Ухвала

від 12.09.2023 по справі 520/5081/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

12 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 520/5081/19

провадження № 61-384ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради,

відповідачі: ОСОБА_1 , державний реєстратор державного підприємства «Одеський науково дослідний та проектний інститут землеустрою» Шкода Тетяна Миколаївна,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Садове товариство «Шляховик»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я., Сєвєрової Є. С.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року заступник керівника Одеської місцевої прокуратури

№ 1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , державного реєстратора державного підприємства «Одеський науково дослідний та проектний інститут землеустрою» Шкоди Т. М., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Садове товариство «Шляховик» (далі - СТ «Шляховик»), про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності та знесення самочинно збудованого об`єкту.

Позовна заява прокурора мотивована тим, що 19 жовтня 2017 року комісійною перевіркою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради встановлено здійснення ОСОБА_1 будівельних робіт із будівництва будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , ДСТ «Шляховик», схил пляжу «Чорноморка» шляхом проведення земельних робіт з улаштування майданчика, встановлення дерев`яної опалубки та арматурного каркасу під монолітну плиту. За результатами перевірки складено акт № 001129 від 26 жовтня 2017 року. Також перевіркою зафіксовано виконання будівельних робіт із будівництва нової будівлі на схилі пляжу «Чорноморка» у м. Одесі без наявних дозвільних документів на таке будівництво та без відповідних документів на землю.

У порушення статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Шкодою Т. М. не витребувано у КП «БТІ Одеської міської ради» інформацію щодо будівництва дачного будинку до 1992 року за адресою: АДРЕСА_2 , в результаті чого в порушення статей 5, 18, 24, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 40, 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, без правовстановлюючих документів на землю, без наявного документа, який засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, тобто без відповідної правової підстави прийнято рішення щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на дачний будинок, загальною площею 23,3 кв. м на АДРЕСА_2 (індексний номер рішення: 39661916 від 13 лютого 2018 року).

ОСОБА_1 не тільки не виконав приписи Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо приведення у попередній стан об`єкта самочинного будівництва, а навпаки вжив заходи щодо незаконної реєстрації права власності на новостворений самочинний об`єкт будівництва, тому є підстави для пред`явлення вимоги про знесення цього об`єкта самочинного будівництва, який розташований на земельній ділянці, що перебуває у власності територіальної громади м. Одеси.

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради є органом, уповноваженим на здійснення контролюючих функцій у виниклих спірних правовідносинах. Водночас незаконно зареєстроване право власності на самочинне будівництво позбавляє можливості державний орган контролю у сфері містобудування у пред`явленні такої вимоги.

Посилаючись на зазначені обставини, заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради просив суд:

скасувати рішення державного реєстратора ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Шкоди Т. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер рішення: 39661916 від 13 лютого 2018 року) на дачний будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 23,3 кв.м, розташований в АДРЕСА_2 ;

зобов`язати ОСОБА_1 за власний рахунок знести самочинно збудований об`єкт нерухомості, розташований на АДРЕСА_2 .

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2020 року позов задоволено.

Скасовано рішення державного реєстратора Державного підприємства «Одеський науково дослідний та проектний інститут землеустрою»

Шкоди Т. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер рішення 39661916 від 12 лютого 2018 року) на дачний будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 23, 3 кв. м, що розташований у АДРЕСА_2 .

Зобов`язано ОСОБА_1 знести самочинно збудований об`єкт нерухомості, що розташований у АДРЕСА_2 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора, місцевий суд виходив з того, що реєстрація права власності на дачний будинок за ОСОБА_1 проведена з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», без відповідних правових підстав та за відсутності дозвільних документів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку ОСОБА_1 .

Постановою Одеського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги прокурора залишено без задоволення.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спірний дачний будинок не є самочинним будівництвом, а реєстрація права власності проведена у встановленому законом порядку.

Проведення земельних робіт з планування майданчику, встановлення дерев`яної опалубки та арматурного каркасу під монолітну плиту для подальшого зведення на них будівлі не має ніякого відношення до дачного будинку загальною площею 23,3 кв. м, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 . Дерев`яна опалубка та арматурний каркас під монолітну плиту для подальшого зведення на них будівлі є об`єктом відмінним та окремо розташованим від дачного будинку, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2023 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом повно і всебічно не з`ясовано обставини справи, а рішення у справі ухвалено апеляційним судом без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (статті 331, 376 ЦК України, статті 26, 35, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), частину третю статті 48 Закону України «Про охорону земель» від 19 червня 2003 року № 962-ІV, статті 5, 10, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952- ІV (у редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 834- VIІІ та у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункт 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553 та у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 76-80, частини шостої статті 82, статті 263 ЦПК України)), викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц, а також у постановах Верховного Суду від 18 лютого 2019 року у справі № 308/5988/17-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 202/3520/16-ц, від 24 липня 2019 року у справі № 910/10932/17, від 08 грудня 2021 року у справі № 520/3777/18 та від 09 лютого 2022 року у справі № 752/9104/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Провадження у суді касаційної інстанції

16 січня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Позиція та висновки Верховного Суду

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, до ОСОБА_1 , державного реєстратора державного підприємства «Одеський науково дослідний та проектний інститут землеустрою» Шкоди Тетяни Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Садове товариство «Шляховик», про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності та знесення самочинно збудованого об`єкту, за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного суду від 05 грудня 2022 рокупризначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Інформацію про дату розгляду справи і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді В. В. Сердюк С. О. Карпенко І. М. Фаловська