Рішення

від 14.09.2023 по справі 947/21779/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/21779/20

Провадження № 2-др/947/75/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2023 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження питання про розподіл судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогупо цивільній справі за позовною заявою

Товариства зобмеженою відповідальністю

«Вознесенський коньячнийзавод»

до ОСОБА_1

простягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2020 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський коньячний завод» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги за №1/03 від 03.07.2018 року у розмірі 500000 гривень 00 копійок та судових витрат.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 18.08.2020 року відмовлено у відкритті провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський коньячний завод» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги.?Роз`яснено позивачу, що з заявленими вимогами він має право звернутись до суду із відповідним позовом в порядку господарського судочинства.

Представник позивача будучи незгодним з вказаною ухвалою судді, звернувся до Одеського апеляційного суджу з апеляційною скаргою на вказану ухвалу.

Постановою Одеського апеляційного суду від 19.01.2021 року ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 18.08.2020 року скасовано, з підстав того, що судом першої інстанції зроблено передчасний висновок та не надано оцінки призначенню позичених грошових коштів.

17.02.2021 року матеріали вказаної цивільної справи надійшли до Київського районного суду міста Одеси та передані головуючому по справі для продовження розгляду.

Приймаючи висновки Одеського апеляційного суду викладені у постанові від 19.01.2021 року, ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 18.02.2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

05.09.2022 року Київським районним судом міста Одеси без видалення до нарадчої кімнати ухвалено закрити підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

За наслідком розгляду вказаної справи, 30.08.2023 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено рішення суду, яким позовні вимоги Товариства зобмеженою відповідальністю«Вознесенський коньячнийзавод» задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Вознесенський коньячнийзавод» заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги №1/03 від 03.07.2018 року в сумі 500000 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок, та у відшкодування витрат зі сплати судового збору в сумі 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Статтею 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Так, представником позивача Товариства зобмеженою відповідальністю«Вознесенський коньячнийзавод» в судовому засіданні 30.08.2023 року до закінчення судових дебатів у справі було заявлено про пред`явлення до суду доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, у відповідності до положень ч.8 ст. 141 ЦПК України, за наслідком чого судом вказане питання одночасно з ухваленням судового рішення не вирішується.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що докази на підтвердження судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

05.09.2023 року до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд» надійшла заява від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський коньячний завод» про ухвалення додаткового рішення по вказаній цивільній справі в частині вирішення питання про розподіл витрат з професійної правничої допомоги в сумі 64000,00 грн., яка була скерована 04.09.2023 року, а відтак в п`ятиденний термін після ухвалення судового рішення по справі у відповідності до положень ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.04.2023 року, справу за вказаною заявою розподілено судді Калініченко Л.В.

У відповідностідо ст.246ЦПК України, у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченомустаттею 270цього Кодексу.

Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо зокрема судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Приймаючи вищевикладене, ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 06.09.2023 року вказану заяву прийнято та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.09.2023 року о 11 годині 30 хвилин.

12.09.2023 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява від представникапозивача Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Вознесенськийконьячний завод» Забуги АллиІванівни про проведення судового засідання призначеного на 14.09.2023 року в режимі відео конференції, з використанням власних технічних засобів.

Зазначену заяву було передано головуючому судді по справі в день судового засідання 13.09.2023 року.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 13.09.2023 року заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський коньячний завод» Забуги Алли Іванівни про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по цивільній справі за заявою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальність «Вознесенський коньячнийзавод» - Забуга Алли Іванівни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №947/21779/20, залишено без задоволення.

У судове засідання призначене на 14.09.2023 року сторони по справі не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином.

Однак, на електронну скриньку суду надійшла заява від представника позивача про підтримання заявлених вимог та розгляд заяви сторони позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, за її відсутності.

Також, 12.09.2023 року в електронній формі через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання від представника відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якій просить суд відмовити у задоволенні клопотання з посиланням на те, що позивачем під час розгляду справи не заявлялось про орієнтовний розрахунок судових витрат , зокрема про намір пронесення витрат на правничу допомогу в сумі 64000 грн., а заявлена до стягнення сума є завищеною, безпідставною та неспівмірною з обсягом наданих послуг по справі.

Дослідивши подану до суду заяву, дослідивши та вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У ч. 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а у ч. 2 ст. 133 цього Кодексу визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У ч. 4 ст. 137 ЦПК України зазначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У ст. 141 ЦПК України визначено, зокрема:

1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

2. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

3. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом з тим, суд зазначає, що у відповідності до положень ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Крім того, частинами 4,5 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Отже, законодавством пов`язано порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з даних зазначених стороною про розмір таких витрат у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат.

Статтею 134 ЦПК України визначено порядок попереднього визначення суми судових витрат.

У відповідності до положень вказаної статті, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Так, у ряді постанов Верховного Суду усправах № 922/676/21 від 14 грудня 2021року,№ 905/716/20 від 8 квітня 2021року,№ 916/2087/18 від 31 березня 2021року,№ 922/3812/19 від 10грудня 2020 року зазначається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Однак, у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2021 року посправі № 922/676/21окремо звертається увага, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.

У постанові Верховного Суду від 08.04.2021 року по справі №905/716/20 вказується, що на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Отже, подача попереднього розрахунку суми судових витрат на більш пізніх стадіях не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат, проте залишається на розсуд суду, а відтак у сторони залишається і ризик не отримати відповідне відшкодування судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, керуючись критеріями, що визначені статтею 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Приймаючи вищевказані положення законодавства, судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський коньячний завод» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги.

Зазначена позовна заява була подана до суду 04.08.2020 року, за підписом директора ТОВ «Вознесенський коньячний завод» - А.М.Самойлова.

У позовні заяві позивачем було визначено орієнтовний розрахунок судових витрат, який містить інформацію про намір та понесення позивачем витрат під час розгляду справи лише витрат зі сплати судового збору в сумі 7500,00 грн.

Отже, позивачем разом з першою заявою по суті справи не визначено витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести під час розгляду справи.

Так, в подальшому, під час проведення підготовчого судового засідання 22.06.2021 року, представництво інтересів позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський коньячний завод» почали здійснюватись адвокатом Козловим Дмитром Сергійовичем, на яким на підтвердження повноважень було надано до суду ордер серії МК №93688, виданим 18.06.2021 року на підставі договору №б/н від 18.06.2021 року та копію вказаного договору-доручення про надання правової допомоги, який містить, що сума гонорару регулюється додатковою угодою до даного договору.

11.01.2022 року до суду надійшла заява від представника позивача, з якою судом встановлено, що представництво інтересів позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський коньячний завод» почали здійснюватись адвокатом Забугою Аллою Іванівною, якою на підтвердження повноважень було надано до суду копію ордеру серії АА №1178234, в якому зазначено, що ордер видано 11.01.2022 року на підставі договору про надання правової допомоги №2020-09-24/1 від 24.09.2020 року.

Як вбачається, представником позивача 20.09.2021 року було надано до суду додаткові пояснення по справі, які також не містять інформації про орієнтовний розрахунок судових витрат, який включає суму понесення чи намір понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, як і не містить вимоги про стягнення таких витрат з відповідача.

Оглядаючи матеріали справи, судом встановлено, що під час розгляду справи, а саме починаючи з дня подання до суду позовної заяви 04.08.2020 року, з дня відкриття провадження у справі 18.02.2021 року, з моменту вступу кожного з представників позивача до участі по справі, які в свою чергу є фаховими адвокатами, жодним зпредставників позивача на протязі усього періоду розгляду справи, тобто до 30.08.2023 року, не булоздійснено жодноїдії з подання до суду орієнтовного розрахунку судових витрат, який би містив інформацію про намір понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 64000,00 грн., як і не заявлялось про понесення чи стягнення з відповідача таких витрат під час розгляду справи, як і не надавалось жодних доказів на підтвердження розміру, умов і понесення позивачем таких витрат.

В порушення вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України, позивачем, як і його представниками, під час розгляду справи, так і до цієї заяви, на протязі перебування справи в провадженні суду починаючи з 18.02.2021 року по 30.08.2023 року, тобто двох з половиною років, не надано жодного доказу та не зазначено жодного обґрунтування наявності підстав, які перешкоджали позивачеві подати до суду орієнтовний розрахунок судових витрат, який би містив інформацію про суму витрат, які позивач поніс чи очікує понести на професійну правничу допомогу під час розгляду справи, як і докази на підтвердження цих витрат.

Розглядаючи зазначену заяву, судом враховується, що у відповідності до положень статті 43 ЦПК України, учасники справизобов`язані зокрема:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У відповідності до положень статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи вищевикладене,вимоги діючогозаконодавства зпорядку істроків подання попереднього(орієнтовного)розрахунку сумвитрат,який повиненмістити інформаціюпро судовівитрати якіпонесені стороноюабо які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, враховуючи процесуальну поведінку сторони позивача, яка полягає у не виконанні стороною позивача вказаних обов`язків з подання інформації про суму витрат які позивач поніс чи очікує понести на професійну правничу допомогу, у орієнтовному розрахунку судових витрат, під час перебування справи в провадженні суду на протязі з 18.02.2021 року по 30.08.2023 року, тобто двох з половиною років, без поважних причин, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на підставі положень ч.2 статті 134 ЦПК України, за наслідком чого у задоволенні вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

На підставівикладеного такеруючись ст. 81, 133, 134, 137, 141, 264, 270, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення суду по цивільній справі №947/21779/20 за позовною заявою Товариства зобмеженою відповідальністю«Вознесенський коньячнийзавод» (місцезнаходження: 56541, Миколаївська область, с. Бузьке, вул. Зеленогаївська, 2; код ЄДРПОУ 40404385) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) простягнення заборгованості, зазначивши у резолютивній частині рішення Київського районного суду міста Одеси від 30 серпня 2023 року:

У задоволенні вимоги Товариства зобмеженою відповідальністю«Вознесенський коньячнийзавод» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 64000 (шістдесят чотири тисячі) гривень 00 копійок відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якомуповнерішення абоухваласудуне буливрученіудень його(її)проголошенняабоскладення,маєправона поновленняпропущеногострокуна апеляційнеоскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабираєзаконноїсили післязакінченнястрокуподання апеляційноїскаргивсімаучасниками справи,якщоапеляційнускаргу небулоподано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення суду складено 14.09.2023 року.

Головуючий Калініченко Л. В.