Постанова

від 06.11.2007 по справі 8/168-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/168-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

06 листопада 2007 р.                                                                                   № 8/168-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представників сторін Л. Декало (дов. від 1.10.07), А. Дудника (дов. від 10.10.07), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Росава” на ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 6 липня 2007 року у справі № 8/168-07 за позовом виробничого кооперативу “Резинщик” до відкритого акціонерного товариства “Росава” про усунення перешкод у здійснені прав власника,

  ВСТАНОВИВ:

Київський міжобласний апеляційний господарський суд ухвалою від 6 липня 2007 року повернув відкритому акціонерному товариству “Росава”  апеляційну скаргу з мотивів ненадання належних доказів сплати державного мита у встановленому розмірі.

Відкрите акціонерне товариство “Росава” просить ухвалу скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито”, статті 97 Господарського процесуального кодексу України та передати справу до Київського міжобласного апеляційного господарського суду для розгляду по суті.

Виробничий кооператив “Резинщик” просить дану ухвалу залишити в силі.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Особа, яка вважає себе власником спірного майна, подала до господарського суду позов про усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження майном, а також повернення цього майна з чужого незаконного володіння.

При цьому позивач не зазначив вартість спірного майна і сплатив державне мито із позовної заяви немайнового характеру.

Рішенням господарського суду Київської області від 6 червня 2007 року віндикаційний позов задоволено.

Здійснюючи розподіл судових витрат, господарській суд поклав державне мито у сумі 85 грн. на відповідача.

Повертаючи апеляційну скаргу відповідачеві, господарський суд виходив з того, що на вирішення господарського суду передано спір майнового характеру і подане товариством платіжне доручення № 589 від 14 червня 2007 року про сплату державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. не можна визнати належним доказом, що підтверджує сплату державного мита у встановленому розмірі.

Такий висновок колегія суддів вважає помилковим.

Відповідно до підпункту “г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (далі - Декрет) розмір ставки державного мита із апеляційних скарг на рішення господарських судів становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Пунктом 29 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року N 15 (далі - Інструкція), встановлено, що у випадку, коли позивач у заяві не вказує суму позову або встановити точно його ціну неможливо, суддя, приймаючи позовну заяву, попередньо встановлює розмір належного до сплати мита, виходячи з приблизної ціни позову.

Господарський суд, розподіляючи судові витрати, в порушення наведених вимог Інструкції, не визначив ціни позову та не встановив розмір належного до сплати державного мита.

Зазначене, а також правило пункту 30 Інструкції, згідно з яким суд апеляційної інстанції не позбавлений права попередньо встановлювати розмір належного до сплати мита, виходячи з приблизної ціни позову, не було враховано Київським міжобласним апеляційним господарським судом України при поверненні апеляційної скарги, що перешкоджає руху даної справи.

В силу вимог статей 11110  і 11113 Господарського процесуального кодексу України неправильне застосування господарським судом процесуального закону є підставою для скасування ухвали, що оспорюється, і передачі справи до Київського міжобласного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства “Росава”  по суті.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

  ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Росава”  задовольнити.

Ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 6 липня 2007 року у справі № 8/168-07 скасувати, справу передати до Київського міжобласного апеляційного господарського суду для розгляду по суті.

Головуючий, суддя

М. В. Кузьменко

Суддя

І. М. Васищак

Суддя

В. М. Палій