Постанова

від 20.09.2023 по справі 806/2410/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 806/2410/17

адміністративне провадження № К/9901/3566/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Чиркіна С.М., судді Шарапи В.М.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕД ХОЛДІНГЗ»

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудування

за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України

на рішення Житомирського окружного адміністративного суду у складі судді Нагірняк М.Ф. 18 грудня 2017 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кузьмишина В.М., Сушка О.О., Ватаманюка Р.В. від 7 листопада 2018 року,

У С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕД ХОЛДІНГЗ» (далі - ТОВ «ГЕД ХОЛДІНГЗ», позивач) звернулося до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області (далі - УДАБІ у Житомирській області, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати припис № 86/17-к про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 5 липня 2017 року та постанову № 36-ю/2006/17 від 19 липня 2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 1 515 600,00 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідач при ухваленні спірних постанови та припису безпідставно дійшов висновку про виконання позивачем будівельних робіт з реконструкції АЗС за адресою: вул. Європейська,69-а у місті Бердичіві Житомирської області без належного дозволу. ТОВ «ГЕД ХОЛДІНГЗ» зазначає, що є власником земельної ділянки за вказаною адресою і на проведення будівельних робіт 25 травня 2017 року отримало відповідний дозвіл ДАБІ України. На думку позивача, невнесення такого дозволу до відповідного державного реєстру не можна ототожнюватися із його відсутністю.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2018 року, позов задоволено.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірні припис № 86/17-к від 5 липня 2017 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та постанова № 36-ю/2006/17 від 19 липня 2017 року про накладення на ТОВ «ГЕД ХОЛДІНГЗ» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 1 515 600,00 грн винесені за відсутності правових підстав для цього, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких таке рішення спрямоване, без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, упереджено та без урахування права особи на участь у процесі його прийняття.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, УДАБІ у Житомирські області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нову постанову про відмову у задоволені позову.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень неправильне застосували положення статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553) та Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244 (далі - Порядок № 244), з огляду на що вважає, що суди дійшли необґрунтованих висновків про порушення відповідачем встановленого порядку проведення державного архітектурно-будівного контролю щодо позивача та розгляду справи про порушення ним законодавства у сфері регулювання містобудівної діяльності.

7. Також скаржник звертає увагу на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 34 та 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку виконання підготовчих робіт і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466), що обумовило неправильність, на думку скаржника, висновків про протиправність спірних постанови та припису.

8. Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу УДАБІ у Житомирській області не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку. Відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення з ідентифікатором № 0102926192563 ухвалу Верховного Суду від 7 лютого 2019 року про відкриття касаційного провадження у справі № 806/2410/17 ТОВ «ГЕД ХОЛДІНГЗ» отримало 20 лютого 2019 року.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга надійшла до суду 1 лютого 2019 року.

10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 1 лютого 2019 року для розгляду цієї справи було визначено склад колегії суддів: ОСОБА_1, Гімон М.М. та Кравчук В.М.

11. Ухвалою Верховного Суду від 7 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 806/2410/17, витребувано матеріали справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу УДАБІ у Житомирській області.

12. Разом з тим, з огляду на звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку із поданням заяви про відставку, 13 червня 2023 року було проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями, в результатів якого для розгляду справи № 806/2410/17 було визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Чиркін С.М. та Шарапа В.М.

13. Учасники справи письмових клопотань до суду касаційної інстанції не подавали.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що на підставі наказів на проведення позапланової перевірки від 26 червня 2017 року № 65П та від 3 липня 2017 року № 66П уповноваженими особами УДАБІ у Житомирській області проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва «Реконструкція АЗС зі встановленням додаткового модульного автогазозаправного обладнання за адресою: вул. Європейська, 69-а, м. Бердичів», замовник - ТОВ «ГЕД ХОЛДІНГЗ», про що складено відповідний акт перевірки від 5 липня 2017 року № 1006/7/К/15/006.

15. Державними інспекторами встановлено порушення позивачем вимог пункту 3 частини першої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 5 Порядку № 466, що виразилося у виконанні позивачем будівельних робіт з реконструкції АЗС зі встановленням додаткового модульного автогазозаправного обладнання за адресою: вул. Європейська, 69-А, м. Бердичів Житомирської області , без дозволу на їх виконання. Таке порушення вчинене щодо об`єкта, який за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів із значними наслідками СС3, 5 (п`ята) категорія складності.

16. В Єдиному реєстрі отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та видачі таких дозволів і сертифікатів (далі - Реєстр дозвільних документів), доступ користувачів до якого здійснюється через веб-сайт ДАБІ України, не міститься інформації щодо наявності дозволу, який надав би право на виконання будівельних робіт на АЗС зі встановленням додаткового модульного автогазозаправного обладнання за адресою: вул. Європейська, 69-А, м. Бердичів Житомирської області .

17. 5 липня 2017 року головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Житомирській області Пянківським Ю.І. та Казаковим О.І. винесено припис № 86/17-к про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва «Реконструкція АЗС зі встановленням додаткового модульного автогазозаправного обладнання за адресою: вул. Європейська, 69-а, м. Бердичів», замовник - ТОВ «ГЕД ХОЛДІНГЗ» до 5 вересня 2017 року, з підстав, зазначених в акті перевірки від 5 липня 2017 року № 1006/7/К/15/006.

18. Крім того, 19 вересня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Житомирської області Пянківським Ю.І. винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 36-ю/2006/17, в якій зазначено, що інспекторами виявлено порушення позивачем пункту 3 частини першої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 5 Порядку № 466 з підстав, зазначених в акті перевірки від 5 липня 2017 року № 1006/7/К/15/006. Позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом третім пункту 3 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 1 515 600 гривень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

20. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

21. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

22. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

23. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2018 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі вимоги скаржника є частково обґрунтованими, з огляду на наступне.

24. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

26. Одним із доводів касаційної скарги є неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку № 553 та Порядку № 244, що зумовило, на думку скаржника, необґрунтованість висновків судів про порушення відповідачем встановленого порядку проведення перевірки та розгляду справи про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності.

27. Крім того, зазначається, що судами неправильно застосовано положення статей 34 та 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядок № 466, оскільки, на думку скаржника, необґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що відсутність дозволу на виконання будівельних робіт у Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів), не є свідченням того, що такий дозвіл не видавався.

28. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Суд виходить з наступного.

29. Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з частиною третьою статті 41 цього ж Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

30. Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок № 553 (тут і далі - у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

31. Правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень Порядку № 553 викладені, зокрема у постановах від 29 листопада 2019 року у справі № 523/11616/16-а, від 23 січня 2020 року у справах № 146/585/17 та № 398/620/17(2-а/398/109/17), від 6 лютого 2020 року у справах № 208/6554/16-а(2-а/208/218/16), № 205/7145/16-а(2а/205/27/17) та № 208/537/17(2-а/208/120/17), від 25 березня 2020 року у справі № 464/7984/16-а (2-а/464/21/17), від 28 квітня 2020 року у справі № 814/2500/16 та від 7 травня 2020 року у справі № 810/2954/16.

32. Пунктом 2 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством.

33. Відповідно до пункту 9 Порядку N 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

34. Наведена норма кореспондує з правом суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 13 Порядку № 553).

35. Пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

36. Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

37. Згідно з положеннями пункту 18 Порядку № 553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

38. Так само пунктом 19 Порядку № 553 визначено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

39. Разом з тим, відповідно до пункту 21 Порядку № 553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

40. Зі змісту наведених норм права вбачається, що самостійною підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних та юридичних осіб. При цьому, за результатом позапланової перевірки уповноваженою особою органу державного архітектурно-будівного контролю складається акт та, у разі виявлення порушень містобудівного законодавства, складається протокол про виявлене порушення та припис про усунення виявлених порушень. Заходи державного архітектурно-будівельного контролю проводяться у присутності уповноваженого представника суб`єкта містобудівної діяльності, якому вручається під підпис один примірник складених за результатом проведеної перевірки документів. Водночас, у разі відмови уповноваженим представником суб`єкта містобудівної діяльності від отримання чи підписання відповідних документів, про це робиться відмітка у такому документі, а його примірник надсилається рекомендованим листом з повідомленням.

41. Правовий висновок щодо застосування положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 553 викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 8 травня 2018 року у справі № 815/1540/14, від 26 вересня 2019 року у справі № 826/3354/14, від 14 листопада 2019 року у справі № 826/2966/16, від 23 січня 2020 року у справі № 398/620/17(2-а/398/109/17), від 6 лютого 2020 року у справі № 208/537/17(2-а/208/120/17), від 26 січня 2021 року у справі № 826/10130/18, від 27 липня 2021 року у справі № 640/5473/20, від 15 липня 2021 року у справі № 300/3178/20, від 3 жовтня 2022 року у справі № 400/1510/19.

42. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що на підставі звернення громадської організації «Наша влада» від 24 квітня 2017 року, наказів УДАБІ у Житомирській області від 20 червня 2017 року № 65-П та від 3 липня 2017 року № 66-П посадовими особами відповідача у період з 26 червня 2017 року по 5 липня 2017 року проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва «Реконструкція АЗС зі встановленням додаткового модульного автогазозаправного обладнання за адресою: вул. Європейська, 69-а, м. Бердичів», замовник - ТОВ «ГЕД ХОЛДІНГЗ». Також УДАБІ у Житомирській області видавалося направлення про проведення перевірки від 31 липня 2017 року № 348/17-к, копія якого була вручена представнику відповідача за довіреністю Лапчуку І.В.

43. Судами також було встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що за результатом проведеної позапланової перевірки уповноваженими особами відповідача було складено акт перевірки від 5 липня 2017 року № 1006/7/К/15/006, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 5 липня 2017 року, в яких зафіксовано здійснення будівельних робіт на відповідному об`єкті без наявності дозволу, та припис від 5 липня 2017 року № 86/17-к, яким вимагалося усунути порушення містобудівного законодавства. На цих документах міститься відмітка про відмову уповноваженого представника ТОВ «ГЕД ХОЛДІНГЗ» від їх підписання та отримання та вказано про направлення рекомендованим листом 7 липня 2017 року.

44. Відповідальність за виконання будівельних робіт на об`єкті, що за класом наслідків відноситься до СС3, передбачена абзацом третім пункту 3 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме - суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

45. Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

46. Порядок № 244 визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

47. Правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень Порядку № 244 викладені, зокрема у постановах від 18 жовтня 2018 року у справі № 826/7458/17, від 6 лютого 2020 року у справі № 208/537/17(2-а/208/120/17), від 7 травня 2020 року у справі № 810/2954/16, від 20 травня 2020 року у справі № П/811/1657/16, від 14 липня 2020 року у справі № 826/5657/16, від 23 липня 2020 року у справі № 814/1746/16, від 12 жовтня 2020 року у справі № 357/7136/17 та від 5 травня 2022 року у справі № 380/2805/21

48. Згідно із пунктом 15 Порядку № 244 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріалами подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складання.

49. Відповідно до пункту 16 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

50. Пунктом 17 Порядку № 244 визначено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

51. Крім того, абзацами третім та четвертим пункту 3 Порядку № 244 передбачено, що у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

52. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що обов`язковою умовою розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, про час та місце розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Крім того, у разі неотримання протоколу про правопорушення та інших документів, на підставі яких особа притягується до відповідальності, такі документи мають бути надіслані рекомендованим листом з повідомленням. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

53. Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 210/954/17(2-а/210/64/17), від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 6 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19, від 20 лютого 2020 року у справі № 161/15661/16-а.

54. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яке мало відбутись 19 липня 2017 року, позивача було повідомлено листом від 14 липня 2017 року, який надіслано 17 липня 2017 року, а отримано товариством 24 липня 2017 року, внаслідок чого розгляд справи про порушення містобудівного законодавства та ухвалення постанови про накладення штрафу за таке правопорушення відбулися за відсутності представника позивача внаслідок неналежного повідомлення про час та місце розгляду справи.

55. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідачем не виконано обов`язок, покладений на нього пунктом 17 Порядку № 244, стосовно повідомлення про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати її розгляду та наявність у зв`язку з цим підстав для скасування спірної постанови про накладення штрафу № 36-ю/2006/17 від 19 липня 2017 року, ухваленої за результатом розгляду справи про порушення містобудівного законодавства щодо позивача.

56. Отже, у цій частині рішення судів попередніх інстанцій слід залишити без змін у силу вимог статті 350 КАС України, оскільки доводи скаржника про неправильне застосування судами положень Порядку № 244 не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи.

57. Разом з тим, стосовно суті виявлених відповідачем порушень містобудівного законодавства, Суд зазначає наступне.

58. Згідно з частинами першою та третьою статті 34 «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів. Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

59. Відповідно до частин першої та другої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Частиною третьою цієї ж статті визначено, що для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);

3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;

4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;

5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати.

Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються Кабінетом Міністрів України.

60. Правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень Порядку № 466 викладені, зокрема у постановах від 22 травня 2018 року у справі № 522/18480/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 826/14728/15, від 18 вересня 2019 року у справі № 808/9253/13-а, від 24 жовтня 2019 року у справі № 162/166/16а(2а/162/53/16), від 28 квітня 2020 року у справі № 814/2500/16, від 23 липня 2020 року у справі № 826/4351/16 та від 2 грудня 2021 року у справі № П/320/900/20.

61. Відповідно до пункту 2 Порядку № 466 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

електронна система здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві - автоматизований комплекс із забезпечення електронного документообігу з питань декларативних та дозвільних процедур у будівництві, функціонування якого забезпечує Держархбудінспекція відповідно до законодавства та у порядку, визначеному Мінрегіоном;

реєстрація - внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

62. Пунктом 5 Порядку № 466 передбачено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

63. Згідно з пунктом 9 Порядку № 466 дані щодо надання (отримання), відмови у видачі чи анулювання (скасування), внесення змін до документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, вносяться Держархбудінспекцією до реєстру на підставі інформації, поданої відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її надходження.

64. Згідно з пунктом 28 Порядку № 466 замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про отримання дозволу за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.

До заяви додаються:

копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію (крім випадків, визначених пунктом 7 цього Порядку);

копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);

проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;

копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту чи технічного переоснащення;

копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати.

65. Відповідно до пункту 29 Порядку № 466 орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви приймає рішення про надання дозволу або відмову у його видачі.

Під час розгляду заяви орган державного архітектурно-будівельного контролю перевіряє наявність відомостей про:

відповідний кваліфікаційний сертифікат відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури» у реєстрі атестованих осіб;

ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

66. Механізм ведення Єдиного реєстру документів, як єдиної комп`ютерної бази даних на момент виникнення спірних правовідносин визначав Порядок ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року № 92 (у редакції наказу від 16 липня 2015 року № 165) (далі - Порядок № 92; втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій № 312 від 16 грудня 2020 року).

67. Відповідно до пункту 2 Порядку № 92 Єдиний реєстр документів ведеться з метою забезпечення, зокрема обліку дозволів на виконання будівельних робіт, відмов у їх видачі та анульованих дозволів.

68. Згідно з пунктом 3 Порядку № 92 ведення, адміністрування, функціонування і супроводження програмного забезпечення реєстру, збереження та захист бази даних реєстру, забезпечення доступу до нього органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

69. Пунктами 4-6 Порядку № 92 передбачено, що подання даних для внесення їх Держархбудінспекцією до реєстру здійснюється відповідальними посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю, які пройшли підготовку до роботи з реєстром.

Держархбудінспекція забезпечує:

підготовку посадових осіб для роботи з реєстром;

надання (позбавлення) права доступу посадових осіб до реєстру за поданням органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Формування даних для внесення їх до реєстру здійснюється на підставі інформації, наданої замовниками або їх уповноваженими особами.

70. Відповідно до пунктів 12 та 13 Порядку № 92 посадові особи здійснюють перевірку повноти даних у поданих замовником деклараціях з дотриманням вимог законодавства та за її наявності вносять дані до реєстру, а за її відсутності повертають їх замовнику на доопрацювання для усунення виявлених недоліків, про що вносять дані до реєстру. За фактом реєстрації посадові особи здійснюють оформлення та підписання відповідних повідомлень та декларацій.

Дані про видачу (відмову у видачі) дозволів чи сертифікатів, оформлених на підставі прийнятих рішень, вносяться посадовими особами до реєстру.

71. Згідно з пунктом 16 Порядку № 92 уповноважені особи на підставі запитів органів державної влади, місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб надають інформаційні довідки щодо наявності (відсутності) відповідних даних у реєстрі.

72. Зі змісту вищенаведених норм права вбачається, що документом, який надає право на здійснення будівельних робіт на об`єкті, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, є дозвіл на виконання будівельних робіт. Такий дозвіл надається уповноваженим органом державного архітектурно-будівельного контролю за зверненням замовника будівництва особисто, шляхом надіслання рекомендованого листа з описом вкладення або через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві. Для отримання дозволу замовник подає документи згідно з переліком визначеним у частині третій статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та у пункті 28 Порядку № 466, за наслідками розгляду яких уповноважений орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає одне з таких рішень: про надання дозволу, відмову у його наданні або про необхідність доопрацювання. При цьому всі заяви, що надходять до органів державного архітектурно-будівельного органу підлягають обов`язковій реєстрації. Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка приймає та здійснює реєстрацію заяви про видачу дозволів, інших заяв та долучених до неї документів, зобов`язана передати інформацію про надходження заяви та результати її розгляду до Держархбудінспекції, яка протягом одного робочого органи з дня отримання такої інформації вноситься такі відомості до Єдиного реєстру документів.

73. Отже, з урахуванням положень частини третьої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 92 внесення інформації про надходження до органів державного архітектурно-будівельного контролю заяв про отримання дозволу на виконання будівельних робіт, а також про результати розгляду таких заяв та ухвалені з цього приводу рішення (про надання дозволу, відмову у наданні дозволу, необхідність доопрацювання поданих документів) до Єдиного реєстру документів є обов`язковим; дотримання вимоги щодо такої обов`язковості забезпечується: визначенням у штаті органу державного архітектурно-будівельного контролю та Держархбудінспекцією відповідальних посадових осіб, як пройшли підготовку до роботи з цим Реєстром, уповноважених здійснювати, зокрема реєстрацію заяв про отримання дозволу на проведення будівельних робіт та вносити інформацію про результати розгляду таких заяв до Єдиного реєстру документів; покладенням на таких посадових осіб обов`язку щодо проведення відповідної реєстрації та занесення інформації до Єдиного реєстру документів про видані дозвільні документи, ухвалені рішення про відмову у їх видачі або про направлення на доопрацювання поданих документів; урегулюванням механізму ведення Єдиного реєстру документів.

74. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що позивач під час проведення перевірки пред`являв уповноваженим посадовим особам відповідача на підтвердження правомірності проведення будівельних робіт копію дозволу від 13 червня 2017 року № 115171641474. Згідно службової записки директора Департаменту дозвільних процедур ДАБІ України вказаний дозвіл відсутній в Єдиному реєстрі документів. Зазначене стало підставою для звернення до правоохоронних органів та внесення 24 серпня 2017 року відомостей щодо факту підробки такого дозволу до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

75. Крім того, відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, до суду першої інстанції позивачем на підтвердження правомірності проведення будівельних робіт на об`єкті з реконструкції АЗС було пред`явлено копію дозволу робіт від 25 травня 2017 року № 115171451474.

76. На підставі вищезазначеного, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав про наявність у позивача дозволу на виконання будівельних робіт від 25 травня 2017 року № 115171451474, визнавши протиправним та скасувавши спірний припис як необґрунтований.

77. Разом з тим, колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на таке.

78. Зі змісту положень частини третьої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 92 вбачається, що відсутність інформації про дозвіл у Єдиному реєстрі документів може свідчити про те, що такий дозвіл не видавався, крім випадку, якщо таке невнесення стало наслідком невиконання або неналежного виконання відповідальною посадовою особою ДАБІ України свого обов`язку щодо внесення відомостей про дозвіл на виконання будівельних робіт до Єдиного реєстру документів.

79. Отже, суди у цій справі повинні були встановити, чи дійсно дозвіл на виконання будівельних робіт не було внесено до Єдиного реєстру документів внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх повноважень у відповідній сфері. Тільки встановивши цю обставину суди могли достеменно з`ясувати, чи видавався позивачу дозвіл на проведення будівельних робіт.

80. Водночас, суди обмежились лише висновками про наявність у позивача дозволу на виконання будівельних робіт № 115171451474 від 25 травня 2017 року, дослідивши наданий позивачем оригінал дозволу, справжність якого заперечується відповідачем.

81. На підтвердження своїх заперечень щодо справжності цього дозволу відповідачем до судів попередніх інстанцій надано такі докази: копію дозволу від 13 червня 2017 року № 115171641474, яка була пред`явлена позивачем під час перевірки, що є відмінним від того, що було пред`явлено позивачем до суду; відповіді на запити відповідача про те, що жодний дозвіл на будівництво об`єкта з реконструкції АЗС зі встановленням додаткового модульного автогазозаправного обладнання за адресою: вул. Європейська, 69-А, м. Бердичів Житомирської області, не видавався (листи директора Департаменту дозвільних процедур ДАБІ України від 4 липня 2017 року № 40-302-346, від 14 вересня 2017 року № 40-302-486, від 17 листопада 2017 року № 40-302-560; лист першого заступника голови ДАБІ України від 12 липня 2018 року № 40-702-10/4804-18); лист ДП «Укрдержекспертиза» від 15 грудня 2017 року № 1789 про те, що експертиза проєктної документації на спірний об`єкт будівництва не проводилася.

82. Разом з тим, суди не надали правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності, не мотивували підстави їх відхилення, а також не витребували додаткові докази (матеріали службового розслідування, пояснення особи, що видала дозвіл) для підтвердження або спростування того, що інформація про дозвіл не була внесена до Єдиного реєстру документів внаслідок невиконання посадовою особою відповідача своїх повноважень.

83. З огляду на таке та враховуючи, що правомірність винесення припису № 86/17-к про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 5 липня 2017 року, які виразилися у проведені будівництва на об`єкті реконструкції АЗС за адресою: вул. Європейська,69-а у місті Бердичіві Житомирської області без належного дозволу, може бути визначена лише на підставі встановлення вищезазначених обставин, Суд доходить висновку про неповне з`ясування судами попередніх інстанцій усіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці судові рішення не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам статті 242 КАС України.

84. Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).

85. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

86. Отже, у силу положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а тому, не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.

87. Аналогічні застереження містяться у Рекомендаціях R (95) 5 Комітету міністрів державам-членам щодо введення в дію та покращення функціонування систем та процедур оскарження судових рішень від 7 лютого 1995 року (Recommendation No. R (95) 5 concerning the introduction and improvement of the functioning of appeal systems and procedures in civil and commercial cases). Зокрема, у пункті «g» статті 7 Рекомендацій R (95) 5 зазначено, що у суді третьої (касаційної) інстанції не можна представляти нові факти та нові докази.

88. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 9 серпня 2022 року у справі № 580/2513/21, для ухвалення законного та обґрунтованого рішення суди мають встановити всі обставини справи, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України; рішення, ухвалене з порушенням норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та без дослідження належних доказів, не може вважатися законним.

89. Відсутність процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає Верховному Суду ухвалити нове судове рішення, а тому цю справу слід направити на новий розгляд до суду першої інстанції згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України.

90. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

91. З огляду на зазначене, Суд доходить висновку про необхідність скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування припису УДАБІ у Житомирські області № 86/17-к від 5 липня 2017 року та направлення у цій частині справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

92. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що касаційну скаргу УДАБІ України у Житомирській області слід задовольнити частково, рішення судів попередніх інстанцій скасувати у частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування припису та направити у цій частині справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

93. Під час нового розгляд суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити, відповідно, всі обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, постановивши рішення відповідно до вимог 242 КАС України.

94. Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу, а сплачений судовий збір за подання касаційної скарги не повертається.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 353, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2018 року скасувати у частині визнання протиправним та скасування припису № 86/17-к про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 5 липня 2017 року та направити у цій частині справу на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді: С.М. Чиркін

В.М. Шарапа