Рішення

від 05.09.2023 по справі 916/3417/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3417/21Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СВС-К до Товариства з обмеженою відповідальністю ХАНБЕР про стягнення 221975,17 грн, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХАНБЕР до Товариства з обмеженою відповідальністю СВС-К про розірвання договору та стягнення 379731,70 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю СВС-К (далі ТОВ СВС-К, Позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ХАНБЕР (далі ТОВ ХАНБЕР, Відповідач) про стягнення 221975,17 грн заборгованості, з яких: 157311,00 грн основного боргу, 18349,36 грн інфляційних втрат, 46314,81 грн пені), яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю ХАНБЕР зобов`язання за договором поставки від 03.07.2019 № СД03072019 в частині своєчасної та остаточної оплати поставленого обладнання.

У зустрічному позові, який об`єднаний в одне провадження у справі № 916/3417/21 з первісним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю ХАНБЕР просить розірвати договір поставки від 03.07.2019 № СД03072019, укладений сторонами спору, у зв`язку з істотним порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю СВС-К його умов в частині поставки обладнання; у зв`язку з розірванням договору стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СВС-К на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ХАНБЕР кошти в сумі 379731,70 грн, сплачені за товар, який не був поставлений.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.08.2022 р. зі справи № 916/3417/21 у задоволені первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 р. рішення Господарського суду Одеської області зі справи скасовано частково та викладено резолютивну частину рішення у іншій редакції.

Постановою Верховного Суду від 06.04.2023 р. зі справи № 916/3417/21 рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2022 р. та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 р. у справі № 916/3417/21 скасовано. Справу № 916/3417/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Верховним Судом зазначено, що суди попередніх інстанцій у справі № 916/3417/21 дійшли передчасних висновків як про відмову в задоволенні первісного позову, так і про часткове задоволення зустрічного позову, без належного з`ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. Поза межами оцінки судами попередніх інстанцій в даній справі залишилось встановлення обставин наявності/відсутності суперечливої поведінки учасників спірних правовідносин та дослідження фактичних прав і обов`язків сторін у процесі виконання спірної господарської операції, з огляду на фактичний результат, до якого мали прагнути учасники такої господарської операції, укладаючи Договір, в контексті представлених до матеріалів справи податкових накладних та здійсненних стосовно них операцій, наявних в матеріалах справи платіжних доручень; встановлення безпосередньо суб`єкта господарювання, на ім`я якого було зареєстровано та отримано дозвіл на експлуатацію ліфту, що був предметом поставки за Договором та/або встановлення обставин відсутності такого дозволу, зокрема, у ТОВ ХАНБЕР.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 21.04.2023 р. визначено суддю Гута С.Ф. для розгляду справи № 916/3417/21.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.04.2023 р. суддею Гутом С.Ф. прийнято справу № 916/3417/21 до свого провадження, ухвалено її розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.05.2023 р.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2022 р.

23.05.2023 р. ТОВ ХАНБЕР звернулось до господарського суду із клопотанням про долучення до матеріалів справи, зокрема виготовленого за його замовленням висновку судово-економічної експертизи № 23.05/02, виготовленого 22.05.2022 р. судовим експертом Хосоновою О.С., стосовно відсутності документального підтвердження факту виконання ТОВ СВС-К умов оспорюваного правочину в частині передачі відповідного обладнання; отриманої на адвокатський запит відповіді Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про відсутність у ТОВ ХАНБЕР дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.05.2023 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 20.06.2023 р.

16.06.2023 р. ТОВ СВС-К звернулось до господарського суду із клопотанням про витребування доказів.

Окрім клопотання про витребування доказів, ТОВ СВС-К 16.06.2023 р. представлено до господарського суду письмові пояснення, в яких заперечує проти представленого ТОВ ХАНБЕР висновку судового експерта, адже судовим експертом не досліджувались податкові накладні в розрізі висновків Верховного Суду у справі; зазначає, що Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці не органом, що погоджує монтаж, експлуатацію та перевірку роботи ліфтового обладнання, у той же час відсутність дозволу свідчить, що особа не зверталась за його отриманням; стосовно того, що ТОВ «ОКСІЯ КАПІТАЛ ТРАНС ГРУП» здійснювалось транспортування відповідного ліфтового обладнання, яке було прийнято ТОВ ХАНБЕР, проте відповідна товарно-транспортна накладна не була підписана з боку ТОВ ХАНБЕР; надає пояснення стосовно укладеного між ТОВ ХАНБЕР та ТОВ «АПОГЕЙ» договору від 28.08.2019 р. № 69 монтажу ліфтового обладнання, за яким останнім здійснено монтаж поставленого за оспорюваним договором ліфтового обладнання.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 22.06.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.06.2023 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/3417/21 на 30 днів, протокольною ухвалою від 22.06.2023 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 05.07.2023 р.

Призначене на 05.07.2023 р. підготовче засідання не відбулось у зв`язку із надходженням повідомлення про мінування адміністративної будівлі Господарського суду Одеської області та оголошенням системою цивільної оборони повітряної тривоги у м. Одесі та Одеській області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.07.2023 р. призначено розгляд справи на 12.07.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 р. частково задоволено клопотання ТОВ СВС-К про витребування у ТОВ ХАНБЕР договору та/або інших документів, які підтверджують факт придбання ліфта із заводським номером 20190684.

Іншою ухвалою від 12.07.2023 р. закрито підготовче провадження у справі № 916/3417/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.07.2023 р.

18.07.2023 р. ТОВ ХАНБЕР у відповідь на ухвалу про витребування доказів повідомляє про відсутність укладених з фізичними/юридичними особами договорів щодо придбання ліфта із заводським номером 20190684, а також інших документів, які підтверджують факт придбання обладнання із заводським номером 20190684.

24.07.2023 р. ТОВ ХАНБЕР звернулось до господарського суду із заявою в порядку частини 8 статті 129 ГПК України.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.07.2023 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 05.09.2023 р., поза межами строку, встановленого статтею 195 ГПК України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану.

В процесі розгляду справи представник ТОВ СВС-К підтримував заявлені вимоги первісного позову та наполягав на їх задоволенні, заперечуючи про задоволення зустрічного позову, представник ТОВ ХАНБЕР натомість підтримував заявлені вимоги зустрічного позову та наполягав на їх задоволення, заперечуючи про задоволення первісного позову.

Ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено участь представника ТОВ СВС-К в засіданнях суду в режимі відео конференції поза межами приміщення суду після звернення із відповідним клопотанням.

В судовому засіданні 05.09.2023 р. приймали участь представник ТОВ СВС-К - Пашніна А.В. (в режимі відео конференції поза межами приміщення суду) та ТОВ ХАНБЕР Згода О.О. (в залі суду), однак під час перебування судді у нарадчій кімнаті надійшло повідомлення про мінування адміністративної будівлі Господарського суду Одеської області, після виходу з якої представник ТОВ СВС-К не вийшов на зв`язок, а ТОВ ХАНБЕР не з`явився до зали суду.

05.09.2023 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

03.07.2019 р. між ТОВ СВС-К (Постачальник) та ТОВ ХАНБЕР (Покупець) укладено договір поставки № СД03072019 (Договір), за умовами пункту 1.1. якого Постачальник зобов`язується, у встановлений строк передати товар (Обладнання/Товар) у власність Покупця, а Покупець оплатити та прийняти у Постачальника Обладнання, в асортименті, у кількості та за цілою, що зазначаються у Специфікації №1, яка є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до умов, визначених цим Доктором, поставка Обладнання Покупцю здійснюється на умовах DDP згідно з правилами Інкотермс 2010. Місце поставки на умовах DDP: Одеса, луп. Морська буд. 8а (пункт 1.2 Договору).

Ціни на Товар, що поставляється за даним Договором, є договірними та вказуються з урахуванням ПДВ в специфікаціях до даного Договору та в рахунках на оплату (пункт 2.1 Договору).

Загальна сума Договору складає суму, рівну вартості Товару, поставленого згідно всім Додаткам (Специфікаціям), підписаним Сторонами (пункт 2.2 Договору).

Покупець здійснює оплату на підставі рахунків-фактур Постачальника (пункт 2.3 Договору).

Сторони погодились, що загальна сума (ціна) Договору станом на дату підписання цього Договору складає 537042,70 грн, в тому числі ПДВ 89507,12 грн, відповідно до загальної вартості Обладнання, визначеної в Специфікації №1 (пункт 2.4 Договору).

Оплата ціни Договору здійснюється, в безготівковому порядку на підставі виставлених Постачальником рахунків, шляхом перерахування грошових коштів в національній грошовій одиниці України на поточний рахунок Постачальника, зазначений в цьому Договорі, з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ) (пункт 2.5 Договору).

Покупець здійснює повну оплату ціни Договору в наступному порядку: Авансовий платіж, у розмірі 268521,35 грн, в т.ч ПДВ, Покупець перераховує на поточний рахунок Постачальника, з дати підписання цього Договору протягом двох робочих днів (пункт 2.7.1 Договору). Платіж, у розмірі 268521,35 грн, в т.ч. ПДВ, Покупець перераховує па поточний рахунок Постачальника, з дати закінчення монтажних робіт протягом двох робочих днів але не пізніше 5 вересня 2019 року (пункт 2.7.2 Договору).

Передача Обладнання у власність Покупця здійснюється у погоджену Сторонами дату поставки за адресою (місцем поставки): Одеса, вул. Морська буд. 8а (пункт 3.1 Договору).

Роботи по розвантаженню та складанню Обладнання здійснюються власними силами Покупця та за його рахунок (пункт 3.2 Договору).

Прийняття-передача Обладнання оформлюється шляхом підписання Покупцем накладної на відвантаження із зазначенням в такій накладній асортименту, кількості, одиниці виміру, ціни та загальної суми Обладнання, переданого у власність Покупця (пункт 3.4 Договору).

Постачальник зобов`язується: за умови своєчасного здійснення оплат Покупцем згідно умов п.2.4.,2.7.,2.7.1 цього Договору та погодження сторонами Технічного завдання до даного Договору, передати Обладнання Покупцеві впродовж 47 календарних днів від дати здійснення Покупцем авансового платежу та отримання Постачальником Технічного завдання (Додаток № 2 до договору), погодженого сторонами даного договору та заводом-виготовлювачем (пункт 5.1 Договору).

Покупець зобов`язується: своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату ціну цього Договору відповідно до умов, передбачених цим Договором (пункт 5.2.1 Договору); в порядку і строки, передбачені вимогами чинного в Україні законодавства за власний рахунок: отримати сертифікат щодо прийняття в експлуатацію Обладнання відповідної форми; зареєструвати декларацію про готовність Обладнання до експлуатації в органі Держпраці України; здійснити реєстрацію Обладнання в органі Держпраці України; отримати дозвіл на експлуатацію Обладнання в органі Держпраці України; допускати до монтажу, сервісного, технічного обслуговування та ремонту Обладнання виключно осіб, що мають необхідні документи дозвільного характеру, що надають право здійснювати відповідну господарську діяльність щодо Обладнання (пункт 5.2.5 Договору).

У випадку неналежного виконання чи невиконання Покупцем зобов`язань щодо порядку проведення розрахунків по Договору, Постачальник має право вимагати від Покупця сплатити на користь Постачальника пеню за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості. Пеня нараховується за весь період прострочення. Сплата пені не звільняє Покупця від виконання грошових зобов`язань, передбачених цим Договором (пункт 6.2 Договору).

Сторони домовились застосовувати до всіх вимог, що виникають з цього Договору, в тому числі щодо стягнення неустойки (пені, штрафу), загальний строк позовної даності у три роки (пункт 8.3 Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх печатками і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Після набрання чинності цим Договором всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості Сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу (пункт 9.1 Договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

03.07.2019 р. між ТОВ СВС-К як Постачальником та ТОВ ХАНБЕР як Покупцем складено Специфікацію № 1 до Договору, якою визначено найменування/модель/кількість/ціну з ПДВ: Ліфт з електричним квітуванням/пасажирський без машинного відділення 630 кг,4 зупинки, MRL СЕО-1500 CEO Asansor Muhendislik Elektronik San. Ve Tic. Ltd St. Turkiye/1/537042,70 грн.

Загальна сума даного додатку № 1 становить 537042,70 грн, в т.ч. ПДВ 59507,12 грн (пункт 2 Специфікації).

Авансовий платіж, у розмірі 268521,35 грн, в т.ч ПДВ, Покупець перераховує на поточний рахунок Постачальника, з дати підписання цього Договору протягом двох робочих днів (пункт 2.4 Специфікації).

Платіж, у розмірі 268521,35 грн, в т.ч. ПДВ, Покупець перераховує на поточний рахунок Постачальника, з дати закінчення монтажних робіт протягом двох робочих днів але не пізніше 5 вересня 2019 року (пункт 2.5 Специфікації).

Строк поставки Обладнання складає 47 календарних днів з моменту здійснення першого платежу, визначеного в п.3 цього Додатку № 1 (пункт 4 Специфікації).

Окрім того, між ТОВ СВС-К як Постачальником та ТОВ ХАНБЕР як Покупцем погоджено технічну специфікацію ліфтів L1 до Договору, відповідно до якої: тип ліфта MR; Вантажопідйомність 630 кг/8 чол.; Швидкість 1,00 м/с; Висота підйому 9,0 м; Кількість зупинок/дверей 4/4 (4 передніх, 0 задніх, 0 аварійних)…; Візуалізацію кабіни ліфта.

ТОВ СВС-К представлено паспорт ліфта із заводським номером 20190684.

05.07.2019 р. відповідно до платіжного доручення № 1192 ТОВ ХАНБЕР перераховано ТОВ СВС-К 268521,25 грн із призначенням платежу «аванс за ліфт з електрічним керування зг-но договору № СД03072019 від 03.07.2019 р. та рах.№СФ-0000010 від 04.07.2019 р., у т.ч. ПДВ 20% - 44753,56 грн».

05.07.2019 р. ТОВ СВС-К складено податкову накладну № 5, в якій відображено постачання ТОВ ХАНБЕР Ліфта з електричним керуванням, ціна постачання одиниці товару 447535,58 грн, обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість 223767,79 грн, сума податку на додану вартість 44753,558 грн. Податкову накладну зареєстровано в ЄРПН та доставлено контрагенту відповідно до проставлених відміток.

Відповідно до представленої митної декларації від 13.08.2019 р. № UA500090/2019/012909 ТОВ СВС-К одержано Ліфт з електричним керуванням у розібраному стані, вантажопідйомністю 630 кг, модель МП СЕО-1/1 шт. Країна виробник Туреччина, Виробник CEO Asansor Muhendislik Elektronik San. Ve Т. Ltd. Sti.

14.08.2019 р. ТОВ СВС-К складено податкову накладну № 7, в якій відображено постачання ТОВ ХАНБЕР Ліфта з електричним керуванням БМП СЕО-1, ціна постачання одиниці товару 447535,58 грн, обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість 223767,79 грн, сума податку на додану вартість 44753,558 грн. Податкову накладну зареєстровано в ЄРПН та доставлено контрагенту відповідно до проставлених відміток.

14.08.2019 р. ТОВ СВС-К складено розрахунок коригування кількісних і якісних показників № 8 до податкової накладної від 05.07.2019 р. № 5, в якій із від`ємним значенням відображено поставку ТОВ ХАНБЕР Ліфта з електричним керуванням, ціна постачання одиниці товару 447535,58 грн, обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість 223767,79 грн, сума податку на додану вартість 44753,558 грн; замість цього відображено, поставку ТОВ ХАНБЕР Ліфта з електричним керуванням БМП СЕО-1, ціна постачання одиниці товару 447535,58 грн, обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість 223767,79 грн. Податкову накладну зареєстровано в ЄРПН та доставлено контрагенту відповідно до проставлених відміток.

14.08.2019 р. ТОВ СВС-К підписано як Постачальником видаткову накладну № РН-0000012 на Товар ліфт з електричним керування БМП СЕО-1 (кількість 1) загальною вартістю 537042,70 грн, накладна не містить підпису ТОВ ХАНБЕР як Одержувача.

14.08.2019 р. між ТОВ СВС-К та ТОВ «ОКСІЯ КАПІТАЛ ТРАНС ГРУП» складено товарно-транспортну накладу № 28, за якою останній мав доставити ТОВ ХАНБЕР (Одеса, вул. Морська, 8а) вантаж ліфт з електричним керуванням БМП СЕО-1, із супровідними документами на вантаж видаткова накладна від 14.08.2019 р. № РН-0000012, однак залишених ТОВ ХАНБЕР розписок про отримання вантажу товарно-транспортна накладна не містить. Водієм Коротенко О. під розпис залишено позначку, що Продукція відвантажена, отримувач відмовився від підпису.

31.10.2019 р. ТОВ СВС-К складено податкову накладну № 4, в якій відображено постачання ТОВ ХАНБЕР Ліфта з електричним керуванням MRL CEO-1500, ціна постачання одиниці товару 436975,00 грн, обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість 131092,50 грн, сума податку на додану вартість 26218,50 грн. Податкову накладну зареєстровано в ЄРПН та доставлено контрагенту відповідно до проставлених відміток.

Відповідно до представленої відповіді від 13.06.2023 вих. № 1306 ТОВ «ОКСІЯ КАПІТАЛ ТРАНС ГРУП» на запит ТОВ СВС-К вантаж ліфт з електричним керуванням БМП СЕО-1 доставлено до пункту розвантаження, а саме м. Одеса, вул. Морська, 8а, вантаж передано представникам ТОВ ХАНБЕР, проте останні відмовились підписувати товарно-транспортну накладу, обґрунтовуючи неможливістю підтвердити комплексність та якість отриманого товару.

05.11.2019 р. відповідно до платіжного доручення № 1333 ТОВ ХАНБЕР перераховано ТОВ СВС-К 111210,35 грн із призначенням платежу «авансовий платіж зг-но договору № СД17102019 від 17.10.2019 р., у т.ч. ПДВ 20% - 18535,06 грн».

14.11.2019 р. ТОВ ХАНБЕР звернулось до ТОВ СВС-К із листом вих. № 14/11/2019, в якому просить вважати п/д № 1333 від 14.11.2019 р. на суму 111210,35 грн призначенням платежу згідно договору № СД03072019 від 18.06.2019 р., в т.ч. ПДВ.

За твердженнями ТОВ СВС-К, жодних актів невідповідності обладнання сторонами не складалося, претензій зі сторони ТОВ ХАНБЕР щодо неналежної якості товару не надходило. Крім того, із врахуванням пункту 4 Специфікації № 1 та строку постачання товару жодних листів та претензій щодо непостачання обладнання зі сторони ТОВ ХАНБЕР не надходило. Водночас через 2 календарні місяці нібито прострочення строку поставки ТОВ ХАНБЕР сплачено частину заборгованості згідно з платіжним дорученням від 14.11.2019 № 1333.

Пред`являючи первісний позов ТОВ СВС-К зазначає про зарахування сплачених ТОВ ХАНБЕР 14.11.2019 р. коштів у розмірі 111210,35 грн як виконання умов укладеного Договору, в свою чергу, у зустрічному позові ТОВ ХАНБЕР зазначає, що вказане перерахування здійснено після усних домовленостей між сторонами не дивлячись на порушення ТОВ СВС-К строку виконання договірних зобов`язань в частині своєчасної поставки відповідного обладнання.

ТОВ СВС-К отримано на адвокатський запит укладений 28.08.2019 р. між ТОВ ХАНБЕР як Замовником та ТОВ «АПОГЕЙ» як Підрядником договір на виконання робіт з монтажу та налагодження ліфтового обладнання № 69, за умовами якого Підрядник бере на себе виконання комплексу робіт з монтажу та налагодження ліфта вантажопідйомністю 630 кг на 4 зупинки, який встановлюється за адресою: м. Одеса, вул. Віці-адмірала Азарова, 8. Технічні специфікація ліфта, яка надана Постачальником та затверджена Замовником, наведена у Додатку № 1 до цього Договору.

28.08.2019 р. між ТОВ ХАНБЕР як Замовником та ТОВ «АПОГЕЙ» як Підрядником складено Технічну специфікацію № 1 до Договору № 69, відповідно до якої: тип ліфта MRL; Вантажопідйомність 630 кг/8 чол; Швидкість 1,00 м/с; Висота підйому 9,0 м; Кількість зупинок/дверей 4/4 (4 передніх, 0 задніх, 0 аварійних), кабіна СЕО1200…

Відповідно до підписаного 28.02.2020 р. між ТОВ ХАНБЕР як Замовником та ТОВ «АПОГЕЙ» як Підрядником акту приймання виконаних будівельних робіт за договором від 28.08.2019 р. № 69, ТОВ «АПОГЕЙ» виконано монтаж ліфта пасажирського зі швидкістю руху кабіни до 1 м/с, вантажопідйомністю 630 кг на 12 зупинок, висота шахти 38 м.

15.06.2023 р. ТОВ «АПОГЕЙ» надано відповідь на адвокатський запит ТОВ СВС-К стосовно того, що за укладеним 28.08.2019 р. із ТОВ ХАНБЕР договором на виконання робіт з монтажу та налагодження ліфтового обладнання № 69 виконано монтаж ліфта пасажирського з електричним керуванням без машинного відділення 630 кг, 4 зупинки, з найменуванням (типом) кабіни СЕО-1500, заводський номер ліфта 20190684, зазначає, що додаток складався замовником ТОВ ХАНБЕР та в ньому допущено технічну помилки у визначені типу кабіни.

Окрім того, представником ТОВ СВС-К здійснено огляд встановленого за адресою: м. Одеса, вул. Морська, буд. 8, докази цього долучено до матеріалів справи.

24.04.2023 р. Південним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці надано відповідь на адвокатський запит представника ТОВ ХАНБЕР стосовно відсутності відомостей видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки ТОВ ХАНБЕР.

Підставою виникнення спору зі справи за первісним позовом стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з ТОВ ХАНБЕР на користь ТОВ СВС-К заборгованості, яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням, за доводами ТОВ СВС-К, Покупцем за Договором свого зобов`язання в частині оплати поставленого обладнання.

Підставою виникнення спору зі справи за зустрічним позовом стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для розірвання Договору та стягнення з ТОВ СВС-К на користь ТОВ ХАНБЕР сплачених коштів за Договором у сумі 379731,70 грн за обладнання, яке, за твердженням ТОВ ХАНБЕР, не було поставлене.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 598 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 266 ГК України передбачено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 2 статті 267 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до приписів статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 656 ЦК України встановлює, що предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому. Особливості купівлі-продажу об`єктів незавершеного будівництва та майбутніх об`єктів нерухомості визначаються законом.

Згідно із статтею 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Приписами статті 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір поставки від 03.07.2019 р. № СД03072019.

У відповідності до погоджених сторонами умов Договору передбачено, що передача Обладнання у власність Покупця здійснюється у погоджену Сторонами дату поставки за адресою (місцем поставки): Одеса, вул. Морська буд. 8а (пункт 3.1); постачальник зобов`язується: за умови своєчасного здійснення оплат Покупцем згідно умов п.2.4.,2.7.,2.7.1 цього Договору та погодження сторонами Технічного завдання до даного Договору, передати Обладнання Покупцеві впродовж 47 календарних днів від дати здійснення Покупцем авансового платежу та отримання Постачальником Технічного завдання (Додаток № 2 до договору), погодженого сторонами даного договору та заводом-виготовлювачем (пункт 5.1).

03.07.2019 р. між ТОВ СВС-К як Постачальником та ТОВ ХАНБЕР як Покупцем погоджено технічну специфікацію № 1 до Договору, якою визначено технічні властивості та особливості Товару, що поставляється. При цьому пункт 4 специфікації передбачає, що строк поставки Обладнання складає 47 календарних днів з моменту здійснення першого платежу, визначеного в п.3 цього Додатку № 1.

На виконання умов пункту 2.7.1 Договору ТОВ ХАНБЕР як Покупцем 05.07.2019 р. перераховано ТОВ СВС-К як Постачальнику 268521,35 грн авансового платежу згідно із дослідженим в описовій частині рішення платіжним дорученням № 1192.

ТОВ СВС-К складено зареєстровані в ЄРПН та доставлені контрагенту (відповідно до залишених відмоток) податкові накладні від 05.07.2019 р. № 5 (із розрахунком коригування від 14.08.2019 р. № 8 до неї), від 14.08.2019 р. № 7 та від 31.10.2019 р. № 4.

У той же час, представлена до матеріалів справи видаткова накладна від 14.08.2019 р. № 0000012 не мітить підпису представника ТОВ ХАНБЕР про отримання ліфту з електричним керуванням БМП СЕО-1 загальною вартістю 537042,70 грн з ПДВ.

Відповідно до досліджених в описовій частині рішення митної декларації ТОВ СВС-К отримано Ліфт з електричним керуванням у розібраному стані, вантажопідйомністю 630 кг, модель МП СЕО-1/1 шт. Країна виробник Туреччина, Виробник CEO Asansor Muhendislik Elek. San. Ve Т. Ltd. Sti, у той же відповідно до представленої товарно-транспортної накладної від 14.08.2019 р. № 28 ТОВ «ОКСІЯ КАПІТАЛ ТРАНС ГРУП» мало доставити ТОВ ХАНБЕР ліфт з електричним керуванням БМП СЕО-1 за адресою: м. Одеса, вул. Морська, буд. 8, однак підпису ТОВ ХАНБЕР про отримання товарно-транспортна накладна не містить, проте наявна позначка про відвантаження та відмову вантажоотримувача від підпису.

Так, у разі наявності дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені права доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частини перша, друга статті 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10 статті 201 ПК України).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Такий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 зі справи № 910/23097/17.

Якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірної накладної, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за такою накладною, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною.

У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання товару на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом (близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.06.2022 зі справи № 922/2115/19).

Верховний Суд направляючи справу на новий розгляд звернув увагу на вищенаведені правові позиції.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (Далі Порядок, в редакції чинній на час складання ТОВ СВС-К податкових накладних), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пункту 14 Порядку квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

В свою чергу, пунктом 25 Порядку передбачено, що платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних Реєстру щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.

ТОВ СВС-К представлено складені ним як Постачальником податкові накладні разом із розрахунком коригування однієї з них, однак доказів формування ТОВ ХАНБЕР як Покупцем податкового кредиту за фактом поставки товару на підставі досліджених в описовій частині рішення податкових накладних до матеріалів справи не представлено, не дивлячись на те, що приписами Порядку передбачено можливість доступ до складених контрагентом податкових накладних.

Враховуючи вищенаведене, крізь призму висновків Верховного Суду у цій справі, висновку сформованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 р. зі справи № 910/23097/17, Верховним Судом у постанові від 03.06.2022 р. зі справи № 922/2115/19, ТОВ СВС-К не представлено до матеріалів справи належних, допустимих та вірогідних доказів, виконання взятих на себе зобов`язань в частині постачання відповідного обладнання.

Із представлених доказів вбачається, те, що ТОВ СВС-К отримано Ліфт з електричним керуванням у розібраному стані, вантажопідйомністю 630 кг, модель МП СЕО-1/1 шт. Країна виробник Туреччина, Виробник CEO Asansor Muhendislik Elek. San. Ve Т. Ltd. Sti, однак доказів передачі відповідного ліфта ТОВ ХАНБЕР до матеріалів справи не представлено.

ТОВ СВС-К представлено укладений між ТОВ ХАНБЕР та ТОВ «АПОГЕЙ» договір від 28.08.2019 р. на виконання робіт з монтажу та налагодження ліфтового обладнання № 69, за який останній як Підрядник взяв на себе зобов`язання із виконання комплексу робіт з монтажу та налагодження ліфта вантажопідйомністю 630 кг на 4 зупинки, який встановлюється за адресою: м. Одеса, вул. Віці-адмірала Азарова, 8, однак підписаного акту приймання виконаних робіт із монтажу та налагодження саме ліфта вантажопідйомністю 630 кг на 4 зупинки до матеріалів справи не представлено, відтак у господарського суду відсутні підстави вважати, що ТОВ «АПОГЕЙ» встановлювалось обладнання, яке, за твердження ТОВ СВС-К було отримано ТОВ ХАНБЕР.

В контексті наведеного здійснення ТОВ ХАНБЕР 14.11.2019 р. оплати у розмірі 111210,35 грн не розцінюється як підтвердження виконання ТОВ СВС-К умов Договору, відтак у господарського суду відсутні підстави для задоволення первісного позову.

Відповідно до пункту 9.1.1 Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 01.09.2008 р. № 190, новоустановлені ліфти, крім малого вантажного, підлягають реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.

При цьому, пункт 9.1.3 вищенаведених правил свідчить, що для реєстрації суб`єкт господарювання, у власності або в користуванні якого є ліфти та який має намір їх експлуатувати, подає письмову заяву (додаток 3 цих Правил), паспорт ліфта (додаток 4 до цих Правил) та акт технічної готовності ліфта (ГСТУ 36.1-001-97).

Однією із підстав для звернення із заявою про реєстрацію ліфта є його перебування у власності або користуванні суб`єкта господарювання, при цьому в контексті відсутності доказів передачі ТОВ СВС-К відповідного ліфта ТОВ ХАНБЕР в останнього були відсутні підстави для його реєстрації. Окрім того, відсутність у ТОВ ХАНБЕР відповідного дозволу підтверджено відповіддю Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Підстави для зміни або розірвання договору, визначені статтею 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частині 1 цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини 1 статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, за частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 611 ЦК України, тобто способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Правовою підставою зустрічного позову ТОВ ХАНБЕР визначено частину 2 статті 651 ЦК України, у той же час зазначаючи, що внаслідок порушення ТОВ СВС-К умов укладеного Договору (в частині своєчасного постачання відповідного обладнання), ТОВ ХАНБЕР не міг використати його під час будівництва багатоквартирного житлового комплексу, яке проводилось ним під час укладення договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац 2 частини 2 статті 651 ЦК України).

З аналізу статті 651 ЦК України вбачається, що йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати зміни договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення між шкодою та тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Наведений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 р. у справі № 910/3568/18, від 17.04.2019 р. у справі № 910/6381/18 та від 14.08.2019 р. у справі № 910/8819/18.

В контексті наведеного господарський суд вважає за необхідне зазначити, що договір поставки товару передбачає, що з моменту його отримання покупцем до останнього переходить право власності на відповідний товар, що надає йому право використовувати його у будь-який не заборонений законом спосіб.

Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 611 ЦК України, тобто способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося. Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 р. у справі № 914/2649/17.

З огляду на те, що ТОВ СВС-К не представлено до матеріалів справи належних, допустимих та вірогідних доказів, виконання взятих на себе зобов`язань в частині постачання відповідного обладнання за укладеним між сторонами Договором, те, що після сплати як авансового платежу розміром 268521,35 грн та 111210,35 грн минув значний проміжок часу, суд вважає наявним підстави вважати відповідне порушення ТОВ СВС-К умов Договору істотним в розумінні приписів частини 2 статті 651 ЦК України, відповідно і наявними правовими підставами для розірвання договору поставки № СД03072019, укладеного 03.07.2019 р. між ТОВ СВС-К та ТОВ ХАНБЕР.

У відповідності до частини 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ж частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи викладене, те, що ТОВ СВС-К як Постачальником наголошується на здійсненних ТОВ ХАНБЕР оплатах загальним розміром 379731,70 грн (268521,35 грн та 111210,35 грн), а ТОВ ХАНБЕР як Покупцем не заперечується та визнаються здійсненні оплати у розмірі 379731,70 грн, господарський суд вважає, що кошти розміром 379731,70 грн підлягають стягненню з ТОВ СВС-К на користь ТОВ ХАНБЕР.

Представлений ТОВ ХАНБЕР висновок судового експерта господарський суд не розглядає як один із доказів, оскільки ТОВ ХАНБЕР на вирішення експерта поставлено питання, які в контексті розгляду даної справи відносяться до питань права та мають розглядатись у сукупності із усіма наявними в матеріалах справи доказами, в т.ч. відповідними податковими накладними.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 р., серія A, № 303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 р. Віктор Назаренко проти України (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Окрім того, судові витрати зі сплати судового збору за подання ТОВ ХАНБЕР апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2022 р. підлягають стягненню з ТОВ СВС-К пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю СВС-К до Товариства з обмеженою відповідальністю ХАНБЕР про стягнення 221975,17 грн відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за подачу Товариством з обмеженою відповідальністю СВС-К позовної заяви покласти на заявника.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ХАНБЕР до Товариства з обмеженою відповідальністю СВС-К про розірвання договору та стягнення 379731,70 грн задовольнити.

Розірвати договір поставки № СД03072019, укладений 03.07.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю СВС-К (03035, м. Київ, площа Солом`янська, буд. 2, офіс 604, Код ЄДРПОУ 35075640) та Товариства з обмеженою відповідальністю ХАНБЕР (65014, м. Одеса, вул. Віри Інбер, буд. 5, офіс №1, Код ЄДРПОУ 33311711).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СВС-К (03035, м. Київ, площа Солом`янська, буд. 2, офіс 604, Код ЄДРПОУ 35075640) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ХАНБЕР (65014, м. Одеса, вул. Віри Інбер, буд. 5, офіс №1, Код ЄДРПОУ 33311711) 379731/триста сімдесят дев`ять тисяч сімсот тридцять одну/грн 70 коп., отриманих на виконання умов договору поставки № СД03072019 від 03.07.2019 р., 7965/сім тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять/грн 99 коп. витрат зі сплати судового збору за подачу зустрічної позовної заяви та 11949/одинадцять тисяч дев`ятсот сорок дев`ять/грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 15 вересня 2023 р.

Суддя С.Ф. Гут