У х в а л а
11 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 487/2509/20
провадження № 61-12679ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 24 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним (фіктивним) договору позики,
В с т а н о в и в:
У травні 2020 року ОСОБА_1 пред`явив позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним (фіктивним) договору позики, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у формі розписки від 05 квітня 2018 року, відповідно до якої ОСОБА_3 надав ОСОБА_2 грошову позику у розмірі 5 000 000,00 грн.
Рішенням Заводського районного суд м. Миколаєва від 14 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним (фіктивним) договору позики задоволено.
Визнано недійсним (фіктивним) договір позики, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у формі розписки від 05 квітня 2018 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 24 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 14 лютого 2023 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним (фіктивним) договору позики відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
21 серпня 2023 року ОСОБА_1 (далі - заявник) надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду від 24 липня 2023 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Миколаївського апеляційного суду від 24 липня 2023 року та залишити в силі рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 14 лютого 2023 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження постанови Миколаївського апеляційного суду від 24 липня 2023 року заявник вказує застосування в оскаржуваному рішенні норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-1873цс16, від 23 серпня 2017 року у справі № 306/2952/14-ц, від 09 вересня 2017 року у справі № 359/1654/15-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц, постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/14, від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц, від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц та постановах Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 201/374/15-ц, від 05 липня 2018 року у справі № 922/2878/17, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 17 липня 2019 року у справі № 299/396/17, від 24 липня 2019 року у справі № 405/1820/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 27 травня 2020 року у справі № 2-879/13, від 24 травня 2020 року у справі № 640/4477/15-ц, від 08 липня 2020 року у справі № 522/3541/15, від 06 липня 2022 року у справі № 487/4257/20, від 06 липня 2022 року у справі № 487/4257/20, від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, від 12 квітня 2023 року у справі № 161/12564/21.
Оскільки із змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається імовірність неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що неможливо встановити без дослідження матеріалів справи, а тому з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду даної касаційної скарги та належної перевірки її доводів, наявна необхідність відкриття касаційного провадженнята витребування матеріалів даної справи.
Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
У х в а л и в:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 24 липня 2023 року.
Витребувати з Заводського районного суд м. Миколаєва матеріали цивільної справи № 487/2509/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним (фіктивним) договору позики.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2023 |
Оприлюднено | 19.09.2023 |
Номер документу | 113526991 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Ігнатенко Вадим Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні