Рішення

від 25.07.2023 по справі 759/18788/21

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/18788/21

пр. № 2/759/187/23

25 липня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Журибеда О.М.

за участю секретаря - Істоміної О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

20.08.2021 року Акціонерне товариство «Укрсиббанк» (далі - позивач, АТ «Укрсиббанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в якому просить: - стягнути на користь позивача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №113087000 від 04.03.2008 року у розмірір 1633242, 55 грн. солідарно з відповідачів; судові витрати покласти на відповідачів.

Свої позовні вимоги АТ «Укрсиббанк» обґрунтовував тим, що між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №11308717000 від 04.03.2008 року з додатковими угодами.

Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у загальній сумі 185000, 00 доларів США шляхом видачі коштів через касу банку, а відповідач зобов`язався щомісячно повертати кредит у повному обсязі та сплачувати плату за кредит у розмірір та в терміни, встановлені кредитним договором, але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 04.03.2038 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту.

Згідно додаткової угоди №1 від 15.11.2010 року до кредитного догвору внесені зміни щодо збільшення суми кредиту та видачу нових траншів в гривні. На умовах вказаної угоди позичальник отримала транш у розмірір 1336594, 71 грн. в межах ліміту кредтиної лінії 2673189, 42 грн. та зобов`язалася погасити у повному обсязі заборгованість за кредитним договором за траншем в іноземній валюті у доларах США та повернути транш в національній валюті в терміни, встановлені графіком погашення кредиту у повному обсязі не пізніше 04.03.2028 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або вказаного теміну (достроково) відповідно до умов кредитного договору.

За користування кредитними коштами позичальник зобов`язалась сплатити проценти в розмірір 9,50% річних.

Згідно додаткової угоди №2 від 30.09.2011 року сторони домовилися про перенесення строків виконання зобов`язань позичальника зі сплати процентів, нарахованих з 01.07.2011 року по 29.09.2011 року на період з 01.08.2014 року по 30.09.2014 року та змінили графік погашення кредиту.

Згідно додаткової угоди №4 від 18.11.2013 року сторони домовилися про перенесення строків виконання зобов`язань позичальника зі сплати процентів, нарахованих з 01.07.2011 року по 29.09.2011 року на період з 01.08.2014 року по 18.10.2016 року.

В забезпечення виконання кредитних зобов`язань позичальника по вказаному кредитному договору прийнята порука ОСОБА_2 згідно договору поруки №184702 від 04.03.2008 року зіз змінами зідно додаткових угод №1 від 15.11.2010 року, №2 від 30.09.2011 року, №3 від 18.11.2013 року.

Всупереч умов кредитного договору відповідча ОСОБА_1 тривалий час не здійснює своєчасник платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам, чим суттєво порушує взяті на себе зобов`язання.

Станом на 16.08.2021 року заборгованість за кредитним договором №11308717000 від 04.03.2008 року складає 1633242, 55 грн., з яких: - 1069588, 61 грн. заборгованість за кредитом; 486208, 18 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом; 77445, 76 грн. заборгованість за процентами користування грошовими коштами понад встановлений договором термін.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.08.2021 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.08.2021 року у задоволенні заяви представника АТ «Укрсиббанк» про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.12.2021 року заяву представника АТ «Укрсиббанк» про забезпечення позову задоволено.

Постановою Київського апеляційного суду від 31.05.2023 року ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 17.08.2022 року залишено без змін.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог позивача, з підстав викладених у відзиві та просив суд застосувати строки позовної давності.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті вважає, що позовна заява АТ «Укрсиббанк» не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України визначено способи порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 1054 ЦК України визначено поняття кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 04.03.2008 року між АКІБ «УкрС иббанк» (поточне найменування з 24.11.2018 року АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було улкадено догворі про надання споживчого кредиту №11423227000 (том 1 а.с. 14-17).

Відповідно до умов кредитного договору, банк зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті, долар США у сумі 185000, 00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 934250, 00 грн. за курсом НБУ на день укладення договору, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чииом використовувати і повернути банку кредитні кошти та сплати плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі.

Згідно п. 1.2.2 кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту здіно додатку №1 до договору (якщо сторонами визначено такий графік погашення та укладено додаток №1 до договору), але в будь-якому випадку не пізніше 04.03.2038 року, якщо тільки не застосовується інший термін поверненнякредиту відповідно до умов договору та/або згідно умов відповідної угоди сторін.

Відповідно до п. 1.3.1 кредитного договору за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуєчи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірір 9,500% річних.

15.11.2010 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання споживчого кредиту №11308717000 від 04.03.2008 року, відповідно до якої внесено зміни щодо збільшення суми кредиту та видачу нових траншів в гривні. На умовах вказаної угоди позичальник отримала транш у розмірір 1336594, 71 грн. в межах ліміту кредтиної лінії 2673189, 42 грн. та зобов`язалася погасити у повному обсязі заборгованість за кредитним договором за траншем в іноземній валюті у доларах США та повернути транш в національній валюті в терміни, встановлені графіком погашення кредиту у повному обсязі не пізніше 04.03.2028 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або вказаного теміну (достроково) відповідно до умов кредитного договору (том 1 а.с. 29-30).

30.09.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №2 до договору про надання споживчого кредиту №11308717000 від 04.03.2008 року, відповідно до якої сторони домовилися про перенесення строків виконання зобов`язань позичальника зі сплати процентів, нарахованих з 01.07.2011 року по 29.09.2011 року на період з 01.08.2014 року по 30.09.2014 року та змінили графік погашення кредиту (том 1 а.с. 41).

30.08.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 3 договору про надання споживчого кредиту №11308717000 від 04.03.2008 року, згідно з якою сторони домовилися, шо для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер договору зазначений при його укладенні, а саме №11308717000, так і реєстраційний номер договору в системі облік убанку, а саме №11423227000 та №11423227001 (том 1 а.с. 52).

18.11.2013 року між сторонами укладено додаткову угоду №4 договору про надання споживчого кредиту №11308717000 від 04.03.2008 року, відповідно до якого сторони домовились про перенесення строків виконання зобов`язань позичальника зі сплати процентів по договору. Сторони також домовились, що за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка у повійному розмірі від сатвки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення (том 1 а.с. 53).

З метою забезпечення виконання зобов`язань відповідача, 04.03.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 184702 зі змінами згідно додаткових угод №1 від 15.11.2010 року, №2 від 30.09.2011 року, №3 від 18.11.2013 року (том 1 а.с. 54, 55, 56, 57).

Згідно умов договору поруки, відповідач ОСОБА_2 зобов`язується перед позивачем відповідати за невиконання відповідача ОСОБА_3 усіх його зобов`язань перед позивачем, що виникли за Кредитним договором та можуть виникнути в майбутньому.

З матою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань за кредитним догвором між банком та ОСОБА_1 04.03.2008 року кладено договір іпотеки №78800, відповідно до п.1.1 якого відповідач ОСОБА_1 передала в іпотеку наступне нерухоме майно, що було придбано за кредитні кошти: - квартиру АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 206-208).

01.07.2021 року позивач направи до відповідачів вимогу про погашення простроченої заборгованості протягом 31 календарного дня з дати одерження цього повідомлення у розмірір: 213065, 50 грн.- прострочена заборгованість, 542811, 83 грн. - прострочена заборгованість за процентами.

Судом встановлено, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 07.07.2017 року відкрито провадження у справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якій позивач проситьв рахунок погашення заборгованості за договором 04.03.2008 року в розмірір 1069588, 61 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , на праві власності на підставі догвору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 530 ЦК України вказано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) зобов`язання його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як підтверджується матеріалами справи, банк виконав зобов`язання, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит.

Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідач ОСОБА_1 порушувала графік погашення заборгованості, кредит вчасно не сплачувала та внаслідок чого виникла заборгованість.

Позивач визначив розмір заборгованості, виходячи з розрахунку заборгованості, відповідно до якого розмір боргу станом на 16.08.2021 року становить 1633242, 55 грн., з яких: 1069588, 61 грн. заборгованість за кредитом; 486208, 18 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом; 77445, 76 грн. заборгованість за процентами користування грошовими коштами понад встановлений договором термін (том 1 а.с. 64-77).

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому, в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (ст.ст.530, 631 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Судом встановлено, що 28.04.2017 року позивач звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та просив суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №11308717000 від 04.03.2008 року в розмірір 1069588, 61 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №78800, що укладений 04.03.2008 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 (том 1 а.с. 123-126).

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов`язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Таким чином, пред`явивши вимогу звернення стягнення нап редмет іпотеки за договором про надання споживчого кредиту від 04.03.2008 року, банк фактично прийняв рішення щодо дострокового припинення зобов`язання та звернувшись до Подільського районнрого суду м. Києва суду з позовом, позивач в односторонньому порядку змінив строк виконання зобов`язання за вказаним договором 04.03.2038 на 28.04.2017 року.

Тобто, позивач скористався правом на повернення кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки достроково, чим змінив дату виконання основного зобов`язання.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (чч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин, початок перебігу позовної давності пов`язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов`язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у стст. 252-255 ЦК України.

При цьому, початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

При цьому, як зазначалося, 28.04.2017 року позивачем було направлено позов до Подільського районного суду м. Києва, відповідно до якого позивач просив в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №11308717000 від 04.03.2008 року в розмірір 1069588, 61 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №78800, що укладений 04.03.2008 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 . Таким чином, позивач скористався правом зміни строку виконання зобов`язання боржника за договором і кінцевий строк дії договору було змінено на 28.04.2017 року і з цього часу вказаний договір про надання споживчого кредиту №11308717000 від 04.03.2008 року припинив свою дію.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості позивач не врахував, що змінився строк виконання основного зобов`язання та позивач мав право з моменту закінчення дії договору протягом трьох років від цієї дати звернутися до суду із позовом, однак, позовну заяву подав до суду лише у 20.08.2021 року.

Позивач вказує на запровадження в країні у 2020 році карантину, що є підставою для продовження встановлених статею 257 ЦК України строків звернення до суду за захистом порушених прав.

Надаючи оцінку доводам представника позивача, про наявність вказаних обставин, суд зазначає, що останнім не доведено вплив обмежень на своєчасність реалізації позивачем своїх прав у вигляді звернення до суду з позовом до відповідачів. Позивач мав можливість реалізувати своє право на подання позовної заяви до суду шляхом надсилання документів засобами поштового зв`язку, на офіційну електронну адресу суду через особистий кабінет у системі «Електронний суд» або будь-якими іншими дистанційними засобами зв`язку.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про необхідність застосування наслідків спливу строку позовної давності та відмови у задоволенні позову з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом.

Крім того, як зазначалося, з метою забезпечення повного та своєчасного виконання Позичальником зобов`язань за договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки №184702 від 04.03.2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Частина 4 ст. 559 ЦК України встановлює правило згідно якого порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

У відповідності до умов договору поруки, зазначений договір діє до повного припинення всіх зобов`язань боржника за основним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ЦК України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Отже, умовами договору поруки не встановлено строку припинення поруки. Однак, встановлено термін припинення поруки - до повного припинення всіх зобов`язань боржника за основним договором.

Верховний Суд у Постанові від 14 вересня 2016 року у справі №6-223цс16 зазначив, що строк поруки відноситься до преклюзивних строків. При цьому «вимога до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинна бути пред`явлена у судовому порядку в межах строку дії договору поруки, або протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов`язання (у разі, якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем)».

Відповідно до умов договору про надання споживчого кредиту, а також, виходячи з вимог про звернення стягнення на предм іпотеки, строк виконання основного зобов`язання було змінено. У зв`язку з цим, строк виконання основного зобов`язання настав ще у квітні 2017 року.

При цьому, правом на пред`явлення позову про стягнення заборгованості за договоромпро надання споживчого кредиту та договором поруки банк у строк протягом шести місяців не скористався, наслідком чого є припинення поруки.

Виходячи з аналізу норм стст. 256, 261, 267 ЦК України та з огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду із пропуском строку позовної давності.

Таким чином, оскільки позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав за межами строків позовної давності, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись стст. 11, 16, 525, 526, 530, 625, 629, 634, 1054 ЦК України, стст. 12, 76-81, 89, 95, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 282, 284, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст рішення виготовлено 03.08.2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Журибеда