Рішення

від 07.07.2023 по справі 572/1973/23

САРНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 572/1973/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2023 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

при секретарі - ШЕВНІ І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сарни в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №572/1973/23 за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА «УКРПОЛЬ», ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», третя особа САРНЕНСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) - про зняття арешту з нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладений постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сарненського районного управління юстиції Мельника І.В., а саме : про арешт майна та оголошення заборони його відчуження від 18 липня 2011 року у виконавчому провадженні №27299533.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем вказано, що ним та Торгово-виробничим підприємством «Укрполь» (Товариство з обмеженою відповідальністю), в особі директора Ткаленка Костянтина Віталійовича, 11 жовтня 2011 року було укладено договір купівлі-продажу квартири, за умовами якого ОСОБА_2 придбав у власність однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 38,9 м2. Житловою площею 18,0 м2, розміщену на 3 поверсі вказаного житлового будинку.

Позивач посилається на ті обставини, що при укладенні договору сторонами були дотримані вимоги законодавства в частині форми такого договору, оскільки договір був нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №896, право власності зареєстровано у Державному реєстрі правочинів за №5247608, а 31 жовтня 2012 року набуте ОСОБА_2 право власності було зареєстровано КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації».

Відповідно до змісту позовної заяви ОСОБА_2 з моменту придбання спірної квартири разом із сім`єю проживає у цьому житлі.

Однак, в квітні 2023 року позивач вирішив продати належну йому на праві власності кватиру АДРЕСА_1 , та під час оформлення документів з цією метою, отримав інформацію щодо арешту, накладеного на це нерухоме майно постановою головного державного виконавця Відділу ДВС Сарненського районного управління юстиції Мельник І.В., в межах виконавчого провадження №27299533 з метою забезпечення стягнення боргу з ТВП «Укрполь» на корисить ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Рівне».

Позивач вважає, що він не є боржником по виконавчому провадженні, в межах якого на належну йому квартиру накладено арешт, жодної заборгованості перед стягувачем у цьому виконавчому провадженні не має,Є право власності на спірне майно набув у законний спосіб, через що просить скасувати арешт, накладений на належну йому квартиру.

За клопотанням позивача справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, відповідно до вимог п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України.

Відповідачі заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не заявили.

Відповідачі та третя особа повідомлені про час проведення судового засідання належним чином.

Представником відповідача - ТВП «Укрполь», у строк, визначений ст.278 ЦПК України відзив у справі не подано, крім цього, подано письмову заяву, згідно із якою відповідач повністю визнає заявлені ОСОБА_2 вимоги.

Представником відповідача - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» суду подано відзив на позов, відповідно до якого відповідач просить відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заявлених позовних вимог, оскільки відповідач вважає, що останній набув право власності на квартиру АДРЕСА_2 у 2012 році, яка перебувала під арештом. Відповідач вказує, що оскільки арешт на вказане житло, як майно ТВП «Укрполь» в межах виконавчого провадження, в якому ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» є стягувачем, накладено у 2011 році - нотаріус не мав правових підстав для посвідчення відповідного договору купівлі-продажу майна, що перебуває під забороною.

Інших клопотань сторонами заявлено не було.

В даному випадку спір виник з приводу володіння та розпорядження майном.

Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Копія наданого суду позивачем договору купівлі-продажу від 11 жовтня 2012 року, доводить, що ОСОБА_2 на підставі цього договору набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яку придбав у ТВП ТОВ «Укрполь», якому вказане житло належало на праві власності, що підтверджено Витягом про реєстрацію права власності, наданим КП «Рівненське ОБТІ» 31 жовтня 2007 року за №16484701.

Договір є нотаріально посвідченим.

Пунктом 3.1 вказаного вище договору визначено, що згідно із ст.657 ЦК України цей договір підлягає державній реєстрації, а право власності на квартиру у покупця виникає з моменту державної реєстрації цього договору, відповідно до ст.182 ЦК України.

Позивач у відповідності до ч.1 ст.182 ЦК України, якою передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, зареєстрував в установленому законом порядку своє право власності на спірну квартиру, що встановлено судом із наданих до позовної заяви копій Витягу з Державного реєстру правочинів №11955378 від 11 жовтня 2012 року та Витягу про державну реєстрацію прав №36065014 від 31 жовтня 2012 року, згідно із якими ОСОБА_2 є власником на підставі договору купівлі-продажу від 11 жовтня 2012 року квартири АДРЕСА_1 (форма власності приватна, частка ціла).

Із копії технічного паспорту, виготовлено станом на 27 квітня 2023 року щодо спірної квартири, вбачається, що квартира АДРЕСА_1 та становить приміщення загальною площею 38,9 м2, житловою площею 18,0 м2.

Факт користування позивачем та членами його сім`ї вказаною вище квартирою підтверджується дослідженим судом витягом №1275 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, згідно із яким у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 (з 26 січня 2013 року) та ОСОБА_3 (з 31 липня 2015 року).

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Наданими позивачем доказами доведено факт набуття позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_1 на законних підставах.

Таким чином, наданими доказами повністю доводиться право позивача на спірне житло, як власника.

Однак, згідно із копією постанови головного державного виконавця відділу ДВС Сарненського РУЮ Мельника І.В. від 18 липня 2011 року цього числа накладено арешт на все нерухоме майно, належне боржнику ТзОВ «Укрполь», в тому числі і на квартиру АДРЕСА_1 . Підставою для накладення арешту вказано наявність заборгованості ТзОВ «Укрполь» перед ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк».

Вказана заборона триває і на даний час, що вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованого за №331493381 від 08 травня 2023 року.

Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» - арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Частиною 2 цієї ж норми встановлено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виходячи із змісту вказаної вище норми арешт на майно особи може бути накладено виключно для забезпечення реального виконання рішення, при чому описано може бути виключно майно боржника.

На момент винесення державним виконавцем постанови про арешт майна : квартири АДРЕСА_3 , вказане помешкання перебувало у розпорядженні боржника, у останнього не вилучалось, що доводиться тими обставинами, що відносно спірної вказаної вище квартири в подальшому було укладено договір купівлі-продажу.

Доказів того, що позивач мав будь-які зобов`язання перед ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк» суду надано не було, стороною виконавчого провадження за участю ТзОВ «Укрполь» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк» позивач ОСОБА_2 не є.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» - особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Отже, в даному випадку спірна квартира перебуває на законних підставах у власності позивача, який є добросовісним набувачем, накладений на це житло арешт порушує права ОСОБА_2 , а тому має бути скасований.

В даному випадку судом не приймаються до уваги заперечення відповідача ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк» щодо безпідставності заявлених позивачем вимог, з огляду на те, що останнім право власності було набуто на квартиру, відносно якої існували заборони, застосовані в межах виконавчого провадження, оскільки правомірність дій нотаріуса мало б бути предметом розгляду іншого спору. Однак, ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк» із позовом щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 , до позову не зверталось, через що суд не має правових підстав для визнання таких обставин в межах даного провадження.

Судом враховується, також, що відповідачами, згідно із вимогами ст.81 ЦПК України не надано жодних доказів на спростування обставин вказаних позивачем.

Таким чином, права позивача як законного власника майна були обмежені безпідставно, без достатньої правової підстави, а тому мають бути поновлені судом.

Враховуючи наведене, позов ОСОБА_2 є обґрунтованим і підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі наведеного, ст.ст.16, 21, 328, 386 ЦК України, ст.ст.56, 59 Закону України «Про виконавче провадження» керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (жителя АДРЕСА_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ТОРГОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА «УКРПОЛЬ» (Товариство з обмеженою відповідальністю) (м.Сарни вул.Польська,1 Рівненської області, код ЄДРПОУ 20010348), ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» (м.Київ вул.Шевченка,12 ЄДРПОУ 00039002), третя особа САРНЕНСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (м.Сарни вул.Європейська,31 Рівненської області, ЄДРПОУ 34784699) - задовольнити повністю.

Зняти арешт та заборону відчуження з квартири АДРЕСА_1 , накладений постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сарненського районного управління юстиції Мельника І.В., від 18 липня 2011 року у виконавчому провадженні №27299533.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: