Ухвала
13 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 359/415/18
провадження № 61-12821ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 02 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області діючого в інтересах держави до головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Комунального підприємства Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району «Благоустрій Крюківщини», треті особи: комунальне підприємство «Дарницьке лісопаркове господарство», Київська міська рада, Національне антикорупційне бюро України, про визнання недійсними наказів та рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 02 лютого 2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року,позов першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави залишено без розгляду.
25 серпня 2023 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, заступник керівника Київської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати й передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Касаційна скарга не містить клопотання заявника, також не містить доказів на підтвердження обставин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду у такому його елементі як правова визначеність.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судового рішення, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, у тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, тобто заявник зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у своїй справі.
Отже, на підтвердження наведених обставин, у разі пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, заявник має надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути, наприклад: поштовий конверт з трек-номером поштового відправлення, довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави та надати їх до суду разом із відповідними доказами.
Звернення до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики при реалізації права на справедливий суд, передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, відтак такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності намірів забезпечення права на оскарження судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Отже, у разі пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, заявник має надати клопотання про поновлення цього строку.
Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розміру.
Згідно з актом управління забезпечення автоматизованого документообігу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 серпня 2023 року № 1100 касаційна скарга надійшла до суду без додатків, а саме доказів сплати судового збору, про що зазначено у додатках до касаційної скарги.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час подачі позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 2 684 грн.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Ураховуючи характер спору заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги у розмірі 2 684 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 02 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.09.2023 |
Оприлюднено | 15.09.2023 |
Номер документу | 113454784 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Осіян Олексій Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні