Рішення

від 12.11.2007 по справі 17/366

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

17/366

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

№  17/366

12.11.07

За позовом     Заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави

В особі                 Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим   

До                    Ради Міністрів Автономної Республіки Крим

Товариства з обмеженою відповідальністю “Зоряне небо”

Про                 визнання недійсним договору

Суддя  Кролевець О.А.

Представники :

Від прокуратури:   Ущапівський Я.В. (посвідчення №170)

від позивача:          не з'явився

від відповідача-1:   Курило А.О. (довіреність №01-01/1622 від 07.06.2006)

від відповідача-2:   не з'явився  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Заступник прокурора АР Крим звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 12.10.2006 між відповідачами по справі.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що спірний договір суперечить вимогам Земельного кодексу України та підлягає визнанню недійсним, оскільки обов'язкового в даному випадку рішення Ради міністрів АР Крим про надання земельної ділянки  в оренду не приймалось.  

Позивач у листі №1015/он1 від 06.11.2007 зазначив, що заявлені прокурором вимоги підтримує повністю та просить суд розглянути справу за відсутності свого представника.

Відповідачі письмових пояснень чи заперечень по суті спору не надали.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 12.11.2007 проти задоволення позовних вимог прокурора не заперечував.

Представник відповідача-2 в судові засідання двічі не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи відповідача-2 було повідомлено своєчасно та належним чином.

На підставі ст.75 ГПК України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача-1, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2006 року між Радою міністрів Автономної Республіки Крим (відповідач-1, далі –Рада міністрів АР Крим) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Зоряне небо” (відповідач-2) був укладений договір оренди землі (далі –Договір), згідно з пунктами 1, 2 якого відповідач-1 на підставі постанови Ради міністрів АР Крим від 14.12.2004 №646 надав, а відповідач-2 прийняв  в строкове платне користування земельну ділянку земель рекреаційного призначення (кадастровий номер 0111:947:100:020010038) площею 9,9033 га для будівництва та розміщення курортно-туристичного комплексу  за межами населених пунктів Кореїзьської селищної ради м. Ялта АР Крим. Зазначена земельна ділянка вільна від забудови та інженерних споруд.

Договір оренди був підписаний представниками сторін, скріплений печатками та зареєстрований 01.02.2007 Ялтинським відділенням Кримської регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” за номером 04070700001, про що свідчить напис на звороті останнього аркуша Договору.  

Договір оренди земельної ділянки укладений на 49 років (п.7 Договору).

Відповідно до п.17 Договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Підставою розроблення проекту щодо відведення земельної ділянки є Постанова Ради міністрів АР Крим від 26.10.2004 №541. Передача земельної ділянки орендарю (відповідачу-2) відповідно до п.19 Договору здійснюється у 10-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Судом встановлено, що передача спірної земельної ділянки відбулась 12.10.2006, про що складений Акт приймання-передачі земельної ділянки (знаходиться в матеріалах справи).

Прокурор стверджує, що вказаний Договір суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним з тих підстав, що Рада міністрів АР Крим не приймала рішення про надання спірної земельної ділянки в оренду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог прокурора виходячи з наступного.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про оренду землі”, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст.6 Закону України “Про оренду землі” орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.

Оскільки на даний час землі державної та комунальної власності не розмежовано, повноваження щодо передачі земель, які розташовані за межами населених пунктів у власність або користування здійснюють відповідні органи виконавчої влади.

Земельні ділянки згідно зі ст.93 Земельного кодексу України можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Згідно зі ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.6 ст.122 Земельного кодексу України Рада міністрів Автономної Республіки Крим надає земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та за їх межами для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок (ст.123 зазначеного кодексу).

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається наступне.

Постановою Ради Міністрів АР Крим від 08.08.2006 №444 “Про вирішення деяких питань в сфері земельних відносин” Голові Республіканського комітету АР Крим по земельним ресурсам доручено укладати від імені Ради міністрів АР Крим договори оренди земельних ділянок, виділених у відповідності з актами Ради міністрів АР Крим та договори купівлі-продажу права оренди земельних ділянок на підставі відповідних рішень Ради міністрів АР Крим.   

З пункту 1 спірного Договору оренди землі вбачається, що він був укладений на підставі постанови Ради міністрів АР Крим від 14.12.2004 №646.

Однак, як вбачається з наданої суду прокурором копії постанови Ради міністрів АР Крим від 14.12.2004 №646 “Про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ “Торговий дім “Фаворит” зазначеною постановою вирішено питання щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 2,0008 га строком на 5 років ТОВ “Торговий дім “Фаворит” для підприємств іншої промисловості за межами населених пунктів Чистеньської селищної ради Сімферопольського району.  Будь-яких питань щодо передачі в оренду ТОВ “Зоряне небо” земельної ділянки із земель рекреаційного призначення площею 9,9033 га для будівництва та розміщення курортно-туристичного комплексу  за межами населених пунктів Кореїзьської селищної ради м. Ялта АР Крим зазначеною постановою не вирішувалось.

Відсутність необхідного відповідно до вимог чинного законодавства рішення (постанови) Ради міністрів АР Крим про передачу ТОВ “Зоряне небо” в оренду спірної земельної ділянки також підтверджується листом Управління справами Ради міністрів АР Крим від 13.04.2007 №3/485 (в матеріалах справи).

Підставою недійсності правочину відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.203 ЦК України, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Приймаючи до уваги, що договір оренди землі від 12.10.2006 був укладений без дотримання вимог, встановлених Земельним кодексом України, а саме без попереднього отримання рішення органу виконавчої влади, уповноваженого на передачу земель, які розташовані за межами населених пунктів у користування юридичним особам, тому суд дійшов висновку про невідповідність спірного договору чинному законодавству, а тому вимоги прокурора про визнання договору оренди землі від 12.10.2006 недійсним є обґрунтованими та підлягають задоволенню.   

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів порівну.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

          2. Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 12.10.2006 між Радою міністрів АР Крим в особі голови Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим і Товариством з обмеженою відповідальністю “Зоряне небо”, зареєстрований 01.02.2007 у Ялтинському відділенні Кримської регіональної філії державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” за номером 04070700001.

3. Стягнути з Ради міністрів Автономної Республіки Крим (95000, м. Сімферополь, вул. Кірова, 13, код невідомий), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Державного бюджету України 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Зоряне небо” (м. Алупка, вул. Севастопольське шосе, 64, код 32003285, р/р невідомий), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Державного бюджету України 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

  Суддя                                                                                       О.А.Кролевець