Постанова

від 30.05.2024 по справі 300/2789/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 року Справа № 300/2789/22 пров. № А/857/10187/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідач Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання Гладкій С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полікем» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 3 січня 2023 року (суддя Григорук О.Б., м.Івано-Франківськ), -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛІКЕМ» (далі ТОВ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі Головне управління), в якому просило:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.12.2021 №№011840/0701, №011830/0701, №011832/0701, №011835/0701 (далі ППР №№840, 830, 832, 835 відповідно).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року позов задоволено (далі Рішення суду).

22.12.2022 представник позивача адвокат Тепак Л.П. надіслала поштою до суду першої інстанції заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (далі Заява), відповідно до якої просила стягнути з відповідача на користь позивача 14000 грн, до якої було долучено копії договору про надання юридичних послуг та правничої допомоги від 11.01.2022 №001МТА/ІФ-(далі Договір) та замовлення №2 до цього Договору, акт від 20.12.2022 №001МТА/ІФ-22, рахунки-фактури від 13.07.2022 №001МТА/ІФ-22, 20.12.2022 №001МТА/ІФ-22, платіжні доручення від 15.07.2022 №326, 20.12.2022 №661. Заявник також зауважив, що заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу згідно з вимогами частини сьомої статті 139 КАС зробив у судовому засіданні 20.12.2022 (т.4 а.с.30-44).

Головним управління подано заперечення щодо Заяви, в якій відповідач просив відмовити в її задоволенні. (т.4 а.с.49-58).

Додатковим рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 року задоволено Заяву. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління на користь ТОВ витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14000 грн (далі Додаткове рішення; т.4 а.с.60-63).

Не погодившись із ухваленими судовими рішеннями, їх оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати Рішення суду та Додаткове рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову та Заяви.

Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що заявлені до відшкодування позивачем витрати на професійну правничу допомогу є не співмірними із складністю цієї справи, наданий адвокатом обсягом послуг, не відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру. Просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати.

Постановами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року Рішення суду та Додаткове рішення скасовані, в задоволені позову та вимог Заяви відмовлено (далі Постанови суду).

Постановою Верховного Суду від 5 квітня 2024 року касаційну скаргу ТОВ задоволено частково. Постанови суду скасовано. Залишено в силі Рішення суду. В частині оскарження Головним управлінням Додаткового рішення направлено на новий апеляційний розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 14000 грн, суд першої інстанції визнав заявлену до відшкодування суму повністю співмірною як зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, так і з кількістю фактично витраченого представником часу.

Такі висновки суду першої інстанції, є дещо необґрунтованими, з таких міркувань.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон №5076-VI) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС).

Частиною сьомою статті 139 КАС встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС).

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію (зокрема, постанови від 20 травня 2020 року у справі №240/3888/19, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19, від 11 грудня 2019 року у справі №2040/6747/18), що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката застосуванню підлягає частина п`ята статті 134 КАС. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Так, згідно акту про надання юридичних послуг та правничої допомоги від 20.12.2022 №001МТА/ІФ за надання Адвокатським об`єднанням «МТА ПАРТНЕРИ» в особі Телпак Л.Л. юридичних послуг у справі №300/2789/22 у вигляді: ознайомлення з матеріалами справи, підготовка правової позиції, стратегії та тактики захисту клієнта, підготовка додаткових письмових пояснень 3 год за 1 год/2000 грн, сукупно 6000 грн, підготовка до участі та участь в судових засіданнях 4 год за 1 год/2000 грн, сукупно 8000 грн, ТОВ зобов`язувалось сплатити 14000 грн.

Так, ціна позову у цій справі становить 2096928 грн. Судові засідання у цій справі за участі представника позивача, в тому числі і в порядку підготовчого провадження, відбувались 21.07.2022, 29.09.2022, 25.10.2022, 08.11.2022 тривали не більше 10 хв., 25.11.2022, 14.12.2022, 20.12.2022 тривали від 1 год до 1,5 год часу.

Відтак, зважаючи на значний обсяг матеріалів справи (4 томи на час розгляду справи в суді першої інстанції), складність справи, виконані адвокатом роботи (надані послуги), в тому числі підготовка позовної заяви, додаткових пояснень, ознайомлення з матеріалами справи, участь адвоката у судових засіданнях, заперечення відповідача на Заяву та кінцевий результат розгляду справи по суті, апеляційний суд дійшов висновку про те, що виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, визначена судом першої інстанції до відшкодування сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 14000 грн, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат у зв`язку з чим зазначений розмір підлягає зменшенню на суму 6000 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 317 КАС зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За наведених обставин, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зміни резолютивної частини додаткового рішення суду у цій справі.

Керуючись статтями 308, 310, 315-317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 3 січня 2023 року змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини додаткового рішення, у такій редакції:

«Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полікем» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.».

В решті додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 3 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 30 травня 2024 року.