Ухвала

від 12.09.2023 по справі 910/16738/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/16738/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. - (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

у справі № 910/16738/18

за позовом публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" Білої Ірини Володимирівни, правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Д"</a>,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна;

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Корсак Анжела Юріївна,

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (далі - ТОВ "ФК "Довіра та гарантія") 24.08.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 у справі № 910/16738/18.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке.

Статтею 284 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення; строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 (повний текст складено - 03.08.2023), а тому строк на її оскарження закінчився 23.08.2023.

Касаційна скарга подана 24.08.2023, що підтверджується відміткою на поштовому конверті, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження зазначеної постанови суду апеляційної інстанції. У касаційній скарзі ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 у справі № 910/16738/18 без жодного обґрунтування причин пропуску такого строку.

Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Суд зазначає, що до касаційної скарги будь-яких належних та допустимих доказів отримання повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції скаржником не надано. Додана до касаційної скарги роздруківка оскаржуваної постанови з Єдиного державного реєстру судових рішень від 18.08.2023 не може вважатися належним доказом її отримання, оскільки вказана дата свідчить, що в цей день з названого сайту роздрукована копія даної постанови. Слід зазначити, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 у справі № 910/16738/18 був зареєстрований 04.08.2023 та оприлюднений 07.08.2023.

Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України, згідно з якою скаржник має право протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення такого строку з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та наданням суду відповідних доказів.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Однак касаційна скарга не містить відомостей щодо повного найменування інших учасників справи (третіх осіб), їх місцезнаходження.

Разом з тим згідно з пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, практику застосування якої необхідно сформувати, правовідносини, до яких ця норма повинна застосовуватись і який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає його неправильність.

Оскаржуючи у касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Отже правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

У касаційній скарзі ТОВ "ФК "Довіра та гарантія", посилаючись на норми Цивільного процесуального кодексу України, вважає оскаржувану постанову такою, що ухвалена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, зазначає про те, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

Однак усупереч вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" взагалі не зазначає жодної підстави касаційного оскарження оскаржуваного судового рішення, передбаченої абзацом 1 частини другої статті 287 ГПК України та не наводить належного обґрунтування таких підстав.

Крім цього відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено в 1-му розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 установлено у розмірі 1 762,00 грн.

Позов у справі подано у грудні 2018 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.04.2019: позов публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" (далі - ПАТ "Український Бізнес Банк") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український Бізнес Банк" Білої Ірини Володимирівни до товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Д"</a> (далі - ТОВ "Велес-Д"), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни (далі - приватний нотаріус Апатенко М. А.), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Корсак Анжели Юріївни (далі - приватний нотаріус Корсак А. Ю.), про визнання договору недійсним задоволено повністю:

- визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 04.12.2014 за договором іпотеки (договір іпотеки посвідчений 19.12.2013 приватним нотаріусом Корсак А.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 1152), укладеного ПАТ "Український Бізнес Банк" та ТОВ "Велес-Д", посвідченого приватним нотаріусом Апатенко М.А., зареєстрованого в реєстрі за № 1838;

- зобов`язано приватного нотаріуса Апатенко М. А. провести реєстраційні дії: виключити із системи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про зміни іпотеки запис про відступлення прав іпотекодержателя згідно індексного номеру рішення № 17737403 внесеного 04.12.2014 о 22:33:40 у запис про іпотеку № 3944414, поновити відомості про особу іпотекодержателя, зазначити ПАТ "Український Бізнес Банк" у графі "Іпотекодержатель";

- зобов`язано приватного нотаріуса Апатенко М. А. провести реєстраційні дії: виключити із системи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про зміни іпотеки запис про відступлення прав іпотекодержателя згідно індексного номеру рішення № 17737415 внесеного о 22:37:49 у запис про обтяження № 3944948, поновити відомості про особу обтяжувача, зазначити ПАТ "Український Бізнес Банк" у графі "Обтяжувач";

- зобов`язано приватного нотаріуса Корсак А. Ю. провести реєстраційні дії: виключити із системи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію внесену о 11:18:50 про припинення запису про іпотеку № 3944414 на підставі індексного номеру рішення № 18066373, поновити відомості про особу іпотекодержателя, зазначити ПАТ "Український Бізнес Банк" у графі "Іпокодержатель";

- зобов`язано приватного нотаріуса Корсак А. Ю. провести реєстраційні дії: виключити із системи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію внесену о 11:39:01 про припинення запису про припинення запису про обтяження № 3944948 на підставі індексного номеру рішення № 18068179, поновити відомості про особу іпотекодержателя, зазначити ПАТ "Український Бізнес Банк" у графі "Обтяжувач".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2019 у справі № 910/16738/18 скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 у справі № 910/16738/18, рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2019 у справі залишити в силі.

Виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір", з огляду на немайновий характер спору (п`ять вимог немайнового характеру), судовий збір за подання цієї касаційної скарги мав бути сплачений в сумі 17 620,00 грн (1 762,00 грн х 5 х 200%).

До касаційної скарги у якості доказу сплати судового збору додано квитанцію від 24.08.2023 про сплату судового збору у сумі 2 684,00 грн, тобто недоплачена сума судового збору складає 14 936,00 грн.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням зазначеного, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно: 1) навести підстави для поновлення строку та надати відповідні докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції (зокрема, але не виключно поштовий конверт у якому надіслано судом копію оскаржуваної постанови із зазначенням ідентифікатора поштового відправлення згідно якого можливо було б перевірити дату отримання скаржником копію повного тексту оскаржуваної постанови або доказ направлення постанови на офіційну електронну адресу) або навести інші підстави для поновлення строку; 2) вказати відомості щодо повного найменування інших учасників справи (третіх осіб), їх місцезнаходження; 3) зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження; 4) надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у сумі 14 936,00 грн на відповідні реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- код класифікації доходів бюджету: 22030102; "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Враховуючи викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства і підлягає залишенню без руху на підставі частин другої, третьої статті 292 ГПК України.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" на те, що неусунення названих недоліків протягом визначеного строку матиме наслідком повернення касаційної скарги або відмови у відкритті касаційного провадження.

Водночас згідно зі статтею 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Судом встановлено, що скаржником до матеріалів касаційної скарги не додано доказів надсилання копії касаційної скарги і доданих до неї документів, листом з описом вкладення іншим учасникам справи.

Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені частиною третьою статті 2 ГПК України.

На виконання вимог статті 291 ГПК України запропонувати ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" надати докази направлення копії касаційної скарги і доданих до неї документів, листом з описом вкладення учасникам справи № 910/16738/18.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 290 - 292 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

Керуючись статтями 174, 234, 288, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 у справі № 910/16738/18 залишити без руху.

2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

3. Верховним Судом в умовах режиму воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України, рекомендовано подавати заяви, клопотання тощо через особистий кабінет в системі "Електронний суд" або на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (kgs@supreme.court.gov.ua) з використанням цифрового підпису.

4. Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто або відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова