Постанова

від 20.09.2023 по справі 469/1061/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

20.09.23

22-ц/812/923/23

Справа номер 469/1061/20 Головуючий суду першої інстанції Тавлуй В. В.

Провадження номер 22-ц/812/923/23 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2023 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів Серебрякової Т. В., Ямкової О. О.,

із секретарем судового засідання Стрілець К. О.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача АТ «Миколаївобленерго» Ярославського Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільнусправу заапеляційною скаргою акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 01 червня 2023року,ухвалене о 15 год 25 хв під головуванням судді Тавлуя В. В. в приміщенні суду у смт Березанка Миколаївської області, повний текст якого складений 12 червня 2023 року, за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Миколаївобленерго» та товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадія-П» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до АТ «Миколаївобленерго», який обґрунтовував наступним.

Позивач зазначав, що у 2019 році він придбав у власність дві земельні ділянки площею 1,0007 га з кадастровим номером 4820982200:09:000:0366 та площею 0,5003 га з кадастровим номером 4820982200:09:000:0367, розташовані по АДРЕСА_1 .

У подальшому зазначені земельні ділянки було об`єднано в одну земельну ділянку за цією ж адресою площею 1,5010 га з кадастровим номером 4820982200:12:041:0007.

Під час здійснення робіт щодо встановлення межових знаків земельної ділянки було виявлено, що через неї проходять лінії електромереж напругою 10 кВ, які були встановлені у 1987 році та в подальшому реконструйовані та фактично побудовані заново у 2012 році без погодження попередніх власників землі.

Позивач вказував, що під час реєстрації його права власності на зазначені земельні ділянки відомості про наявність обмежень щодо використання земель були відсутні.

Посилаючись на викладене, позивач вважав, що розміщення на його земельній ділянці ліній електромереж порушує його право на безпечне користування нею.

ОСОБА_1 зазначав, що він неодноразово звертався до АТ «Миколаївобленерго» із проханням перенести зазначені вище електромережі за межі його земельної ділянки, однак, вказаного зроблено не було.

Враховуючи вказане, ОСОБА_1 просив зобов`язати АТ «Миколаївобленерго» усунути перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою площею 1,5010 га з кадастровим номером 4820982200:12:041:0007 по АДРЕСА_1 шляхом демонтажу розміщених на ній опор ліній електропередач №130/890, 131/890, 132/890, 133/890/111/896 та 108/896.

Позиція відповідача у суді першої інстанції

Відповідач АТ «Миколаївобленерго» проти задоволення позову заперечувало вказуючи, що лінії електромереж розміщені на земельній ділянці позивача правомірно та до набуття ним права власності на неї. Вздовж цих ліній встановлена охоронна зона, в межах якої діють передбачені законодавством обмеження, яких повинен дотримуватися позивач. Також відповідачем зауважено, що перенесення ліній електромереж здійснюється за заявою власника земельної ділянки на підставі розробленого проекту та укладеного з ним договору за узгодженою сторонами вартістю.

Посилаючись на безпідставність позовних вимог, АТ «Миколаївобленерго» просило відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позову.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 31 серпня 2021 року до участі у справі в якості співвідповідача було залучено товариство з обмеженою відповідальністю «Аркадія-П».

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 01 червня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Усунуто перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4820982200:12:041:0007, шляхом зобов`язання АТ «Миколаївобленерго» здійснити демонтаж опор лінії електропередачі 130/890; 131/890; 132/890; 133/890/111/896 подвійний номер; 108/896, розташованих на вказаній земельній ділянці.

З АТ «Миколаївобленерго» на користь ОСОБА_1 стягнуто судовий збір у сумі 908,00 грн.

Ухвалюючи таке рішення, суд виходив із того, що відповідачем АТ «Миколаївобленерго» без належних правових підстав розміщено на земельній ділянці позивача опори лінії електропередач. Їх розташування на земельній ділянці позивача порушує його права на користування та розпорядження землею, що вказує на наявність підстав для застосування ст.391 ЦК України.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись з рішенням суду, АТ «Миколаївобленерго» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, АТ «Миколаївобленерго» зазначало, що ним не порушувались права позивача. Електромережа була прокладена у 1987 році. Працівники відповідача здійснювали її обслуговування протягом багатьох років, а отже власники земельної ділянки були обізнані про розташування на ній об`єктів передачі електричної енергії. Позивач, набуваючи у власність земельну ділянку, також був обізнаний про це, оскільки про вказане свідчить зміст договорів купівлі-продажу земельних ділянок, у яких зазначено, що позивач оглядав земельні ділянки до підписання договорів.

Також відповідач наголошував на тому, що у разі бажання позивача зазначені ним електромережі можуть бути перенесені у встановлений законом спосіб на підставі договору та розробленого проекту.

Узагальнені доводи та заперечення особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому ним наголошено на тому, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

07 лютого 2019 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу придбав у ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,0007 га з кадастровим номером 4820982200:09:000:0366 по АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки рекреаційне призначення (т.1 а.с.17-18).

07 листопада 2019 року позивач на підставі договору купівлі-продажу придбав у ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,5003 га з кадастровим номером 4820982200:09:000:0367 по АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки рекреаційне призначення (т.1 а.с.19-20).

Обидва договори містять інформацію про те, що покупець оглянув земельну ділянку до підписання договору. Недоліків чи дефектів, які б перешкоджали використанню земельної ділянки за цільовим призначенням, а також будь-яких будівель та/або споруд на земельній ділянці на момент огляду виявлено не було. Відомості про заборони на відчуження земельної ділянки, відомості про обмеження щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда тощо) відсутні.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру станом на 2019-2020 роки були відсутні обмеження у використанні цих земельних ділянок (т.1 а.с.7-16, 122-123).

Згідно зпоясненнями позивачаземельні ділянкиз кадастровиминомерами 4820982200:09:000:0366та 4820982200:09:000:0367 були об`єднані в одну земельну ділянку площею 1,5010 га з кадастровим номером 4820982200:12:041:0007.

З 2021 року у Державному земельному кадастрі міститься посилання, що земельна ділянка площею 1,5010 га з кадастровим номером 4820982200:12:041:0007 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, що належить ОСОБА_1 , має обмеження охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи (т.1 а.с.124-125).

З паспортів повітряних ліній електропередач ПЛ10 кВ, Ф890, Ф896 від ПС 35/10 кВ Коблеве вбачається, що їх побудовано будівельно-монтажною організацією Миколаївська МК-9 на підставі проекту розробленого ВНИПИСЕЛЬЕНЕРГО та введено в експлуатацію у 1987 році (т.1 а.с.226-232).

Згідно з інформацією АТ «Миколаївобленерго» станом на 01 січня 2021 року на балансі товариства перебуває ПЛ10 кВ, Ф896 від ПС 35/10 кВ Коблеве (т.1 а.с.49, 92).

З актівприймання виконанихробіт випливає,що представниками АТ«Миколаївобленерго» уперіод з2010по 2020роки виконувалисьроботи навищезазначених лініях (Ф890, Ф896).

Позивач неодноразово звертався до АТ «Миколаївобленерго» із проханням перенести зазначені вище електромережі за межі його земельної ділянки, однак, вказаного зроблено не було.

Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування

Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом частини першоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першоїстатті 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першоюстатті 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (частини перша та другастатті 78 ЗК України).

Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (частина другастатті 95 ЗК України).

Відповідно достатті 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами другою, третьоюстатті 152 ЗК Українивизначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Аналіз наведених норм цивільного та земельного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю (негаторний позов).

За правилами частини першоїстатті 110 ЗК Українина використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження. Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб.

Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановлених обмежень, обтяжень.

Відповідно до вимог ст.111 ЗК України обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором шляхом встановлення заборони на користування та/або розпорядження, у тому числі шляхом її відчуження.

Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.

Згідно з статтею 112 ЗК України охоронні зони створюються уздовж ліній зв`язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об`єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти.

Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.

Охоронними зонами об`єктів енергетики є зона вздовж повітряних і кабельних ліній електропередачі, навколо електростанцій, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та пристроїв і магістральних теплових мереж, споруд альтернативної енергетики тощо для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об`єкти та довкілля (стаття 1 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів»).

Відповідно до частин 1 та 5 статті 22 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів»охоронні зони об`єктів енергетики встановлюються вздовж повітряних та кабельних ліній електропередачі та навколо електростанцій, електропідстанцій, струмопроводів і пристроїв, для забезпечення нормальних умов експлуатації об`єктів енергетики, запобігання ушкодженню, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти. Охоронні зони електричних станцій і підстанцій, струмопроводів та пристроїв встановлюються на певній відстані за периметром земельної ділянки, на якій ці об`єкти розміщені.

Правилами охорониелектричних мереж,затверджених постановоюКабінету МіністрівУкраїни від04.03.1997№209,які діялина часвиникнення спірнихправовідносин,визначено розміриохоронних зоноб`єктівенергетики,зокрема, уздовж повітряних ліній електропередачі у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на відстань (для повітряних ліній напругою) до 20 кВ 10 метрів.

Згідно з пунктами 8, 9 Правил забороняється в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, у тому числі будувати житлові, громадські та дачні будинки.

У межах охоронних зон повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв без письмової згоди енергопідприємств, у віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представника забороняється: будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, знесення будівель і споруд; здійснення усіх видів гірничих, вантажно-розвантажувальних, землечерпальних, підривних, меліоративних, днопоглиблювальних робіт, вирубання дерев, розташування польових станів, загонів для худоби, установлення дротяного загородження, шпалер для виноградників і садів, а також поливання сільськогосподарських культур; проїзд в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі машин, механізмів загальною висотою з вантажем або без нього від поверхні дороги понад 4, 5 метра; виконання земляних робіт на глибині понад 0, 3 метра, а на орних землях - на глибині понад 0, 45 метра, а також розрівнювання ґрунту (в охоронних зонах підземних кабельних ліній електропередачі); риболовля, збирання рослин, влаштування водопою, заготівля льоду (в охоронних зонах підводних кабельних ліній електропередачі).

Власники і користувачі земельних ділянок у спеціальних зонах об`єктів енергетики мають право: самостійно господарювати на земельних ділянках з дотриманням установлених обмежень та обтяжень; на відшкодування збитків, завданих внаслідок виконання планових та аварійно-відновлювальних робіт. Власники і користувачі земельних ділянок у спеціальних зонах об`єктів енергетики зобов`язані здійснювати господарську та інші види діяльності на зазначених земельних ділянках з дотриманням вимог цьогоЗакону(стаття 30 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів»).

Отже, знаходження на земельній ділянці приватної особи електромережі обмежує права такого власника на користування земельною ділянкою, оскільки електромережі згідно із зазначеними нормативно-правовими актами повинні перебувати в охоронній зоні об`єктів енергетики і до такої зони застосовується ряд обмежень.

У частині вісімнадцятійстатті 21 Закону України «Про ринок електричної енергії»зазначено, що у разі якщо замовник має намір спорудити або реконструювати будівлі, дороги, мости, інші об`єкти архітектури, що потребує перенесення повітряних і підземних електричних мереж та інших об`єктів електроенергетики, послуги з перенесення електричних мереж та інших об`єктів електроенергетики надаються оператором системи передачі та/або операторами систем розподілу у порядку, визначеному кодексом системи передачі та кодексом систем розподілу. Плата за надані послуги визначається згідно з кошторисом, який є невід`ємною частиною відповідної проектної документації, розробленої замовником.

Тож у разі наміру спорудити, реконструювати будівлі, що потребує перенесення відповідних елементів електричних мереж, замовник має право на перенесення відповідних елементів електромереж оператором системи розподілу за плату, визначену згідно з проектно-кошторисною документацією за рахунок замовника.

Наявні у матеріалах справи докази вказують на те, що позивач набув у власність земельну ділянку з певними обмеження, зумовленими розташуванням на ній електромереж, які стосувалися й попередніх власників землі. Такі обмеження поширюються і на нового власника земельної ділянки, що виключає наявність підстав для усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу опор лінії електропередач.

Враховуючи, що позивачем не доведено факт порушення його прав на земельну ділянку з боку відповідача АТ «Миколаївобленерго», суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 .

Посилання позивача на те, що він не знав про обмеження, які встановлені на земельних ділянках, колегія суддів вважає непереконливими.

Досліджені докази доводять, що об`єкти передачі електричної енергії, які розташовані на земельній ділянці позивача, є візуально видними. Позивач, набуваючи земельну ділянку у власність, оглядав її до придбання. Отже, він був обізнаний про наявні обмеження земельної ділянки.

Твердження позивача про те, що до 2021 року у Державному земельному кадастрі були відсутні обмеження щодо земельної ділянки, на суть спору не впливають. Охоронні зони уздовж ліній електропередач встановлені законодавством, а отже є обов`язковими у будь-якому випадку.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням зазначеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга АТ «Миколаївобленерго» підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Щодо судових витрат

Відповідно до вимог частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга АТ «Миколаївобленерго» задоволена, а рішення суду першої інстанції скасоване, за розгляд справи у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 має відшкодувати АТ «Миколаївобленерго» судовий збір в сумі 1362 грн.

Керуючись ст.374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуакціонерного товариства «Миколаївобленерго» задовольнити.

Рішення Березанського районногосуду Миколаївськоїобласті від01червня 2023року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позову до акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Миколаївобленерго» судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанцій в сумі 1362 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Т. В. Серебрякова

О. О. Ямкова

Повний текст постанови складено 20 вересня 2023 року.