Рішення

від 10.01.2024 по справі 357/1579/22

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/1579/22

Провадження № 2/357/726/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Бондаренко О. В., при секретарі Кононюку П.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шкарівського опорного ліцею-гімназії Білоцерківської міської ради Київської області, про стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення від роботи,

В С Т А Н О В И В :

07.02.2022 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, який зареєстрований судом 11.02.2022, мотивуючи тим, що вона працює в Шкарівському опорному ліцеї на посаді завгоспа з 19 травня 1998 року, з 1 січня 2021 року - на посаді заступника директора з господарської частини. В листопаді 2021 року відповідач видав наказ «Про відсторонення від роботи працівників, які відмовляються (ухиляються) від вакцинації проти COVID-19», яким її, ОСОБА_1 , було відсторонено від роботи. Вона неодноразово намагалася в досудовому порядку поновитися на роботі згідно займаної посади, але на її неодноразові звернення отримувала відмову. Виключно Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлюється перелік обов`язкових щеплень, при цьому даним законом щеплення від COVID-19 не віднесено до обов`язкових. Вона не надавала згоду на поширення конфіденційної інформації про факт її звернення за медичною допомогою, як медичну таємницю, а COVID-сертифікат не є документом з юридичної точки зору, тому позивач не зобов`язана його надавати. В колективному договорі та посадовій інструкції позивача не передбачені обов`язкові профілактичні щеплення від інфекційних хвороб, а також не передбачена вимога надавати довідки, сертифікати ті інші медичні документи, які стосуються профілактичних щеплень. Крім цього, рішення про проведення обов`язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями приймає головний державний санітарний лікар. Серед переліку обов`язкових щеплень, які можуть бути введені за епідемічними показаннями, не передбачено щеплення від короновірусної хвороби. Єдиним законом, в якому прописаний порядок відсторонення від роботи осіб, які відмовляються або ухиляються від профілактичних щеплень, є Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», який відповідач не використовував при її відстороненні та відсторонив її від роботи без дотримання порядку, встановленого цим законом. Також, зазначає, що вона немає інших доходів, окрім заробітної плати, яку йому виплачує відповідач, а тому відсторонення від роботи без збереження заробітної плати є порушенням ст. 48 Конституції України. Тому, просила визнати протиправним та скасувати наказ відповідача про відсторонення від роботи, через невідповідність його вимогам чинного законодавства та поновити її на роботі, зобов`язати відповідача виплатити їй невиплачену заробітну плату за час незаконного її відсторонення від роботи.

12.04.2022 суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цурановим А.Ю. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

06.06.2022 рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у задоволенні позову ОСОБА_1 до Шкарівського опорного ліцею-гімназії Білоцерківської міської ради Київської області, про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення від роботи, відмовлено.

22.02.2023 постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2022 без змін.

04.10.2023 постановою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 22.02.2023 в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до Шкарівського опорного ліцею-гімназії Білоцерківської міської ради Київської області, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи,скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову; визнано незаконним та скасовано наказ Шкарівського опорного ліцею-гімназії Білоцерківської міської ради № 157-к/тр від 05 листопада 2021 року, яким ОСОБА_1 відсторонено з 08 листопада 2021 року від роботи без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення від COVID-19, або довідки про абсолютні протипоказання до проведення профілактичних щеплень; рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 22.02.2023 в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до Шкарівського опорного ліцею-гімназії Білоцерківської міської ради Київської області, про стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення від роботи, скасовано, а справу № 357/1579/22 в зазначеній частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

20.10.2023 справу розподілено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та 23.10.2023 передано судді Бондаренко О.В.

24.10.2023 судом прийнято справу до провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, 11.12.2023 та 19.12.2023 до суду направила заяви, в яких зазначила про розгляд справи у її відсутності, а також просила виконати постанову Верховного суду у повному обсязі.

Представник відповідача Шкарівського опорного ліцею-гімназії Білоцерківської міської ради Київської області, директор Крутаков Олег Владиславович, у судовому засіданні заперечував проти позову та пояснив, що при відстороненні від роботи позивачки він керувався законодавством, адже вона не могла виконувати свої обов`язки передбачені на місці та не могла їх виконувати дистанційно. Позивачка перебувала на обліку в ПФУ і мала засоби для існування, тому її твердження в дані частині неправдиві. Також, позивачка не мала отримувати заробітну плату у період відсторонення від роботи, адже за неї виконували роботі інші працівники. Разом з тим, 28.02.2022 позивачку було допущено до роботи, а 28.03.2023 вона звільнилася з посади за власним бажанням.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до змісту ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (частина 1 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з 19 травня 1998 року працювала на посаді завгоспа в Шкарівському опорному ліцею-гімназії, з 01 січня 2021 року - на посаді заступника директора з господарської частини та отримувала заробітну плату, зокрема, сума нарахованої заробітної плати за вересень 2021 року складала 9212,29 грн, за жовтень 2021 року складала 9212,29 грн, всього 18424,58 грн, що підтверджується довідкою від 12.11.2021 №730, копією трудової книжки серії НОМЕР_1 від 21.05.1985 (Т. 1 а.с. 19-21).

28.10.2021 директором Шкарівського опорного ліцею видано наказ № 148 «Про запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів у Шкарівському опорному ліцеї-гімназії пов`язаних з встановленням «червоного» рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 у Київській області», який роз`яснював права та обов`язки працівників щодо проведення вакцинації та наслідків невакцинації, а також повідомлено, що з 08 листопада 2021 року на період дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України, щеплення від COVID-19 обов`язкове для працівників закладів та установ освіти.

Згідно акту від 29.10.2021 заступник директора ліцею з господарської роботи ОСОБА_1 була ознайомлена із наказом № 148 від 28 жовтня 2021 року, але відмовилась ставити підпис та дату про ознайомлення із наказом, директором ліцею було зачитано наказ та надано усні відповіді на поставлені ОСОБА_1 запитання.

03.11.2021 директором Шкарівського опорного ліцею ознайомлено ОСОБА_1 з листом № 236 від 03 листопада 2021 року, в якому повідомлено, що з 08 листопада 2021 року на період дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України, щеплення від COVID-19 обов`язкове для працівників закладів та установ освіти. В листі висловлено прохання щодо надання до 05 листопада 2021 року документу, який підтверджує наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ України № 595 від 16 вересня 2011 року. Позивача попереджено, якщо до цієї дати не буде надано один із зазначених документів, 08 листопада 2021 року її буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП України та статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року. Також проінформовано, що період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати не увійде до страхового стажу та обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку.

Згідно акту від 03.11.2021 заступнику директора ліцею з господарської роботи ОСОБА_1 було надано для ознайомлення повідомлення «Про обов`язкове профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19», в якому повідомлялось про надання ОСОБА_1 підтверджувального документу про наявність профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, але на пропозицію підписати повідомлення ОСОБА_1 відмовилася ставити підпис та дату про ознайомлення із повідомленням.

Наказом директора Шкарівського опорного ліцею № 157-к/тр від 05.11.2021 ОСОБА_1 з 08 листопада 2021 року відсторонено від роботи без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення від COVID-19, або довідки про абсолютні протипоказання до проведення профілактичних щеплень.

Підставою відсторонення вказано статтю 46 КЗпП України, частину другу статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року, наказ МОЗ України «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» № 2153 від 04 жовтня 2021 року, пункт 41-6 постанови Кабінету міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами (Т. 1 а.с. 140-145), а також встановлені постановою Верховного суду від 04.10.2023 у даній справі.

04.10.2023 постановою Верховного Суду наказ Шкарівського опорного ліцею-гімназії Білоцерківської міської ради № 157-к/тр від 05 листопада 2021 року, яким ОСОБА_1 відсторонено з 08 листопада 2021 року від роботи без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення від COVID-19, або довідки про абсолютні протипоказання до проведення профілактичних щеплень,визнано незаконним та скасовано.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Встановлено, що згідно наказу №45-к/тр від 28.02.2022 Шкарівського опорного ліцею-гімназії Білоцерківської міської ради «Про допуск до роботи ОСОБА_3 », винесений на підставі наказу Міністерства охорони здоров`я України від 25.02.2022 №380 «Про зупинення дії наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 №1253» (Т. 3 а.с. 239), ОСОБА_1 , заступника директора з господарської частини, було допущено до виконання своїх посадових обов`язків з 28.02.2022 до завершення воєнного стану в Україні та наказано Централізованій бухгалтерії управління освіти та науки БМР проводити нарахування заробітної плати ОСОБА_1 з 28.02.2022 відповідно до чинного законодавства.

Також, встановлено, що згідно наказу №38-к/тр від 28.03.2023 Шкарівського опорного ліцею-гімназії Білоцерківської міської ради «Про звільнення ОСОБА_1 » (Т. 3 а.с. 238), ОСОБА_1 звільнено з посади заступника директора з господарської частини 31.03.2023 за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України та на підставі вказаного наказу ОСОБА_1 було нараховано та виплачено заробітну плату за березень 2023 року в сумі 9894,06 грн та компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2021-2022 роки за 1 календарний день в сумі 325,79 грн, що підтверджується довідкою №677 від 14.12.2023 (Т. 3 а.с. 237).

При вирішенні спору щодо стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення від роботи, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Заробітна плата - це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, тобто заробітна плата виплачується саме за виконану роботу (частина перша статті 1 Закону України «Про оплату праці»).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) вказано, що «оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством. Чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19. Водночас колективним та/або трудовим договором, рішенням роботодавця може бути передбачено інші умови. У зв`язку із цим у кожному конкретному випадку при вирішенні питання про нарахування сум за час правомірного відсторонення працівника від роботи слід виходити, насамперед, із норм КЗпП України, умов колективного договору, який діє на підприємстві, де працює відсторонений працівник, та укладеного з останнім трудового договору. У разі, якщо таке відсторонення не було правомірним, роботодавець зобов`язаний здійснити працівникові визначені законодавством виплати».

Водночас, якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 КЗпП України роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Таким чином, у разі незаконного відсторонення працівника від роботи, він має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу (постанова Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18 (провадження № 61-13444св19).

Згідно роз`яснень, викладених у п.32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 № 13 зазначено, що якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП).

Як було зазначено вище у рішенні, 04.10.2023 постановою Верховного Суду наказ Шкарівського опорного ліцею-гімназії Білоцерківської міської ради № 157-к/тр від 05 листопада 2021 року, яким ОСОБА_1 відсторонено з 08 листопада 2021 року від роботи без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення від COVID-19, або довідки про абсолютні протипоказання до проведення профілактичних щеплень,визнано незаконним та скасовано. Постанова суду касаційної інстанції набрала законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає, а тому позивачка - ОСОБА_1 має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в даному випадку за період відсторонення від роботи.

Також, судом враховується, що 28.02.2022 відповідач видав наказ №45-к/тр «Про допуск до роботи ОСОБА_3 » та допустив ОСОБА_1 , заступника директора з господарської частини, до виконання своїх посадових обов`язків з 28.02.2022 до завершення воєнного стану в Україні, з нарахуванням заробітної плати, саме з 28.02.2022 відповідно до чинного законодавства.

За змістом ч. 2 ст. 235 Кодексу Законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Також, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» вона застосовується, серед іншого, у випадках вимушеного прогулу.

Згідно п. 2 вказаної постанови середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Згідно п. 8 вказаної постанови нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки про доходи 12.11.2021 №730(Т. 1 а.с. 21), сума нарахованої заробітної плати за вересень 2021 року складала 9212,29 грн, за жовтень 2021 року складала 9212,29 грн, всього 18424,58 грн.

Отже, враховуючи розмір заробітної плати за останні два місяці, які передували відстороненню, розмір середньомісячної заробітної плати за даний період складає 9212,29 грн., враховуючи період розрахунку вересень жовтень 2021 року, у якому було 43 робочих дні, розмір середньоденної заробітної плати становить 428,48 грн та враховуючи час вимушеного прогулу позивача - 79 робочих днів, то середній заробіток за період відсторонення позивачки від роботи складає 33849,92 грн.

Таким чином, суд, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, дійшов висновку, про стягнення з Шкарівського опорного ліцею-гімназії Білоцерківської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час її відсторонення 08.11.2021 до часу коли відповідач допустив її до виконання посадових обов`язків 28.02.2022, обрахований відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року, у розмірі 33849, 92 грн.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов, про стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення від роботи, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно ч.1, ч.6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

В постанові Верховного суду від 04.10.2022 по справі №357/1579/22 зазначено, що розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Аналогічний висновок також викладений у постанові Верховного Суду від 18.05.2020 у справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18)).

Позивачка при подачі позову до суду сплатила судовий збір за позовну вимогу про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення в розмірі 992,40 грн (Т. 1 а.с. 121), тому враховуючи, що позов ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення від роботи, задоволено у повному обсязі, зі Шкарівського опорного ліцею-гімназії Білоцерківської міської ради Київської області на її користь стягуються вказані судові витрати.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за подання до суду позову в частині стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення від роботи, суд приходить до висновку, про стягнення з Шкарівського опорного ліцею-гімназії Білоцерківської міської ради Київської області на користь держави судового збору в розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст. 46, 235 КЗпП України, ст. 4, 12, 13, 7681, 141, 258, 259, 264265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Шкарівського опорного ліцею-гімназії Білоцерківської міської ради Київської області (ЄДРПОУ: 24893557, місцезнаходження: вул. Миру, 5а, с. Шкарівка, Білоцерківський район, Київська область, 09170), про стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення від роботи, задовольнити.

Стягнути з Шкарівського опорного ліцею-гімназії Білоцерківської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час відсторонення від роботи у розмірі 33849, 92 грн (тридцять три тисячі вісімсот сорок дев`ять гривень 92 копійки).

Стягнути з Шкарівського опорного ліцею-гімназії Білоцерківської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 992,40 грн.

Стягнути з Шкарівського опорного ліцею-гімназії Білоцерківської міської ради Київської області на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повний текст рішення не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.01.2024.

Суддя О. В. Бондаренко