Рішення
від 05.09.2023 по справі 927/361/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

05 вересня 2023 року м. Чернігів справа № 927/361/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Репех О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРО» 08702, м. Обухів Київської області, вул. Промислова, 20 (ІНФОРМАЦІЯ_2)до Фермерського господарства «МАХНО-АГРО» 16730, смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області, вул. Б.Хмельницького, 68 (ІНФОРМАЦІЯ_3) 16600, м. Ніжин Чернігівської області, вул. Незалежності, 21, корпус 1, кв. 9 (адреса представника - адвоката Аніщенка Олексія Григороивча) (ІНФОРМАЦІЯ_1 )про стягнення 2 290 526 грн 44 коп.

за участі представників сторін:

від позивача: Білецька Н.С. - адвокат, дов. від 01.12.2022

від відповідача: Аніщенко О.Г. - адвокат (ордер серії СВ № 1050483 від 13.04.2023)

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 08.08.2023 по 05.09.2023, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 05.09.2023, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2023 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРО» до Фермерського господарства «МАХНО-АГРО» про стягнення 2 290 526,44 грн, з яких 1 384 193,16 грн основного боргу, 42 227,17 грн відсотків за користування товарним кредитом, 327 593,62 грн пені, 259 673,86 грн 36% річних та 276 838,63 грн 20% штрафу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань по оплаті поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.03.2023 (суддя Ю.В.Федоренко) постановлено:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження;

підготовче засідання призначити на 24 квітня 2023 року;

запропонувати відповідачу на підставі ст. 165 Господарського процесуального кодексу України надати відзив на позовну заяву та докази на підтвердження своєї позиції не пізніше 15 календарних днів з дня отримання вказаної ухвали, надіславши одночасно копію відзиву з доказами позивачу, а докази направлення надати суду до початку підготовчого засідання;

встановити позивачу згідно із ст. 166 Господарського процесуального кодексу України триденний строк з дня отримання відзиву на позов для подання до суду та іншим учасникам справи відповіді на відзив та доданих до нього документів;

встановити відповідачу триденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та іншим учасникам справи заперечень з доданими до них документами.

17.04.2023, з пропуском встановленого судом процесуального строку (зданий для відправки до відділення поштового зв`язку 13.04.2023), відповідачем до Господарського суду Чернігівської області поданий відзив від 13.04.2023 на позовну заяву, яким господарство повідомило про визнання позову в частині 1 384 193,16 грн основного боргу, 42 227,17 грн відсотків за користування товарним кредитом.

Заявлені позивачем відповідні нарахування (36% річних, пеня, штраф) відповідач вважає неспівмірними і просить їх зменшити на 70%, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності.

В підготовчому засіданні 24.04.2023 суд постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та відкладення підготовчого засідання на 14.06.2023.

26.04.2023 через систему «Електронний суд» позивачем до Господарського суду Чернігівської області подано відповідь від 26.04.2023 на відзив, зі змісту якої вбачається, що товариство вважає доводи відповідача щодо зменшення розміру заявлених до 36% річних, пені, штрафу необґрунтованими, безпідставними та такими, що не доведені належними доказами.

На підставі розпорядження від 14.06.2023 № 02-01/73/23 керівника апарату Господарського суду Чернігівської області «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 927/361/23» був призначений повторний автоматичний розподіл справи № 927/361/23, внаслідок якого для її розгляду визначено суддю А.С.Сидоренка.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2023 постановлено:

прийняти до розгляду справу № 927/361/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРО» до Фермерського господарства «МАХНО-АГРО» про стягнення 2 290 526 грн 44 коп.;

підготовче засідання призначити на 13 липня 2023 року;

проведення судового засідання здійснити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon» (https://easycon.com.ua/) відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

Як вже було вказано вище відзив на позовну заяву поданий відповідачем з пропуском встановленого судом процесуального строку.

12.07.2023 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 12.07.2023 про поновлення встановленого судом строку на подання відзиву на позовну заяву.

В обґрунтування даної заяви відповідач посилається на відсутність в своєму штаті юриста у зв`язку з чим був вимушений звертатись за правовою допомогою шляхом пошуку адвоката, на що був витрачений значний час; в подальшому адвокату був потрібен час для вивчення спірного питання, отримання додаткових документів, необхідних для формування правової позиції, та підготовки і подання до суду заяви по суті справи.

Присутня в підготовчому засіданні 13.07.2023 повноважна представниця позивача заперечила проти даного клопотання відповідача.

Відповідно до ст. 118, 119 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку про достатню його обґрунтованість та можливість задоволення.

Процесуальним правом на подання заперечення відповідач не скористався.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.07.2023 постановлено:

закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 08 серпня 2023 року;

клопотання сторін про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнити;

За змістом ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

До початку судового засідання 08.08.2023 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 08.08.2023 про приєднання документів до матеріалів справи, яким відповідач повідомив про часткове погашення ним суми заборгованості, на підтвердження чого надано платіжну інструкцію № 60 від 04.08.2023 на суму 50 000,00 грн.

08.08.2023 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 08.08.2023 про відмову від позову (всіх або частини позовних вимог), якою позивач просить прийняти відмову від позову до Фермерського господарства «МАХНО-АГРО» в частині стягнення 42 227,17 грн відсотків за користування товарним кредитом та 7 772,83 грн 36% річних.

В обґрунтування даної заяви позивач посилається на здійснення відповідачем часткової оплати в сумі 50 000,00 грн (платіжна інструкція № 60 від 04.08.2023), зарахування яких товариством було проведено наступним чином: 42 227,17 грн - в рахунок погашення нарахованих відсотків за користування товарним кредитом, 7 772,83 грн - в рахунок часткового погашення 36% річних; як наслідок - загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача, становить 2 240 526,44 грн, з яких 1 384 193,16 грн основного боргу, 251 901,03 грн 36% річних, 276 838,63 грн 20% штрафу та 327 593,62 грн пені.

В судовому засіданні 08.08.2023, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 05.09.2023; одночасно постановлено:

04.09.2023 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 04.09.2023 про приєднання документів до матеріалів справи, яким відповідач повідомив про часткове погашення ним суми заборгованості, на підтвердження чого надано платіжну інструкцію № 89 від 01.09.2023 на суму 15 000,00 грн.

Також 04.09.2023 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 04.09.2023 про відмову від позову (всіх або частини позовних вимог), якою позивач просить прийняти відмову від позову до Фермерського господарства «МАХНО-АГРО» в частині стягнення 15 000,00 грн 36% річних.

В обґрунтування даної заяви позивач посилається на здійснення відповідачем часткової оплати в сумі 15 000,00 грн (платіжна інструкція № 89 від 01.09.2023), зарахування яких товариством було спрямовано в рахунок часткового погашення 36% річних; як наслідок - загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача, становить 2 225 526,44 грн, з яких 1 384 193,16 грн основного боргу, 236 901,03 грн 36% річних, 276 838,63 грн 20% штрафу та 327 593,62 грн пені.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173-175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

19.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРО» (Постачальник) та Фермерським господарством «МАХНО-АГРО» (Покупець) був укладений Договір № 586/21-САТ поставки сільськогосподарської техніки та запчастин (надалі - Договір), за умовами якого (п.п. 1.1, 1.2, 2.1, 2.4, 2.11, 3.2, 3.3, 4.1, 4.2, 5.1, 11.2, 11.6) Постачальник зобов`язався передати у власність Покупця сільськогосподарську техніку та/або запасні частини (надалі - Товар) на умовах товарного кредиту, а Покупець зобов`язався прийняти Товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену Договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов Договору.

Найменування Товару, його кількість, номенклатура, асортимент, ціна Товару в гривнях, строк та базис поставки (згідно правил Інкотермс 2010) та строк оплати Товару, а також інші умови, визначені крім тексту цього Договору також і в додатку, який є невід`ємною частиною Договору.

Загальна сума Договору становить загальну вартість Товару, визначену з урахуванням вимог п. 2.2-2.3 Договору, що передається за цим Договором та сума належних до сплати відсотків за користування товарним кредитом. Вартість Товару вказується у Додатках до договору, складених на підставі цього Договору. Ціна Товару встановлюється у гривнях.

Покупець проводить розрахунки з Постачальником на умовах внесення оплати вартості (ціни) Товару, визначеної з урахуванням вимог п. 2.2-2.3, у вигляді авансової частини та відстроченого платежу, в строки, які вказані в Додатках до Договору, шляхом перерахування коштів в національній валюті на поточний рахунок Постачальника, вказаний в даному Договорі або в рахунку на оплату вартості Товару. Оплата вважається проведеною після зарахування коштів на рахунок Постачальника, вказаного в тексті цього Договору.

Моментом переходу права власності на Товар від Постачальника до Покупця є дата складання видаткової накладної на товар та/або, при необхідності, складання інших документів, що посвідчують факт передачі Товару Покупцю.

Обов`язками Постачальника, зокрема є передати Товар Покупцеві в місці, вказаному в Додатку; поставити Товар Покупцеві у строк, вказаний в додатку до Договору.

Обов`язками Покупця, зокрема є провести оплату за Товару відповідно до умов Договору; отримати Товар в місці, визначеному Договором як «Базис поставки»; приймати, транспортувати, зберігати та застосовувати Товар за призначенням в технологічних процесах виробництва сільськогосподарської продукції, відповідно до вимог інструкцій його виробника, методичних рекомендацій, природоохоронного законодавства України.

Строк та місце поставки визначено в додатках до Договору.

Приймання Товару по кількості та якості проводиться Покупцем в день його отримання від Постачальника. Для отримання Товару Покупець зобов`язався до моменту отримання Товару надати Постачальнику довіреності на уповноважених осіб, оформлені в порядку, передбаченому ст. 244-248 Цивільного кодексу України, які містять обсяг повноважень представника Покупця на отримання Товару, зразки підписів уповноважених осіб на отримання Товару. Така довіреність підписується керівником Покупця.

Господарські зобов`язання сторін цього Договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня його підписання уповноваженими представниками Сторін, крім обов`язків Покупця по виконанню грошових зобов`язань за Договором та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням, а в частині проведення розрахунків за Товару, по штрафним санкціям - до повного їх виконання.

Даний Договір складений українською мовою в двох оригінальних автентичних примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. При цьому датою підписання та укладення Договору вважається дата, зазначена на першій сторінці Договору.

Сторони підтверджують повне розуміння окремих та всіх положень цього Договору, а також підтверджують, що умови даного Договору відповідають загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим ст. 3 Цивільного кодексу України, зокрема засадам справедливості, добросовісності та розумності.

19.10.2021 сторони Договору погодили Додаток № 1/СА000047610 до нього, зі змісту якого вбачається, що предметом Договору є телескопічний навантажувач RUNNER 35.7 (1 од) вартістю 1 935 316,67 грн (без ПДВ), ПДВ - 387 063,33 грн, разом - 2 322 380,00 грн, авансовий платіж з ПДВ - 232 238,00 грн, відстрочений платіж з ПДВ - 2 090 142,00 грн, строк поставки товару по (включно) - 25.11.2021, базис поставки Товару - DAP, смт. Парафіївка.

Також сторони узгодили наступний графік:

авансова частина - 15 000,00 грн, % оплати від ціни Товару - 0,65, строк оплати по (включно) - 19.10.2021,

авансова частина - 217 238,00 грн, % оплати від ціни Товару - 9,35, строк оплати по (включно) - 20.11.2021,

відстрочений платіж - 232 238,00 грн, % оплати від ціни Товару - 10,00, строк оплати по (включно) - 20.12.2021,

відстрочений платіж - 232 238,00 грн, % оплати від ціни Товару - 10,00, строк оплати по (включно) - 20.02.2022,

відстрочений платіж - 232 238,00 грн, % оплати від ціни Товару - 10,00, строк оплати по (включно) - 20.03.2022,

відстрочений платіж - 464 476 грн, % оплати від ціни Товару - 20,00, строк оплати по (включно) - 30.09.2022,

відстрочений платіж - 464 476 грн, % оплати від ціни Товару - 20,00, строк оплати по (включно) - 30.10.2022,

відстрочений платіж - 464 476 грн, % оплати від ціни Товару - 20,00, строк оплати по (включно) - 30.11.2022.

Нарахування відсотків за користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання Товару Покупцем.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачеві Товар, що підтверджується видатковою накладною № 54251 від 26.11.2021.

Товар отриманий відповідачем без жодних претензій та зауважень.

Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідач частково виконав взяті на себе грошові зобов`язання, сплативши 938 186,84 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 25-40); як наслідок - сума боргу по оплаті поставленого Товару становить 1 384 193,16 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, позивач належним чином виконав свої зобов`язання шляхом поставки Товару.

Відповідач зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленого Товару після його прийняття належним чином не виконав, у зв`язку з чим має заборгованість в сумі 1 384 193,16 грн.

Укладений між сторонам Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

За змістом ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 694 Цивільного кодексу України передбачає, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Умовами Договору (п. 2.5, 2.6) за користування товарним кредитом Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки в розмірі 16% річних, якщо інший розмір відсотків не передбачений Додатком до Договору. Сума відсотків підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. Податок на додану вартість додається до нарахованої суми відсотків та підлягає обов`язковій оплаті Покупцем.

Строк користування товарним кредитом починається з дня, передбаченого Додатком до Договору, але не раніше дня, наступного за днем отримання Товару Покупцем, та закінчується в день розрахунку Покупцем за поставлений Товар.

Відсотки за користування товарним кредитом нараховуються Постачальником відповідно до п 2.5 та 2.6 Договору. Постачальник складає акт нарахування відсотків за користування товарним кредитом та надсилає його в двох примірниках на адресу місцезнаходження Покупця, що вказана в тексті цього Договору. Покупець зобов`язався підписати акт та повернути один примірник підписаного акту Постачальнику протягом 1 робочого дня з дати отримання. У разі якщо підписаний примірник акта не повертається Постачальнику, акт вважається схваленим та підписаним Покупцем.

Нараховані відсотки за користування товарним кредитом Покупець зобов`язався сплатити у строки, визначені в Додатках до Договору для оплати вартості (ціни) Товару.

Виходячи з умов Договору сторони підписали та скріпили печатками Акти нарахування відсотків за користування товарним кредитом (а.с. 41-54) на загальну суму 99 527,53 грн із зазначенням про те, що Покупець претензій по сумі нарахованих відсотків за користування товарним кредитом не має.

Враховуючи частковий розрахунок відповідача з позивачем, на день звернення до суду з даним позовом (09.03.2023) сума боргу по відсоткам за користування товарним кредитом становить 42 227,17 грн.

Як вже було вказано вище, після відкриття провадження у даній справі відповідач частково розрахувався з позивачем, сплативши 65 000,00 грн (платіжні інструкції № 60 від 04.08.2023 на суму 50 000,00 грн та № 89 від 01.09.2023 на суму 15 000,00 грн); перераховуючи відповідні кошти відповідач спрямував їх на погашення основного боргу, тобто вартості поставленого Товару.

Однак, у випадку недостатності коштів, отриманих від Покупця на виконання в повному обсязі його зобов`язань по цьому Договору, Постачальник має право провести зарахування коштів в наступному порядку: в рахунок оплати нарахованих відсотків за користування товарним кредитом, передбачених п. 2.5 Договору; в рахунок сплати відсотків, нарахованих за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та індексу інфляції в порядку, передбаченому п. 7.2 (В) Договору (п. 2.9 Договору).

З урахуванням п. 2.9 Договору позивач сплачені відповідачем грошові кошти спрямував на погашення 42 227,17 грн нарахованих відсотків за користування товарним кредитом, а 7 772,83 грн - в рахунок часткового погашення 36% річних, загалом 65 000,00 грн; в подальшому позивачем були подані заяви про відмову від позову до Фермерського господарства «МАХНО-АГРО» в цій частині, розглянувши які суд прийняв відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРО» від позову до Фермерського господарства «МАХНО-АГРО» про стягнення 42 227,17 грн відсотків за користування товарним кредитом та 22 772,83 грн 36% річних та закрив провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від частини позову суд перевірив, чи не обмежений представник позивача у повноваженнях на її вчинення; також, суд роз`яснив позивачу наслідки відповідних процесуальних дій.

Договором (п. 7.2) передбачено, що у випадках порушення умов даного Договору Постачальник має право притягти Покупця до відповідальності.

За несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов`язань за Договором Покупець: сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день такого прострочення; у випадку прострочення оплати більше ніж на 5 банківських днів, сплачує на користь Постачальника штраф в розмірі 20% від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошового зобов`язання; сплачує на користь Постачальника 36 (тридцять шість) відсотків річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з того, що відповідач припустився прострочення виконання зобов`язання по оплаті поставленого Товару, з нього підлягає стягненню 236 901,03 грн тридцяти шести процентів річних від простроченої суми.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі умов Договору (п. 7.2), позивач, за неналежне виконання відповідачем зобов`язання по оплаті поставленого Товару, нарахував пеню в сумі 327 593,62 грн та 276 838,63 грн штрафу.

Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати поставленого Товару, а тому з нього підлягає стягненню пеня в сумі 327 593,62 грн та штраф в сумі 276 838,63 грн.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Як вже було вказано вище, відповідач просить зменшити на 70% заявлені позивачем до стягнення проценти річних, пеню та штраф та покласти на господарство відповідні витрати в наступних сумах: 77 902,16 грн - тридцять шість процентів річних, 83 051,59 грн - штраф та 8 278,09 грн - пеня.

Звертаючись з даним клопотання, відповідач зазначає, що несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за Договором викликано об`єктивними та незалежними від нього обставинами: господарство є сільськогосподарським підприємством, створеним 10.09.2020, і яке спеціалізується на вирощуванні сільськогосподарських культур (основним видом діяльності є «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур» (код 01.11 Класифікатору видів економічної діяльності)); підприємство є доволі «молодим» і на сьогоднішній день ще тільки знаходиться у стані розвитку.

Сільськогосподарську техніку, отриману за договором, господарство мало намір використовувати у власній основній діяльності.

У 2021 році відповідач вирощував соняшник, що підтверджується звітом № 29-сг за 2021 рік, реалізація якого давала можливість розраховуватись з позивачем за придбаний Товар (здійснення попередньої оплати, частково оплата відстрочених платежів).

Однак 24.02.2022 відбулось повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України та введення в Україні воєнного стану, що суттєво вплинуло на виконання господарством цивільних договорів та фінансово-господарський стан останнього в цілому (фактично була відсутня можливість збуту вирощеної агропродукції у 2022 році через припинення ринку збуту та припинення діяльності морських портів внаслідок чого закупівельними такої продукції припинили її придбання; також ситуація в країні вплинула і на закупівельну ціну сільськогосподарської продукції).

Наслідком вказаних вище обставин є те, що в I-III кварталах господарство утримувалось за рахунок надання йому поворотної фінансової допомоги (виписка про рух грошових коштів по рахунку за 2022 рік), однак не припинило господарської діяльності і здійснювало вирощування сільськогосподарської продукції в 2022 році (кукурудза, просо, соя, соняшник (звіт № 29-сг за 2022 рік)); розрахунки за вирощену та реалізовану аграрну продукцію почали здійснюватися лише в жовтні 2022 року, однак прибутки юридичної особи в 2022 році були незначними.

Однак на даний час господарство має запаси готової продукції, реалізація якої є ускладненою через ситуацію в Україні; грошові кошти від реалізації продукції в 2023 році також є незначними (виписка про рух грошових коштів по рахунку за 2023 рік).

Зважаючи на вищенаведене, відповідач вважає відповідні нарахування неспівмірними і такими, що суперечать принципам розумності, справедливості та пропорційності.

Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного:

статтями 2, 13, 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основною засадою (принципом) господарського судочинства є, зокрема змагальність сторін.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Як вже зазначалось вище, однією з підстав подання клопотання є настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що унеможливили своєчасний розрахунок з позивачем.

відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини третьої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За загальним правилом обов`язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов`язання є вина особи, яка його порушила (частина перша статті 614 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

За змістом частини другої статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Так, норма частини другої статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

В статті 141 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" вказано, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за таких умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

Статтями 4.1, 4.2, 4.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44 (5) (нова редакція), Торгово-промислова палата України відповідно до статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.

ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов`язань за:

- умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;

- умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;

- умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

У випадку настання тимчасової неможливості виконання регіональною ТПП своєї функції із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема, через відсутність уповноваженої особи, окупацію території, настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) тощо дану функцію виконує ТПП України або інша регіональна торгово-промислова палата, найближча за розташуванням, якщо це не суперечить умовам договору, контракту, угоди тощо між сторонами, або за письмовою угодою сторін.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи на підставі доказів у порядку статті 86 ГПК України. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Відповідні висновки викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 922/854/21.

За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Умовами Договору (п. 6.1-6.3) передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за повне, або часткове невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо воно стало наслідком дії обставин непереборної сили, а саме, але не виключно: паводок, землетрус, інші стихійні лиха, ембарго, технічні аварії, війна або військові дії, дії шкідливих комп`ютерних програм, страйки (крім персоналу сторін), рішення уряду, іншого органу центральної влади, за умови якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання цього Договору. Даний пункт не поширюється на виконання грошових зобов`язань.

Сторона, для якої створилась неможливість виконання зобов`язань по цьому Договору внаслідок дій непереборної сили, зобов`язана в триденний термін письмово повідомити іншу сторону про настання наведених вище обставин. Даний факт має бути підтверджений відповідним документом територіального органу Торгово-промислової палати України.

Існування обставин непереборної сили звільняє сторін від відповідальності за недотримання строків виконання зобов`язань по цьому Договору на період дії таких обставин, але не звільняє від обов`язку виконати свої зобов`язання. Після припинення дії обставин непереборної сили, сторона повинна негайно приступити до виконання своїх зобов`язань за цим Договором.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначений Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

За змістом ст. 1, 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; в подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, в останнє - Законом України від 27.07.2023 № 3275-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким затверджено Указ Президента України від 26 липня 2023 року 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», згідно якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Отже, в силу приписів ч. 2 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» введення воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), засвідчення якої за погодженням сторін Договору здійснюється висновком територіального органу Торгово-Промислової Палати України з обов`язковим повідомленням в даному випадку позивача.

Як вже було вказано вище, згідно Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (ст. 14, 141) наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами шляхом видачі сертифіката.

Звертаючись з клопотанням відповідач не надав доказів на підтвердження факту існування форс-мажорних обставин (як і доказів відповідного повідомлення позивача про їх настання (згідно п. 6.2 Договору)).

Під час розгляду даної справи повноважна представниця позивача повідомила, що відповідне повідомлення про настання форс-мажорних обставин у визначений Договором термін від відповідача не надходило.

Враховуючи наведене вище, а також умови Договору, відповідач не має права посилатись на відповідні форс-мажорні обставини як на підставу звільнення від відповідальності, зокрема у вигляді штрафу та пені за неналежне виконання взятих на себе зобов`язань.

Посилання відповідача на скрутний фінансово-господарський стан, в якому він опинився внаслідок збройної агресії російської федерації, судом відхиляються, оскільки надана ним фінансова звітність малого підприємства (Баланс на 31 грудня 2022 року) свідчить про отримання господарством у звітному періоді доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); щодо фінансових показників 2023 року, то відповідачем фінансова звітність подана не була, що унеможливлює встановити або спростувати факт скрутного фінансового становища юридичної особи.

Крім того, суд зауважує, що розмір відповідних нарахувань (процентів річних, штрафу, пені) визначений сторонами під час укладання Договору, а тому відповідач, підписуючи відповідний Договір, мав усвідомлювати наслідки неналежного виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Також суд вважає, що зменшення відповідних нарахувань на 70% фактично нівелюватиме саме значення, зокрема штрафу та пені як відповідальності за порушення грошового зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів кредитора (позивача) у зв`язку з порушенням його права на своєчасне (відповідно до строків, передбачених договором) отримання грошових коштів за поставлений Товар.

Посилання відповідача на невідповідність відповідних нарахувань принципам розумності, справедливості та пропорційності судом також відхиляються, оскільки укладаючи Договір сторони узгодили, що його умови відповідають загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим ст. 3 Цивільного кодексу України, зокрема засадам справедливості, добросовісності та розумності (п. 11.6).

За правилами ст. 129, 130 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

За подання до суду даної позовної заяви позивачем було сплачено 27 486,32 грн судового збору, який покладається на відповідача в повному обсязі.

Крім того, за змістом п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Звертаючись з даним позовом, позивач просив, зокрема стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, визначені в розмірі в сумі 170 210,32 грн.

28.08.2023 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 22.08.2023 про стягнення судових витрат, яким позивач просить стягнути з відповідача 170 210,32 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Звертаючись з даним позовом, позивач повідомив про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесені та можуть бути понесені ним у зв`язку з розглядом даної справи, становить 197 696,64 грн, у т.ч. 27 486,32 грн судового збору та 170 210,32 грн витрат на правову допомогу; на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем була надана копія договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 05 січня 2023 року з додатком № 4 від 07 березня 2023 року; інші документи на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані позивачем в ході розгляду справи в порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

28.08.2023 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 22.08.2023 позивача про стягнення судових витрат, яким просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 170 210,32 грн.

Повторно відповідне клопотання надійшло через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області 04.09.2023.

05.09.2023 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 05.09.2023 відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зі змісту якого вбачається, що господарство вважає заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу явно завищеними, а тому заперечує проти їх розміру.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що, на його думку, розрахунок вартості наданої правової допомоги має ґрунтуватися на фактичній кількості витраченого адвокатом часу, помноженої на вартість години роботи останнього; натомість визначаючи розмір відповідних витрат, позивач та його адвокат виходили з фіксованої ставки, яка не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого часу; крім того, позивачем та адвокатом не була визначена кількість витраченого останній часу на надання правової допомоги; відповідні факти відповідач вважає такими, що позбавляють можливості визначити реальний час, витрачений на надання правової допомоги позивачу і як наслідок - обрахувати обґрунтовану вартість відповідних послуг.

Також відповідач зазначає, що під час судового розгляду даної справи адвокатом позивача фактично надана наступна правова допомога (яка і підлягає розподілу між сторонами з урахуванням принципу пропорційності): правовий аналіз документів та актуальної судової практики, формування правової позиції, підготовка та подача позову; правовий аналіз відзиву та підготовка письмової відповіді на відзив; участь представника в судових засідання в режимі відеоконференції.

При цьому, відповідач вважає, що при визначенні обсягу і вартості наданої правової допомоги адвокатом позивача слід врахувати, що дана справа по своїй суті не є складною (навіть з огляду на ціну позову), відповідач не заперечував факт існування заборгованості та обґрунтованість розрахунку відповідних нарахувань, а також не вчиняв дії, спрямовані на затягування розгляду справи; крім того, на думку відповідача, підлягає врахуванню його фінансовий стан, який на даний час є скрутним.

Враховуючи вищенаведене, відповідач вважає, що виходячи з принципу розумності, справедливості та пропорційності, витрати позивача на професійну правничу допомогу мають складати 13 420,00 грн (1 342,00 грн за 1 годину).

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частин 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Разом з тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Така правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідні висновки викладені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2020 у справі № 922/1001/20, від 17.02.2021 у справі № 922/2875/18 та від 31.03.2021 у справі № 910/9916/17.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За змістом ст. 1, 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Видами адвокатської діяльності, зокрема є:

надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема:

представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами;

складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;

посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2023 між адвокатом Білецькою Наталією Степанівною, яка діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 3422/10, виданого 11.10.2021 Радою адвокатів Київської області на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 157 від 20.09.2007 (надалі - Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРО» в особі генерального директора Лобача Володимира Петровича (надалі - Замовник) був укладений Договір про надання правової (правничої) допомоги, за умовами якого Адвокат взяв на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов`язався оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені Сторонами.

Адвокат відповідно до узгоджених Сторонами доручень:

надає Замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього, зокрема в господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у господарських справах;

представляє Замовника з усіма правами, які надано законом позивачу, у т.ч. з правом пред`явлення позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання заяв, підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, отримувати документи в т.ч. рішення, ухвали, вчиняти інші дії в інтересах Замовника не передбачені даним Договором;

представляє інтереси Замовника в судах, подає заяви, клопотання, пояснення докази та вчиняє інші дії щодо захисту прав та інтересів Замовника.

При виконанні зобов`язань, передбачених в п. 1.2 Договору, Адвокат керується національним законодавством України і цим Договором. Сторони домовились, що на виконання умов даного Договору Замовник може видати Адвокату довіреність, якою повноваження Адвоката можуть бути більш розширені, ніж передбачено даним Договором.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання Сторонами своїх зобов`язань.

За правову допомогу, передбачену в п. 1.2 Договору, Замовник сплачує Адвокату винагороду в розмірі, визначеному додатками до цього Договору.

В ціну Договору не включені фактичні витрати щодо виконання Адвокатом зобов`язань за Договором.

Умови та порядок розрахунків Замовника з Адвокатом за надання правової допомоги визначаються Сторонами в додатках до цього Договору.

Цей Договір укладено у двох оригінальних автентичних примірниках, по одному для кожної із сторін.

07.03.2023 сторони погодили Додаток № 4 до Договору - Розмір та порядок оплати, яким визначили порядок оплати юридичних послуг Адвокату за надання професійної правничої допомоги у спорі за позовом ТОВ «СПЕКТР-АГРО» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій з ФГ «МАХНО-АГРО» (код 43810975) по Договору поставки № 586/21-САТ від 19.10.2021, Адвокат зобов`язався здійснювати представництво та захист інтересів Замовника в господарському суді першої інстанції (Господарський суд Чернігівської області).

Вартість послуг Адвоката:

зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи, по якій надається професійна правнича допомога у спірних правовідносинах - 1 342,00 грн/година,

підготовка позовної заяви (правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту позовної заяви) - 20 000,00 грн/документ,

складання розрахунку основного боргу - 2 000,00 грн/документ,

складання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат - 2 000,00 грн/документ,

підготовка копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу - 1 342,00 грн/година,

участь у судовому розгляді справи - підготовка відповіді на відзив (правовий аналіз відзиву на позовну заяву, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту відповіді на відзив) - 20 000,00 грн/документ,

участь у судових засіданнях - 3 000,00 грн/засідання,

оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта - 5% від стягненої суми.

Сторони домовились, що розмір оплати професійної правничої допомоги за годину роботи Адвоката становить 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день укладення даного Додатку (2 684,00 грн:2=1 342,00 грн).

Оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється в наступному порядку: 100% вартості послуги сплачується Замовником Адвокату протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції.

Сплата узгодженої сторонами вартості послуг здійснюється Замовником в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок Адвоката, реквізити якого зазначаються у відповідно рахунку на оплату вартості послуг.

Правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується Сторонами.

Адвокат надає замовнику акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір вартості послуг, які підлягають сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати, які були понесені Адвокатом понад узгоджену суму вартості послуг (якщо такі мали місце).

22.08.2023 сторонами складений, підписаний та скріплений печатками Акт здачі-приймання виконаних правових послуг за Договором надання правової (правничої) допомоги, згідно якого Адвокат передає надання професійної правничої допомоги у спорі про стягнення з Фермерського господарства «МАХНО-АГРО» (код 43810975) на користь Замовника заборгованості за Договором поставки 586/21-САТ від 19.10.2021, представництво та захист інтересів Замовника у господарському суді першої інстанції (Господарський суд Чернігівської області, справа № 927/361/23), відповідно до переліку наданих послуг, їх ціни та суми, вказаних в п. 1.2 даного Акту.

Перелік наданих Адвокатом послуг, їх ціни та сума:

зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи, по якій надається професійна правнича допомога у спірних правовідносинах - 1 година, 1 342,00 грн,

складання розрахунку основного боргу - 1 документ, 2 000,00 грн,

складання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат - 1 документ, 2 000,00 грн,

підготовка копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу - 1 година, 1 342,00 грн,

участь у судових засіданнях - 3 судових засідання по 3 000,00 грн за кожне, загалом - 9 000,00 грн,

оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта - 5% від стягненої суми (2 290 526,44 грн*5%=114 526,32 грн).

загальна вартість наданих послуг склала 170 210,32 грн без ПДВ.

Сторони погодили, що фінансових та інших претензій одна до одної не мають. Роботи виконані у повному обсязі. Підписанням даного Акту Замовник підтвердив повне виконання Адвокатом наданих правових послуг на загальну суму 170 210,32 грн.

За змістом ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вже було вказано вище, відповідачем подані заперечення на Клопотання, якими останній не погоджується із визначеним позивачем розміром витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи його неспівмірним із складністю даної справи та фактично наданими адвокатом послугами; в той же час, відповідачем не доведений факт збитковості господарства, що мало би своїм наслідком неможливість відшкодувати позивачеві відповідні витрати.

Разом з тим, суд зазначає наступне:

для включення всієї суми гонорару у відшкодування відповідно до ст. 129 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідний висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 922/2875/18.

Під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Беручи до уваги те, що висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи»; часткова відмова стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Відповідний висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідна правова позиція викладена в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.09.2021 у справі № 910/21300/17.

Як вже було вказано вище, позивач та його повноважний представник - адвокат Білецька Н.С. визначили вартість наданої правової допомоги в загальному розмірі 170 210,32 грн.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладання на відповідача понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 170 210,32 грн, оскільки винагорода адвоката в зазначеному розмірі, на думку суду, є завищеною щодо відповідача та неспівмірною зі складністю справи: хоча остання з урахуванням ціни позову і не є малозначною, проте з урахуванням обсягу та характеру доказів у ній, кількості сторін по своїй суті не є складною і як наслідок - не потребувала пошуку та вивчення адвокатом позивача значної кількості судової практики та приписів діючого законодавства України зі спірного питання, вивчення та аналізу первинних бухгалтерських документів, необхідних для складання позовної заяви.

Так, зокрема суд не погоджується з включенням до складу витрат на професійну правничу допомогу по 2 000,00 грн за складання розрахунку основного боргу та складання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, оскільки за змістом ст. 162 Господарського процесуального кодексу України безпосередньо позовна заява має містити відповідні розрахунки, тобто їх складання є одним з етапів роботи по складанню позову (як і виготовлення його копії та додатків до нього для направлення відповідачу).

Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9 000,00 грн. (по 3 000,00 грн. за кожне судове засідання) суд зазначає, що призначені в межах даної справи судові засідання за клопотаннями представника позивача - адвоката Білецької Н.О. були проведені в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, про що неодноразово зазначалось у процесуальних документах, постановлених під час розгляду даної справи, та що підтверджується протоколами судових засідань. Тобто, у представника позивача фактично не було потреби забезпечувати свою явку як безпосередньо до Господарського суду Чернігівської області (господарський суд за місцезнаходженням відповідача) і витрачати додатково час та грошові кошти на відрядження, так і до будь-якого іншого суду (у випадку участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду (наприклад за місцезнаходженням позивача)).

Також суд враховує добросовісну поведінку відповідача під час вирішення даного спору, його відкриту взаємодію з позивачем та судом; крім того, суд бере до уваги той факт, що відповідач не заперечував проти факту існування основного боргу по оплаті поставленого товару, частково погашав заборгованість, а також фактично не заперечував проти безпосереднього здійснення позивачем відповідних нарахувань, не погоджуючись лише з їх розміром у зв`язку з чим господарством подавалось клопотання про їх зменшення на 70%.

Зважаючи на вищенаведене, суд вважає за доцільне зменшити розмір оплати професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь позивача до 1% або 22 255,26 грн.

Отже, виходячи з принципу розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає за доцільне покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 45 255,26 грн., які складаються з наступних сум: 10 000,00 грн за підготовку позовної заяви, 10 000,00 грн за підготовки відповіді на відзив, 3 000,00 грн за участь в 3-х судових засіданнях, 22 255,26 грн. за прийняття рішення на користь позивача.

Керуючись ст. 173-175, 193 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 205, 526, 530, 546, 549, 625, 626, 629, 694, 712 Цивільного кодексу України, ст. 46, 123, 126, 129, 130, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРО» від позову до Фермерського господарства «МАХНО-АГРО» про стягнення 42 227,17 грн відсотків за користування товарним кредитом та 22 772,83 грн 36% річних та закрити провадження у справі в цій частині.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРО» від позову до Фермерського господарства «МАХНО-АГРО» про стягнення 2 290 526 грн 44 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства «МАХНО-АГРО» (16730, смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області, вул. Б.Хмельницького, 68; код 43810975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРО» (08702, м. Обухів Київської області, вул. Промислова, 20; код 36348550) 1 384 193 грн 16 коп. боргу, 236 901 грн 03 коп. 36% річних, 276 838 грн 63 коп. штрафу, 327 593 грн 62 коп. пені, 27 486 грн 32 коп. судового збору та 45 255 грн 26 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 15.09.2023.

Суддя А.С.Сидоренко


Суд	Господарський суд Чернігівської області
Дата ухвалення рішення	05.09.2023
Оприлюднено	19.09.2023
Номер документу	113484917
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Федоренко Ю.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 05.09.2023 по справі 927/361/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —927/361/23

Рішення від 05.09.2023

Рішення
від 05.09.2023 по справі 927/361/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ