Ухвала

від 12.09.2023 по справі 362/5249/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

12 вересня 2023 року

місто Київ

справа № 362/5249/16-ц

провадження № 61-10425ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Юзефович Артем Олексійович, на постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про визнання недійсними рішень, державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Юзефович А. О., через модуль «Електронний суд»подала до Верховного Суду касаційну скаргу, просить постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року в частині підстав відмови у задоволенні позову змінити, вказавши підстави для відхилення позовних вимог їх незаконність та необґрунтованість.

Щодо виконання обов`язку зі сплати судового збору та вирішення клопотання про відстрочення сплати судового збору

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Як випливає зі змісту судових рішень перший заступник прокурора Київської області звернулася до суду у жовтні 2016 року з позовом, у якому просив:

визнати недійсними рішення Іванковичівської сільської ради Васильківського району від 20 серпня 2004 року № 95 «Про вилучення земельної ділянки та зарахування її до земель запасу сільської ради» та рішення Іванковичівської сільської ради від 30 вересня 2004 року про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в с. Іванковичі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;

визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, кадастрові номера: 3221483300:02:004:0007, кадастровий номер 3221483300:02:004:0004; 3221483300:02:004:0006, 3221483300:02:004:0003;

витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та в постійне користування Державного підприємства «Київське лісове господарство» з незаконного володіння:

ОСОБА_1 - земельні ділянки, кадастрові номера: 3221483300:02:004:0007 і 3221483300:02:004:0004;

ОСОБА_5 (розмір частки 3/28), ОСОБА_4 (розмір частки 3/28), ОСОБА_3 (розмір частки 3/28), ОСОБА_6 (розмір частки 3/28), ОСОБА_2 (розмір частки 4/7) - земельні ділянки, кадастрові номера: 3221483300:02:004:0002, 3221483300:02:004:0005;

ОСОБА_7 - земельні ділянки, кадастрові номера: 3221483300:02:004:0006, 3221483300:02:004:0003.

Отже, позивач звернувся до суду із позовом, який містить шість вимог немайнового характеру та вимоги майнового характеру щодо шести земельних ділянок.

ОСОБА_1 просить змінити мотиви оскаржуваного судового рішення в частині витребуваних у неї земельних ділянок, тобто щодо двох вимог немайнового характеру (визнання недійсним державних актів) та двох вимог майнового характеру (витребування двох земельних ділянок).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено, що з 01 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати складає 1 378,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Таким чином, за подання касаційної скарги в частині позовних вимог немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті у розмірі 5 512,00 грн (1 378,00 грн х 2 х 200/100).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Отже, щодо позовної вимоги майнового характеру про повернення земельних ділянок, судовий збір має розраховуватися з вартості спірного майна (частина перша статті 176 ЦПК України).

Водночас, оскільки оскаржувані судові рішення не містять відомостей про вартість спірного майна (земельних ділянок), заявниця має навести його вартість та відповідно сплатити судовий збір за оскарження судових рішень за результатами розгляду позову майнового характеру (виходячи з 1,5 відсотка ціни позову, - вартості спірного майна, з урахуванням 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовних заяв.

Судовий збір за подання цієї касаційної скарги має бути сплачений єдиним платіжним документом (квитанцією, платіжним дорученням) із наведенням обґрунтування розміру судового збору.

Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону № 3674-VI. На підтвердження сплати судового збору суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату.

Водночас заявниця просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги на строк 60 днів з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження, але не більше ніж до ухвалення судового рішення.

Клопотання обґрунтовано тим, що під час введеного в Україні воєнного стану майновий стан заявниці погіршився, а отже, сплата судового збору у значному розмірі становитимуть для неї надмірний тягар.

Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Передбачена статтею 8 Закону України «Про судовий збір» можливість звільнення/відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком й застосовується, як правило, у виключних випадках.

Водночас доводи клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі хоча і обґрунтовуються наявністю майнового критерію, проте такі обставини не підтверджені письмовими доказами, тому Верховний Суд вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Перевірка дотримання заявницею інших вимог до форми та змісту касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до змісту рішень судів першої та апеляційної інстанції суб`єктний склад учасників справи такий: позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство»; відповідачі: Іванковичівська сільська рада Васильківського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Отже, у справі 15 самостійних учасників справи.

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів (частина сьома статті 43 ЦПК України).

До касаційної скарги додано квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету: Державного підприємства «Київське лісове господарство» та Київської обласної прокуратури.

Водночас доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій цієї касаційної скарги заявниця не надала.

Відповідно до положень частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявниці строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Юзефович Артем Олексійович, на постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та її буде повернуто заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Яремко