УКРАЇНА
Житомирський апеляційнийсуд
Справа №290/323/23 Головуючий у 1-й інст. Кірічук М.М.
Категорія 23 Доповідач Павицька Т. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Трояновської Г.С., Галацевич О.М.
за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №290/323/23 за позовом керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Романівської селищної ради Житомирської області до ОСОБА_1 , Селянського (Фермерського) господарства «Деметра» про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди і суборенди та зобов`язання повернути земельну ділянку, за апеляційною скаргою Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області на ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 14 серпня 2023 року, постановлену під головуванням судді Кірічук М.М. в смт. Романів,
в с т а н о в и в :
У березні 2023 року керівник Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області звернувся до суду з позовом у якому просив:
- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 08.07.2021, укладений між Романівською селищною радою та ОСОБА_1 , предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення для сінокосіння та випасання худоби, яка знаходиться на території Романівської селищної ради з кадастровим номером 1821486700:01:000:0213 загальною площею 34,7425 га;
- скасувати державну реєстрацію права оренди та суборенди на земельну ділянку з кадастровим номером 1821486700:01:000:0213 (запис про інше речове право №48221389 від 20.10.2022 та №43270695 від 27.07.2021);
- зобов`язати СФГ «Деметра» повернути Романівській селищній раді Житомирської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення для сінокосіння та випасання худоби, яка знаходиться на території Романівської селищної ради з кадастровим номером 1821486700:01:000:0213 загальною площею 34,7425 га.
В обґрунтування позову зазначено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 25.03.2021 №23-ОТГ передано у комунальну власність Романівській селищній раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1821486700:01:000:0213 загальною площею 34,7425 га. Вказано, що 08.06.2021 ОСОБА_1 до Романівської селищної ради подано заяву про надання дозволу на передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1821486700:01:000:0213 загальною площею 34,7425 га, що знаходиться за межами села Ягодинка, для сінокосіння та випасання худоби строком на 7 років. Зазначено, що рішенням Романівської селищної ради Житомирської області від 25 червня 2021 року №454/10/21 вирішено передати ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення для сінокосіння та випасання худоби, яка знаходиться на території Романівської селищної ради з кадастровим номером 1821486700:01:000:0213 площею 34,7425 га строком на 7 років. Вказано, що 08 липня 2021 року між Романівською селищною радою Житомирської області та ОСОБА_1 укладено договір оренди спірної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстровано у встановленому законом порядку. Зазначено, що відповідно до п.15 укладеного договору земельна ділянка передається в оренду для сінокосіння і випасання худоби.
Вказано, що 01 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та СФГ «Деметра» укладено договір суборенди земельної ділянки строком на 6 років 7 місяців та 7 днів до 8 липня 2028 року. Зазначено, що згідно п.9 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства, а п.10 договору передбачено, що цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства. Вказано, що директором, засновником та кінцевим бенефіціарним власником товариства СФГ «Деметра» є ОСОБА_1 . Зазначено, що звернення із заявою 06.06.2021 до Романівської селищної ради та подальша передача в суборенду 01.12.2021 земельної ділянки СФГ «Деметра» директором, засновником та бенефіціарним власником якого є ОСОБА_1 підтверджує той факт, що спірна земельна ділянка, отримувалася у користування ОСОБА_1 як громадянином, з метою уникнення процедури земельних торгів та розширення площ земельних ділянок, які використовуються СФГ «Деметра». Враховуючи викладене керівник Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області просив задовольнити позов.
Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 14 серпня 2023 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі. Закрито провадження у справі за позовом керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Романівської селищної ради Житомирської області до ОСОБА_1 та Селянського (Фермерського) господарства «Деметра» про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди і суборенди та зобов`язання повернути земельну ділянку. Роз`яснено керівнику Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області, що розгляд вказаної справи віднесено до юрисдикції Господарського суду Житомирської області.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою Чуднівська окружна прокуратура Житомирської області подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 14 серпня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Зазначає, що у даній справі спір стосується правовідносин користування земельною ділянкою, наданою фізичній особі для сінокосіння та випасання худоби. Вказує, що оскільки предметом позову є визнання недійсним договору оренди землі для сінокосіння та випасання худоби, який укладений з фізичною особою ОСОБА_1 , скасування державної реєстрації права оренди та суборенди і зобов`язання повернути земельну ділянку, яка передана в суборенду СФГ «Деметра», а тому справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
15 вересня 2023 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 14 серпня 2023 року залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. Зазначає, що він на момент подачі позову уже був керівником та засновником СФГ «Деметра», і земельна ділянка, що є предметом позову фактично використовувалася юридичною особою СФГ «Деметра». Стверджує, що суд першої інстанції зробив правильний висновок, що спірна земельна ділянка передавалася вже зареєстрованому СФГ «Деметра» для ведення фермерського господарства, а він у справі виступає на захист прав та інтересів фермерського господарства. Вважає, доводи апеляційної скарги безпідставними на надуманими, а тому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 08 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Романівської селищної ради із заявою, у якій просив надати в оренду земельну ділянку площею 34,4725 га для сінокосіння і випасання худоби (кадастровий номер 1821486700:01:000:0213), що знаходиться за межами с. Ягодин.
Відповідно до витягу з рішення Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області №454-10/21 від 25.06.2021 ОСОБА_1 передано в оренду терміном на 7 років сформовану земельну ділянку для сінокосіння та випасання худоби, загальною площею 34,4725 га (кадастровий номер земельної ділянки 1821486700:01:000:0213).
08 липня 2021 року між Романівською селищною радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 34,4725 га кадастровий номер 1821486700:01:000:0213, яка знаходиться на території Романівської селищної ради.
Відповідно до п.15 укладеного договору земельна ділянка передається в оренду для сінокосіння і випасання худоби.
Пунктом 16 договору закріплено, що цільове призначення земельної ділянки категорія земель землі сільськогосподарського призначення.
Актом прийому передачі земельної ділянки від 08.07.2021 Романівська селищна рада (орендодавець) на підставі рішення Романівської селищної ради передала ОСОБА_1 (орендарю) строком на 7 років земельну ділянку площею 34,4725 га (кадастровий номер 1821486700:01:000:0213) з нерозподілених земельних часток (паїв) для сінокосіння та випасання худоби на території Романівської селищної ради.
01 грудня 2021 року між ОСОБА_1 (орендар) та селянським (фермерським) господарством «Деметра» (суборендар) укладено договір суборенди землі, предметом якого відповідно до п.2 договору є земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 34,4725 га з кадастровим номером 1821486700:01:000:0213.
Відповідно до п.9 укладеного договору земельна ділянка передається в суборенду для ведення фермерського господарства, а п.10 договору закріплено, що цільове призначення земельної ділянки для ведення фермерського господарства.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.03.2023 керівником, засновником та кінцевим бенефіціарним власником селянського (фермерського) господарства «Деметра» є ОСОБА_1 .
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що з матеріалів справи наявний спір щодо виділення та користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, тобто даний спір підвідомчий господарському суду незалежно від суб`єктного складу сторін.
Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів враховує наступне.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв`язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов`язане з процесуальним законодавством.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції даної справи слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із частиною першою статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Аналогічну норму закріплено в частині першій статті 19 ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон №2147-VIII).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Статтею 20 ГПК України визначено особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Таким чином, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори, сторонами в яких є насамперед юридичні особи та фізичні особи - підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства.
У справі, що переглядається встановлено, що рішенням Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області №454-10/21 від 25.06.2021 ОСОБА_1 було передано в оренду терміном на 7 років сформовану земельну ділянку для сінокосіння та випасання худоби, загальною площею 34,4725 га (кадастровий номер земельної ділянки 1821486700:01:000:0213).
08 липня 2021 року між Романівською селищною радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 34,4725 га кадастровий номер 1821486700:01:000:0213, яка знаходиться на території Романівської селищної ради.
Відповідно до п.15 укладеного договору земельна ділянка передається в оренду для сінокосіння і випасання худоби.
Пунктом 16 договору закріплено, що цільове призначення земельної ділянки категорія земель землі сільськогосподарського призначення.
Актом прийому передачі земельної ділянки від 08.07.2021 Романівська селищна рада (орендодавець) на підставі рішення Романівської селищної ради передала ОСОБА_1 (орендарю) строком на 7 років земельну ділянку площею 34,4725 га (кадастровий номер 1821486700:01:000:0213) з нерозподілених земельних часток (паїв)для сінокосіннята випасанняхудоби на території Романівської селищної ради.
01 грудня 2021 року між ОСОБА_1 (орендар) та селянським (фермерським) господарством «Деметра» (суборендар) укладено договір суборенди землі, предметом якого відповідно до п.2 договору є земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 34,4725 га з кадастровим номером 1821486700:01:000:0213.
Відповідно до п.9 укладеного договору земельна ділянка передається в суборенду для ведення фермерського господарства, а п.10 договору закріплено, що цільове призначення земельної ділянки для ведення фермерського господарства.
Тобто, спірна земельна ділянка за своїм цільовим призначенням належить до земель сільськогосподарського призначення та передана другому відповідачу в суборенду для ведення фермерського господарства.
Відповідно до частини другої статті 124 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, установлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Зокрема, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства (частина друга статті 134 ЗК України).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Згідно із частиною третьою статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.
Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України «Про фермерське господарство»).
Відповідно до вимог статей 89, 91, 92 Цивільного кодексу України та статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців» та громадських формувань (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.
Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладенням договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього, натомість відсутність такої реєстрації протягом розумного строку є невиконанням умов закону для отримання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства.
Відповідно до частини першої статті 31 ЗК України землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
Аналогічні норми викладено у статті 12 Закону України «Про фермерське господарство».
За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України «Про фермерське господарство» після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.
Після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин з метою створення фермерського господарства в порядку, визначеному законом, на конкурентних основах.
Спори фермерських господарств, які є юридичними особами, з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.
Разом з тим СФГ «Деметра» є самостійною юридичною особою, не пов`язане зі спірною земельною ділянкою, із заявою про її надання не зверталось, ділянка йому в установленому порядку не передавалась.
У цій справі спірна земельна ділянка площею 34,7425 га з кадастровим номером 1821486700:01:000:0213, яка розташована на території Романівської селищної ради, надана в оренду ОСОБА_1 як громадянину України на підставі договору оренди землі від 08 липня 2021 року, укладеним між ним та Романівською селищною радою.
Із заявою про надання цієї земельної ділянки ОСОБА_1 звернувся як фізична особа з метою отримання земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби, а тому ототожнення фізичної особи та фермерського господарства СФГ «Деметра» в цих правовідносинах є неправильним.
Наведене узгоджується з правовими висновками викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №376/331/16-ц (провадження №14-79цс19), від 20 березня 2019 року у справі №619/1680/17-ц (провадження №14-83цс19), від 15 січня 2020 року у справі №701/161/18-ц (провадження № 14-604цс19).
Крім того, судом першої інстанції не встановлено наявності жодних доказів, які підтверджують, що спірна земельна ділянка площею 34,7425 га з кадастровим номером 1821486700:01:000:0213, яка розташована на території Романівської селищної ради була надана ОСОБА_1 не як фізичній особі, а як суб`єкту СФГ «Деметра».
Колегія суддів звертає увагу на те, що у матеріалах справи міститься копія заяви ОСОБА_1 саме як фізичної особи про надання в оренду земельної ділянки площею 34,7425 га з кадастровим номером 1821486700:01:000:0213, яка знаходиться за межами села Ягодинка.
Рішенням Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області №454-10/21 від 25.06.2021 передано саме громадянину ОСОБА_1 в оренду терміном на 7 років сформовану земельну ділянку для сінокосіння та випасання худоби, загальною площею 34,4725 га (кадастровий номер земельної ділянки 1821486700:01:000:0213).
Оспорюваний договір оренди від 08 липня 2021 року укладено також з громадянином ОСОБА_1 .
Відтак, ОСОБА_1 набув речові права на спірну земельну ділянку як фізична особа - суб`єкт земельних відносин.
Той факт, що керівником, засновником та кінцевим бенефіціарним власником селянського (фермерського) господарства «Деметра» є ОСОБА_1 не може свідчити про те, що він виступає в такій якості в усіх правовідносинах, зокрема й щодо набуття в оренду спірної земельної ділянки.
Враховуючи встановлені обставини справи, а також те, що ОСОБА_1 було надано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 1821486700:01:000:0213, площею 34,4725 га, що розташована на території Романівської селищної ради саме для сінокосіння і випасання худоби, а не для ведення фермерського господарства, а також враховуючи суб`єктний склад сторін у цих правовідносинах спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження в цій справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що предметом спору є саме визнання недійсним договору оренди землі б/н від 08.07.2021, що укладений між Романівською селищною радою та ОСОБА_1 , предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення для сінокосіння та випасання худоби, яка знаходиться на території Романівської селищної ради з кадастровим номером 1821486700:01:000:0213 загальною площею 34,7425 га, а не договір суборенди від 01 грудня 2021 року, що укладений між ОСОБА_1 (орендар) та селянським (фермерським) господарством «Деметра» (суборендар) щодо однієї і тієї ж земельної ділянки площею 34,4725 га з кадастровим номером 1821486700:01:000:0213.
Таким чином, на підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що спірні правовідносини є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в господарському процесі, а висновок суду першої інстанції не ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права.
Європейський суд з прав людини у справі «Беллет» проти Франції» ЄСПЛ вказав, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективний, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звернутись до суду (рішення ЄСП від 28 жовтня 1998 року у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» та від 12 листопада 2022 року у справі «Белеш та інші проти Чеської Республіки»).
Відповідно до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За наведених обставин колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає до задоволення, оскільки наявні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області задовольнити.
Ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 14 серпня 2023 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 20 вересня 2023 року.
Головуючий
Судді
Суд | Житомирський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2023 |
Оприлюднено | 22.09.2023 |
Номер документу | 113598485 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Житомирський апеляційний суд
Павицька Т. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні