Постанова
від 16.05.2024 по справі 522/14594/22
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2512/24

Справа № 522/14594/22

Головуючий у першій інстанції Косіцина В.В.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія: 27

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Сегеди С.М.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою представника АТ «Сенс Банк» - адвоката Борщенка Костянтина Юрійовича на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2023 року в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Терракс» ЛТД, про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2022 року АТ «Альфа Банк» звернулися до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Терракс» ЛТД, про стягнення заборгованості за ст. 625 ЦК України у загальному розмірі 806499,51 гривень, яка складається із суми заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 146807,46 грн та суми заборгованості за інфляційними витратами у розмірі 389967,98 грн та судові витрати у розмірі 8169,46 грн. В обґрунтування позову представник позивача посилався на те, що 14 вересня 2005 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» та відповідач ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №2005/08/740, за умовами якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 280095,00 доларів США. Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит, однак відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконує, в результаті чого має заборгованість перед кредитором. Рішенням суду від 05 лютого 2013 року з відповідачів на користь банку стягнуто заборгованість за договором кредиту в розмірі 1631193,99 гривень та судовий збір. Проте, в результаті не виконання умов договору у відповідачів виникла заборгованість, розрахована на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка станом на 02 вересня 2022 року становить 806499,51 гривень. Також позивач просив стягнути з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 12097 (дванадцять тисяч дев`яносто сім) гривень 49 копійок (т. 1, а.с. 1-4)

12 грудня 2022 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси задоволено клопотання представника позивача про заміну сторони його правонаступником та замінено у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАКС» ЛТД про стягнення заборгованості позивача Акціонерне товариство «Альфа-банк» на його правонаступника Акціонерне Товариство «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346) (т. 1, а.с. 48-49).

21 серпня 2023 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Сенс Банк» вирішено відмовити (т. 2, а.с. 12-22).

22 вересня 2023 року засобами поштового зв`язку представник АТ «Сенс Банк» - адвокат Борщенко Костянтин Юрійович направив до Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2023 року. Представник апелянта не погоджується зі оскаржуваним рішенням, вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, представник апелянта вважає, що рішення суду щодо стягнення із відповідачів заборгованості є обов`язковим для виконання як добровільно, так і примусово, тому банк має право нараховувати відсотки саме за невиконання рішення суду. При цьому, представник апелянта вважає, що право банку захищено судовим рішень, тому не має ознак натурального. Представник апелянта наголошує на тому, що ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів за договором підтверджує дійсне існування обов`язку боржників зі сплати боргу кредиторові та його безспірність, а також надає цьому обов`язку безпосередньо примусового характеру. Крім того, на думку представника апелянта, сплив строку пред`явлення виконавчого листа до виконання не є підставою для відмови у позові про стягнення з позичальника 3% річних та інфляційних втрат, тому посилання суду в цій частині є необґрунтованими. З огляду на викладене в апеляційній скарзі, представник апелянта просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. 26 вересня 2023 року вказану апеляційну скаргу зареєстровано канцелярією Одеського апеляційного суду (т. 2, а.с. 50-56).

21.11.2023 представник відповідача ТОВ «Терракс» ЛТД адвокат Сидоренко Ігор Олександрович подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін. Представник відповідача зауважив, що відтворюючи у апеляційній скарзі зміст своїх заяв по суті справи позивач фактично у непередбачений процесуальним законом спосіб намагається спонукати суд здійснити повторний розгляд справи як суд першої інстанції. Представник зазначає, що можливість примусового виконання рішення апеляційного суду від 05.02.2013 у справі № 2-197/11 відсутня; положення ч. 2 ст. 625 ЦПК України до спірних правовідносин не застосовуються, можливість стягнення інфляційних втрат до грошового зобов`язання в іноземній валюті чинним законодавством не передбачена; порука відповідача ТОВ «Терракс» ЛТДприпинилася (т. 2, а.с. 90-96).

02.01.2024 представник ОСОБА_3 подав відзив на апеляційну скаргу. Представник зазначає, що зобов`язання зі сплати коштів, передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України є акцесорним, тобто поділяє долю основного зобов`язання і є невіддільним від нього. Після пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, який становить 3 роки, стягувач не може примушувати боржника до виконання зобов`язання, що відповідає принципу правової визначеності та забезпечує стабільність цивільних відносин. Позиція позивача, що 3% річних та інфляційні втрати можна примусово стягувати аж до фактичного повного виконання основного зобов`язання зводиться до того, що такі суми можна нараховувати безкінечно довго. Такі дії кредитора призводять до того, що гарантії, встановлені ст. 625 ЦК України починають носити штрафний характер, примушуючий характер замість компенсаційного, що суперечить природі та завданню цієї норми (т. 2, а.с. 105).

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці та тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.

В судовому засіданні представник відповідача в режимі відеоконференції заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники провадження про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи, оскільки явка до апеляційного суд не є обов`язковою.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Приймаючи оскаржуванерішення судпершої інстанціївиходив зтого,що якщо рішенням суду стягнуто всю заборгованість за кредитним договором достроково, то в кредитора виникло право нараховувати відсотки за неправомірне користування кредитом в іншому (збільшеному) розмірі, адже після отримання вимоги про дострокове погашення заборгованості або винесення рішення суду про стягнення такої заборгованості достроково, вся заборгованість за кредитним договором вважається простроченою, оскільки такими діями кредитор змінив строк кредитування.

Наслідком пропущення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є неможливість виконання даного виконавчого документа та завершення судового процесу у даному спорі.

Стягнення з боржника 3% та витрат від інфляції має на меті відновити порушене право кредитора та компенсувати йому збитки, понесені ним внаслідок несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання. Існує усталена судова практика, згідно з якою цивільна відповідальність за ст. 625 ЦК України має не штрафний, а компенсаційний характер.

Строк пред`явлення виконавчого документа щодо примусового виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від 05 лютого 2013 року по справі № 22-ц/785/172/13 сплив, у зв`язку з чим стягнення суми заборгованості з боржників є неможливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи

Як вбачається з матеріалів справи та правильно було встановлено судом першої інстанції 14 вересня 2005 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений Договір кредиту № 2005/08/740, за яким Кредитор надав Позичальнику у тимчасове користування грошові кошти у розмірі 280095 доларів США зі сплатою 13% річних за користування грошима та з кінцевим терміном повернення кредиту 13 вересня 2012 року (т. 1, а.с. 7-9).

На забезпечення умов виконання кредитного договору № 2005/08/740 від 14.09.2005 з юридичною особою ТОВ «Терракс» ЛТД (Поручитель), було укладено договір поруки № 07-15/995 від 14.09.2005. Відповідно до умов договору поруки поручитель поручається за виконання боржником умов кредитного договору власними коштами (т. 1, а.с. 11-12).

Також, на забезпечення виконання кредитного договору № 2005/08/740 від 14.09.2005 був укладений договір поруки з ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 10).

Загальними зборами акціонерів 09 березня 2010 року було прийнято рішення про зміну типу Акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство та зміну найменування банку на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», а з 10 серпня 2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» змінило найменування на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.09.2011 задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Терракс ЛТД» про стягнення заборгованості та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Терракс ЛТД» на користь ПАТ «Укрсоцбанк`заборгованість за Договором кредиту № 2005/08/740 від 14.09.2005 в розмірі 1631 193, 99 гривень та судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 гривень, а разом 1633 013,99 гривень. У задоволенні зустрічного позову ТОВ «Терракс ЛТД`до ПАТ «Укрсоцбанк`та Мазних Тетяни Михайлівни про визнання правочину недійсним відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 05.02.2013 апеляційна скарга ТОВ «Терракс» ЛТД задоволена частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2011 року змінене та позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Терракс» ЛТД про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за Договором кредиту № 2005/08/740 від 14.09.2005 в розмірі 1631193,99 гривень. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ТОВ «Терракс ЛТД» на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за Договором кредиту № 2005/08/740 від 14.09.2005 в розмірі 1631193,99 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Терракс» ЛТД по 606,67 грн 67 судового збору. В решті рішення залишено без змін (т. 1, а.с. 14-16).

30 січня 2018 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси задоволено заяву представника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» та понолено строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів, виданих Приморським районним суду м. Одеси на виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 05.02.2013 по справі № 2-197/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Терракс» ЛТД про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ТОВ «Терракс» ЛТД до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним.

02 липня 2018 року постановою Апеляційного суду Одеської області задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Терракс» ЛТД», ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 30 січня 2018 року скасовано та в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання по цивільній справі №2-197/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Терракс» ЛТД» про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Терракс» ЛТД» до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним відмовлено (т. 1, а.с. 125-127).

Нормативно-правове регулювання та оцінка апеляційного суду

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно достатті 611ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положеньстатті 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Вказаний висновок підтриманий в постановах ВП ВС: від 19.07.2023 в справі № 910/16820/21, від 03.10.2023 в справі № 366/203/21 та ін.

Отже, обов`язок, встановлений положеннями ст. 625 ЦК України нерозривно пов`язаний з основним грошовим зобов`язанням та залежить від нього.

Виконання обов`язку можливе як у добровільному порядку, так і в примусовому.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ст. 15 ЦК України). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Діючим законодавством встановлений механізм захисту прав, свобод та законних інтересів особи, який передбачає право на звернення до суду, процедуру розгляду справи з повним та всебічним встановленням всіх істотних обставин, ухвалення рішення по суті позовних вимог та його примусове виконання.

При цьому, цивільним законодавством встановлений строк загальної позовної давності, який складає три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно дороз`ясненьв постановіВП ВСвід 13.02.2019в справі№ 826/13768/16, а також постанові КЦС ВС від 23.11.2022 в справі № 761/4564/19 та постанові КАС ВС від 10.01.2024 в справі № 640/21339/20:

«Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом. ЄСПЛ зауважує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли б бути ущемлені у разі, якщо було б передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom»,заяви № 22083/93 і № 22095/93, пункт 51)».

Інститут позовної давності полягає в наданні особі гарантованого строку на звернення до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу, наприклад, звернення з вимогою про стягнення заборгованості. Сплив такого строку не означає, що право, інтерес, а відповідно обов`язок перестали існувати. Закінчення строку позовної давності означає, що особа втратила можливість захисту її права судом. Разом з тим, особа не позбавлена права задовольнити свої вимоги позасудовим шляхом, зокрема, якщо між сторонами існують договірні правовідносини і сторони передбачили в договорі таку можливість.

Так само встановлені законом строки примусового виконання судового рішення.

Як було вище зазначено, рішенням, зміненим апеляційним судом, були задоволені позовні вимоги банку та стягнена заборгованість з відповідачів.

Разом з тим, в подальшому банк пропустив встановлений законом строк пред`явлення виконавчих листів до виконання, тобто втратив встановлену законом можливість задовольнити свої вимоги за допомогою механізму примусового виконання рішення.

Особа несе ризик настання відповідних наслідків в результаті вчинення чи не вчинення нею відповідних дій.

При цьому,як роз`яснивКонституційний СудУкраїни всвоєму рішеннівід 11.07.2013№ 7-рп/2013 «… з огляду на приписичастини четвертої статті 42 Конституції Україниучасть у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту».

Тобто, в правовому полі споживач за кредитним договором є більш слабшою стороною в порівнянні з кредитором, та відповідно потребує встановлених законом гарантій захисту її прав. Натомість, кредитор повинен дотримуватися встановлених законодавством положень та добросовісно користуватися своїми правами.

В контексті встановлених обставин справи, оскільки позивач (кредитор) втратив можливість примусового виконання рішення про стягнення заборгованості за допомогою встановленого законодавством механізму, а обов`язок відповідно до ст. 625 ЦК України є акцесорним щодо основного зобов`язання та поділяє його правову долю, позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню.

Фактично, обов`язок боржника перед кредитором набув ознак натурального зобов`язання, оскільки в натурі він існує, однак не може бути примусово стягнений.

Натуральним зобов`язанням (obligatio naturalis) є зобов`язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набутим майном. Конструкція статті 625 ЦК України щодо нарахування 3річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Кредитор в натуральному зобов`язанні не має права нараховувати 3 % річних та інфляційні втрати, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку (постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 757/44680/15-ц).

Щодо нарахування штрафних відсотків за договором. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються (постанова ВП ВС від 28.03.2018 в справі № 444/9519/12). Отже, суд першої інстанції в цій частині дійшов помилкових висновків, а тому апеляційний суд змінює оскаржуване рішення в частині мотивування.

Щодо посилань апелянта на судову практику. За обставинами справи № 127/15672/16-ц (постанова ВП ВС від 08.11.2019, на яку посилався позивач), рішення суду було виконане та стягувач вже після виконання звернувся з позовом про стягнення грошових коштів відповідно до ст. 625 ЦК України. В той час як обставини в даній справі інші.

Так само обставини в справі № 522/3342/22, за якими вирішувалося питання про стягнення 3% річних та інфляційних втрат по ст. 625 ЦК України в зв`язку з невиконанням рішення постійно діючого третейського суду. Тому апеляційний суд відхиляє відповідні доводи апелянта.

Одночасно, апеляційний суд зауважує, що Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі RuizTorija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною. Більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Таким чином, враховуючи вище наведене, апеляційний суд на підставі ст. 376 ЦПК України частково задовольняє апеляційну скаргу та змінює і доповнює оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині мотивування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника АТ «Сенс Банк» - адвоката Борщенка Костянтина Юрійовича задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2023 року змінити та доповнити в частині мотивування. В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

С.М. Сегеда

Повний текст постанови складений 23 травня 2024 року

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

СудОдеський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення16.05.2024
Оприлюднено27.05.2024
Номер документу119235434
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них споживчого кредиту

Судовий реєстр по справі —522/14594/22

Постанова від 16.05.2024

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Дришлюк А. І.

Постанова від 16.05.2024

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Дришлюк А. І.

Ухвала від 15.05.2024

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Дришлюк А. І.

Ухвала від 26.01.2024

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Дришлюк А. І.

Ухвала від 06.10.2023

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Дришлюк А. І.

Рішення від 21.08.2023

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Косіцина В. В.

Рішення від 15.09.2023

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Косіцина В. В.

Рішення від 21.08.2023

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Косіцина В. В.

Ухвала від 07.07.2023

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Косіцина В. В.

Ухвала від 20.06.2023

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Косіцина В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні