Ухвала

від 03.10.2023 по справі 362/5249/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

03 жовтня 2023 року

місто Київ

справа № 362/5249/16-ц

провадження № 61-10425ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бойчук Дмитро Валерійович, на постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Іванковичівської сільської ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про визнання недійсними рішень, державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бойчук Д. В., засобами поштового зв`язку подав до Верховного Судукасаційну скаргу, у якій просив постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року в частині підстав відмови у задоволенні позову скасувати, а рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2021 року залишити в силі.

Ухвалою Верховного Суду від 21 серпня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Бойчук Д. В., залишено без руху у зв`язку з пропуском строку на касаційне оскарження, сплатою судового збору не в повному обсязі, а також ненаданням копій касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали Верховного Суду ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бойчук Д. В., засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, просить постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року в частині витребування земельних ділянок, кадастрові номери: 3221483300:02:004:0006, 3221483300:02:004:0003, власником яких є ОСОБА_1 , скасувати та залишити в цій частині в силі рішення Васильківського районного суду Київської області від 16 вересня 2021 року. В іншій частині касаційну скаргу залишити без розгляду, постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року - без змін.

Заявник також просить поновити йому строк на касаційне оскарження мотивоване тим, що копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції його адвокат отримав 26 липня 2023 року у приміщенні суду першої інстанції. На підтвердження вказаних обставин надав копію заяви, яка містить відповідну відмітку.

Крім того, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бойчук Д. В., подав документи про сплату судового збору, а такої копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був урахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Положеннями зазначеної статті передбачено, що підставою для відкриття касаційного провадження є неврахування в оскаржуваному судовому рішенні висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

При визначенні справ із подібними правовідносинами підлягають врахуванню предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені судами фактичні обставини справи, однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Особа, яка подала касаційну скаргу, має враховувати, що у разі посилання у касаційній скарзі на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити, яку саме норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, застосував суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Якщо касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, у такій скарзі необхідно зазначити, щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини третьої статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі має бути зазначено певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України з наведенням обґрунтувань таких доводів.

У касаційній скарзі та уточненнях до касаційної скарги, посилаючись на неправильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник не кваліфікує наведені ним доводи відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, тобто не конкретизує підстави касаційного оскарження відповідно до конкретного пункту (пунктів) наведених норм процесуального права.

Саме на заявника покладається обов`язок сформулювати, належно та обґрунтовано викласти підстави касаційного оскарження судового рішення відповідно до частини другої статті 389 та частин першої, третьої статті 411 ЦПК України.

Відповідно Верховний Суд не може з власної ініціативи кваліфікувати наведені заявником ті чи інші порушення, які на його переконання є підставами касаційного перегляду справи, відповідно до конкретних пунктів наведених норм процесуального права.

Отже, зазначені підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій наведені заявником формально без належного обґрунтування та які не кваліфіковано відповідно до частини другої статті 389 та частин першої, третьої статті 411 ЦПК України.

Указане унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд зауважує, що виконання процесуальних вимог до змісту касаційної скарги має на меті унеможливити використання формального та беззмістовного викладу заявниками підстав касаційного оскарження. Заявник має навести як зміст відповідних пунктів частини другої статті 389, частин першої та третьої статті 411 ЦПК України, так і викласти належне обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення відповідно до наведених вище правових норм.

Тому заявнику необхідно подати касаційну скаргу в остаточній редакції та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, із зазначенням конкретних обґрунтованих підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанцій, які самостійно кваліфікувати відповідно до норм процесуального права.

Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бойчук Дмитро Валерійович, строк, визначений ухвалою Верховного Суду від 21 серпня 2023 року, для усунення зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали недоліків первинної та уточненої касаційної скарги, надавшидесятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо зазначених недоліків касаційна скарга вважатиметься неподаною та її буде повернуто заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Яремко