Ухвала

від 13.09.2023 по справі 357/950/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/950/23

1-кс/357/2305/23

У Х В А Л А

13 вересня 2023 року м. Біла Церква

Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42021112030000119, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.06.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України стосовно підозрюваного

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , директора ТОВ «БЦ «Ріелті» та ТОВ «Про Сто Сервіс», адвоката, учасника бойових дій, заресєтрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

про продовдження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

сторони кримінального провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , підозрюваний ОСОБА_4 , захисники підозрюваного адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,

У С Т А Н О В И В:

Слідчий Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, погодженим прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42021112030000119, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.06.2021.

Клопотання мотивує обґрунтованістю підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України, також тим, що заявлені ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати, неможливістю закінчення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою та неможливістю застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Так, ризик переховуватись від органів досудового розслідування та суду, тобто ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обгрунтовує тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів, за найбільш тяжкий із яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років. Усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих для ОСОБА_4 наслідків спонукатиме його змінювати місце проживання та ухилення від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 в ході підготовки та вчинення злочинів, які йому інкримінуються, використовував завідомо підроблені офіційні документи - Державні акти на право власності на землю, місцезнаходження оригіналів яких органом досудового розслідування наразі не встановлено, тому ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може знищити або сховати зазначені документи, оскільки останні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого та свідків, обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 з метою ухилення від подальшого покарання може впливати на свідків обвинувачення, а саме державних реєстраторів, нотаріусів, інженерів-землевпорядників, осіб, що придбали в подальшому земельні ділянки у ТОВ «БЦ РІЕЛТІ», посадових осіб ТОВ «Землевпорядне агентство», в тому числі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , інших свідків у кримінальному провадженні, а також представника потерпілого Фурсівської сільської ради, зокрема умовлянням, підкупом чи погрозами, примушувати вищевказаних осіб змінити показання, в тому числі в ході судового розгляду.

Позиції сторін.

У судовому засіданні прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 заявлене клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив пояснив, що підозра повністю є необгрунтованою та складена не професійно. Прокурор бере участь в іншому кримінальному провадження за аналогічними фактами де обвинуваченими є ОСОБА_14 , ОСОБА_15 і юрист ТОВ «Землевпорядне агенство», тобто де фігурують ті ж самі особи, ТОВ «Землевпорядне агенство», державні реєстратори та ті ж самі нотаріуси, ті ж самі підроблені державні акти, тобто та ж сама схема і де його обманули. У цьому ж кримінальному провадженні ці всі особи ідуть як невстановлені особи. Як стало відомо з минулого засідання, чоловік ОСОБА_16 був керівником Держкомзему Київської області, а на даний час її чоловік є працівником правоохоронного органу, тому вважає, що ця схема придумана саме нею. Ронського і ОСОБА_15 він знав раніше, оскільки раніше купував земельні ділянки на яких будував нежитлові приміщення в м. Біла Церква та приватний будинок в якому проживає з сім`єю. ОСОБА_15 це реєлтор м. Біла Церква. Під час обшуку знайдено всі бланки, печатки всіх підприємств і органів державної влади. Він не звертав уваги на те, яким чином орган місцевого самоврядування передав земельні ділянки, але ж державні реєстратори повинні були побачити, що державні акти були видані його підприємству у 2006 році, за 14 років до його заснування. Державний реєстратор ОСОБА_17 будучи двічі допитаною сказала, що вона його не знає і ніколи не бачила, але у 2023 дала покази про те, що вона його згадала і змогла впізнати. Слідство свідомо не встановлює особу, яка виконала підписи на заявах замість нього.

Він втратив 72 тис доларів, у нього забрано у комунальну власність земельні ділянки, тому підстав визначати розмір завданої шкоди немає. Вважає що розмір застави визначений неправомірно і спрямований на те, щоб тримати його під вартою.

Заявлені прокурором ризики безпідставні. Ризик ухилення обгрунтований лише тяжкістю покарання, але він до слідчого, прокурора завжди з`являвся, тому що зацікавлений у об`єктивності провадження. У минулому році маючи кримінальне провадження він виїжджав за кордон, займався волонтерською діяльністю, і якби хотів, то там залишився. Тому ризик втечі це припущення. З приводу впливу на свідків, потерпілих, то не наведено жодного обгрунтування, що він вживав якісь заходи для цього, крім того він не знає цих осіб. Ризик знищити Державні акти необгрунтований, тому що вони знайдені слідством під час обшуку.

Просив обрати запобіжний захід непов`язаний з позбавленням волі, або ж зменшити суму застави до розміру, встановленого кодексом.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_8 пояснив, що ТОВ «Землевпорядне агенство» завдяки корупційним зв`язкам з органами державної влади і місцевого самоврядування підробляє або створює у графічному редакторі державні акти які технічно заносять у реєстр право власності на певного замовника. У даному випадку таке було зроблено для замовника ТОВ «БЦ «Ріелті» в особі ОСОБА_4 , який не вдаючись у подробиці заплатив гроші ОСОБА_14 і Вознесенському, які співпрацювали з ОСОБА_16 . Вказані особи домовилися з органами державної влади, землевпорядниками, інженерами і в результаті їх нечесних дій з державної власності вибула земля, яка стала належати юридичній особі. Дізнавшись про існування кримінального провадження щодо вказаних осіб, ОСОБА_4 звертається до слідчого 11.05.2023 із заявою з метою викриття осіб, які взяли з нього гроші і надали йому документи які нічого не варті. 13.06. 2023 він отримує підозру і його беруть під варту. Потім ОСОБА_14 з Вознесенським звертаються із заявою щоб їх допитали, в результаті їм пред`являють підозру і беруть під варту. Перша підозра пред`явлена ОСОБА_4 зовсім не співпадає зі зміненою. ОСОБА_4 зараз перебуває під вартою тільки тому, щоб вони не звернулися до ДБР. Пред`явлена підозра необргунтована, діючий кримінальний кодекс цю схему не осягає, тому вона з точки зору КК України чиста. Заявлені ризики вважає необгрунтованими. Просить визначити законний запобіжний захід, якщо буде тримання, то визначити нормативний розмір застави. У жодному попередньому судовому рішенні першої та апеляційної інстанції немає обгрунтування розміру застави. При цьому такої необхідності як забезпечувати цивільний позов у цьому кримінальному проваджені немає.

Захисник ОСОБА_9 просив у задоволенні клопотання відмовити та обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі. Вказав на необгрунтованість підозри, а також на те, що встановлені попередніми ухвалами суду ризики відпали та не існують. Зазначив, що слідчим у клопотанні не наведено у чому полягає виключність випадку для того, щоб визначити розмір застави у розмірі, який перевищує встановлений кодексом. Визначений розмір застави є непомірним для ОСОБА_4 .

Мотиви слідчого судді.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши додані на обгрунтування клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що заявлене клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному є запобігання ризикам та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

В силу ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Відповідно дост.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №42021112030000119 від 25.06.2021 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлені дату та час, однак не пізніше травня 2019 року ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , займаючись наданням посередницьких послуг в сфері купівлі-продажу нерухомості в межах м. Біла Церква та Білоцерківського району Київської області, з метою незаконного збагачення, зорганізував стійке об`єднання для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів - організовану групу, заздалегідь визначивши необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість учасників групи, а також злочинну спеціалізацію вказаної групи, об`єднану єдиним планом з розподілом функцій учасників.

Внутрішня стійкість організованої групи обумовлювалася тісними відносинами, які мали між собою члени групи і виражалися в обізнаності кожним з учасників групи про факт об`єднання в одну групу і бажанням об`єднати свої зусилля для досягнення єдиного злочинного результату. З метою забезпечення ефективного існування та функціонування організованої групи, між її учасниками був розроблений єдиний план з розподілом функцій кожного з учасників злочинної групи. Відповідно до вказаного плану, завданням і метою існування організованої групи було протиправне особисте збагачення шляхом обману осіб, з використанням підроблених офіційних документів.

За не встановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлені дату та час, однак не пізніше травня 2019 року ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , займаючись наданням посередницьких послуг в сфері купівлі-продажу нерухомості в межах м. Біла Церква та Білоцерківського району Київської області, з метою незаконного збагачення, зорганізував стійке об`єднання для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів - організовану групу, заздалегідь визначивши необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість учасників групи, а також злочинну спеціалізацію вказаної групи, об`єднану єдиним планом з розподілом функцій учасників.

Внутрішня стійкість організованої групи обумовлювалася тісними відносинами, які мали між собою члени групи і виражалися в обізнаності кожним з учасників групи про факт об`єднання в одну групу і бажанням об`єднати свої зусилля для досягнення єдиного злочинного результату. З метою забезпечення ефективного існування та функціонування організованої групи, між її учасниками був розроблений єдиний план з розподілом функцій кожного з учасників злочинної групи. Відповідно до вказаного плану, завданням і метою існування організованої групи було протиправне особисте збагачення шляхом обману осіб, з використанням підроблених офіційних документів.

Так, ОСОБА_15 реалізуючи злочинний план організованої групи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою протиправного збагачення за рахунок чужого майна, до складу групи залучив ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який мав зв`язки із посадовими, службовими особами органів державної влади на місцях, державними реєстраторами та нотаріусами в м. Біла Церква та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який раніше працюючи в правоохоронних органах, маючи юридичну освіту, теоретичні знання та практичні навики, запропонував реалізувати злочинну схему щодо приватизації земельних ділянок із використанням юридичної особи, яку він очолить.

Крім того, ОСОБА_15 , з метою підготовки та супроводу в оформленні технічної документації із землеустрою, та можливості використання завідомо підроблених офіційних документів до вчинення вищевказаних злочинів залучив невстановлену посадову особу ТОВ «Землевпорядне агентство» (ЄДРПОУ 38115701, юридична адреса: Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 15, кв. 1), що займалось у наданні такого роду послуг.

Так, на виконання спільного злочинного плану, 03.05.2019 на підставі рішення № 1 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ РІЕЛТІ» за участі члена організованої групи ОСОБА_4 , якому належить 100 % голосів у статутному капіталі, створено ТОВ «БЦ РІЕЛТІ», водночас призначено його директором вказаного Товариства та 07.05.2019 проведено державну реєстрацію юридичної особи «БЦ РІЕЛТІ» та присвоєно код ЄДРПОУ 42985800.

Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час та невстановленому місці, але не пізніше 03.10.2019, ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_4 та невстановлена посадова особа ТОВ «Землевпорядне агентство», діючи в складі організованої групи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення вирішили шляхом обману з використанням підроблених документів незаконно заволодіти чужим майном земельною ділянкою, яка розташована у межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Так, ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_4 та невстановлена посадова особа ТОВ «Землевпорядне агентство», діючи в складі організованої групи, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, шляхом обману, із використанням завідомо підроблених офіційних документів державних актів на право власності на землю, 25.10.2019, шляхом оформлення як статутного капіталу ТОВ «БЦ РІЕЛТІ», незаконно заволодів земельними ділянками із кадастровими номерами 3220488300:05:012:0003, 3220488300:05:012:0065, 3220488300:05:010:0170, 3220488300:05:012:0051, загальною площею 4,886 га із цільовим призначенням «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» категорії «Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення», у зв`язку із чим Фурсівській сільській раді спричинено майнової шкоди на загальну суму 7 387 500 гривень.

В подальшому, ОСОБА_4 , діючи за узгодженням з іншими учасниками організованої групи ОСОБА_15 , ОСОБА_19 та невстановленою посадовою особою ТОВ «Землевпорядне агентство», з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на введення незаконно здобутого майна у господарський обіг для власного збагачення за рахунок чужого майна, що одержане внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, 26.03.2020 уклав правочини - договори купівлі продажу між ТОВ «БЦ РІЕЛТІ» та третіми особами, предметами яких стали земельні ділянки із кадастровими номерами 3220488300:05:010:0221, 3220488300:05:010:0222, 3220488300:05:012:0137, 3220488300:05:012:0138, що знаходяться у межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

13.06.2023 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України (заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому в особливо великих розмірах), ч. 3 ст. 190 КК України (заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, у великих розмірах), ч. 4 ст. 190 КК України (заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, в особливо великих розмірах), ч. 1 ст. 209 КК України (вчинення правочину з іншим майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів), ч. 2 ст. 209 КК України (розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчиненні правочину з таким майном, вчиненому повторно), ч. 4 ст. 358 КК України (використання завідомо підробленого документа).

23.08.2023 ОСОБА_4 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, а саме: у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України (заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому організованою групою, в особливо великих розмірах(в редакції із змінами, відповідно до Закону№ 2617-VIII від 22.11.2018)), ч. 4 ст. 190 КК України (заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, організованою групою, у великих розмірах (в редакції із змінами, відповідно до Закону№ 2617-VIII від 22.11.2018)); ч. 4 ст. 190 КК України (заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, організованою групою, в особливо великих розмірах (в редакції із змінами, відповідно до Закону№ 2617-VIII від 22.11.2018)); ч. 3 ст. 209 КК України (вчинення правочину з іншим майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинене організованою групою (в редакції Закону№ 430-IV від 16.01.2003, із змінами, внесеними згідно із Законами№ 2258-VI від 18.05.2010,№ 4025-VI від 15.11.2011,№ 1702-VII від 14.10.2014,№ 770-VIII від 10.11.2015)); ч. 3 ст. 209 КК України (вчинення правочину з іншим майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинене повторно, організованою групою (в редакції Закону№ 430-IV від 16.01.2003, із змінами, внесеними згідно із Законами№ 2258-VI від 18.05.2010,№ 4025-VI від 15.11.2011,№ 1702-VII від 14.10.2014,№ 770-VIII від 10.11.2015)); ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України (використанні завідомо підробленого документа, вчиненого організованою групою).

Щодо обгрунтованості підозри.

У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколом обшуку ТОВ «Землевпорядне агентство», в ході якого на персональному комп`ютері виявлено електронні документи технічної документації із землеустрою на ТОВ «БЦ Ріелті» по земельним ділянкам: 3220488300:05:012:0003, 3220488300:05:012:0065, 3220488300:05:010:0170, 3220488300:05:012:0051, 3220488300:05:010:0221, 3220488300:05:010:0222, 3220488300:05:012:0137, 3220488300:05:012:0138, 3220488300:05:012:0139, 3220488300:05:012:0140, журнали із зазначенням звернень фізичних та юридичних осіб, серед яких значиться ТОВ «БЦ Ріелті»; відомостями з Державного реєстру прав на нерухоме майно, де зазначене право власності на ТОВ «БЦ Ріелті» та підстави набуття державні акти на право приватної власності на земельні ділянки; протоколами допиту державних реєстраторів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які реєстрували право приватної власності на земельні ділянки за ТОВ «БЦ Ріелті» та повідомили, що заявник ОСОБА_4 як директорТОВ «БЦ Ріелті» особисто звертався для проведення державної реєстрації; копіями Державних актів на право власності на землю, наявних в технічній документації із землеустрою, де зазначено ТОВ «БЦ Ріелті», як власник земельної ділянки, окрім того видання вказаних Державних актів на право власності на землю датовані 2006 роком, тоді як ТОВ «БЦ Ріелті» зареєстровано 07.05.2019; листом № 06-23/2102 від 23.11.2021 щодо того, що Білоцерківською районною державною адміністрацією розпорядження від 11.10.2005 за номерами 334, 335, 352, 337 не приймалися; листом ГУ Держгеокадастру в Київській області №10-10-0.331-9302/2-21 від 09.08.2021, відповідно до якого державні акти серії ЯЖ 879296, ЯЖ 879299, ЯЖ 879280, ЯЖ 879280 не видавались; реєстраційною справою ТОВ «БЦ Ріелті», згідно якої ОСОБА_4 є директором та єдиним засновником вказаного товариства з часу заснування; листом-відповіддю приватного нотаріуса ОСОБА_20 , згідно якого зазначено, що ОСОБА_4 , як представник ТОВ «БЦ Ріелті» особисто звертався до приватного нотаріуса для виготовлення заяв щодо поділу земельних ділянок 3220488300:05:012:0003, 3220488300:05:012:0065, 3220488300:05:010:0170, 3220488300:05:012:0051; копіями технічної документації із землеустрою на земельні ділянки із кадастровими номерами 3220488300:05:012:0003, 3220488300:05:012:0065, 3220488300:05:010:0170, 3220488300:05:012:0051, в якій наявні скановані статутні документи ТОВ «БЦ Ріелті», а також копії паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_4 ; договорами купівлі продажу земельних ділянок із кадастровими номерами 3220488300:05:010:0221, 3220488300:05:010:0222, 3220488300:05:012:0137, 3220488300:05:012:0138, оригінали яких вилучено в ході проведення тимчасового доступу у приватного нотаріуса ОСОБА_21 ; протоколами огляду земельних ділянок із кадастровими номерами 3220488300:05:012:0139 та 3220488300:05:012:0140, 3220488300:05:012:0137 та 3220488300:05:012:0138, 3220488300:05:010:0221 та 3220488300:05:010:0222, 3220488300:05:012:0135 та 3220488300:05:012:0136; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , (начальник відділу земельних ресурсів Фурсівської сільської ради), який пояснив, що рішень про передачу земельних ділянок у власність не приймалось, вибуття їх з комунальної власності є неправомірним; матеріалами реєстраційних справ об`єктів нерухомого майна (земельних ділянок), в яких наявні документи щодо оформлення права приватної власності за ТОВ «БЦ Ріелті»; звітами про експертну грошову оцінку земельних ділянок та рішеннями сесії Фурсівської сільської ради про їх затвердження; висновком судово-почеркознавчої експертизи №СЕ-19/111-22/47212-ПЧ від 23.11.2022 (предмет дослідження: Договори купівлі-продажу земельних ділянок із кадастровими номерами 3220488300:05:010:0221, 3220488300:05:010:0222, 3220488300:05:012:0137, 3220488300:05:012:0138), яким встановлено, що підписи у вищевказаних договорах виконані саме ОСОБА_4 ; копіями матеріалів кримінального провадження № 42021112030000014 від 26.03.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч.4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України в своїй сукупності, які отримано в порядку тимчасового доступу; матеріалами реєстраційних справ на нерухоме майно, щодо об`єктів нерухомого майна, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220488300:05:012:0003, 3220488300:05:012:0065, 3220488300:05:010:0170, 3220488300:05:012:0051; листом Першої Білоцерківської нотаріальної контори із витягами з Єдиного реєстру довіреностей, посвідчених у нотаріальному порядку, згідно яких ТОВ «БЦ Ріелті» в особі директора ОСОБА_4 не видавало третім особам довіреності для представництва вказаної юридичної особи; листом Білоцерківської РДА №06-23/220 від 09.02.2023, згідно якого вбачається, що розпорядження в період з 01.01.2005 по 31.12.2019 щодо надання у власність земельних ділянок ТОВ «БЦ Ріелті» не видавались; висновком судової земельно-оціночної експертизи, якої визначено дійсну (ринкову) вартість земельних ділянок станом на дату вчинення злочинів; протоколом впізнання за участю свідка ОСОБА_11 , відповідно до якого остання впізнала особу ОСОБА_4 , зазначивши, що особа на фотознімку, схожа на директора ТОВ «БЦ Ріелті» ОСОБА_4 ; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_11 , яка зазначила, що до неї, як до державного реєстратора з питання реєстрації права приватної власності на земельні ділянки звертався директор ТОВ «БЦ Ріелті» ОСОБА_4 , ОСОБА_19 та ОСОБА_15 ; листом Білоцерківської РДА №06-23/2613 від 29.06.2023, згідно якого вбачається, що станом на 12.03.2020 згідно виписки по рахунку UA378999980314050530000010071 УК/ с. Томилівка/ 38009832 відбулась акумуляція коштів загального фонду місцевого бюджету в сумі 1680,00 грн - адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 , який пояснив, що йому відомі ОСОБА_19 та ОСОБА_15 та які у 2020-2021 роках пропонували для продажу земельні ділянки у мікрорайоні «Гайок» м. Біла Церква, розташовані поблизу руліжної смуги аеродрому. ОСОБА_22 особисто виїжджав на місце розташування вказаних ділянок; іншими доказами, зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження у їх сукупності.

Отже, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують її з останнім, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані правопорушення.

Наявність ризиків та їх обгрунтованість.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків у кримінальному провадженні слідчий суддя вважає переконливими та погоджується із доводами сторони обвинувачення про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України з огляду на таке.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України. Відповідно дост. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 та ч. 3 ст. 209 КК України за ступенем тяжкості є особливо тяжкими злочинами, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Враховуючи ці обставини у сукупності із особою підозрюваного ОСОБА_4 та характером кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризику того, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Також слідчий суддя погоджується із наведеними стороною обвинувачення доводами про наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 в ході підготовки та вчинення злочинів, які йому інкримінуються, використовував завідомо підроблені офіційні документи - Державні акти на право власності на землю, місцезнаходження оригіналів яких органом досудового розслідування наразі не встановлено, тому з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може знищити або сховати зазначені документи, оскільки останні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Переконливим також є ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.

З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, слідчим суддею встановлено наявність реальних ризиків, які на даний час не зменшились, а продовжують існувати.

Наведені стороною захисту аргументи не спростовують обгрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри та встановлених ризиків.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Сторона обвинувачення посилається на неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу з огляду на наявність високого ступеню встановлених ризиків та такий, що виправдовує обмеження свободи фізичної особи.

Слідчий суддя зазначає, що метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Крім того, при виборі між кількома запобіжними заходами, слід перевірити чи можуть більш м`які запобіжні заходи, запобігти ризикам, існування яких доведено прокурором.

За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

На час розгляду порушеного у клопотанні питання стосовно підозрюваного слідчим суддею враховуються такі відомості про його особу: ОСОБА_4 одружений, має на утриманні двоє малолітніх дітей, є директором двох товариств, адвокатом, має місце реєстрації та постійне місце проживання, є учасником бойових дій, раніше не судимий,.

Проте такі обставини в світлі наведених вище фактичних даних не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені ризики до маловірогідності чи до їх виключення.

У відповідності до п. 4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Оцінюючи в сукупності всі обставини, зокрема, ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, конкретні обставини їх вчинення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, спрямованих на ухилення від органу досудового розслідування чи суду, знищення, сховання або спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконний вплив на потерпілого та свідків.

При цьому, при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини1 статті177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчий суддя також звертає увагу, що в цьому провадженні тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 не є для нього безальтернативним запобіжним заходом, адже передбачає в якості альтернативи заставу.

Враховуючи вищевикладенета аналізуючизібрані всукупності докази,слідчий суддявважає,що меншсуворі запобіжнізаходи,не зможутьзабезпечити уникненнявстановлених ризиківта належноїпроцесуальної поведінкипідозрюваного,а тому наразіє достатніпідстави дляпродовження строкутримання підвартою. Непродовження застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи застосування більш м`якого запобіжного заходу перешкодить завданням кримінального судочинства, встановленню істини у справі та прийняття остаточного кінцевого рішення у провадженні у розумні строки. Адже, на переконання слідчого судді, саме такий запобіжний захід, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та в повній мірі забезпечить запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Документів, які свідчать про неможливість утримання ОСОБА_4 під вартою, слідчому судді не надано.

За викладених обставин, доводи підозрюваного про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Щодо неможливості закінчити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

13.06.2023 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 190, ч. 1, 2 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України.

23.08.2023 ОСОБА_23 вручено письмове повідомлення зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.190,ч.3ст.28ч.4ст.358,ч.3ст.209КК України.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

08.08.2023 відповідно до постанови виконуючого обов`язки керівника Білоцерківської окружної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021112030000119 від 25.06.2021 продовжено до трьох місяців, тобто до 13.09.2023 включно.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.09.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до п`яти місяців, тобто до 13.11.2023.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 11.08.2023 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строкомдо 18 години 10 хвилин 13.09.2023 із визначенням застави 2751 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 7 383 684 грн.

Однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не видається можливим, оскільки для повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні необхідно виконати низку процесуальних дій, проведення та завершення яких потребує додаткового часу, а саме: допитати як свідків ОСОБА_24 (батька ОСОБА_19 ) та ОСОБА_25 (мати ОСОБА_18 ); додатково допитати працівників ТОВ «Землевпорядне агентство» з приводу виготовлення останніми технічної документації із землеустрою на замовлення ТОВ «БЦ Ріелті»; здійснити тимчасовий доступ до реєстраційної справи ТОВ «Землевпорядне агентство»; встановити наявні банківські рахунки підозрюваного ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_4 та отримати доступ до банківської таємниці щодо руху коштів на рахунках; провести слідчі та процесуальні дії із підозрюваними ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_4 , у тому числі їх допит та одночасні допити зі свідками щодо обставин незаконного оформлення права власності на земельні ділянки; отримати судові рішення за позовами Фурсівської сільської ради, про скасування реєстрації права власності на земельні ділянки, що є предметом кримінальних правопорушень в рамках вказаного кримінального провадження; шляхом проведення оперативних та слідчих дій встановити всіх працевлаштованих осіб ТОВ «Землевпорядне агентство» на момент вчинення злочинів, надати їх діям належну правову оцінку; провести тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження № 42021101040000026 від 24.02.2021 за підозрою ОСОБА_19 та ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 4 ст. 190 ч. 4 ст. 358 КК України, що перебувають у провадженні слідчихТУ ДБР, розташованого у м. Києві; провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, у яких виникне необхідність під час досудового розслідування у кримінальному провадженні; продовжити запобіжні заходи підозрюваним; встановити інших осіб, причетних до вчинення даного кримінального правопорушення; скласти та вручити обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Частиною 3ст.197 КПК Українипередбачено, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Стороною обвинувачення доведена наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до сплину строку дії попередньої ухвали про обрання строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Отже, слідчим у клопотанні, прокурором у судовому засіданнідоведено, що обставини, зазначені у ч.3 ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваногопід вартою.

Відповідно до ст. 197 ч.1 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, що виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та сновоположних свобод, враховуючи наведені вище обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого грунтується на вимогах закону тому підлягає до задоволення шляхом продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 на 60 днів у межах строку досудового розслідування, тобто до 11.11.2023.

Щодо обгрунтованості розміру застави.

Вирішуючи питанняпро обґрунтованістьрозміру заставиу сумі 7383684 грн, слідчий суддя виходить з такого.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК (абз.1 ч. 3 ст. 183 КПК).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК). Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 4 ст. 182 КПК). У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 182 КПК).

Як зазначалосьвище,ухвалою слідчогосудді від 11.08.2023до підозрюваногобула застосованазастава врозмірі 7383684 грн., яка була визначена з врахуванням вказаних вище ввимог КПК.

Так, із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її пункту 3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§42 рішення ЄСПЛ у справіMusuc v. Moldovaвід 06.11.2007, заява №. 42440/06, та§139 рішення ЄСПЛ у справіОлександр Макаров проти Росіївід 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справіMangouras v. Spain,заява №12050/04, §79).

У рішенні ЄСПЛ у справіPunzelt v. CzechRepublicвід 25.04.2000 (заява № 31315/96,§86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу заявника, ні в подальшому встановлена застава у розмірі 30 000 000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Отже, положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.

ОСОБА_4 підозрюється в тому числі і в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому організованою групою в особливо великих розмірах - вартістю 7387500 грн. (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018)

Особливий характер справи, який слід врахувати при визначені розміру застави, пов`язаний із значним суспільним інтересом у цьому кримінальному провадженні та розміром шкоди, який значно перевищував мінімальну суму, яка складала особливо великий розмір на час вчинення відповідних діянь підозрюваним.

При визначенні розміру застави слідчим суддею було враховано майновий стан підозрюваного. Зазначаючи про непомірність розміру застави, сторона захисту будь-яких доказів зміни майнового стану підозрюваного з моменту визначення розміру застави ухвалою слідчого судді від 11.08.2023 не надала, тому підстави для зменшення застави відсутні.

З урахуваннямнаведеного,застава врозмірі 7383684 грн здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків та запобігти встановленим ризикам, та не є завідомо непомірною для нього із урахуванням викладеного вище.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42021112030000119, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.06.2021 за озаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити раніше обраний стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України у межах строку досудового розслідування, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 11.11.2023 включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 2 751 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 7383684 грн. ( сім мільйонів триста вісімдесят три тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок:

Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області: UA768201720355259001000018661 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Київській області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26268119.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного який вніс заставу з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі звільнити ОСОБА_4 з-під варти.

В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового розслідування СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, залежно від стадії кримінального провадження;

2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

3) уникати спілкування із свідками обвинувачення, потерпілими, іншими підозрюваними, експретами, спеціалістами, а також особами, які брали участь в якості понятих у цьому ж кримінальному провадженні, окрім як в ході проведення слідчих процесуальних дій та/або судового провадження;

4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

У разі внесення застави, встановити двохмісячний строк дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України та начальнику ІТТ №1 ГУ НП в Київській області.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайсуд протягом п`яти днів з моменту проголошення, а підозрюваним з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 18.09.2023 о 13-30 год.

Слідчий суддя ОСОБА_26