Рішення

від 15.09.2023 по справі 420/6979/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6979/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ) до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі (код ЄДРПОУ: 41249156; адреса: вул. Прохорівська, 3, м. Одеса, 65007), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385; адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якій позивач просить суд (позовна заява сформована у системі «Електронний суд» 03.04.2023 року):

визнати протиправною бездіяльність Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Одесі при прийнятті рішення № 155350013379 від 20 березня 2023 року в частині:

незарахування до спеціального стажу судді, який дає позивачу право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді, фактичного повного стажу перебування на даній посаді 28 років та 16 днів у період з 15 лютого 1995 року по 02 березня 2023 року із зазначенням лише частини такого стажу 27 років 5 місяців та 20 днів;

невключення до спеціального стажу судді, який дає позивачу право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді, 3 років та 20 днів строкової військової служби у період з 16 травня 1981 року по 04 червня 1984 року;

невключення до спеціального стажу судді, який дає позивачу право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді, 2 років та 5 місяців половини строку навчання у вищому навчальному закладі у період з 01 вересня 1984 року по 01 липня 1989 року;

невключення до спеціального стажу судді, який дає позивачу право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді, 2 років роботи за юридичною спеціальністю перед обранням на посаду судді у період з 14 лютого 1993 року по 14 лютого 1995 року.

зобов`язати Малиновське об`єднане управління Пенсійного фонду України у місті Одесі:

зарахувати до спеціального стажу судді, який дає позивачу право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді, стаж роботи безпосередньо на посаді судді 28 років та 16 днів у період з 15 лютого 1995 року по 02 березня 2023 року, замість помилково зазначеного неповного стажу 27 років 5 місяців та 20 днів;

зарахувати до спеціального стажу судді, який дає позивачу право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді, 3 роки та 20 днів строкової військової служби у період з 16 травня 1981 року по 04 червня 1984 року;

зарахувати до спеціального стажу судді, який дає позивачу право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді, 2 роки та 5 місяців половини строку навчання у вищому навчальному закладі у період з 01 вересня 1984 року по 01 липня 1989 року;

зарахувати до спеціального стажу судді, який дає позивачу право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді, 2 роки роботи за юридичною спеціальністю перед обранням на посаду судді у період з 14 лютого 1993 року по 14 лютого 1995 року, всього визначити загальний стаж на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, 35 років 6 місяців та 6 днів;

у відповідності до вказаного стажу в об`ємі повних 35 років зобов`язати Малиновське об`єднане управління Пенсійного фонду України у місті Одесі здійснити перерахунок та виплату довічного утримання судді починаючи з 03 березня 2023 року у розмірі 80 відсотків від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та виплатити заборгованість на день такого перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат.

стягнути на користь позивача на поточний рахунок НОМЕР_2 у АТ КБ Приватбанк за рахунок бюджетних асигнувань Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Одесі у відшкодування судових витрат 2628,17 гривні.

справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 420/6979/23 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 10.04.2023 року позовну заяву залишено без руху з підстав необхідності надання суду доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками листом з описом вкладення (або копії позовної заяви із додатками для відповідача); копії заяви ОСОБА_1 до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Одесі від 14.03.2023 року з додатками; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 7 днів з дня вручення копії ухвали.

12.04.2023 року позивач подав суду докази на виконання вимог ухвали суду від 10.04.2023 року, чим усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.04.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст. 262 КАС України.

20.04.2023 року до суду надійшла заява позивача про виправлення описки в ухвалі від 17.04.2023 року шляхом виправлення помилково вказаного в ухвалі ім`я позивача «Генадій» на « ОСОБА_2 ».

Ухвалою суду від 15.06.2023 року внесено виправлення в ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 року у справі № 420/6979/23 шляхом зазначення у вступній, описовій та резолютивній частинах тексту ухвали вірного ім`я позивача « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 ».

Ухвалою суду від 15.06.2023 року вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; призначено підготовче засідання на 01.08.2023 року; запропоновано позивачу уточнити, до якої особи звернено позовні вимоги з урахуванням того, що 10.09.2019 року до ЄДРПОУ внесено запис про припинення юридичної особи в результаті реорганізації Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі.

19 червня 2023 року до суду від позивача надійшло клопотання про залучення як співвідповідача у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Ухвалою суду від 30.06.2023 року залучено до розгляду справи другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області; роз`яснено, що після залучення другого відповідача розгляд справи починається спочатку; встановлено другому відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

10.07.2023 року ГУ ПФ України в Одеській області подало суду відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити у задоволенні позовних вимог та розглянути справу за відсутністю його представника.

17.07.2023 року позивач подав суду відповідь на відзив, в якій просив суд прийняти рішення про задоволення позову та розглянути справу у його відсутність.

У зв`язку із неявкою сторін по справі у судове засідання призначене на 01.08.2023 року та у зв`язку із надходженням заяв про розгляд справи за відсутності сторін, суд на підставі ч.3 ст.194 КАС України продовжив розгляд справи у порядку письмового провадження (стосовно питання можливості закриття підготовчого провадження).

Ухвалою суду від 01.08.2023 року закрито підготовче провадження по справі; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22.08.2023 року.

У зв`язку із неявкою сторін по справі у судове засідання призначене на 22.08.2023 року та у зв`язку із надходженням заяв про розгляд справи за відсутності сторін, суд на підставі ч.3 ст.194 КАС України, постановив продовжити розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Вищої ради правосуддя №153/0/15-23 від 28 лютого 2023 року за заявою від 06.02.2023 року позивача звільнено з посади судді Херсонського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку. 14 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до органу пенсійного забезпечення стосовно призначення та виплати йому довічного утримання судді у відставці та рішенням від 20 березня 2023 року №155350013379 заяву задоволено та призначено з 14.03.2023 року позивачу виплату довічного утримання у сумі 142936грн. виходячи із стажу роботи на посаді судді 27 років 5 місяців 20 днів, відсоток розрахунку утримання від заробітку 64%.

Однак, як вважає позивач, пенсійним органом невірно здійснено обрахунок його суддівського стажу, до якого зокрема протиправно не було враховано строк проходження строкової військової служби, половини строку навчання у вищому навчальному закладі, стаж роботи за юридичною спеціальністю перед обранням на посаду судді.

Позивач вважає, що його загальний стаж на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання становить 35 років 6 місяців та 6 днів, у зв`язку із чим пенсійний орган повинен здійснити перерахунок та виплату довічного утримання судді з 03 березня 2023 року у розмірі 80 відсотків від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та виплатити заборгованість на день такого перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з позовними вимогами не погодилося та надало відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що чинним законодавством України не передбачено зарахування до стажу роботи на посаді судді часу при обчисленні довічного утримання судді проходження строкової військової служби, періоду навчання, тощо, а тому виплата щомісячного грошового утримання судді у відставці проводиться у розмірі, передбаченому Законом №1402 на момент відповідного розрахунку.

Представник відповідача наголошував, що «суддівський стаж» та «стаж на посаді судді» не є тотожними поняттями та включають в себе різні складові. «Стаж роботи на посаді судді» має вичерпний перелік посад, який визначено ст. 137 Закону № 1402-VIII. Натомість до «суддівського стажу» включається «стаж на посаді судді» та стаж (досвід) роботи (професійна діяльність), вимога щодо якої визначена законом та надає право для призначення на посаду судді (п. 2 ст. 137 Закону № 1402-VIII) відповідно до положень п. 1 та п. 6 ст. 69 Закону № 1402-VIII.

17 липня 2023 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій зазначається, що на посаді судді позивач перебував з 14 лютого 1995 року по 02 березня 2023 року, що становить 28 років та 16 днів, а за незрозумілою методикою підрахунку такого стажу відповідач у відзиві визначив його у розмірі 27 років 5 місяців та 20 днів, що не відповідає фактичним обставинам.

Також позивач наполягав на тому, що законодавство надає йому право на включення до стажу роботи судді стаж роботи за юридичною спеціальністю до обрання на посаду судді, навчання у вищому юридичному навчальному закладі, проходження військової служби.

Інших процесуальних заяв по суті спору, які визначені статтею 159 КАС України від сторін до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

28 лютого 2023 року Вищою радою правосуддя було прийнято рішення № 153/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Херсонського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» (а.с. 22-30).

Позивач перебував на посаді судді з 14.02.1995 року (а.с.20).

01 березня 2023 року Одеським апеляційним судом було прийнято наказ № 39-ос про відрахування судді Херсонського апеляційного суду (відрядженого до Одеського апеляційного суду) ОСОБА_1 зі штату Одеського апеляційного суду 02 березня 2023 року у відставку (а.с. 15).

14 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про перехід на пенсію за іншим законом, а саме «Про статус суддів» (а.с. 121).

До поданої заяви позивачем додано диплом (свідоцтво, атестат) про навчання, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідку про заробітну плату, інший документ (2 шт.), паспорт, трудову книжку (а.с. 122).

20 березня 2023 року Малиновським об`єднаним управлінням ПФУ в м. Одесі прийнято рішення № 155350013379 про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про судоустрій і статусу суддів». У рішенні пенсійного органу зазначено, що страховий (повний) стаж позивача становить 40 років 8 місяців 14 днів, з них страховий стаж судді 27 років 5 місяців 20 днів (а.с. 9).

Не погоджуючись із розрахунком стажу для обрахунку пенсії, а також визначеним відсотком від суддівської винагороди судді, який враховується відповідачем при нарахуванні та виплаті довічного грошового утримання, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

У силу статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон №1402-VIII).

Згідно ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку.

Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Право позивача на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці не заперечується ГУПФ України в Одеській області, спірним є виключно питання обчислення стажу роботи на посаді судді та, як наслідок, визначення відсотку від суддівської винагороди (позивач вимагає перерахунку виходячи з 80% замість призначених 64% від суддівської винагороди, визначеної Довідкою за березень 2023 року, а.с.86, виданою Одеським апеляційним судом).

Досліджуючи поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 року №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 року №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 року №10-рп/2013).

Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Таким чином, наявне правове регулювання та правові висновки Конституційного Суду України доводять, що держава гарантує кожному судді, який йде у відставку належне щомісячне довічне грошове утримання, розмір якого у свою чергу залежить зокрема від стажу судді.

Стосовно позовних вимог в частині неправильного обрахунку спеціального стажу судді, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Системний аналіз ч. 2 ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у взаємозв`язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону дає підстави для висновку, що у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону №1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 15 грудня 1992 року №2862-XII «Про статус суддів» в редакції, чинній станом на 06.04.1994 року, право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.

З урахуванням зазначеного, стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 року у справі № 308/6953/17 та від 30.01.2020 року у справі № 592/3694/17.

З рішення про перерахунок пенсії від 20.03.2023 року судом встановлено, що ОСОБА_1 обраховано стаж на посаді судді у загальному розмірі 27 років 5 місяців 20 днів та визначено щомісячне довічне грошове утримання, виходячи з 64 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (а.с. 9).

У трудовій книжці позивача НОМЕР_3 містяться наступні записи щодо спірних правовідносин (а.с. 139-144):

15 лютого 1995 року обраний суддею Каховського міського суду Херсонської області (запис № 14);

02 березня 2000 року обраний суддею України безстроково Каховського міського суду (запис № 17);

27 січня 2001 року призначений головою Каховського міського суду Херсонської області (запис № 18);

17 січня 2002 року звільнений з займаної посади за переведенням на роботу на посаді судді апеляційного суду Херсонської області (запис № 20);

18 січня 2002 року прийнятий на посаду судді апеляційного суду Херсонської області (запис № 21);

13 травня 2019 року відрахований зі штату Апеляційного суду Херсонської області у зв`язку із переведенням на роботу на посаду судді Херсонського апеляційного суду (запис №23);

14 травня 2019 року відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 1249/0/15-19 від 23.04.2019 року «Про переведення судді апеляційного суду Херсонської області ОСОБА_1 до Херсонського апеляційного суду» зарахувати суддю до штату суддів Херсонського апеляційного суду за переведенням з Апеляційного суду Херсонської області (запис № 24);

22 серпня 2022 року відповідно до рішення Верховного Суду № 355/0/149-22 від 12.08.2022 року «Про відрядження судді Херсонського апеляційного суду ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду» відрядити суддю Херсонського апеляційного суду до Одеського апеляційного суду для здійснення правосуддя (запис № 25);

22 серпня 2022 року зарахований до штату Одеського апеляційного суду на посаду судді тимчасово, строком не більше ніж на один рік, на підставі рішення Верховного Суду № 355/0/149-22 від 12.08.2022 року «Про відрядження судді Херсонського апеляційного суду ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду» (запис № 26);

02 березня 2023 року відповідно до рішення ВРП від 28.02.2023 року № 153/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Херсонського апеляційного суду у зв`язку із поданням заяви про відставку» відрахувати зі штату Одеського апеляційного суду (запис №27).

Підсумовуючи за правилами арифметичного розрахунку наявний у позивача стаж роботи на посаді судді, суд робить висновок, що такий загалом становить 28 років та 16 днів. Натомість за розрахунками відповідача спеціальний стаж складає лише 27 років 5 місяців 20 днів, з яких враховано повних 27 років для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці.

З урахуванням встановлених обставин, суд констатує, що відповідачем неправильно розраховано загальний стаж роботи позивача на посаді судді, який має становити 28 років та 16 днів, тому заявлена вимога позивача щодо не зарахування ОСОБА_1 фактичного повного стажу перебування на посаді судді є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, суд встановив, що при призначенні позивачу з 14.03.2023 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідачем до стажу роботи на посаді судді не було зараховано 2 роки стажу роботи в галузі права (фактичний стаж за юридичною спеціальністю) на день обрання на посаду судді вперше згідно з вимогами, встановленими Законом України від 15.12.1992 р. №2862-ХІІ «Про статус суддів».

З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача слідує, що 14 листопада 1991 року ОСОБА_1 прийнято на роботу в МСП-фірму «ПАРФЮР і К» на посаду заступника директора/начальника юридичної служби та звільнено з цієї посади 27 вересня 1993 року (а.с. 138).

З 07 жовтня 1993 року ОСОБА_1 , прийнятий на роботу начальника юридичного відділу ПГФ «ЮВІК ЛТД» та звільнений з вказаної посади 15.02.2015 року (а.с. 138, 139).

Таким чином, суд приходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази доводять факт роботи позивача в галузі права перед призначенням на посаду судді в обсязі достатньому для призначення на посаду і цей факт відповідачем не заперечується.

Тому з урахуванням встановлених обставин та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 137, абзацу четвертого пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини першої статті 7 Закону України від 15 грудня 1992 року №2862-XII «Про статус суддів» в редакції, чинній станом на 06.04.1994 року, суд вважає, що відповідач протиправно не зарахував позивачу 2 роки роботи в галузі права перед призначенням на посаду судді до стажу, з якого вираховується розмір довічного утримання судді у відставці.

Стосовно позовних вимог щодо незарахування до спеціального стажу судді половини періоду навчання позивача та проходження військової служби, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03 вересня 2005 року № 865 (чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді більше 10 років) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10 липня 1995 року № 584/95 (чинного на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді більше 10 років) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив з 16.05.1981 року по 04.06.1984 року військову службу у Збройних Силах Союзу ССР (а.с. 145-147), в період з 01.09.1984 року по 30 червня 1989 року навчався на юридичному факультеті за спеціальністю «Правознавство», денної форми навчання в Одеському ордена Трудового Червоного Прапора державному університеті ім. І.І. Мечникова (наразі Одеський державний університет імені І.І. Мечникова) (а.с. 64).

Отже, з огляду на викладене, суд робить висновок, що відповідачем безпідставно не зараховано до стажу роботи позивача як судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, період проходження служби в Радянській армії з 16.05.1981 по 04.06.1984 (3 роки 20 днів) та половину часу навчання за денною формою навчання в Одеському ордена Трудового Червоного Прапора державному університеті ім. І.І. Мечникова з 01.09.1984 року по 30 червня 1989 року (2 роки 5 місяців).

При розгляді справи, суд, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, враховує правові висновки Верховного Суду викладених у постановах Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 419/356/17, від 14 травня 2021 року у справі № 592/3354/17, від 23 червня 2022 року у справі № 420/1987/21, від 08 вересня 2022 року у справі № 380/10696/21, відповідно до яких період проходження строкової військової служби, навчання в інституті підлягають зарахуванню до стажу роботи на посаді судді, який надає право також і щодо нарахування довічного грошового утримання судді у відповідному відсотку від розміру суддівської винагороди.

Підсумовуючи вищевикладене, суд робить висновок, що відповідачем невірно розраховано спеціальний стаж роботи позивача як судді та протиправно не зараховано періоди роботи в галузі права (2 роки), проходження військової служби (3 роки 20 днів), половину часу навчання за денною формою навчання в Одеському ордена Трудового Червоного Прапора державному університеті ім. І.І. Мечникова (2 роки 5 місяців), а також помилково визначено загальний стаж роботи безпосередньо на посаді судді у загальному розмірі 27 років 5 місяців 20 днів, замість належних повних 28 років. З огляду на це, суд вважає, що заявлений позов є належним чином обґрунтованим, а Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повинно зарахувати позивачу спірний стаж.

Таким чином, з урахуванням висновків суду, загальний стаж роботи позивача, з якого має обраховуватися щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці становить 35 років 6 місяців 6 днів (28 років повних роботи на посаді судді + 2 роки 5 місяців + 3 роки 20 днів + 2 роки).

В зв`язку з цим, розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці виходячи із стажу роботи на посаді судді повних 35 років повинен становити 80%, з яких: 50% - за стаж роботи на посаді судді 20 повних років; 30% (15 років * 2%) - за кожен рік на посаді судді понад 20 років.

За таких обставин, Малиновське об`єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одесі при призначенні позивачу з 14.03.2023 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 64% від заробітної плати діяло не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Таким чином, бездіяльність Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80% суддівської винагороди працюючого судді з розрахунку стажу роботи на посаді судді 35 років 6 місяців 6 днів є протиправною.

Враховуючи протиправність бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80% суддівської винагороди працюючого судді з розрахунку стажу роботи на посаді судді 35 років 6 місяців 6 днів, у суду є підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області визначити ОСОБА_1 стаж роботи на посаді судді - 35 роки 6 місяців 6 днів та розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 80% суддівської винагороди працюючого судді, а також зобов`язання здійснити нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80% суддівської винагороди працюючого судді з розрахунку стажу роботи на посаді судді 35 років 6 місяців 6 днів, починаючи з 03.03.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум довічного грошового утримання.

При цьому суд враховує, що відповідно до п. 3 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, щомісячне довічне грошове утримання призначається з дня, наступного за днем звільнення судді з посади у відставку або звільнення/припинення повноважень судді Конституційного Суду України, якщо звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання відбулося не пізніше трьох місяців з дня звільнення судді з посади.

Враховуючи те, що позивача відраховано зі штату суду 02 березня 2023 року, а також те, що із заявою до пенсійного органу він звернувся 14 березня 2023 року, то з урахуванням вимог законодавства України, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці пенсійним органом має бути здійснено саме з 03 березня 2023 року.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, за наведеного правового регулювання та встановлених обставин суд робить висновок, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у спосіб:

визнання протиправною бездіяльності Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі щодо врахування ОСОБА_1 стажу роботи на посаді судді: роботи безпосередньо на посаді судді: 28 років 16 днів, проходження військової служби 3 роки 20 днів, половини часу навчання за денною формою навчання в Одеському ордена Трудового Червоного Прапора державному університеті ім. І.І. Мечникова 2 роки 5 місяців, роботи в галузі права перед призначенням на посаду судді 2 роки;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області врахувати ОСОБА_1 стаж роботи на посаді судді у розмірі 35 років 6 місяців 6 днів, який складається з роботи безпосередньо на посаді судді 28 років 16 днів, проходження військової служби 3 роки 20 днів, половину часу навчання за денною формою навчання в Одеському ордена Трудового Червоного Прапора державному університеті ім. І.І. Мечникова 2 роки 5 місяців, роботи в галузі права перед призначенням на посаду судді 2 роки;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80% суддівської винагороди працюючого судді з розрахунку стажу роботи на посаді судді 35 роки 6 місяців 6 днів, починаючи з 03.03.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум довічного грошового утримання.

При цьому, суд вносить редакційні правки до позовних вимог, як не свідчать про вихід за межі позовних вимог та узгоджуються із положеннями ч.1 ст.5 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2628,17 грн. (а.с. 8), який з урахуванням вимог статті 139 КАС України підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (ГУПФ України в Одеській області як правонаступника припиненого органу ПФУ) у сумі 858,88грн. за подання однієї вимоги немайнового характеру, адже решта позовних вимог мають похідний характер.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ) до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі (код ЄДРПОУ: 41249156; адреса: вул. Прохорівська, 3, м. Одеса, 65007), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385; адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі щодо врахування ОСОБА_1 стажу роботи на посаді судді: роботи безпосередньо на посаді судді 28 років 16 днів, проходження військової служби 3 роки 20 днів, половини часу навчання за денною формою навчання в Одеському ордена Трудового Червоного Прапора державному університеті ім. І.І. Мечникова 2 роки 5 місяців, роботи в галузі права перед призначенням на посаду судді 2 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385) врахувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ) стаж роботи на посаді судді 35 років 6 місяців 6 днів, який складається з роботи безпосередньо на посаді судді 28 років 16 днів, проходження військової служби 3 роки 20 днів, половину часу навчання за денною формою навчання в Одеському ордена Трудового Червоного Прапора державному університеті ім. І.І. Мечникова 2 роки 5 місяців, роботи в галузі права перед призначенням на посаду судді 2 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385; адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80% суддівської винагороди працюючого судді з розрахунку стажу роботи на посаді судді 35 років 6 місяців 6 днів, починаючи з 03.03.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум довічного грошового утримання.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385; адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 858(вісімсот п`ятдесят вісім)грн. 88коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян