Рішення

від 21.11.2007 по справі 36/251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/251

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  36/251

21.11.07

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Декарт-2»

до                   Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства

                      «Київський мотоциклетний завод «Культурний центр «Чарівниця»

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

                     Відкрите акціонерне товариство «Київський мотоциклетний завод»

про                зобов'язання повернути приміщення

                                                                                     Суддя  Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача           Шуть С.С.   по довіреності № б/н від 25.05.2007 р.

Від позивача           Реппа С.В. по довіреності № б/н від 01.11.2007 р.

Від позивача           Терентьєв О.Ю. по довіреності № б/н від 01.11.2007 р.

Від відповідача      Жигун О.І. –директор наказ № 127 від 06.07.2007 р.

Від відповідача      Петренко І.В. по довіреності № 108  від 31.07.2007 р.  

Від відповідача      Пятницька Н.І. по довіреності № 109 від 08.08.2007 р.

Від третьої особи   Нестеришин Г.С. по довіреності № 03-07/10 від 10.01.2007 р.

В засіданні приймали участь

          В судових засіданнях з 08.08.2007 р. до 10.09.2007 р., з  01.10.2007 р. до 05.11.2007 р., з 05.11.2007 р. до 08.11.2007 р., з 08.11.2007 р. до 21.11.2007 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

         На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Декарт-2»про зобов'язання Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Київський мотоциклетний завод «Культурний центр «Чарівниця»звільнити та передати позивачу приміщення площею 707 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Сім»ї Хохлових, 8, корпус 11 (в літері VII (цифра).  

         Позовні вимоги мотивовані тим, що з 20.12.2006 р. позивач є власником приміщення загальною площею 3807, 20  кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Сім»ї Хохлових, 8, корпус 11 (в літері VII (цифра), проте відповідач безпідставно використовує  приміщення площею 707 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Сім»ї Хохлових, 8, корпус 11 (в літері VII (цифра) та належать позивачу.

        Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2007 р. порушено провадження у справі № 36/251, розгляд справи призначено на 08.08.2007 р. об. 11-50 год.

        Відповідач проти позову заперечує зазначаючи про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, посилаючись на те, що Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Київський мотоциклетний завод «Культурний центр «Чарівниця»орендує приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 83-а., а не  за адресою: м. Київ, вул. Сім»ї Хохлових, 8.

        Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2007 р. залучено  до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Відкрите акціонерне товариство «Київський мотоциклетний завод». Розгляд справи відкласти на  01.10.2007 року о 15-10.

        Третя особа в наданих письмових поясненнях позов підтримує повністю, та зазначає, що відповідачем приміщення за договором оренди №  НЗ-187 від  01 липня 2004 року передавалися саме за адресою: м. Київ, вулиця Сім»ї Хохлових, 8.    

        Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

          01 липня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством «Київський мотоциклетний завод»(далі-третя особа) та Дочірнім підприємством «Культурний центр «Чарівниця»(далі відповідач) був укладений договір оренди №  НЗ-187.

          Відповідно до п. 1.1 договору Відкрите акціонерне товариство «Київський мотоциклетний завод»передало, а відповідач отримав приміщення загальною площею 707 кв.м. для роботи колективів художньої самодіяльності.

Строк дії вищевказаного договору сторони встановили з моменту підписання і діє до 31.05.2005 р. (8.1 договору).

          Акт прийому-передачі від 01.08.2004 р. підтверджує факт передачі Відкритим акціонерним товариством «Київський мотоциклетний завод»Дочірньому підприємству «Культурний центр «Чарівниця»в оренду виробничих, складських площ та обладнання, що становить 679 кв.м. основної площі, 1452 кв.м. допоміжної площі.

         Пунктом 8.5. договору передбачено, що по закінченню договору оренди орендар за умови належного виконання ним своїх  зобов»язань по договору має переважне право на його продовження. При продвоженні договору на новий строк його умови можуть бути змінені при згоді на його продовження. При продовженні договору на новий строк його умови можуть бути змінені при згоді сторін. У разі недосягнення згоди домовленості   щодо плати та інших умов доогвору переважне право орендаря на укладення догвору припиняється.

         Додатковою угодою від 01.09.2006 р. до договору оренди №  НЗ-187 від 01.07.2004 р. Відкрите акціонерне товариство «Київський мотоциклетний завод»та відповідач погодили сторони зменшили розмір орендованої площі та зменшили орендну плату.

         Акт прийому-передачі від 01.08.2006 р., копія якого знаходиться в матеріалах справи свідчать про те, що Відкрите акціонерне товариство «Київський мотоциклетний завод»передало, а відповідач отримав нежитлове приміщення під офіс площею 30 кв.м. на першому поверсі.    

         Крім того акт прийому-передачі від 31.07.2006 р., копія якого знаходиться в матеріалах справи свідчать про те, що Відкрите акціонерне товариство «Київський мотоциклетний завод»передало, а відповідач отримав нежитлове приміщення під офіс площею 50 кв.м. на другому поверсі.

         Додатковою угодою до договору оренди № 187 від 01.07.2004р. від 01.01.2007 р. Відкрите акціонерне товариство «Київський мотоциклетний завод»та Дочірнє підприємство «Культурний центр «Чарівниця»продовжили строк дії договору оренди до 01.04.2007 р.

           Відповідно до ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

            Акт прийому-передачі від 31.08.2006 р. підтверджує факт передачі Дочірнього підприємства «Культурний центр «Чарівниця»Відкритому акціонерному товариству «Київський мотоциклетний завод»прийому-передачі виробничих та складських площ та обладнання, що становить 126, 4 кв.м. основної площі, 400, 6 кв.м. допоміжної площі.

         Як свідчать матеріали справи 22 грудня 2006 р. між третьою особою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Декарт-2»(далі позивач) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна.

           Відповідно до умов договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченко І.Г.  позивач є власником нежилих приміщень корпусу № 11 (в літері VII (цифра) що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Сім»ї Хохлових, будинок  8, загальною площею 3807, 20 кв.м.

          Право приватної власності позивача на нежилі приміщення корпусу № 11 в літері VII (цифра) що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Сім»ї Хохлових, будинок  8, загальною площею 3807, 20 кв.м. підтверджується реєстраційним написом Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна За реєстровим № 9з-14 від 06.04.2007 р.

           Крім того акт приймання-передачі нерухомого майна від 02.04.2007 р. свідчить про те, що позивач прийняв у власність нежилі приміщення корпусу № 11 (в літері VII (цифра), розташовані в м. Києві, по вулиці Сім»ї Хохлових, будинок  8, загальною площею 3807, 20 кв.м., що складає 29/100 частин (від нежилого будинку-корпусу № 11 площею 13071, 30 кв.м.).

         Оцінюючи подані позивачем  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав:           

           Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

  Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

           Недобросовісний  володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована  особа має право пред'явити позов про витребування цього майна (ст. 440 Цивільного  кодексу України).

           Відповідно до приписів ст. 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Стаття 7 Господарського кодексу України встановлює, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Таким чином, враховуючи, що позивач та відповідач є суб'єктами господарювання та уклали спірний договір при здійсненні своєї господарської діяльність, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Господарський кодекс України.  

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

           Статтею 770 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

            Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини   підприємства   з   іншими    підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

           Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.          

           Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов‘язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

        Як вбачається з матеріалів справи позивач, реалізуючи своє право як власник нежилих приміщень корпусу № 11 (в літері VII (цифра), що розташовані в м. Києві, по вулиці Сім»ї Хохлових, будинок  8, загальною площею 3807, 20 кв.м. 27 березня 2007 року повідомив відповідача про те, що  відповідно до п. 8.5. договору оренди №  НЗ-187 від 01.07.2004 р. відповідач має переважне право на його продовження на новий строк та запропонував відповідачу розглянути нову редакцію договору оренди. У разі недосягнення згоди домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право відповідача на укладення договору припиняється і відповідач, згідно п. 2.5. договору зобов'язаний протягом трьох днів з дати закінчення терміну договору оренди здати за актом прийому-передачі орендовані нежитлові приміщення в належному стані позивачу.

          Проте в матеріалах справи відсутній новий  договір оренди та відповідь відповідача стосовно прохання позивача щодо укладення нового договору.  

          Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.   

          Листом № МЗ-362 від 26.03.2007 р. Відкрите акціонерне товариство «Київський мотоциклетний завод»повідомило позивача про те, що прибудова корпусу № 11, що розташована за адресою: м. Київ, вулиця Сім»ї Хохлових, 8 була придбана  Товариством з обмеженою відповідальністю «Декарт-2», тобто позивачем. Передачу прибудови корпусу № 11 Відкрите акціонерне товариство «Київський мотоциклетний завод»Товариству з обмеженою відповідальністю «Декарт-2»планує здійснити 2 квітня 2007 року. Тому після 02.04.2007 р. усі питання щодо орендних відносин відповідача щодо нежитлових приміщень прибудови корпусу № 11, що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Сім»ї Хохлових, 8 потрібно буде вирішувати з новим власником приміщень  Товариством з обмеженою відповідальністю «Декарт-2».      

          Позивач повторно, 05 квітня 2007 року надіслав відповідачу пропозицію про припинення договору оренди та повернення за актом прийому-передачі позивачу орендованого ним приміщення протягом трьох днів.   

           Відповідач ніяким чином не відреагував на пропозицію позивача.

           При перетворенні Київського мотоциклетного заводу у Відкрите акціонерне товариство «Київський мотоциклетний завод» було складено акт інвентаризації майна державного підприємства «Київський мотоциклетний завод»від 20.01.1994 р., з якого вбачається, що жодних приміщень, що переходили б у власність Відкритого акціонерного товариства «Київський мотоциклетний завод»за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 83-а не знаходиться.

           Посилання відповідача на те, що орендоване приміщення знаходиться за іншою адресою, а саме: м. Київ, вул. Мельникова, 83-а, а не м. Київ, вул. Сім»ї Хохлових, 8 не може прийматись судом до уваги, оскільки з наданих позивачем доказів, а саме реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації № 686-з від 17.08.2000 р. вбачається, що весь майновий комплекс знаходиться за адресою:  м. Київ, вул. Сім»ї Хохлових, 8, крім того, з акту інвентаризації майна державного підприємства «Київський мотоциклетний завод» та плану за поверхами на будівлю за адресою:  м. Київ, вул. Сім»ї Хохлових, 8 вбачається, що адреса орендованих відповідачем приміщень:  м. Київ, вул. Сім»ї Хохлових, 8.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його  умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або Законом.

             Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

          Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

           Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

           Відповідач належних доказів звільнення  орендованого ним приміщення суду не надав.

           Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

         За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Державне мито та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,  підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 203 грн.

          Враховуючи наведене та керуючись  ст. ст. 49, 82-85 Господарського  процесуального кодексу  України, суд -

В И Р І Ш И В:

             Позовні вимоги задовольнити повністю.

             Зобов'язати Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Київський мотоциклетний завод «Культурний центр «Чарівниця»(04119, м. Київ, вул. Мельникова, 83-а; код ЄДРПОУ 31570061) звільнити та передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Декарт-2»(04119, м. Київ, вул. Сім»ї Хохлових, 8, офіс 301; код ЄДРПОУ 34487029) приміщення площею 707 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Сім»ї Хохлових, 8, корпус 11 (в літері VII (цифра).              

           Стягнути з Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Київський мотоциклетний завод «Культурний центр «Чарівниця»(04119, м. Київ, вул. Мельникова, 83-а; код ЄДРПОУ 31570061) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Декарт-2»(04119, м. Київ, вул. Сім»ї Хохлових, 8, офіс 301; код ЄДРПОУ 34487029)  85 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Після набрання рішенням законної сили видати накази.

            Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                            Т.Ю. Трофименко