Постанова

від 12.09.2023 по справі 522/22250/21-е

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6311/23

Справа № 522/22250/21-Е

Головуючий у першій інстанції Федчишена Т. Ю.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Лозко Ю.П., Стахової Н.В.,

за участю секретаря Пересипка Д.В.,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватне підприємство «ЛИДЕР-К», ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_5

на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2023 року, постановлену Приморським районним судом м. Одеси у складі: судді Федчишеної Т.Ю. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства «ЛИДЕР-К», ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними, витребування майна, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Предметом апеляційного перегляду є ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль марки «TOYOTA» моделі «CAMRY» 2015 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір сірий металік, днз НОМЕР_2 (колишній д/н НОМЕР_3 ), зареєстрований за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заява про забезпечення позову була обґрунтована тим, що спірний автомобіль вибув з володіння та власності позивачки поза її волею та на даний час власником указаного автомобіля є ОСОБА_4 , який придбав його у ОСОБА_6 , яка, в свою чергу, придбала автомобіль у ОСОБА_3 . Документи, що стали підставою для його відчуження від ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , знищено, тобто з моменту вибуття з фактичного володіння та власності позивача автомобіля відбулася неодноразова зміна його власників. Оскільки новий власник ОСОБА_4 може здійснити відчуження автомобіля, вказане може призвести до неможливості виконання можливого рішення суду про витребування указаного транспортного засобу на користь позивачки.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_5 вважає оскаржувану ухвалу незаконною, постановленою з порушеннями норм цивільно-процесуального законодавства, просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою її заяву про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі, накласти арешт на автомобіль марки «TOYOTA» моделі «CAMRY» 2015 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір сірий металік, днз НОМЕР_2 (колишній д/н НОМЕР_3 ), зареєстрований за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .

Доводами апеляційної скарги є те, що через систему Електронний суд 09 травня 2023 року позивачка подала заяву про зміну предмету позову, в якій просила: прийняти до розгляду заяву про зміну предмету позову по справі № 522/22250/21-Е та вирішити справу за позовними вимогами в наступній редакції: «1) визнати недійсним договір комісії від 20.02.2020 № 6452/19/005470, укладений між ОСОБА_2 та Приватним підприємством "ЛИДЕР-К"; 2) визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 20.02.2020 № 6452/19/005470, укладений між Приватним підприємством "ЛИДЕР-К" та ОСОБА_3 ; 3) витребувати з володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 автомобіль марки «TOYOTA» моделі «CAMRY» 2015 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір сірий металік, днз НОМЕР_2 (колишній д/н НОМЕР_3 ), та зобов`язати ОСОБА_4 передати ОСОБА_1 цей автомобіль».

На момент судового засідання 10 травня 2023 року вказану заяву було зареєстровано в суді, долучено до матеріалів справи, про що представник позивача, який з`явився до суду, повідомив секретаря судового засідання, після чого було повідомлено його, що заява про зміну предмету позову приймається, розгляд справи відкладається на іншу дату у зв`язку прийняття цієї заяви. Відтак, вважає, що не відповідає дійсності та є не доведеним посилання в оскаржуваній ухвалі на те, що на час вирішення питання про забезпечення позову, судом питання щодо залучення до участі у справі ОСОБА_4 не вирішено, судове засідання 11 травня 2023 року не відбулося у зв`язку з відсутністю відомостей щодо належного повідомлення всіх учасників справи.

Зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір (постанова ВС від 25 вересня 2019 року по справі № 320/3560/18). Заява про забезпечення позову, яка подана разом із позовною заявою, може бути розглянута та задоволена навіть до відкриття провадження у справі (постанова ВС від 30 червня 2021 року по справі № 947/38823/20 та інші). Відтак посилання в оскаржуваній ухвалі на те, що на час вирішення питання про забезпечення позову, судом питання щодо залучення до участі у справі ОСОБА_4 не вирішено, підготовче засідання, призначене на 11 травня 2023 року, не відбулося у зв`язку з відсутністю відомостей щодо належного повідомлення всіх учасників справи, а відтак накладення арешту на майно, що не належить відповідачеві, є недопустимим, є надуманими та такими, що суперечать ст. 43, 49, 149-153, ч. 4 ст. 263 ЦПК України, оскільки відповідна редакція позовних вимог із зазначенням ОСОБА_4 як відповідача вже була подана до суду, на момент розгляду заяви про забезпечення позову не була повернута, залишена без руху тощо судом; заява про зміну позовних вимог прямо вказувала на існування спору між позивачем та відповідачем; суд, водночас встановивши, що ОСОБА_4 є власником спірного майна, в той же час не «помітив» заяви про зміну позовних вимог, в якій ОСОБА_4 зазначено як відповідача; для вирішення питання по вжиття заходів забезпечення позову достатньо факту подання позову (відповідних уточнень позову) та заяви про вжиття заходів його забезпечення; окреме вирішення питання щодо залучення до участі у справі ОСОБА_4 як відповідача з огляду на приєднання до матеріалів справи заяви про зміну предмету позову із вказівкою на нього як відповідача та заявлення відповідної позовної вимоги не є обов`язковим згідно закону та відповідних правових висновків ВС; очікування, поки власник майна, до якого подано позов про витребування цього майна, дізнається про такі позовні вимоги, матиме можливість здійснити відчуження такого майна тощо, суперечить меті існування такого правового інституту як вжиття заходів забезпечення позову, що дає можливість реалізувати та забезпечити реальне виконання можливого відповідного рішення суду в майбутньому.

Вважає безпідставні посилання суду на постанови Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20 та від 01 грудня 2021 року у справі № 569/5761/19, оскільки вони стосуються зовсім інших обставин, ніж у справі № 522/22250/21-Е, а саме: у справі № 755/5333/20: позивач просив накласти арешт на належне йому (позивачу) майно, на момент подання позову, предметом якого були позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсними договорів, тоді як у справі № 522/22250/21-Е предметом позову є самі майнові вимоги (витребування майна автомобілю від відповідача ОСОБА_4 ) і позивач просить накласти арешт на автомобіль, який належить відповідачу ОСОБА_4 на момент розгляду справи; у справі № 569/5761/19: взагалі не розглядалося питання про забезпечення позову, оскільки було розглянуто справу по суті вимог із ухвалення нового рішення за позовом про стягнення збитків.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не з`явилися, що відповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогах оскаржуване судове рішення не відповідає.

Відповідно достатті13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

За змістомстатті149ЦПКУкраїни суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до роз`яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, зважаючи на практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі № 522/1514/21.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Зазначений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17.

Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази.

Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Відокремлені матеріали справи та відомості Єдиного державного реєстру судових рішень свідчать про те, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 січня 2022 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), Приватного підприємства «ЛИДЕР-К» (м. Одеса, вул. Малиновського, буд. 61, кв. 38) про визнання договорів недійсними, витребування майна, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 02 лютого 2023 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено частково та витребувано у Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області (філія ГСЦ МВС) (65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5): відомості про те, хто на даний момент є власником автомобіля марки «TOYOTA» моделі «CAMRY» 2015 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуну НОМЕР_4 , колір сірий металік, (за ким зареєстровано), який був зареєстрований до 20.02.2019 за ОСОБА_2 (старий д/н НОМЕР_3 ), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , а також який актуальний державний номерний знак цього автомобіля, а також належним чином засвідчені копії усіх документів, на підставі яких було здійснено відчуження 20.02.2019 зареєстрованого за ОСОБА_2 (старий д/н НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 ) автомобіля марки «TOYOTA» моделі «CAMRY» 2015 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуну НОМЕР_4 , колір сірий металік, а також усіх відповідних документів про подальше відчуження цього автомобіля від 20.02.2019 до дня виконання ухвали суду.

10 травня 2023 року через підсистему Електронний Суд подано заяву про зміну предмета позову, в якій вимоги викладено в наступній редакції: визнати недійсним договір комісії від 20.02.2020 № 6452/19/005470, укладений між ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Лидер-К»; визнати недійсним договір купівлі продажу транспортного засобу від 20.02.2020 № 6452/19/005470, укладений між Приватним підприємством «Лидер-К» та ОСОБА_3 ; витребувати з володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 автомобіль марки «TOYOTA» моделі «CAMRY» 2015 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір сірий металік, д.н.з. НОМЕР_2 (колишній д.н.з. НОМЕР_3 ) та зобов`язати ОСОБА_4 передати ОСОБА_1 цей автомобіль.

12 травня 2023 року позивачка звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірний автомобіль, належний ОСОБА_4

16 травня 2023 року Приморським районним судом м. Одеси постановлено оскаржувану ухвалу про відмову у забезпеченні позову.

Колегія суддів погоджує довід апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального закону, оскільки станом на час вирішення судом її заяви про забезпечення позову суду позивачкою вже була подана заява про зміну предмету позову, в якій вимоги про витребування майна заявлені і до ОСОБА_4 як до відповідача.

Тому відмова судом у задоволенні заяви лише з огляду на те, що судом не вирішено питання про залучення останнього власника автомобіля ОСОБА_4 до участі у справі у якості відповідача, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки забезпечення позову у відповідності до вимог частини другої статті 149 ЦПК України допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або свобод позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Закон з цього приводу містить лише одне застереження: що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (частини четверта статті 152 ЦПК України).

Вказані вимоги закону позивачкою виконані, оскільки станом на час вирішення судом питання про забезпечення позову нею - з урахуванням отриманих судом за її заявою відомостей про останнього власника спірного автомобіля - вже було подано позов зі зміненими підставами, де у якості відповідача зазначено ОСОБА_4 .

Непроведення судом підготовчого засідання, призначеного на 11 травня 2023 року незалежно від причин такого не проведення, у тому разі і у зв`язку із відсутністю відомостей щодо належного повідомлення всіх учасників справи не може бути підставою для відмови у задоволення заяви про забезпечення позову.

Крім того, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 червня 2023 року вказаний уточнений позов було прийнято судом до розгляду.

Колегія суддів зазначає, що тривалість не вирішення судом питання про прийняття до розгляду уточненої позовної заяви не може покладати на позивача негативні для нього наслідки у вигляді відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову через незалучення до участі у справі відповідача, зазначеного в такому уточненні позову.

Правова природаарештумайна чи іншого обмеження стосовно майна, вчиненого у зв`язку із провадженням у цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, іпотеку, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накластиарешт,чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу».

Подібні правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20 та від 31 січня 2023 року у справі № 295/5244/22.

Установивши, що між позивачкою та відповідачами виник спір щодо права власності на автомобіль марки «TOYOTA» моделі «CAMRY» 2015 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір сірий металік, днз НОМЕР_2 (колишній д/н НОМЕР_3 ), який неодноразово змінював власника і що наразі ніщо не заважає останньому власнику знову відчужити його, на що також цілком слушно посилається позивачка, та витребування його з чужого незаконного володіння, колегія суддів вважає, що ефективним заходом забезпечення позову у цій справі є арешт такого автомобіля.

Такі заходи забезпечення позову є необхідними та співмірними із заявленими вимогами та забезпечать поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в разі задоволення позову.

Водночас збалансованість інтересів сторін забезпечено тим, що під час розгляду справи останній власник автомобіля відповідач ОСОБА_4 не позбавлений можливості користоватися спірною автівкою, а обмежений лише у праві його продажу, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, укладення інших правочинів чи перероблення майна.

Вказаного суд помилково не врахував, що призвело до ухвалення помилкового процесуального судового рішення у справі.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2023 року про залишення без задоволення заяви про забезпеченні позову скасуванню, з прийняттям постанови про задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Керуючись ст.367,374,149-150 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2023 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позовузадовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства «ЛИДЕР-К», ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними, витребування майна, зобов`язання вчинити дії шляхом накладення арешту на автомобіль марки «TOYOTA» моделі «CAMRY» 2015 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір сірий металік, днз НОМЕР_2 (колишній д/н НОМЕР_3 ),зареєстрований за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.

Строк пред`явлення до виконання - три роки.

Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 .

Боржник: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП відсутній, місце реєстрації: АДРЕСА_6 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови- 12 вересня 2023 року.

Головуючий М.В. Назарова

Судді: Ю.П. Лозко

Н.В. Стахова