Ухвала

від 14.09.2023 по справі 569/10022/22

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/10022/22

УХВАЛА

14 вересня 2023 року Рівненський міський суд

Рівненської області

В особі судді Ковальова І.М.

При секретарі Фурдись В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне під час підготовчого судового засідання клопотання представника позивача про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , якості третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Водограй-Продукт» про усунення перешкод в користуванні власністю,-

в с т а н о в и в :

В Рівненський міський суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю звернувся ОСОБА_1 .

Ухвалою Рівненського міського суду від 03 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні Рівненського міського суду (м.Рівне, вул.Шкільна, 1).

Ухвалою Рівненського міського суду від 20 квітня 2023 року продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю - за правилами загального позовного провадження; з метою виконання вимог ч.1 ст.189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі; призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Рівненського міського суду від 20 квітня 2023 року залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Водограй-Продукт» у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

07 вересня 2023 року представник позивача подав до суду письмову заяву про закриття провадження у справі посилаючись на наступні обставини «Спір у цій справі є спором між двома співвласниками діючої трансформаторної підстанції ТП-457 по вулиці Тувинських Добровольців, 17 у м.Рівне, яку кожен із них до грудня 2020 року використовував у своїй підприємницькій діяльності, а з грудня 2020 року один з них відповідач створює перешкоди позивачу у фізичному доступі як до приміщення ТП, так і до належного позивачу електрообладнання, яке вийшло з ладу. Такий же спір був предметом розгляду господарського суду у справі №918/139/21, який був вирішений на користь позивача, як суб`єкта підприємницької діяльності, однак провадження у цій справі було закрите на підставі невідповідної обставинам справи правової оцінки, що спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки як власники ТП позичав та відповідач є фізичними особами, а докази використання відповідачем її у підприємницькій діяльності відсутні. У зв`язку з цим, а також з тим, що перешкоди позивачу у доступі до ТП не усуваються, він змушений був звернутися до суду із цивільним позовом за захистом своїх порушених прав, як підприємця. А позаяк достовірно знає, що ТП перебуває у фактичному користуванні ПАТ «Київстар», який на протязі 2021 року відмовлявся надавати інформацію про підстави, умови, обсяг користування ТП, а також про те, хто: ф.о.-громадянин чи ф.о.-підприємець ОСОБА_2 передав ПАТ у користування діючу ТП. Між тим, на сьогодні одержана документально підтверджена інформація, що будівля ТП-457 дійсно перебуває в орендному користуванні ПАТ «Київстар» на підставі договору оренди, укладеного ПАТ із відповідачем як фізичною особою-підприємцем. Крім того, як вже було встановлено і у господарській справі №918/139/21, ТП є діючим технологічним об`єктом, її діяльність джерелом підвищеної небезпеки, а цільове її призначення для забезпечення електропостачання виробничих приміщень, у зв`язку із чим її використання можливе лише у формі господарської діяльності, хоч шляхом особистого використання її власником, хоч шляхом передачі її в орендне користування іншим особам. Зазначені обставини свідчать, що розгляд спору, який не вирішений та триває, можливо лише за правилами господарського, а не цивільного судочинства. У зв`язку з цим справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Тому, на підставі вищеприведеного, керуючись вимогами п.1) ч.1 ст.255 ЦПК України, просить: закрити провадження у цій справі, у зв`язку із не підляганням її розгляду у порядку цивільного судочинства. Повернути судовий збір на подання та за забезпечення позову особі, яка його сплатила.».

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав подане ним клопотання про закриття провадження у цій справі у зв`язку із не підляганням її розгляду у порядку цивільного судочинства та просить суд його задоволити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 просить суд відмовити у задоволенні клопотання представника позивача, зокрема, посилаючись на ті обставини, що у разі задоволення судом заяви позивача про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України це обмежить право позивача на звернення до суду із позовною заявою для вирішення даного спору, оскільки ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06 квітня 2021 провадження у справі №918/139/21 постановлено, що тотожний судовий спір не підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

В судове засідання представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Водограй-Продукт» не з`явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення судового розгляду справи до суду не подавав.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеноїпунктом 1частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи адміністративного судочинства, провадження у справі не може бути закрите з підстави, встановленоїпунктом 1частини першої статті 255 цього Кодексу.

В судових засіданнях у даній цивільній справі сторони неодноразово зазначали, що у порядку господарського судочинства між позивачем та відповідачем як між фізичними особами-підприємцями розглядався спір за аналогічними позовними вимогами про усунення перешкод у користуванні майном Трансформаторною підстанцією №457 (справа №918/139/21).

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 вересня 2021 року по справі №918/139/21 було задоволено касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 травня 2021 року, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 06 квітня 2021 року у справі №918/139/21 залишено в силі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06 квітня 2021 року провадження у справі №918/139/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України та зазначено, що даний спір не підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.

Як повідомили суд представники сторін, станом на 14 вересня 2023 року, день підготовчого судового засідання у даній цивільній справі вищезазначене судове рішення не скасоване.

Відповідно доч.3ст.231ГПК Україниу разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Аналогічна норма закону міститься і у ЦПК України, а саме у п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, яка передбачає, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили чи ухвали суду про закриття провадження у справі, постановленої між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду чинності.

Йдеться про те, що в тих випадках, коли справа вже вирішена судом або коли сторони розпорядилися своїми правами певним чином і суд затвердив ці дії, повторне звернення до суду не допускається.

Неможливість повторного розгляду справи, коли є судове рішення, що набрало законної сили і не скасоване у встановленому законом порядку, перш за все пов`язана з виключністю судового рішення. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Отже, для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. При цьому, зазначені підстави для відмови у відкритті провадження у справі спрямовані на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті.

Зміст позовних вимог це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

При визначенні підстави позову як елемента його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.

Верховний Суд в своїй постанові від 25 квітня 2019 року у справі №540/406/19, від 22 травня 2019 року у справі №640/7778/18 (провадження № 61-48585св18) зазначив, що закриття провадження у справі разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Як було встановлено в підготовчому судовому засіданні, матеріально-правові вимоги у справі №918/139/21 та №569/10022/22 є тотожними, підстави та предмет позов є ідентичними, однак учасники справи різняться за своїм правовим статусом у справі №918/139/21 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виступають як фізичні особи-підприємці, а у справі №569/10022/22 як фізичні особи.

Аналіз положень законодавства дає підстави зробити висновок, що у разі задоволення судом заяви позивача про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України обмежить право позивача на звернення до суду із позовною заявою для вирішення даного спору, адже ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.04.2021 провадження у справі №918/139/21 постановлено, що тотожний судовий спір не підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні клопотання представника позивача про закриття провадження у даній цивільній справі слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.189-200,260,353,354 ЦПК України,

суд,-

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання представника позивача про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , якості третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Водограй-Продукт» про усунення перешкод в користуванні власністю відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Рівненського

міського суду І.М.Ковальов