Ухвала

від 21.10.2024 по справі 469/1061/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

21 жовтня 2024 року

м. Київ

Справа № 469/1061/20

Провадження № 61-13414ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Буцан Оксана Володимирівна (далі - адвокат),

на постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року

у справі за позовом скаржника до Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (далі - відповідач) і Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадія-П» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії і

в с т а н о в и в:

1. У грудні 2020 року скаржник звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою площею 1,5010 га з кадастровим номером 4820982200:12:041:0007, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу розміщених на ній опор ліній електропередач № 130/890, 131/890, 132/890, 133/890/111/896 і 108/896.

2. 1 червня 2023 року Березанський районний суд Миколаївської області ухвалив рішення, згідно з яким задовольнив позов скаржника.

3. 20 вересня 2023 року Миколаївський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував рішення суду першої інстанції й ухвалив нове - про відмову в задоволенні позову.

4. 3 жовтня 2024 року адвокат в інтересах скаржника подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначену постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.

5.1. За змістом пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та пункту 9 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

5.2. Незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (частина третя статті 394 ЦПК України).

5.3. 20 вересня 2023 року суд апеляційної інстанції проголосив вступну та резолютивну частини оскарженої постанови, повний текст якої склав у той самий день. Останнім днем спливу одного року з дня складення повного тексту було 20 вересня 2024 року (п`ятниця). Адвокат подала касаційну скаргу 3 жовтня 2024 року, тобто після спливу зазначеного річного строку. Додала клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду. Зазначила, що копії останньої скаржник не отримав, з її повним текстом ознайомився 16 травня 2024 року у системі «Електронний суд», зареєструвавши електронний кабінет; оскільки не всі матеріали справи були розміщенні у цій системі, а скаржник перебуває за кордоном, їхній збір, пересилка та підготовка касаційної скарги потребували часу.

5.4. Верховний Суд звертає увагу на те, що неможливо встановити безпосередній зв`язок між перебуванням скаржника за кордоном і тим, що він (особисто або через адвоката) не міг оскаржити судове рішення у касаційному порядку до спливу річного строку. Зокрема немає жодних підтверджень тому, що об`єктивно не було можливості подати касаційну скаргу, починаючи з 16 травня 2024 року (дня стверджуваного ознайомлення з повним текстом постанови), до 20 вересня 2024 року. Крім того, касаційну скаргу в інтересах скаржника подала адвокат. Тому суд критично оцінює аргумент скаржника про те, що у цьому випадку потрібно було саме з травня до вересня 2024 року збирати та пересилати матеріали справи і готувати касаційну скаргу. Отже, скаржник не обґрунтував ні те, що він не був повідомленим про розгляд справи, ні те, що не був залученим до участі в ній, ні те, що він пропустив строк на касаційне оскарження внаслідок виникнення саме обставин непереборної сили.

5.5. Оскільки адвокат подала касаційну скаргу після спливу одного року з дня складення оскарженої постанови апеляційного суду і не обгрунтувала випадки, передбачені частиною третьою статті 394 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

6. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України).

6.1. Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

6.2. Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).

6.3. «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).

6.4. Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує легітимну мету і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 рокуу справі«Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).

6.5. Скаржник отримав доступ до судів першої й апеляційної інстанцій і мав можливість навести аргументи та докази на користь його позовних вимог. Право касаційного оскарження згідно з процесуальним законом обмежене. Це обмеження спрямоване на забезпечення виконання Верховним Судом завдання із забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені таким законом(частина перша статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Зазначена мета є легітимною. Процесуальне обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку є імперативним. Приписи частини третьої статті 394 ЦПК України доступні, чіткі та зрозумілі. Наслідки їхньої дії є передбачуваними для скаржника.

6.6. Сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження незалежно від причин пропуску строку на касаційне оскарження. Скаржник подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції від 20 вересня 2023 року після спливу такого строку. Передбачених частиною третьою статті 394 ЦПК України випадків немає. За таких умов обмеження на подання касаційної скарги є пропорційними вказаній легітимній меті та не порушують сутність права скаржника на доступ до суду.

Керуючись статтями 260, 261, частиною третьою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадія-П» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали скерувати особі, яка подала цю скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко