Ухвала

від 12.09.2023 по справі 357/1579/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 357/1579/22

провадження № 61-6746св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Шкарівського опорного ліцею-гімназії Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення від роботи, касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

15 червня 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду «Сповіщення-вимогу-запит» (вх. № 18379/0/220-23 від 19 червня 2023 року), яке по суті є уточненням касаційної скарги на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 18 травня 2023 року, у якій просить витребувати в Шкарівського опорного ліцею-гімназії Білоцерківської міської ради Київської області довідку про середню заробітну плату.

Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження визначені главою 2 розділу V Перегляд судових рішень ЦПК України.

Відповідно до визначених процесуальним законом повноважень Верховний Суд здійснює перевірку рішень судів першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість вирішення питання про долучення доказів на стадії перегляду справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до статті 400 ЦПК України касаційний суд позбавлений можливості вирішувати питання щодо встановлення обставин та оцінки доказів, які не були встановлені та досліджені судом, а отже, не може приймати нові докази.

Тому в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів слід відмовити.

19 червня 2023 рокувід ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла заява щодо «Волевиявлення людини про зміну правосуб`єктності», яка не містить підпису заявника (вх. № 18379/220-23 від 19 червня 2023 року).

Згідно зі статтею 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Ураховуючи наведене, заяву щодо «Волевиявлення людини про зміну правосуб`єктності» слід повернути заявнику.

30 червня 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду «Повідомлення про відшкодування моральної шкоди» (вх. № 20251/1/220-23 від 03 липня 2023 року), в якому просить відшкодувати їй за рахунок держави моральну шкоду у розмірі 300 000,00 грн на підставі статті 56 Конституції України.

Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження визначені главою 2 розділу V Перегляд судових рішень ЦПК України.

Згідно статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до визначених процесуальним законом повноважень Верховний Суд здійснює перевірку рішень судів першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість вирішення питання про збільшення позовних вимог на стадії перегляду справи у суді касаційної інстанції. Тому у задоволенні вказаної заяви («Повідомлення про відшкодування моральної шкоди») належить відмовити.

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя із складу дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційних скарг викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З огляду на вказане справа розглядатиметься Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.

Керуючись статтями 7, 34, 126, 183, 260, 400, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Заяву ОСОБА_1 щодо «Волевиявлення людини про зміну правосуб`єктності» повернути без розгляду.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкодивідмовити.

Справу № 357/1579/22 призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат