Рішення

від 21.08.2023 по справі 522/14594/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/14594/22

Провадження № 2/522/1887/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Косіциної В.В.,

за участі секретарі судового засідання Левченко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Терракс» ЛТД, про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2022 року АТ «Альфа Банк» звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Терракс» ЛТД, про стягнення заборгованості за ст. 625 ЦК України у загальному розмірі 806499,51 гривень, яка складається із суми заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 146807,46 грн. та суми заборгованості за інфляційними витратами у розмірі 389967, 98 грн. та судові витати у розмірі 8169, 46 грн.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що14.09.2005 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» та відповідач ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №2005/08/740, за умовами якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 280095,00 доларів США. Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит, однак відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконує, в результаті чого має заборгованість перед кредитором. Рішенням суду від 05.02.2013 року з відповідачів на користь банку стягнуто заборгованість за договором кредиту в розмірі 1631193,99 гривень та судовий збір.

Проте, в результаті не виконання умов договору у відповідачів виникла заборгованість розрахована на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка станом на 02.09.2022 року становить 806499,51 гривень, а тому вимушені звернутися до суду з даним позовом. Також позивач просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 12097 (дванадцять тисяч дев`яносто сім) гривень 49 копійок.

Ухвалою суду від 11 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, встановлено загальний порядок розгляду справи, призначено проведення підготовчого судового засідання.

12 грудня 2022 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про заміну сторони його правонаступником та замінено у цивільній справі позовом Акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАКС» ЛТД про стягнення заборгованості позивача Акціонерне товариство « Альфа-банк» на його правонаступника Акціонерне Товариство «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346).

13 лютого 2023 року до суду від представника ОСОБА_1 адвоката Костинюк Ю.Д. надійшов відзив на позовну заяву у справі № 522/14594/22, в якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки пропущено строк на стягненння заборгованості на підставі рішення апеляційного суду Одеської області від 05.02.2013 року по справі № 22-ц/785/172/13, що унеможливлює стягнення 3% та інфляційних витрат. Також просили стягнути судові витрати.

07 квітня 2023 року до суду від представника ТОВ «ТЕРРАКС» ЛТД Медведєва А.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити позивачу у позовних вимогах про стягнення грошових коштів у повному обсязі, оскільки вони є незаконними та необґрунтованими.

12 квітня 2023 року на електронну адресу суду представником АТ «Сенс Банк» Борщенко К.Ю. подано письмові пояснення в порядку ст. 43 ЦПК України.

16 травня 2023 року до суду представником АТ «Сенс Банк» Борщенко К.Ю. подано письмові пояснення в порядку ст. 43 ЦПК України.

19 червня 2023 року на електронну адресу суду представником АТ «Сенс Банк» Борщенко К.Ю. подано письмові пояснення в порядку ст. 43 ЦПК України.

20 червня 2023 року ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Костинюка Ю.Д про витребування доказів та витребувано з архіву Приморського районного суду м. Одеси для огляду у судовому засіданні оригінал цивільної справи № 22-ц/785/172/13.

05 липня 2023 року на електронну адресу суду представником АТ «Сенс Банк» Борщенко К.Ю. подано письмові пояснення в порядку ст. 43 ЦПК України.

05 липня 2023 року до суду від директора ТОВ «ТЕРРАКС» ЛТД Медведєва А.В. надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача.

07 липня 2023 року на електронну адресу суду від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Мартинчук В.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності учасника справи у справі № 522/14594/22.

07 липня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Терракс» ЛТД, про стягнення заборгованості та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси на 21 серпня 2023 року на 14 годину 00 хвилин.

02 серпня 2023 року до суду від представника ТОВ «ТЕРРАКС» ЛТД Сидоренко І.О. надійшли додаткові пояснення (заперечення проти позову).

21 серпня 2023 року на електронну адресу суду представником АТ «Сенс Банк» Борщенко К.Ю. подано письмові пояснення в порядку ст. 43 ЦПК України, в яких просив провести судове засідання без участі представника банку, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти заочного розгляду справи.

В судовому засіданні 21 серпня 2023 року предстаник позивача позов підримав.

Представники відповідачів позов не визнали, просили залишити без задоволення.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 14 вересня 2005 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений Договір кредиту № 2005/08/740, за яким Кредитор надав Позичальнику у тимчасове користування грошові кошти у розмірі 280095 доларів США зі сплатою 13% річних за користування грошима та з кінцевим терміном повернення кредиту 13 вересня 2012 року.

На забезпечення умов виконання кредитного договору № 2005/08/740 від 14.09.2005 року з громадянкою України, якою є ОСОБА_1 та юридичною особою ТОВ «Терракс» ЛТД (Поручитель), було укладено договір поруки № 07-15/995 від 14.09.2005 року.

Відповідно до умов договору поруки поручитель поручається за виконання боржником умов кредитного договору власними коштами.

Відповідно до умов договору поруки у випадку невиконання чи неналежного виконання ним взятих на себе зобов`язань за кредитним договором поручитель разом з відповідачем солідарно відповідає перед позивачем у повному обсязі зобов`язань, передбачених кредитним договором.

У зв`язку з невиконанням боржником свого обов`язку по сплаті кредиту у кредитора виникло право задовольнити свої вимоги також і за рахунок поручителя.

Загальними зборами акціонерів 9 березня 2010 року було прийнято рішення про зміну типу Акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство та зміну найменування банку на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», а з 10 серпня 2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» змінило найменування на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.09.2011 року задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк`до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Терракс ЛТД`про стягнення заборгованості та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Терракс ЛТД`на користь ПАТ «Укрсоцбанк`заборгованість за Договором кредиту № 2005/08/740 від 14.09.2005 року в розмірі 1631193,99 гривень та судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 гривень , а разом 1633013,99 гривень. У задоволенні зустрічного позову ТОВ «Терракс ЛТД`до ПАТ «Укрсоцбанк`та Мазних Тетяни Михайлівни про визнання правочину недійсним відмовлено.

Відповідно до рішення Апеляційного суду Одеської області від05.02.2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Терракс» ЛТД задоволено частково.Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2011 року змінено та позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Терракс» ЛТД про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за Договором кредиту № 2005/08/740 від 14.09.2005 року в розмірі 1631193,99 гривень. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ТОВ «Терракс ЛТД» на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за Договором кредиту № 2005/08/740 від 14.09.2005 року в розмірі 1631193,99 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Терракс» ЛТД по 606 грн. 67 коп. судового збору. В решті рішення залишено без змін (а.с. 14-16).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно пункту 1.1 кредитного договору за користування кредитом встановлюються процентна ставка в розмірі 13 % річних.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту в останній робочий день місяця без урахування останнього робочого та послідуючих неробочих днів місяця, проценти нараховуються з розрахунку факт/ 360.

У разі наявності простроченої заборгованості за кредитом та несплачених процентів за його використання, кошти в першу чергу направляються на сплату прострочених процентів за його використання.

Сплата процентів здійснюється у валюті кредиту на відповідний рахунок десятого числа місяця наступного за тим, в якому нараховані проценти. У випадку, якщо десяте число місяця є неробочим днем, то позичальник зобов`язаний сплатити суму нарахованих процентів, згідно з п. 2.4. цього договору у попередній робочий день.

У разі порушення позичальником вимог п. п. 3.3.3.-3.3.6., 3.3.9.-3.3.16., кредитного договору, позичальник зобов`язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 3 (три) проценти від суми кредиту, визначеного п. 1.1. кредитного договору, за кожний випадок.

Тому, якщо рішенням суду стягнуто всю заборгованість за кредитним договором достроково, то в кредитора виникло право нараховувати відсотки за неправомірне користування кредитом в іншому (збільшеному) розмірі, адже після отримання вимоги про дострокове погашення заборгованості або винесення рішення суду про стягнення такої заборгованості достроково, вся заборгованість за кредитним договором вважається простроченою, оскільки такими діями кредитор змінив строк кредитування.

В результаті невиконання умов договору у відповідача виникла заборгованість, яка розрахована на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка станом на 02.09.2022 року становить806499,51 грн., та складається з суми заборгованості за ставкою 3 % на кредитну заборгованість 146807,46 грн. та суми заборгованості за інфляційними витратами 659692,05 грн.

В зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів, якими є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ТОВ «Терракс» ЛТД заборгованість розраховану на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, та пунктів кредитного договору за невиконання грошового зобов`язання за кредитним договором № 2005/08/740 від 14.09.2005 року, та становить 806499,51 грн., та складається з суми заборгованості за ставкою 3 % на кредитну заборгованість 146807,46 грн. та суми заборгованості за інфляційними витратами 659692,05 грн. Крім того, стягнути солідарно з відповідачів, витрати по сплаті судового збору в розмірі 12097,49 грн.

Велика Палата Верховного Суду за результатами розгляду справи № 444/9519/12 у постанові від 28.03.2018 року зазначила: Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Верховний Суд у постанові від 16.05.2018 року по справі № 459/3560/15-ц дійшов наступного правового висновку з приводу невиконання рішення суду:

«Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України входить до розділу І «Загальні положення про зобов`язання» - книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань».

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити 3 % річних за увесь час прострочення, у зв`язку з чим таке зобов`язання є триваючим (Постанова Верховного суду України від 26.04.2017р. справа № 3-1522 гс 16).

Подібних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла в постанові від 08.11.2019 №127/15672/16-ц де зазначено, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням,тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Вищевказані правові позиції знайшли своє відображення в Постанові ВерховногоСуду від 14.02.2018, у справі № 572/2921/15-ц: «Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою позикодавцю в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві. Таким чином, належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання. За змістом частини другої статті 625 ЦК України, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання: проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом».

Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, проценти за кредитом та пеня за процентами підлягають стягненню з відповідача у межах строку позовної давності (правова позиція у справі 6-249цс 15).

Вищевказане підтверджується правовою позицією Верховного суду від 11.04.2018 року у справі № 61-6870 св18: «У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що умовами укладеного між сторонами договору (графіком погашення кредиту) визначено окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг рівними частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, у зв`язку із чим дійшов вірного правового висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, з урахуванням звернення позивача до суду 26 липня 2016 року, лише в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту за період з 26 липня 2013 року по 18 квітня 2016 року, тобто в межах трьох річного строку позовної давності, а заборгованість по пені за період з 26 липня 2015 року до 18 квітня 2016 року (в межах річного строку позовної давності та згідно із заявленими банком вимог)».

Разом з тим, згідно із частинами першою та другою статті 12 Закону України Про виконавче провадження, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців, строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 зазначено, що стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувану та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини четвертої статті 4 Закону про виконавче провадження, пункт 1 частини першої статті 26 Закону № 606-X1V). Тобто за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Вищевикладене свідчить, що наслідком пропущення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є неможливість виконання даного виконавчого документа та завершення судового процесу у даному спорі.

Водночас, на виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від05.02.2013 року були видані виконавчі листи. В виконавчих листах зазначено, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 05.02.2016 року.

Судом встановлено, що 30 січня 2018 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси задоволено заяву представника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» та понолено строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів, виданих Приморським районним суду м. Одеси на виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 05.02.2013 року по справі № 2-197/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Терракс» ЛТД про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ТОВ «Терракс» ЛТД до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним.

02 липня 2018 року постановою Апеляційного суду Одеської області задоволено апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Терракс» ЛТД», ухвалуПриморського районного суду м. Одеси від 30 січня 2018 року скасовано та в задоволенні заявиПублічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання по цивільній справі №2-197/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Терракс» ЛТД» про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Терракс» ЛТД» до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним відмовлено.

Тобто, постановою апеляційного суду Одеської області від 02.07.2018 р. по справі № 2/197/11 було відмовлено у поновленні пропущеного строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, а саме стягнення з солідарних боржників 1 631 193, 99 грн., яке встановлене рішенням апеляційного суду Одеської області від 05.02.2013 р. по справі № 2/197/11, тобто тієї суми основного боргу, на який позивач нарахував штрафні санкції у вигляді відсотків за неправомірне користування грошовими коштами та індекс інфляції.

Відтак, позивачем пропущено строк па стягнення заборгованості на підставі рішення Апеляційного суду Одеської області від 05 лютого 2013 року но справі № 22- ц/785/172/13, що унеможливлює стягнення 3% та інфляційних витрат.

При цьому, щодо стягнення 3% та інфляційних витрат па підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, існує усталена судова практика, згідно з якою дана цивільна відповідальність має не штрафний, а компенсаційний характер.

Тобто, стягнення з боржника 3% та витрат від інфляції мас не меті відновити порушене право кредитора та компенсувати йому збитки, понесені ним внаслідок несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання.

Разом з тим, строк пред`явлення виконавчого документа щодо примусового виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від 05 лютого 2013 року но справі № 22-ц/785/172/13 сплив, у зв`язку з чим стягнення суми заборгованості з боржників є неможливим.

Інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

Така правова позиція сформульована у постанові ВП ВС від 7 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19.

За таких обставин, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження, а відтак задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2,4,12,13,27,64,76,81,95,133,141, ч.4 ст.223, ч. 2 ст.247,258-259,263-265,268, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Терракс» ЛТД, про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Повний текст рішення буде складено та підписано 15 вересня 2023 року.

Суддя Косіцина В.В.