Рішення

від 17.10.2007 по справі 27/368

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/368

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  27/368

17.10.07

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Все про бухгалтерський облік»

До          Товариства з обмеженою відповідальністю «Алігор ЛТД»

Про          стягнення  40 636,86 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар  Приходько Є.П.

Представники:

Від позивача                    Мироненко Д.В.- представник за довіреністю № 140 від 07.02.2007р.;

Від відповідача          Івженко С.С. –представник за довіреністю від 18.09.2007р.

Обставини справи:

Позивач  звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості  у розмірі 40636 грн. коп.., у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань, відповідно до укладеного між сторонами Договору про дольову участь в будівництві житлового будинку №14/12/04 від 14.12.05 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.08.07р. порушено провадження у справі та призначено розгляд  справи на 10.09.07р.

Позивач у судовому засіданні 10.09.2007р. підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що виконав покладені на нього зобов'язання за Договором та  перерахував  не пізніше 16 грудня 2005 року у безготівковій формі на поточний рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 273 648,90 грн. Також, позивач зауважив на тому, що помилково перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 820 946,70 грн., які останній повертати не хоче, незважаючи на те, що з даного приводу Господарським судом м.  Києва 22.02.2007р. було винесено рішення у справі № 26/44 про стягнення помилково перерахованих коштів у розмірі 820 946 грн. 70 коп..

Відповідач у судове засідання 10.09.2007 року не з`явився, вимоги ухвали суду від 16.08.2007р. не виконав, витребуваних судом документів не надав. Причини неявки повноважного представника відповідача суду не відомі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2007 року розгляд справи відкладено  на 02.10.2007 року, зобов'язано сторони надати суду витребувані документи.

Сторони у судове засідання 02.10.2007 року з'явилися, позивач підтримав свою правову позицію.

Відповідач заперечив проти позову, посилаючись на те, що рішенням Господарського суду м. Києва по справі 26/44 було встановлено факт помилкового перерахування на рахунок відповідача суми в розмірі 820 946,70 грн., яка визнана судом як безпідставно набута, а тому вважає, що чинне законодавство регулює спір, який виник між сторонами, ст.1214 ЦК України, яка надає право нараховувати проценти за користування чужими грошовими коштами. Відповідач зауважив на помилкове посилання позивача на приписи  ст. 625 ЦК України, яка визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання, незважаючи на ту обставину, що суд при розгляді справи № 26/44 визнав суму у розмірі 820 946грн. 70 коп. не грошовим зобов'язання, а безпідставно перерахованими коштами.

Також відповідач звернувся до суду з клопотаннями, відповідно до яких просив суд зобов'язати позивача надати достатні докази щодо розміру індексу інфляції на період існування заборгованості та просив суд вилучити з матеріалів справи рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2007 року по справі № 31/334 у зв'язку з тим, що воно не набрало законної сили оскільки оскаржується в апеляційному порядку.

Суд відхилив заявлене клопотання відповідача в частині вилучення з матеріалів справи рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2007 року по справі № 31/334, оскільки нормами Господарсько процесуального кодексу України не передбачено такої процесуальної дії, а правову оцінку зазначеному рішенню суду  по справі № 31/334 буде надано при прийнятті рішення.  

Окрім того, сторони звернулись до суду з спільним клопотанням про продовження строку вирішення спору.

Враховуючи приписи ст. 69 ГПК України, суд задовольнив клопотання сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2007 року продовжено строк вирішення спору та повідомлено сторін, що розгляд справи після оголошення перерви призначено на 15.10.2007 року.

Сторони у судове засідання 15.10.2007 року з'явилися, позивач підтримав свою правову позицію, надав уточнений розрахунок заявленої суми та нормативне обґрунтування заперечень на викладені у відзиві обставини, відповідно до яких послався на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2007 року у справі № 26/44 встановлено факт, який має преюдиціальний характер та не потребує доказування знову.

Позивач зауважив на тому, що спірні правовідносини між сторонами в частині повернення помилково перерахованих грошових коштів у розмірі 820 946 грн. 70 коп.,  виникли 16.12.2005 року, а  зазначеним вище рішенням суду першої інстанції лише встановлено факт помилкового перерахування зазначених коштів. Позивач послався на Указ Президента України № 227/95 від 16.03.1995 року «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України», яким врегульовано порядок повернення помилкового перерахованих коштів.

Відповідач у судовому засіданні 15.10.2007 року підтримав свою правову позицію та звернувся до суду з клопотанням про перенесення розгляду справи, з метою отримання відповіді на направлений ним запит до Міністерства юстиції України про трактування поняття «Грошове зобов'язання», «Безпідставно одержані кошти», «Майно».

Суд відхилив заявлене клопотання відповідача, оскільки відповідь Міністерства юстиції України на направлений відповідачем запит не відноситься до справи, а певні обставини підтверджено іншими доказами, які є в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні було оголошено перерву до 17.10.2007 року.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,  -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2007р. у справі № 22/64 частково задоволено позовні вимоги ТОВ «Редакція газети «Все про бухгалтерський облік»та стягнуто з ТОВ «Алигор ЛТД» на користь позивача помилково перераховані останнім  за Договором № 14/12/04 від 14.12.2005 року грошові кошти у розмірі 820 946 грн. 70 коп. В задоволенні стягнення з відповідача 273 648 грн. 90 коп. перерахованих за зазначеним договором коштів та про розірвання Договору № 14/12/04 від 14.12.2005 року позивачу відмовлено.

Відповідно до приписів ст. 35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Частини 2-4 зазначеної норми права вказує на факти, які містять у винесених раніше судових рішеннях. Ці факти для суду мають преюдиціальний характер та звільняються від доказування тому, що їх з істинністю вже встановлено у вирішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив в законну силу.

Враховуючи те, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2007 року у справі № 26/44 набрало законної сили, суд встановив, що факти встановлені рішенням суду першої інстанції не потребують доведенню при вирішення зазначеної справи.

Так, зазначеним вище рішення Господарського суду міста Києва встановлено, що спірні правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю “Редакція газети «Все про бухгалтерський облік»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алігор ЛТД»виникли після помилкового перерахування позивачем на розрахунковий рахунок відповідача грошових коштів у розмірі 820 946 грн. 70 коп., які були сплачені  ним у складі  інших коштів, які він мав перерахувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Алігор ЛТД»відповідно до покладених на нього зобов'язань за договором № 14/12/04 від 14.12.2005 року.

Факт перерахування відповідачу грошових коштів на суму 820 946 грн. 70 коп.  підтверджується належним чином завіреними платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, спір по справі виник внаслідок того, що відповідач ухиляється від повернення позивачу помилково перерахованих  зазначених вище коштів та продовжує їх зберігати без достатньої правової підстави, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь  34479,76 грн. інфляційних витрат та  6157 грн.10 коп. 3% річних.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього кодексу).

Проценти –це грошова сума, що сплачується (нараховується) боржником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначний строк грошових коштів.

Згідно ч.2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України № 227/95 від 16.03.1995 року «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України”, підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти. При виявлені фактів такого порушення з керівника підприємств і головного бухгалтера стягується дол. Державного бюджету України штраф у розмірі двох неоподаткованих мінімумів заробітної плати.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав грошового зобов'язання, яке виникло в нього відповідно до ст. 174 ГК України та приписів Указу Президента України № 227/95 від 16.03.1995 року.

Враховуючи те, що стягнення процентів можна розглядати не тільки як звичайну плату за користування грошима, але й також як санкцію за порушення грошового зобов'язання, то суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню приписи ст. 625 ЦК України, яка передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Як вже було встановлено судом, відповідач  користується  чужими грошовими коштами з 22.04.2007 року.  Саме з цієї дати  повинні нараховуватися 3% річних та індекс інфляції.

Таким чином, розмір 3% річних становить: 820 946 грн. 70 коп. х 3% х 12 дні (кількість днів прострочення : 365 днів =  6157 грн. 10 коп.

Розмір індексу інфляції становить: 820 946 грн. 70 коп.  х 4,2% (інфляція за весь період прострочення) : 100% = 34479 грн. 76 коп.  

З огляду на зазначене вище, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 6157 грн. 10 коп. та інфляційних витрат у сумі 34479 грн. 76 коп.  підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному розмірі, з поточного рахунку відповідача стягненню підлягає    3 % річних в сумі 6157 грн. 10 коп., інфляційні витрати у сумі 34479 грн. 76 коп.,  державне мито в сумі 406 грн. 37 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 536, 625, 1212, 1214   ЦК України, Указ Президента України № 227/95 від 16.03.1995 року, ст. ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,  –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алигор ЛТД» (02099, м.Київ, вул. Зрошувальна, 14; 01030, м. Київ, вул.. М. Коцюбинського, 2, оф. 23, код ЄДРПОУ 30580220) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Все про бухгалтерський облік»(04114, м. Київ, бульвар Л.Українки, 3, кв. 49; 03055, м. Київ, а/с 12, код ЄДРПОУ 20021027) - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження –3% річних у сумі  6157 грн. 10 коп., 34 479 грн.76 коп. інфляційних витрат, 406 грн. 37 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

01.11.2007 року

 Суддя                                                                            М.А. Дідиченко