Ухвала

від 20.09.2023 по справі 300/2789/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 300/2789/22

адміністративне провадження № К/990/30349/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полікем» на постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 у справі №300/2789/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полікем» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Полікем» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 15.12.2021 №011840/0701, №011830/0701, №011832/0701, №011835/0701.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Полікем» Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.

Додатковим рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.01.2023 заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №300/2789/22 задоволено: стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань контролюючого органу на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14000,00 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.01.2023 скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Полікем» на постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 у справі №300/2789/22.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини 4 статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», підпункт 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України», не враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 28.06.2023 у справі № 160/7340/22 від 24.05.2023 у справі №640/4070/22, від 24.05.2023 у справі №420/10433/22, від 223.02.2023 у справі №600/1402/22-а, від 23.02.2023 у справі №160/20112/21, від 28.12.2022 у справі №420/22374/21, від 21.12.2022 у справі №640/21092/21, від 01.09.2022 у справі №640/16093/21, від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 17.05.2022 у справі520/592/21, від 15.04.2022 у справі №160/5267/21, від 237.04.2022 у справі №140/1846/21, від 06.07.2022 у справі №360/1182/21.

Також скаржником зауважено про неправильне застосування судом апеляційної інстанції підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, положень П(С)БО 7 «Основні засоби» та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2023 №561, пункту 7 розділу 1 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, неврахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.01.2022 у справі №560/3904/19, від 18.11.2020 у справі №640/18096/18, від 12.03.2021 у справі №826/4733/17, від 15.10.2019 у справі №803/3519/15, від 28.02.2023 у справі №160/13387/19, від 27.06.2023 у справі №826/3189/17, від 02.05.2023 у справі №120/6700/22.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, не взято до уваги, що судове рішення суду касаційної інстанції ґрунтується на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки.

Також скаржником не доведено помилковість застосування судом апеляційної інстанції правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України та пов`язаного з ним законодавства, висловлення незгоди з наданою правовою оцінкою апеляційним судом наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.

Скаржником також вказано підставою касаційного оскарження пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України, проте не враховано, що даний пункт є відсильною нормою, обґрунтування касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт та частину статті 353 КАС України. Однак заявником касаційної скарги такі підстави не вказано та не обґрунтовано.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо оскаржуваної Товариством з обмеженою відповідальністю «Полікем» постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023, ухваленої за результатами апеляційного перегляду додаткового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.01.2023 у справі №300/2789/22, скаржником не обґрунтовано, в чому саме полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полікем» на постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 у справі №300/2789/22 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва