Рішення

від 05.11.2007 по справі 46/402

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/402

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2007 р.   Справа 46/402

За позовомПриватного підприємства “Хімтон”  

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Форсаж”

простягнення 17 657,48 грн.  

                                                                                                               Суддя Шабунін С.В.

Представники:

від позивачаГодун Г.В. —представник за довіреністю від02.02.2007 р.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство “Хімтон” звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю “Форсаж” з позовом  № 411 від 23.07.2007 р. про стягнення 17 311,60 грн. боргу за поставлену продукцію та 345,88 грн. 3 % річних з простроченої суми.   

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2007 р. № 46/402 та призначено справу до розгляду на 05.11.2007р.

В судовому засіданні представник Приватного підприємства “Хімтон” позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити з врахуванням письмових уточнень від 23.07.2007 р., якими розмір 3 % річних зменшено до 206,00 грн.  

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача заявлені вимоги про стягнення 17 311,60 грн. боргу та 206,00 грн. 3 % річних мотивовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати товару, що був переданий позивачем на підставі усної домовленості, що підтверджується приєднаними до позовної заяви податковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей. Обґрунтовуючи заявлений позов, представник позивача зауважив, що в порушення умов домовленості відповідач частково оплатив вартість поставленого товару. У зв'язку з наведеними обставинами, позивач просить стягнути з відповідача несплачену вартість товару та 3 % річних з простроченої суми, розрахованих з дати отримання відповідачем претензії.

Відповідач в засіданні не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Про причину нез'явлення свого представника відповідач суд не повідомив, вимоги ухвали у справі № 46/402 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив.

Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

                                                         ВСТАНОВИВ:

Відповідно до податкової накладної № 18985-1 від 09.11.2006 р. та № 19105 від 15.11.2006 р., а також довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей № 732273 від 09.11.2006 р. і № 732277 від 15.11.2006 р. позивачем передано, а відповідачем отримано товар на суму 9 129,60 грн. та 12 172,80 грн.   

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Вимогами ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки  продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не

випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі податкової накладної № 18985-1 від 09.11.2006 р. та № 19105 від 15.11.2006 р. позивач передав, а відповідач отримав товар (7 600 кг розчиннику Р-709) на загальну суму 21 302,20 грн. Отже, такими накладними сторонами досягнуто згоди щодо виду товару, його кількості, одиниці виміру та ціни.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини поставки, оскільки у  позивача  виникли зобов'язання передати/поставити відповідачу визначений товар на суму 21 302,20 грн., а у відповідача —сплатити грошові кошти (оплатити) його.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач свої зобов'язання  щодо поставки відповідачу товару виконав належним чином, а саме: ним було здійснено передачу (поставку) вищезазначеного товару у визначеній кількості за видатковими накладними № 18985-1 від 09.11.2006 р. на суму 9 129,60 грн. та № 19105 від 15.11.2006 р. на суму 12 172,80 грн., а відповідачем прийнято товар у повному обсязі.

Разом з тим, всупереч прийнятому зобов'язанню з оплати поставленого позивачем товару, відповідач не виконав його в повному обсязі, оскільки оплата була здійснена відповідачем частково, а саме в сумі 3 990,80 грн., що підтверджується банківськими виписками (копії в матеріалах справи). Таким чином, станом на час розгляду справи у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 17 311,60 грн., яка підлягає стягненню в судовому порядку.

20.02.2007 р. позивачем направлено відповідачу претензію № 004 від 17.01.2007 р. з вимогою погашення заборгованості за поставлений товар відповідно до вищевказаних видаткових накладних. Вказана претензія отримана відповідачем, але залишена без відповіді.

На підставі викладеного, вимога про стягнення 17 311,60 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Окрім основного боргу, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на те, що строк виконання відповідачем обов'язку по сплаті вартості переданого товару згідно з видатковими накладними № 18985-1 від 09.11.2006 р. та № 19105 від 15.11.2006 р. сторонами встановлений не був, для його розрахунку необхідно керуватися нормами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.  

Розрахунок розміру 3 % річних, вміщений в заяві про уточнення позовних вимог від 23.07.2007 р. перевірений та приймається судом у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає частковому задоволенню на перераховану позивачем та прийняту судом суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи, без поважних причин не надав суду доказів на підтвердження відсутності заявленої до стягнення заборгованості.

Згідно з ч. 2 ст. 49 якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Виходячи з п. 3 ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Форсаж” (02090, м. Київ, вул. Предславинська, 34-б, поштова адреса: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8, оф. 312, ідентифікаційний код 32827955) на користь Приватного підприємства “Хітон” (04080, м. Київ, вул. Гаванська, 4, поштова адреса: 04655, м. Київ, вул. Богатирська, 3-г, ідентифікаційний код 30223111) 17 311 (сімнадцять тисяч триста одинадцять) грн. 60 коп. боргу, 206 (двісті шість) грн. 00 коп. три проценти річних, 175 (сто сімдесят п'ять) грн. 17 коп. державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити повністю.

4.          Стягнути з Приватного підприємства “Хітон” (04080, м. Київ, вул. Гаванська, 4, поштова адреса: 04655, м. Київ, вул. Богатирська, 3-г, ідентифікаційний код 30223111) в доход Державного бюджету України 1 (одну ) грн. 40 коп. несплаченого державного мита.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.  

Суддя                                                                             С.В. Шабунін

справа №  46/402

05.11.07

За позовом     Приватне підприємство"Хімтон"

до                     Товариство з обмеженою відповідальністю "Форсаж"

про                    стягнення 17 657,48 грн.

Суддя  Шабунін С.В.

                                                                                                 Шабунін С.В.