Ухвала

від 20.09.2023 по справі 420/24340/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24340/23

УХВАЛА

20 вересня 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аракелян М.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ВЕСЕЛО- КУТСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» (код ЄДРПОУ 00955294) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «ВЕСЕЛО- КУТСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» (сформована в системі «Електронний суд» 11.09.2023 року) до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій представник позивача просить суд:

визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС в Одеській області від 30.06.2023 року №223-р «Про анулювання ліцензії»;

стягнути з відповідача судові витрати.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа №420/24340/23 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалами суду:

- від 18.09.2023 року позовну заяву залишено без руху;

- від 19.09.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в порядку ст.262 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.06.2023 року відповідачем було прийнято Наказ №4892-П «Про проведення фактичної перевірки ПрАТ «Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів», за яким з 29.06.2023 року мала бути проведена фактична перевірка ПрАТ «Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів» за період з 01.01.2021 року по дату закінчення перевірки. Позивачем було відмовлено у допуску працівників відповідача до проведення перевірки, а наказ оскаржено до суду ( справі №420/15671/23). Відповідач ініціював звернення до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості умов адміністративного арешту майна платників податку з посиланням на факт не допуску податківців до проведення перевірки позивача на підставі наказу від 28.06.2023 року. Рішенням суду від 04.07.203 року у справі №420/15813/23 позов було задоволено, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2023 року рішення скасоване та відмовлено у задоволенні заяви ГУ ДПС в Одеській області.

Оскаржуване розпорядження від 30.06.2023 року, яким анульовано ліцензію на право зберігання пального, видану позивачу, прийнято з підстав «відмови без законодавчих підстав, від допуску представника контролюючого органу до проведення перевірки відповідно до вимог ст.80.81 ПК України, на підставі акта, складеного посадовими (службовими) особами податкового органу, який засвідчує факт відмови».

Позивач вважає, що на законних підставах відмовив працівникам ГУ ДПС в Одеській області, наразі оскаржує наказ про проведення перевірки у судовому порядку з підстав відсутності у податківців законних підстав для проведення документальної виїзної перевірки.

19.09.2023 року представник позивача подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС в Одеській області від 30.06.2023 року №223-р «Про анулювання ліцензії» до набрання законної сили рішенням у даній справі.

В обґрунтування заяви зазначено, що позивач є юридичною особою, що зареєстрована та діє у відповідності до законодавства України, внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основними видами діяльності товариства є післяурожайна діяльність (КВЕД 01.63) та складське господарство (КВЕД 52.10). Вказані види діяльності передбачають здійснення операцій сушіння (сушки) зерна з метою доведення його характеристик до тих, що передбачені відповідними державними вимогами та стандартами, що підтверджується Актами списання дизельного палива №1 за січень 2022 року, №2 за лютий 2022 року, №3 за лютий 2022 року, №1 за лютий 2022 року. З метою здійснення вказаних операцій, позивачем була отримана Ліцензія на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), реєстраційний номер: 15130414202000595, дата реєстрації: 04 березня 2020 року; оскаржуваним у справі Розпорядженням вказана ліцензія була анульована. До отримання інформації про існування вказаного розпорядження, позивачем було придбано у постачальника палива - ТОВа «Портовик Оїл» - дизельне паливо для здійснення операцій сушіння (сушки) зерна з метою доведення його характеристик до тих, що передбачені відповідними державними вимогами та стандартами, що підтверджується копією рахунку на оплату №1626 від 22.08.2023 року, а також платіжною інструкцією №163 від 22.08.2023 року. Водночас, позивачу не передане дизельне паливо, яке ним оплачено, у зв`язку із тим, що внаслідок анулювання Ліцензії заявника, його контрагент не має можливості зареєструвати відповідну акцизну накладну. З огляду на викладене, анулювання Ліцензії позбавляє позивача можливості отримувати пальне для виконання власної статутної господарської діяльності. При цьому, позивач не погоджується із оскарженим розпорядженням з підстав, що наведені у позовній заяві, а також у Постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/15813/23 від 26.07.2023року.

У заяві про забезпечення позову представник позивача наполягає на тому, що анулювання ліцензії призведе до зупинення його господарської діяльності через неможливість здійснення основних видів цієї діяльності та наводячи у якості прикладів висновки, викладені Верховним пудом у постановах від 15.04.2022 року у справі №440/6755/21, від 14.12.2021 року у справі №240/16920/21, від 02.02.2023 року №240/20976/21 просить суд вжити заходів забезпечення позову у запропонований ним спосіб.

Розглянувши заяву представника позивача, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За приписами ч.ч.4,6 ст.151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом, зокрема: зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії; зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку; зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків; зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов`язку вчиняти певні дії; зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення. Заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони вчиняти певні дії.

За Рекомендацією NR (89)8 про тимчасовий захист у адміністративних справах, прийнятою Комітетом Міністром Ради Європи 13 вересня 1989 року, негайне і повне виконання адміністративних актів, які стали або можуть стати предметом оскарження, спроможні за деяких обставин завдавати інтересам осіб непоправної шкоди і що необхідно, заради справедливості, не допускати таких наслідків, виходячи з доцільності гарантувати особам, які цього потребують, тимчасовий захист з боку судів, не ігноруючи при цьому необхідність забезпечення ефективності адміністративної діяльності, рекомендував урядам держав-членів керуватися в своєму праві та адміністративній практиці, зокрема, наступним.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не може вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Розглядаючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 240/16920/21, від 15.04.2022 у справі №440/6755/21, від 13.07.2022 у справі №240/26736/21, від 31.01.2023 у справі №140/8709/21.

Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України (постанова Верховного Суду від 11.01.2023 по справі № 640/10679/22).

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 по справі № 910/1040/18, така підстава для вжиття заходів забезпечення як гарантування ефективного захисту чи поновлення прав особи, яка звернулась або має звернутись до суду за захистом своїх прав, застосовується при вирішенні спорів, які носять немайновий характер та застосовується у випадку, коли позивач, отримавши задоволення первісного позову, не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство «ВЕСЕЛО- КУТСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.12.1997 року; видами діяльності товариства є післяурожайна діяльність (КВЕД 01.63) (основний); складське господарство (КВЕД 52.10); інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (КВЕД 52.29).

04 березня 2020 року позивач отримав Ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), реєстраційний номер: 15130414202000595; термін дії ліцензії з 04.03.2020 року до 04.03.2025 року; адреса місця зберігання: Одеська область, Великомихайлівський район, с.Новоборисівка, вул.Леніна (наразі Центральна), буд.2, та сплатив за ліцензію відповідні суми до бюджету по 04.03.2024 року включно.

30.06.2023 року ГУ ДПС в Одеській області прийняте розпорядження №223-р «Про анулювання ліцензії», яким зобов`язано анулювати дію ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за порушення вимог статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами) в частині відмови, без законодавчих підстав, від доступу представника контролюючого органу до проведення перевірки відповідно до вимог статей 80,81 Податкового кодексу України, на підставі акта, складеного посадовими (службовими) особами податкового органу, який засвідчує факт відмови ПрАТ «ВЕСЕЛО- КУТСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» (код за ЄДРПОУ 00955294), реєстраційний номер: 15130414202000595.

Відповідно до ст.ст.1, 3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» встановлено, що анулювання ліцензії, це позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.

Копія вищезазначеного розпорядження була надана позивачу разом із відповіддю від 05.09.2023 року на адвокатський запит представника ПрАТ «ВЕСЕЛО- КУТСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» від 30.08.2023 року.

Отже наразі ліцензія на право зберігання пального за реєстраційним номером 15130414202000595 є анульованою та вважається недійсною.

Ліцензія була видана на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Згідно Актів №№1,1,2,3 за січень - лютий 2022 року ПрАТ «ВЕСЕЛО- КУТСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» здійснювалася просушка зерна кукурудзи у великих обсягах, для чого проводилося списання дизельного пального.

Суд зазначає, що зважаючи на основний вид діяльності позивача (післяурожайна діяльність), анулювання ліцензії на право зберігання пального, з моменту отримання суб`єктом господарювання розпорядження про її анулювання, позбавляє ПрАТ «ВЕСЕЛО- КУТСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» права подальшого здійснення такої діяльності, може призвести до розриву відповідних господарських зв`язків, вивільнення працівників, до ухвалення судом рішення по суті спору, що може мати наслідком значне утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності позивача взагалі.

Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у даному випадку буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, при цьому, заходи забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить позивач, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Таке правозастосування не підміняє судового розсуду на стадії вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову, а спрямоване виключно на нівелювання негативних наслідків на час судового провадження для позивача, завдання йому суттєвих збитків, втрати ділової репутації, тощо.

Суд ураховує також те, що 22.08.2023 року позивач на підставі рахунку ТОВ «Портовик Оїл» сплатив 1265376грн. за 28000л. ДП Еuro5, проте цей контрагент відмовився від постачання ДП у зв`язку з анулюванням ліцензії, про що позивач дізнався з листа ТОВ «Портовик Оїл» від 14.09.2023 року.

Отже такий вид статутної господарської діяльності як «після урожайна діяльність», що потребує використання для власних потреб пального, унеможливлюється анулюванням відповідної ліцензії за спірним Розпорядженням.

Суд враховує також, що в умовах воєнного стану, що наразі триває, ризики від припинення господарської діяльності позивача внаслідок оскарженого Розпорядження набувають ще більш вагомого значення з огляду на можливе зменшення або припинення матеріального забезпечення працівників позивача.

Враховуючи завдання адміністративного судочинства згідно ч.1 ст.2 КАС України, та наведені вище ризики, які можуть спричинити застосування спірного Розпорядження, суд вважає розумним та обґрунтованим застосування запропонованого позивачем способу забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Суд також дійшов висновку, що навіть якщо спір буде вирішений не на користь позивача, ризики від невиконання спірного розпорядження на час вирішення спору по суті не несуть будь-яких суттєвих невиправних негативних наслідків для інших осіб, які б перевищували шкоду від застосування такого розпорядження.

Захід забезпечення позову, про який просить позивач, тимчасово убезпечує від настання негативних наслідків для позивача до завершення судового провадження.

Забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Суд зазначає, що такий спосіб забезпечення позову запобігає ризикам ускладнення ефективного захисту прав позивача, якщо його позов буде задоволено. При цьому таким способом забезпечення позову фактично не спричиняється будь-якої шкоди іншим особам, у тому числі відповідачу, не завдаються збитки; натомість запобігається завдання суттєвої та невиправданої шкоди стороні позивача, що цілком відповідає завданню адміністративного судочинства та меті забезпечення позову.

Запропонований позивачем спосіб забезпечення позову відповідає його предмету та водночас вжиття визначених судом заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а насамперед зберігає існуюче становище до вирішення спору по суті. Суд зазначає, що в даному випадку незалежно від результатів вирішення цього спору, вжиття заходів даного адміністративного позову не взмозі завдати істотної шкоди, тоді як їх невжиття однозначно завдасть більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За викладених мотивів суд вважає, що застосування запропонованого позивачем заходу забезпечення до набрання законної сили рішенням у цій справі відповідає вимогам розумності, співмірності і адекватності такого заходу, забезпечує збереження балансу інтересів сторін до вирішення справи судом.

Невжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення дії розпорядження з достатньою вірогідністю може спричинити настання таких негативних наслідків, усунення яких потребуватиме значних зусиль та витрат від позивача та інших осіб.

У зв`язку із цим суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Приватного акціонерного товариства «ВЕСЕЛО- КУТСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» - задовольнити.

Зупинити дію Розпорядження Головного управління ДПС в Одеській області від 30.06.2023 року №223-р «Про анулювання ліцензії» до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч.ч.8,9 ст.154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного заходу забезпечення позову іншим зупиняє виконання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання апеляційної скарги.

Суддя М.М. Аракелян