за невикористані дні щорічної (основної та додаткової) відпустки за посадою старшого інспектора з кадрів (0,5 посади за сумісництвом) за період роботи з 24 квітня 2019 року по дату звільнення, 08 жовтня 2021 року у розмірі 1 700 грн 85 коп.

Зміст заяви обґрунтувань тим, що у даній справі неможливо визначити суму компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, а заявлений у даній частині спір районним судом вирішено неправильно. Вважає, що вимоги про стягнення компенсації за невикористані дні щорічної відпустки має бути розглянутий в окремому провадженні.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи судом повідомлялися належним чином.

Колегія суддів, вислухавши адвоката Даниленка О.В. в інтересах Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний медичний центр небезпечних захворювань», який не заперечував проти задоволення заяви, вважає зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно зі ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Статтею 373 ЦПК України передбачено, що в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи адміністративного судочинства, провадження у справі не може бути закрите з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 256 ЦПК України).

Отже, за наслідками прийняття відмови позивача від позову, суд апеляційної інстанції повинен визнати нечинним рішення суду в заявленій частині вимог та закрити в цій частині провадження у справі.

Положення ч. 2 ст.256 ЦПК України містять пряму заборону повторного звернення позивача у суд з приводу того ж спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до справи, зміст заяви про відмову від частини позовних вимог - про стягнення компенсації за невикористані дні відпусток, ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що за наслідками вирішення зазначеної частини вимог районним судом ухвалено незаконне рішення, а тому, за змістом заяви, вона (позивачка) має намір звернутися у суд з даним позовом повторно у окремому провадженні.

Між тим, у поданій заяві ОСОБА_1 не вказала про її обізнаність з правовими наслідками, які настають у випадку прийняття судом відмови від частини позовних вимог (визнання рішення суду в цій частині нечинним з закриттям провадження та неможливість повторного звернення у суд з таким позовом), а у суду апеляційної інстанції відсутня можливість роз`яснити позивачці наслідки прийняття судом такої відмови, передбачені положеннями ст. ст. 206, 255, 256 ЦПК України з причин неодноразової неявкою сторони спору в судові засідання.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку що подана ОСОБА_1 заява в частині відмови від позовних вимог щодо заборгованості по грошовій компенсації за невикористані дні відпусток, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 206, 255, 256, 373 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відмову від частини позовних вимог відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 вересня 2023 року.

Суддя-доповідач:

Судді: