Постанова

від 12.09.2023 по справі 707/1227/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1272/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №707/1227/21 Категорія: 302070000 Смоляр О.А. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :

за участю секретаряНовікова О.М. Гончар Н. І., Фетісової Т. Л., Широкової Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника ТОВ «Яблуневе-ВТБ» Василика В.І. на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 30 березня 2023 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневе-ВТБ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: СТОВ «Зоря», державний реєстратор Дудіна-Богданова К. О., про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом довідповідача,в якому просила зобов`язати його усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за кадастровим номером 7124985200:03:001:0070, площею 2,22 га, розташованої в адміністративних межах Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області; скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Дудіної-Богданової К.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:51252740 від 21.02.2020) на підставі якого здійснено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 35597569 від 18.02.2020 про право оренди земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневе ВТБ» на вказану земельну ділянку.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власникомземельної ділянки загальною площею 2,22 га,кадастровий номер 7124985200:03:001:0070, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адміністративних межах Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Вказану ділянку позивач отримала у спадщину від свої матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

01.01.2009 мати позивача уклала договір оренди земельної ділянки з СТОВ «Зоря», строком на 11 років.

У лютому 2020 року позивач отримала лист від ТОВ «Яблуневе-ВТБ» в особі керівника Василика Володимира Івановича, в якому відповідач повідомив, що між ТОВ «Яблуневе-ВТБ» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянкиплощею 2,22 га, розташованої на території Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області, строком на 25 років, тобто до 2036 року з переважним правом орендаря на його поновлення. Відповідач у своєму листі просив позивача повідомити про дату і час прийняття у власність спадкового майна земельної ділянки з кадастровим номером7124985200:03:001:0070, яка раніше належала ОСОБА_2 та реєстрації такого права власності.

Отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом від 05.06.2020, позивач звернулась до СТОВ «Зоря» з наміром укласти договір оренди на дану земельну ділянку, як власниця, та з`ясувала, що ця ділянка вже знаходиться в оренді.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.11.2020, 18.02.2020, після смерті матері позивача і до оформлення позивачем права власності на підставі договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 20.05.2011, видавник: засвідчений сторонами; відомості з ДКЗ, серія та номер: 17907110, виданий 21.02.2020, видавник: ДЗК на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51252740 від 21.02.2020, державним реєстратором Дудіною-Богдановою Катериною Олександрівною, виконавчий комітет Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області було зареєстровано право оренди земельної ділянки строком дії до 20.05.2036 з правом пролонгації.

Орендодавцем зазначено позивача, однак, вона стала власницею лише 05.06.2020. Позивач вказує, що про те, що ніби то її матір уклала договір оренди з відповідачем, вона дізналась лише від відповідача, з якими ніяких угод відносно земельної ділянки не підписувала і наскільки їй відомо, її мати теж.

15.04.2021 позивач направила відповідачу заяву з вимогою звільнити дану земельну ділянку і усунути перешкоди у користуванні належного їй майна земельної ділянки, а також просила надати їй завірену копію договору, на який відповідач посилався договір оренди землі від 20.05.2011 між ТОВ «Яблуневе-ВТБ» та ОСОБА_2 .

Не отримавши відповіді на свій лист, а також у зв`язку з неможливістю вільно володіти, користуватися і розпоряджатись своїм майном, позивач змушена звернутись до суду з позовом у порядку, передбаченому статтею 391 ЦК України, а саме: з позовом про усунення перешкод у користування земельною ділянкою.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 30 березня 2023 року позов задоволено.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуневе ВТБ» усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні та розпорядженніземельною ділянкою за кадастровим номером 7124985200:03:001:0070, площею 2,22 га, розташованої в адміністративних межах Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Дудіної-Богданової К. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:51252740 від 21.02.2020, на підставі якого здійснено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 35597569 від 18.02.2020 про право оренди земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневе ВТБ» на земельну ділянку загальною площею 2,22 га, що розташована в адміністративних межах Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області за кадастровим номером 7124985200:03:001:0070.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. та судові витратипов`язані із проведенням судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 3398 грн. 04 коп. (три тисячі триста дев`яносто вісім гривень 4 копійки).

Таке рішення суд мотивував доведеністю позовних вимог щодо наявності правових підстав для захисту порушеного права позивача.

Вважаючи рішення незаконним та необґрунтованим, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд безпідставно дійшов висновку, що право оренди на спірну земельну ділянку зареєстровано за відсутності відповідного волевиявлення ОСОБА_2 , оскільки договір був нею підписаний, у її присутності зареєстрований та земельна ділянка передана у користування за актом-прийому передачі, що не оспорювало ся сторонами. Висновок експерта вважає неналежним та необґрунтованим доказом.

Також скаржник вказує, що суд не врахував, що на спірній земельній ділянці розташовані багаторічні дерева, належні ТОВ «Яблуневе-ВТБ», про що товариство зазначало у відзиві, та суд не вказав, яким чином усувати їй перешкоди та як бути із майном ТОВ «Яблуневе-ВТБ», що розміщене на земельній ділянці позивачки.

Крім того, в апеляційній скарзі скаржником заперечується відмова у призначення судом повторної почеркознавчої експертизи, та ставиться питання про призначення повторної почеркознавчої експертизи, оскільки вважає, що попередній висновок експерта є необґрунтованим та невмотивованим, і не має заздалегідь встановленої сили.

У відзиві на апеляційну скаргу представник СТОВ «Зоря», просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 2,22 га, кадастровий номер 7124985200:03:001:0070, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адміністративних межах Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.06.2020.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОН 476610, виданого державним нотаріусом Черкаської районної державної нотаріальної контори Чуй Н.В. від 05.06.2021, вказану земельну ділянку позивач отримала після своєї матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій за життя належало право на земельну ділянку загальною площею 2,22 га, кадастровий номер 7124985200:03:001:0070, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 474577 від 12.12.2005, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 10579600121.

01.01.2009 між ОСОБА_2 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря» в особі директора Дарієнка Івана Йосиповича, укладено договір оренди землі, відповідно до якого земельна ділянка, площею 2,22 га, що належить матері позивача, строком на 11 років була передана в оренду СТОВ «Зоря» з переважним правом поновлення на новий строк. У п. 4 договору закріплено, що орендна плата встановлюється в розмірі 3% від грошої оцінки земельної ділянки, в т.ч. податок, яка здійснюється у натуральній формі за цінами, діючими на момент видачі сільгосппродукції або грошовими коштами.

Відповідно до Акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду в адмінмежах Руськополянської сільської Ради на період з 01.01.2009 по 31.12.2019 ОСОБА_2 передала земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 2,22 га, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 474577, а ОСОБА_3 прийняв земельну ділянку для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва.

Згідно з актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Руськополянської сільської Ради Черкаського району, Черкаської області від 05.01.2010 за клопотанням ОСОБА_2 в присутності орендаря СТОВ «ЗОРЯ» в особі Дарієнка І. Й. показані в натурі (на місцевості ) тимчасові межі земельної частки (паю) ОСОБА_2 , згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 474577 від 12.12.2005, реєстраційний номер № 10579600121, межі землеволодіння закріплені тимчасовими межовими знаками, які передані на зберігання представнику орендаря.

23.06.2010 договір оренди землі між ОСОБА_2 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря» від 01.01.2009 було зареєстровано у Черкаському райвідділі центру ДЗК, про що у Державному Реєстрі земель вчинено запис № 048079600006.

Згідно з договором оренди земельної ділянки від 20.05.2011 ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуневе ВТБ» в особі директора Трапізоняна Г.А., земельна ділянка, площею 2,22 га, що належить матері позивача, строком на 25 років була передана в оренду ТОВ «Яблуневе ВТБ» з переважним правом поновлення на новий строк, про що орендар має повідомити письмово не пізніше 30 днів до його закінчення. Згідно п. 5,6 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексації.

Відповідно до Акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 передала земельну ділянку площею 2,22 га, а ТОВ «Яблуневе -ВТБ» прийняв земельну ділянку для використання за цільовим призначенням.

Згідно з актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Руськополянської сільської Ради Черкаського району, Черкаської області від 20.05.2010 за клопотанням ОСОБА_2 в присутності орендаря ТОВ «Яблуневе ВТБ» в особі Трапізоняна Г. А. та орендаря ОСОБА_2 показані в натурі (на місцевості) тимчасові межі земельної частки (паю) ОСОБА_2 , згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 474577 від 12.12.2005, реєстраційний номер № 10579600121, межі землеволодіння закріплені тимчасовими межовими знаками, які передані на зберігання представнику орендаря директору ТОВ «Яблуневе ВТБ».

20.05.2011 договір оренди землі між ОСОБА_2 та ТОВ «Яблуневе-ВТБ» від 20.05.2011 було зареєстровано в Міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис № 712490004000415.

Відповідно до витягу із ДЗК від 18.02.2020, 20.05.2011 за ТОВ «Яблуневе-ВТБ» зареєстровано право оренди на земельну ділянку площею 2,22 га, кадастровий номер 7124985200:03:001:0070, строком на 25 років.

11.02.2020 керівник ТОВ «Яблуневе-ВТБ» на виконання п. 32 Договору про оренду землі від 20.05.2011 надіслав на адресу позивача лист, в якому просив її повідомити про дату і час прийняття у власність спадкового майна (земельної ділянки, кадастровий номер 7124985200:03:001:0070), яка раніше належала ОСОБА_2 та реєстрації такого права власності за собою.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.11.2020, 18.02.2020 після смерті ОСОБА_2 та до оформлення ОСОБА_1 права власності на спадкове майно, на підставі договору оренди, серія та номер: б/н, виданий 20.05.2011, видавник: засвідчений сторонами; відомості з ДЗК, серія та номер: 17907110, виданий 21.02.2020, видавник Державний земельний кадастр на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51252740 від 21.02.2020, державним реєстратором Дудіною-Богдановою Катериною Олександрівною, виконавчий комітет Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області було зареєстровано право оренди земельної ділянки за ТОВ «Яблуневе-ВТБ», строком дії до 20.05.2036 з правом пролонгації, орендодавцем зазначено ОСОБА_1

15.04.2021 позивачем на адресу відповідача надіслано лист, в якому зазначила, що успадкувала земельну ділянку у с. Руська Поляна, Черкаського району, Черкаської області після смерті ОСОБА_2 кадастровий номер 7124985200:03:001:0070 у 2020 році. Також позивач вказала, що їй відомо про укладання договору оренди на цю земельну ділянку у 2009 році із СТОВ «Зоря», строком на 11 років, про договір від 20.05.2011 ні їй, ні її матері не було відомо, копій даного договору на руки із них ніхто не отримував, оскільки такого договору мати позивача не підписувала. Також у своєму листі позивач просила звільнити дану земельну ділянку, тим самим усунути перешкоди у користуванні належної їй земельної ділянки та надати завірену копію договору від 20.05.2011 між її матір`ю та відповідачем про оренду земельної ділянки, загальною площею 2,22 га.

Відповідно до наданих ТОВ «Яблуневе-ВТБ» квитанцій про поповнення карти ОСОБА_1 , відповідачем перераховано на банківський рахунок позивача: 20.04.2019 1500 грн., 23.07.2019 4020 грн., 07.10.2019 3200 грн., 07.09.2021 3500 грн., 08.09.2021 3500 грн., 24.12.2021 3500 грн.

Пред`являючи позов, ОСОБА_1 стверджувала, що договір оренди землі між ОСОБА_2 та ТОВ «Яблуневе-ВТБ» від 20.05.2011 її мати не підписувала та подала клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи. Для з`ясування цих обставин у справі призначалась судово-почеркознавча експертиза, проведення якої було доручено експертам Черкаського відділення НДЕКЦ МВС.

Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи Черкаського відділення НДЕКЦ МВС від 10.01.2023 № СЕ-19/124-22/13335-ПЧ, підписи від імені ОСОБА_2 у договорі оренди землі від 20.05.2011, у графі «підпис Орендодавця» виконані не ОСОБА_2 .

Такими є встановлені обставини у справі та регулюються наступними правовідносинами.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до положень статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Згідно з вимогами статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 цього Закону).

За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі.

За частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у своїх висновках неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

У випадку заперечення самого факту укладення договору оренди, ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користування належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок (пункт 7.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц).

Отже, встановивши, що спірний договір оренди позивачем не підписувався, суд дійшов правильного висновку, що вказаний договір є неукладеним, тобто належна позивачу земельна ділянка перебуває у фактичному користуванні відповідача без встановлених законом підстав, а тому ефективним способом захисту порушеного права позивача є усунення перешкод у користуванні належним йому майном.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18) зазначено, що реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою… За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права. На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування державної реєстрації договору оренди проведеної щодо земельної ділянки.

Одним із способів захисту порушеного права відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Абзацом другим частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) встановлено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону)проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону (пункт 113 постанови № 12-83гс21).

Так як договір оренди земельної ділянки від 20.05.2011 укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Яблуневе-ВТБ» про оренду земельної ділянки, площею 2,22 га кадастровий номер 7124985200:03:001:0070, є неукладеним, тому саме з цих підстав підлягає скасуванню державна реєстрація права оренди земельної ділянки (номер запису про речове право № 14846933 від 02.06.2016).

Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права оренди за ТОВ «Яблуневе-ВТБ» на підставі договору оренди, який позивачем не укладався, заявлені ним позовні вимоги про скасування державної реєстрації такого договору опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України (постанова Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 656/242/19).

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що висновок почеркознавчої експертизи СЕ-19/124-22/13335-ПЧ від 10.01.2023 є недопустимим доказом, колегія суддів зазначає наступне.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилом ч. 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст. 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

З матеріалів справи вбачається, що згідно з висновком експерта № СЕ-19/124-22/13335-ПЧ від 10.01.2023 за результатами проведення додаткової почеркознавчої експертизи, підписи у спірному договорі виконано не позивачем, а іншою особою.

Відповідач не надбав суду будь-яких доказів того, що ОСОБА_2 підписувала договір від 20.05.2011, або доказів, які б спростовували висновок експерта.

Також колегія суддів, розглядаючи заперечення скаржника з приводу відмови у задоволенні їх клопотання про призначення повторної почеркознавчої експертизи, враховує, що відповідач ані під час розгляду клопотання про призначення експертизи в суді першої інстанції, не заявляв про неналежність зразків підпису ОСОБА_2 , не ставив питання про необхідність витребування інших зразків підпису.

Крім того, відповідач не оскаржував ухвалу про призначення експертизи в апеляційному порядку (з підстав того, що суд визначив неналежні вільні зразки підпису).

Отже доводи відповідача про неналежність висновку експерта є безпідставними, а клопотання про призначення повторної експертизи має бути залишено без розгляду.

Ухвалюючи рішення, суд врахував думку представників обох сторін, взяв до уваги висновок викладений за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи та дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_2 договору оренди землі не підписувала.

Враховуючи зазначене, в межах вимог та доводів апеляційної скарги передбачених законом підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення не встановлено.

В даному випадку висновок, зроблений судом першої інстанції, в повному обсязі відповідає встановленим у справі обставинам, а тому підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу керівника ТОВ «Яблуневе-ВТБ» Володимира Василика залишити без задоволення.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 30 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 15 вересня 2023 року.

Судді