Рішення

від 05.09.2007 по справі 12/318

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/318

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  12/318

05.09.07

За позовом                    Приватного підприємства «Баядєра»

До                              Приватного підприємства «Скар»

Про                              стягнення 12 840,28 грн.

   Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                Малафіюк В.В.- предст. (дов. №б/н від 30.06.07 р.)

Від відповідача            не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Скар»про стягнення заборгованості у розмірі 12840,28 грн. (11 690, 51 грн. –основний борг, 919,35 грн. –пеня, 230, 42 грн. –3% річних), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 838-04 від 19.10.04 р.

Ухвалою суду від 06.07.07 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/318 та призначено розгляд справи на 16.08.07 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 16.08.07 р. не направив.   

За таких обставин, а саме в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, неподанням витребуваних доказів, розгляд справи відкладено 05.09.07 р.

Відповідач в судове засідання 05.09.07 р. не з'явився, письмовий відзив на позов не надав та не виконав вимог суду, викладених в ухвалах від 06.07.07 р., від 16.08.07 р.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 838-4 від 19.10.04 р

Згідно п. 1.1 Договору позивач зобов'язувався передати у власність, а відповідач прийняти і оплатити товар в асортименті, кількості і ціні, відповідно до узгоджених накладних.

На підставі зазначеного договору відповідач отримав від позивача товар  на суму 12 701,80 грн., що підтверджується видатковими накладними №578766 від 04.08.06 р., №579837 від 10.08.06 р., №579839 від 10.08.06 р., №581237 від 31.08.06 р., №584647 від 05.09.06 р., №586597 від 14.09.06 р., №586798 від 14.09.06 р.

Відповідач згідно з умовами п. 5.1 Договору повинен оплачувати отриманий товар протягом 14 календарних днів з моменту його отримання.   

Відповідач в порушення умов Договору не виконав своїх зобов'язань, здійснив оплату за поставлений товар лише частково, а саме: 1 011,29 грн.

На момент подання позовної заяви сума боргу складає 11 690,51 грн. основного боргу.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Згідно п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем доведено належним чином факт поставки товару.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 11 690,51 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

          Крім вимоги про повернення основного боргу в розмірі 11 690,51 грн., позивач заявляє вимоги про стягнення штрафних санкцій, передбачених договором, а саме пені 919,35 грн. та 3 % 230,42 грн.

Вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 230,42 грн. підлягають задоволенню, так як їх стягнення передбачене ст. 625 ЦК України.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п. 7.3 Договору зазначено, що за неналежне виконання зобов'язань, передбачених п. 5.1 даного Договору, відповідач сплачує пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, у розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.   

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 919,35 грн.

Контррозрахунку відповідачем суми пені суду не надано.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 919,35 грн. суд задовольняє частково, а саме у сумі 174,24 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 549, 611, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 193, 230, 232 ГК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Скар»(01001, м. Київ, вул. Мате Залки, 10-Г, код ЄДРПОУ 23717781, МФО 321842, р/р 26003053100950 у філії комерційного банку «Приватбанк», а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства «Баядєра»(02088, м. Київ, вул. Леніна, 42, код ЄДРПОУ 13491057, МФО 320917, р/р 2600031177 у філії АБ «Південний», м. Київ) 11 690,51 грн. - основного боргу, 174,24 грн. - пені, 230,42 грн. –3 % річних, 128,41 грн. - державного мита, 118 грн. - за інформаційно технічне забезпечення

3.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.

     Суддя                                                                                      Л.В.Прокопенко