Постанова

від 13.09.2023 по справі 274/1676/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 274/1676/22

провадження № 61-9082св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Швайківської сільської ради,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , селянське господарство «Дружба 2020»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 березня 2023 року у складі судді: Вдовиченко Т. М., та постанову Житомирського апеляційного суду від 09 травня 2023 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Микитюк О. Ю.,

Історія справи

Короткий зміст позову

У квітні 2022 року керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області (далі - прокурор) звернувся з позовом в інтересах держави в особі Швайківської сільської ради до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , СГ «Дружба 2020» про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 11 липня 2018 року звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки на території Волосівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 09 серпня 2018 року №6-2642/14-19-СГ, ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, розташованої на території Волосівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області.

У подальшому ОСОБА_1 10 грудня 2018 року звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про затвердження документації із землеустрою на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Волосівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області та передачі вказаної земельної ділянки у власність.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 11 грудня 2018 року № 6-4578/14-18-СГ затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, розташовану на території Волосівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області загальною площею 2,0 га з кадастровим номером 1820382000:03:000:0293 для ведення особистого селянського господарства. На підставі зазначеного наказу 21 грудня 2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 (підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 44778239 від 21 грудня 2018 року).

11 січня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу № 182 земельної ділянки з кадастровим номером 1820382000:03:000:0293 для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Волосівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, який посвідчено приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С. Л., про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відповідні відомості.

24 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 20 лютого 2019 року №6-548/14-19-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, розташованої на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

20 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про затвердження документації із землеустрою на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області та передачі вказаної земельної ділянки у власність.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 22 серпня 2019 року № 6-2642/14-19-СГ затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, розташовану на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області загальною площею 2,0 га з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550 для ведення особистого селянського господарства.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер 4152 від 20 листопада 2019 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Кузьміною Л. Л., ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 спірну земельну ділянку

19 січня 2021 року державним реєстратором Вільшанської сільської ради Чуднівського району Житомирської області Маліванчук А. Л. щодо зазначеної земельної ділянки зареєстровано речове право - право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), згідно договору серія та номер: б/н, виданий 19 січня 2021 року, правокористувач - СГ «Дружба», правонаступником шляхом реорганізації якого є СГ «Дружба 2020». Таким чином, на даний час земельна ділянка перебуває у фактичному володінні СГ «Дружба 2020».

Прокурор вважав, що наказ ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 22 серпня 2019 року № 6-2642/14-19-СГ підлягає визнанню незаконним, а земельна ділянка, яка передана вказаним наказом ОСОБА_1 , витребуванню в ОСОБА_2 на користь держави з тих підстав, що згідно державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 22 серпня 2019 року №6-2642/14-19-СГ повторно отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 1820883300:02:000:0550) для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області. Вважає, що при зверненні до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області із заявою ОСОБА_1 , приховав той факт, що раніше він отримав наказом від 11 грудня 2018 року № 6-4578/14-18-СГ та фактично використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та не повідомив про це орган Держгеокадастру. Зазначає, що земельна ділянка площею 2,0 га кадастровий номер 1820883300:02:000:0550 вибула із державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок - держави в особі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області.

Прокурор просив:

визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 22 серпня 2019 року №6-2642/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 земельної ділянки на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, за межами населених пунктів, загальною площею 2,0 га з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550;

витребувати у ОСОБА_2 та селянського господарства «Дружба 2020» земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0 га з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550, розташовану на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, на користь Швайківської сільської ради.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 березня 2023 року позовні вимоги прокурора задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 22 серпня 2019 року № 6-2642/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 земельної ділянки на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, за межами населених пунктів, загальною площею 2 га з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550.

Витребувано у ОСОБА_2 та селянського господарства «Дружба 2020» земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550, розташовану на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, на користь Швайківської сільської ради.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином. Причини неявки до суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався;

позов правомірно пред`явлено прокурором в інтересах держави відповідно до положень статті 131-1 Конституції України, частини четвертої статті 56 ЦПК України, частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Законність представництва прокурором інтересів держави обґрунтована в позові та є законною, що також підтверджується правовою позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц. Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - додержання законності при передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства;

заборона повторної реалізації права на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а також повноваження ГУ Держгеокадастру приймати рішення щодо визнання права власності на такі земельні ділянки свідчать про прямий обов`язок вказаного управління при виданні наказів, що передують визнанню права власності, перевіряти підставність звернення осіб для безоплатної приватизації земельної ділянки. Доводи, викладені у відзиві на позов ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, де вказано на відсутність можливості спеціалістами ГУ у Житомирській області перевірити підставність звернення особи для безоплатної приватизації земельної ділянки за відсутності відповідного доступу до такої інформації, оскільки такий доступ мають лише до інформації щодо земельних ділянок, які знаходяться на території Житомирської області, суд до уваги не приймає, так як такі твердження не підтверджені належними доказами та суперечать вимогам чинного законодавства;

на момент прийняття наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 22 серпня 2019 року № 6-2642/14- 19-СГ затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, розташовану на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550 для ведення особистого селянського господарства, останній вже реалізував своє право, визначене статтею 121 ЗК України, на отримання в межах норми 2,0 гектарів землі у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Волосівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 1820382000:03:000:0293 для ведення особистого селянського господарства;

при прийнятті оспорюваного прокурором наказу, ГУ Держгеокадастру у Житомирській області не перевірило факт реалізації ОСОБА_1 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, чим порушив вимоги земельного законодавства, що призвело до безпідставного вибуття землі із державної власності, а тому наказ ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та надання такої земельної ділянки у власність особи, яка таке право вже використала, є незаконним. Тому позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 22 серпня 2019 року №6-2642/14-19-СГ підлягають задоволенню;

особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника (постанова Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі за №6-92цс13). Виходячи з основних критеріїв дотримання вимог статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини і основоположних свобод, з огляду на практику Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004), суд констатує, що за встановлених обставин, втручання у майно відповідача є законним у контексті положень національного законодавства; переслідує «суспільний, публічний» інтерес, при цьому буде дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та приватними інтересами відповідача, а отже, таке втручання буде законним та справедливим.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 09 травня 2023 року апеляційні скарги ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 березня 2023 року залишено без змін.

Стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Житомирській області на користь держави судовий збір у розмірі 3721,50 грн за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

при зверненні з позовом в інтересах держави, керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області обґрунтовував необхідність визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 22 серпня 2019 року №6-2642/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 земельної ділянки на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, за межами населених пунктів, загальною площею 2,0 га з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550 та витребування у ОСОБА_2 та СГ «Дружба 2020» земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0 га з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550, розташовану на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області на користь Швайківської сільської ради незаконністю вибуття земельної ділянки з державної власності, оскільки всупереч статям 116, 118, 121 ЗК України ГУ Держгеокадастру у Житомирській області затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0 га розташовану на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області для ведення особистого селянського господарства;

прокурор надав суду відомості про те, що вказана особа раніше вже використала своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для цього виду використання. Тобто, у матеріалах справи містяться відомості щодо повторної передачі фізичній особі земельної ділянки, тоді як безоплатно у власність громадян у межах норм частини четвертої статті 116 ЗК України передача проводиться один раз по кожному виду використання;

зі змісту позовної заяви вбачається, що керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області звернувся до суду з вказаним позовом в інтересах держави. У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі №761/3884/18, провадження №14-36цс19). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини). Колегія суддів вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. Подібні правові висновки та їх обґрунтування містяться також у постановах Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №815/1567/16 (адміністративне провадження №К/9901/30797/18) та від 15 червня 2022 року у справі №821/1798/17 (адміністративне провадження №К/9901/58281/18);

у позовній заяві прокурор зазначив, що спірна земельна ділянка належить до комунальної власності Швайківської сільської ради. Первинним суб`єктом місцевого самоврядування та суб`єктом права комунальної власності є територіальна громада. З огляду на те, що порушення інтересів територіальної громади у цій справі відбулося внаслідок прийняття ГУ Держгеокадастру у Житомирській області незаконних рішень, прокурор звернувся до суду як самостійний позивач в інтересах держави, що виражаються в інтересах частини Українського народу - членів територіальної громади, яка є власником земельної ділянки. Порушення інтересів держави полягає також у тому, що внаслідок незаконного розпорядження землею порушуються і суспільний інтерес на законний обіг землі, як національного багатства, і положення законодавства України щодо обов`язків органів влади та місцевого самоврядування діяти в межах своїх повноважень та у порядку передбаченому законом. Недотримання такого порядку призводить до свавілля відповідних органів та знищення правового порядку у державі. Подання позову прокурором за умови допущення порушень з боку ГУ Держгеокадастру у Житомирській області є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави та відновлення правопорядку. У цьому випадку прокурор виступає не як альтернативний, а як єдиний можливий суб`єкт звернення до суду, забезпечуючи принцип рівності сторін у процесі шляхом здійснення представництва інтересів держави у суді та усунення виниклої невигідності у становищі між сторонами правовідносин. Отже, у справі, що переглядається, керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області належним чином обґрунтував підстави для представництва ним інтересів держави і подав позов із дотриманням вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру». У цій справі суд першої інстанції встановив, що спірна земельна ділянка належить до комунальної власності Швайківської сільської ради. Крім того, звертаючись до суду із вказаним позовом, керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області вказав на необхідність захисту як інтересів територіальної громади, позбавленої права користування земельною ділянкою, так і публічного, суспільного інтересу як інтересу державного. Таким чином, звертаючись до суду із вказаним позовом керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області самостійно обґрунтував необхідність захисту інтересів держави щодо спірної земельної ділянки та згідно зі статтею 56 ЦПК України набув статусу позивача. Вказане узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №469/1044/17 (провадження №14-317цс19), та у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року в справі №330/1621/16-ц (провадження №61-13633св20). У зв`язку з цим колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо неможливості представництва прокурором інтересів держави в особі Швайківської сільської ради у цій справі;

щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не був повідомлений про розгляд справи колегія суддів звертає увагу на наступне. У пункті 91-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду. За змістом пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі. Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17 (провадження №14-507цс18), від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18 (провадження №12-233гс18) та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17 (провадження №К/9901/28703/19), від 01 квітня 2021 року у справі №826/20408/14 (провадження №К/9901/16143/20), від 09 липня 2020 року у справі №751/4890/19 (провадження № 61-2583св20), від 10 листопада 2021 року у справі №756/2137/20 (провадження №61-3782св21). В матеріалах справи містяться поштові конверти, в яких направлялася судова кореспонденція ОСОБА_1 за адресою реєстрації, датовані 07 червня 2022 року, 09 серпня 2022 року та 20 вересня 2022 року, які повернулися до суду першої інстанції з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Тому, враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що суд першої інстанції виконав обов`язок щодо повідомлення ОСОБА_1 та він був належно повідомлений про розгляд зазначеної вище справи. Інших підстав для перегляду рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 не зазначає;

ОСОБА_1 10 грудня 2018 року звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про затвердження документації із землеустрою на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Волосівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області та на підставі наказу ГУ Держгеокадастру в Житомирській області від 11 грудня 2018 року №6-4578/14-18-СГ отримав у власність земельну ділянку, розташовану на території Волосівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області загальною площею 2,0 га з кадастровим номером 1820382000:03:000:0293 для ведення особистого селянського господарства. Державну реєстрацію права власності вказаної земельної ділянки (кадастровий номер 1820382000:03:000:0293), розташованої на території Волосівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, було проведено 19 грудня 2018 року. Також ОСОБА_1 20 серпня 2019 року звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про затвердження документації із землеустрою на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області та на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 22 серпня 2019 року №6-2642/14-19-СГ отримав у власність земельну ділянку, розташовану на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області загальною площею 2,0 га з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550 для ведення особистого селянського господарства. Державну реєстрацію права власності вказаної земельної ділянки (кадастровий номер 1820883300:02:000:0550) розташованої на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області було проведено 11 вересня 2019 року. Таким чином, ОСОБА_1 отримав безоплатно у приватну власність земельну ділянку загальною площею 2,0 га, (кадастровий номер 1820382000:03:000:0293) для ведення особистого селянського господарства на території Волосівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області на підставі наказу ГУ Держгеокадастру в Житомирській області від 11 грудня 2018 року №6-4578/14-18-СГ раніше, ніж земельну ділянку загальною площею 2,0 га, (кадастровий номер 1820883300:02:000:0550) для ведення особистого селянського господарства на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 22 серпня 2019 року № 6-2642/14-19-СГ. Підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Тому суд першої інстанції зробив правильний та обґрунтований висновок про те, що на момент прийняття наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 22 серпня 2019 року № 6-2642/14-19-СГ, яким надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, розташовану на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області загальною площею 2,0 га з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550 для ведення особистого селянського господарства, останній вже реалізував своє право, визначене статтею 121 ЗК України, на отримання в межах норми 2,0 гектарів землі у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Волосівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області загальною площею 2,0 га з кадастровим номером 1820382000:03:000:0293 для ведення особистого селянського господарства. Приймаючи оспорюваний наказ, ГУ Держгеокадастру у Житомирській області не перевірив факт реалізації ОСОБА_1 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, чим порушив вимоги земельного законодавства, що призвело до безпідставного вибуття землі із державної власності, а тому оспорений наказ ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та надання такої земельної ділянки у власність особи, яка таке право вже використала, є незаконним;

висновки суду першої інстанції про наявність підстав для витребування у ОСОБА_4 спірної земельної ділянки на користь Швайківської сільської ради відповідають нормам матеріального права.

Аргументи учасників справи

ОСОБА_1 12 червня 2023 року засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 березня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 09 травня 2023 року, у якій просить:

скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове про залишення позову керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Швайківської сільської ради без розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

відсутні підстави для представництва прокурора, оскільки прокурор не надав достатньо часу службовим особам Швайківської сільської ради, з моменту отримання листа прокурора, виконати свої обов`язки, а саме - направити позовну заяву, виділити кошти на судовий збір. Прокурор Бердичівської окружної прокуратури не вважає, що в діях посадових осіб Швайківської сільської ради є протиправна бездіяльність, а тому і не реагує них;

захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Прокурор не довів нездійснення чи неналежне здійснення заходів відповідним органом захисту інтересів Швайківської сільської ради у спірних правовідносинах, а саме не обґрунтував, підтверджене достатніми доказами, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави. Невиконання прокурором вимог щодо наданню суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді має наслідком залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення;

суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про те, що за змістом пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі. Згідно пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Саме повідомлення суду своєї адреси і, в подальшому, неотримання повісток свідчить про намагання учасника процесу затягнути справу. ОСОБА_1 не повідомляв про адресу: м. Житомир, просп. Миру, ЖВІНАУ. За цією адресою неможливо проживати та отримувати пошту. Прокурор, при всіх своїх можливостях, навіть не намагався з`ясувати реальне місце проживання: АДРЕСА_1 .

У серпні 2023 року ГУ Держгеокадастру у Житомирській області через представника ОСОБА_5 надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить задовольнити касаційну скаргу і скасувати оскаржені рішення.

Відзив мотивований тим, що:

оскільки право на земельну ділянку за кадастровим номером 1820382000:03:000:0293 було зареєстровано раніше, ніж на земельну ділянку за кадастровим номером 1820883300:02:000:0550, то саме остання набута ОСОБА_1 неправомірно. Повторне безоплатне набуття ОСОБА_1 саме земельної ділянки за кадастровим номером 1820883300:02:000:0550 для ведення особистого селянського господарства з земель державної власності відбулося з порушенням частини четвертої статті 116 ЗК України, внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 ;

ГУ Держгеокадастру у Житомирській області не має доступу до спільного узагальненого реєстру осіб, які використали своє право на безоплатне надання їм земельної ділянки по кожному виду використання, як і не має доступу до інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки це не передбачено нормативно-правовими актами України. Доступ до реєстру речових прав здійснюється лише в порядку інформаційної взаємодії при надходженні інформації з реєстру;

прокуратура просить визнати недійсним та скасувати наказ ГУ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. Проте такі вимоги не є необхідними та ефективним способом захисту порушених прав, що не призводить до їх поновлення. Тобто, задоволення вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння є достатнім та ефективним способом поновлення порушених прав позивачів, а тому відсутні підстави для визнання недійсним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

01 вересня 2023 року справу передано судді-доповідачу Крату В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2023 рокусправу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 18 серпня 2023 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2017 року у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) та постановах Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц; від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18; від 05 листопада 2020 року у справі № 910/21377/17; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу

Фактичні обставини

Суди встановили, що 11 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки на території Волосівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 09 серпня 2018 року № 6-2840/14-18-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, розташованої на території Волосівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 11 грудня 2018 року № 6-4578/14-18-СГ затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, розташовану на території Волосівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області загальною площею 2,0 га з кадастровим номером 1820382000:03:000:0293 для ведення особистого селянського господарства.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що за ОСОБА_1 19 грудня 2018 року зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 2,0 га, кадастровий номер 1820382000:03:000:0293 на підставі внесення рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 45025289 від 11 січня 2019 року.

24 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 20 лютого 2019 року № 6-548/14-19-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, розташованої на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 22 серпня 2019 року № 6-2642/14-19-СГ затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, розташовану на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області загальною площею 2,0 га з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550 для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 11 вересня 2019 року зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 2,0 га, кадастровий номер 1820883300:02:000:0550 на підставі внесення рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 48666339 від 13 вересня 2019 року.

20 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу реєстровий № 4152 земельної ділянки з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550 для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, який посвідчено приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Кузьміною Л. Л., про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідні відомості.

19 січня 2021 року між ОСОБА_2 та СГ «Дружба» укладено договір про встановлення права користування чужою земельною ділянкою для сільгосппотреб (емфітевзис) на земельну ділянку з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550 для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

27 січня 2021 року державним реєстратором Вільшанської сільської ради Чуднівського району Житомирської області Маліванчук А. Л. щодо зазначеної земельної ділянки зареєстровано речове право - право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), згідно договору серія та номер: б/н, виданий 19 січня 2021 року, правокористувач - СГ «Дружба» (ЄДРПОУ 30077224), правонаступником шляхом реорганізації якого є СГ «Дружба 2020». Таким чином, на даний час земельна ділянка перебуває у фактичному володінні СГ «Дружба 2020», що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Бердичівською окружною прокуратурою на адресу Швайківської сільської ради 08 грудня 2021 року направлено повідомлення в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» для вжиття заходів щодо оскарження в судовому порядку набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку.

Листом від 29 грудня 2021 року Швайківська сільська рада повідомила Бердичівську окружну прокуратуру, що не заперечує проти пред`явлення позову в інтересах Швайківської сільської ради.

Позиція Верховного Суду

Щодо позовних вимог керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Швайківської сільської ради до ОСОБА_1 , ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_2 .

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (частини шоста, сьома статті 128 ЦПК України).

Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (частина одинадцята статті 128 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Наприклад, Європейський суд з прав людини зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов`язок з`ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та, у разі потреби, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (KHARCHENKO v. UKRAINE, № 37666/13, § 6, 7, ЄСПЛ, від 03 жовтня 2019 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України).

Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення. Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року по справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) зазначено, що «для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм. Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року по справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) зазначено, що «обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення. Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства».

Європейський суд з прав людини вказує, що «принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником» (MALA v. UKRAINE, № 4436/07, § 48, ЄСПЛ, від 03 липня 2014 року).

У справі, що переглядається:

ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 травня 2022 року призначено підготовче судове засідання на 08 липня 2022 року на 11 год. 00 хв. (т. 1, а. с. 68-69). Супровідним листом вказана ухвала направлена ОСОБА_1 на адресу: проспект Миру, ЖВІНАУ, м. Житомир (т. 1, а. с. 74), проте повернулася із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 1, а. с. 77);

у судовому засіданні 08 липня 2022 року протокольною ухвалою оголошено перерву до 23 серпня 2022 року (т. 1, а. с. 134). Судова повістка ОСОБА_1 на адресу: проспект Миру, ЖВІНАУ, м. Житомир повернулася із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 1, а. с. 151);

судове засідання 23 серпня 2022 року не відбулося у зв`язку із відпусткою судді Вдовиченко Т. М., розгляд справи перенесено на 20 вересня 2022 року (т. 1, а. с. 165). Судова повістка ОСОБА_1 на адресу: проспект Миру, ЖВІНАУ, м. Житомир повернулася із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 1, а. с. 182);

протокольною ухвалою від 20 вересня 2022 року справу призначено д розгляду на 15 листопада 2022 року (т. 1, а. с. 186). Судова повістка ОСОБА_1 на адресу: проспект Миру, ЖВІНАУ, м. Житомир повернулася із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 1, а. с. 205);

судове засідання 15 листопада 2022 року не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги (т. 1, а. с. 203), розгляд справи перенесено на 24 січня 2023 року;

протокольною ухвалою від 24 січня 2023 року відкладено розгляд справи на 02 березня 2023 року (т. 1, а. с. 209). Відомостей про повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання 02 березня 2023 року матеріалами справи не містять;

в рішенні суду першої інстанції вказано, що «відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином. Причини неявки до суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався»;

в апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався на неповідомлення судом першої інстанції про розгляд справи, необізнаності про судове провадження, неможливості подати докази та процесуальні документи (т. 1, а. с. 9 зворот, 10);

перевіряючи вказані доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційний суд вказав, що у матеріалах справи містяться поштові конверти, в яких направлялася судова кореспонденція ОСОБА_1 за адресою реєстрації, датовані 07 червня 2022 року, 09 серпня 2022 року та 20 вересня 2022 року, які повернулися до суду першої інстанції з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», тому суд першої інстанції виконав обов`язок щодо повідомлення ОСОБА_1 та він був належно повідомлений про розгляд справи;

при залишенні без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено обов`язкову підставу для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення;

на момент перегляду справи в апеляційному порядку апеляційному суду було відомо про відсутність даних щодо про вручення ОСОБА_1 копії ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 травня 2022 року про відкриття провадження у справі разом із позовною заявою, внаслідок чого відповідач позбавлений можливості надати заперечення щодо позову та не виконав свого зобов`язання стосовно дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу рівності сторін.

За таких обставин апеляційний суд зробив неправильний висновок про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Аналогічний по суті висновок зроблений в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 серпня 2020 року в справі № 363/2990/17 (провадження № 61-46607св18) та постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 761/38886/19 (провадження № 61-3263св20).

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина четверта статті 411 ЦПК України).

Щодо позовних вимог керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Швайківської сільської ради до СГ «Дружба 2020»

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 частини першої статті 20 ГПК України).

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина перша та друга статті 414 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10 грудня 2021 року в справі № 924/454/20 вказано, що:

«предметом спору у справі, що розглядається, є вимога прокурора в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру до ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ «Агро-Еко-Граунд», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_6 та ТОВ «Форк» про витребування у відповідачів на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру земельної ділянки, кадастровий номер 6822455800:04:002:0093, загальною площею 2,0 га, розташованої за межами населених пунктів Староушицької селищної ради, в координатах, межах та конфігурації, що була передана ОСОБА_6 відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 17 жовтня 2017 року № 22-20678-СГ, з посиланням на положення статей 317, 387, 388 Цивільного кодексу України у зв`язку із незаконним вибуттям земельної ділянки поза волею власника - держави на підставі наказу позивача, який скасовано згідно з рішенням суду через порушення норм закону та повторного надання земельної ділянки у власність поза межами передбаченої процедури».

У справі № 924/454/20 Верховний Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду касаційну скаргу ТОВ «Зарус-Інвест» залишив без задоволення, а оскаржені рішення - без змін, тобто, розглянув по суті позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру до ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ «Агро-Еко-Граунд» про витребування у відповідачів на користь держави земельної ділянки за правилами господарської юрисдикції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зазначено, що:

«112. Прокурор просить, серед іншого, визнати недійсними свідоцтва на право власності, видані ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Сілквей комунікейшн»; визнати недійсними рішення Головного територіального управління юстиції в Київській області про державну реєстрацію за ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Сілквей комунікейшн» права власності на земельні ділянки; визнати недійсними договір іпотеки, укладений між ТОВ «Сілквей комунікейшн» і ТОВ «Зелена садиба», та договір іпотеки, укладений між ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Зелена садиба»; витребувати земельні ділянки на користь держави з незаконного володіння ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Сілквей комунікейшн».

114. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України в чинній редакції господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

116. Спір у цій справі в частині наведених у цьому розділі позовних вимог є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, встановлення іншого речового права на таке майно (іпотеки), державної реєстрації таких прав.

118. Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін справа в частині наведених вище позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

120. Отже, судові рішення в частині зазначених у цьому розділі вимог слід скасувати, а провадження у справі в цій частині - закрити».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року по справі № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22) зазначено, що:

«тлумачення частини третьої статті 400, частини другої статті 414 ЦПК України свідчить, що: суд касаційної інстанції перевіряє дотримання загальними судами правил юрисдикції незалежно від наявності відповідних доводів у касаційній скарзі; при встановленні порушення правил юрисдикції загальних судів, суд касаційної інстанції закриває провадження у справі повністю або у відповідній частині позовних вимог.

У разі встановлення судом, що позовні вимоги за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, суд закриває провадження у справі (повністю або частково), незалежно від доводів касаційної скарги. При цьому розгляд позовних вимог у порядку цивільного судочинства по суті є неможливим.

Об`єднана палата відступає від висновку щодо застосування частин першої та другої статті 414 ЦПК України, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2022 року у справі № 676/196/20 (провадження № 61-18836св21)».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року по справі № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22) вказано, що:

«у справі, що переглядається, позовні вимоги прокурора, з урахуванням меж касаційного перегляду, про витребування земельної ділянки у ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ «Агро-Еко-Граунд» на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про скасування запису в Державному:-реєстрі речових прав-на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, запис від 17 березня 2018 року № 25293453 про Державну реєстрацію права власності ТОВ «Зарус-Інвест» на земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0526, стягнення судового збору з ТОВ «Зарус-Інвест» за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства. Тому судам слід було закрити провадження у справі у вказаній частині, оскільки спір в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства».

У справі, що переглядається позовні вимоги прокурора про витребування у СГ «Дружба 2020» земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550, розташовану на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, на користь Швайківської сільської ради, вирішення питання про розподіл судових витрат, за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

Тому судам слід було закрити провадження у справі у вказаній частині, оскільки спір в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства.

У разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду (частина четверта статті 414 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені рішення ухвалені без дотримання норм процесуального права. У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що:

касаційну скаргу належить задовольнити частково;

рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 березня 2023 року в частині позовних вимог керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Швайківської сільської ради до СГ«Дружба 2020» про витребування у селянського господарства «Дружба 2020» земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550, розташовану на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, на користь Швайківської сільської ради, стягнення з СГ «Дружба 2020» на користь Житомирської обласної прокуратури судового збору, та постанову Житомирського апеляційного суду від 09 травня 2023 року скасувати;

провадження у справі № 274/1676/22 в частині позовних вимог керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Швайківської сільської ради до селянського господарства «Дружба 2020» про витребування у СГ «Дружба 2020» земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550, розташовану на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, на користь Швайківської сільської ради, стягнення з СГ «Дружба 2020» на користь Житомирської обласної прокуратури судового збору, закрити;

повідомити керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області, що розгляд цієї справи в частині позовних вимог керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Швайківської сільської ради до СГ «Дружба 2020» про витребування у селянського господарства «Дружба 2020» земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550, розташовану на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, на користь Швайківської сільської ради, стягнення з СГ «Дружба 2020» на користь Житомирської обласної прокуратури судового збору, віднесений до юрисдикції господарського суду;

в іншій частині передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 255, 400, 409, 411, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 березня 2023 року в частині позовних вимог керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Швайківської сільської ради до селянського господарства «Дружба 2020» про витребування у селянського господарства «Дружба 2020» земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550, розташовану на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, на користь Швайківської сільської ради, стягнення з селянського господарства «Дружба 2020» на користь Житомирської обласної прокуратури судового збору, та постанову Житомирського апеляційного суду від 09 травня 2023 року скасувати.

Провадження у справі № 274/1676/22 в частині позовних вимог керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Швайківської сільської ради до селянського господарства «Дружба 2020» про витребування у селянського господарства «Дружба 2020» земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550, розташовану на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, на користь Швайківської сільської ради, стягнення з селянського господарства «Дружба 2020» на користь Житомирської обласної прокуратури судового збору,закрити.

Повідомити керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області, що розгляд цієї справи в частині позовних вимог керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Швайківської сільської ради до селянського господарства «Дружба 2020» про витребування у селянського господарства «Дружба 2020» земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га з кадастровим номером 1820883300:02:000:0550, розташовану на території Малосілківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, на користь Швайківської сільської ради, стягнення з селянського господарства «Дружба 2020» на користь Житомирської обласної прокуратури судового збору, віднесений до юрисдикції господарського суду.

В іншій частині передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02 березня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 09 травня 2023 року у скасованих частинах втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук