Постанова

від 07.09.2023 по справі 10/б-743

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2023 р. Справа №10/Б-743(921/576/20)

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Гриців В.М. (доповідач), Зварич О.В., Малех І.Б.

секретар судового засідання Гілевич С.Р.

з участю: арбітражна керуюча Зубик Ю.З., прокурор у справі Рогожнікова Н.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Струсівський комбінат продтоварів» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Зубик Юлії Зіновіївни на рішення Господарського суду Тернопільської області (суддя Сидорук А.М.) від 27 грудня 2022 року у справі №10/Б-743(921/576/20) за позовом Державного підприємства «Струсівський комбінат продтоварів» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Зубик Юлії Зіновіївни до Міністерства аграрної політики та продовольства України та Тернопільської обласної прокуратури; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Державна казначейська служба України;

про визнання протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики України та Тернопільської обласної прокуратури щодо не вжиття заходів на захист інтересів держави у справі №10/Б-743 (неподання позовної заяви про витребування майнових комплексів ДП «Струсівський комбінат продтоварів» за адресою: вул. Заводська, 1 та вул. Заводська, 1а в с.Струсів у межах строку позовної давності, що призвело до негативних матеріальних наслідків); стягнення з держави в особі Міністерства аграрної політики України та Тернопільської обласної прокуратури солідарно через Державну казначейську службу України на користь ДП «Струсівський комбінат продтоварів» 470 154,30 грн матеріальної шкоди;

в межах справи № 10/Б-743 про банкрутство Державного підприємства «Струсівський комбінат продтоварів»

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Тернопільської області постановою від 17 червня 2008 року у справі №10/Б-743 визнав банкрутом державне підприємство «Струсівський комбінат продтоварів», ввів ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Кузика Євгена Івановича.

Згідно з ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23 березня 2016 року у справі №10/Б-743 ліквідатором Державного підприємства «Струсівський комбінат продтоварів» призначено арбітражну керуючу Зубик Юлію Зіновіївну.

У серпні 2020 року на розгляд Господарського суду Тернопільської області від Державного підприємства «Струсівський комбінат продтоварів» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Зубик Юлії Зіновіївни надійшла позовна заява до відповідачів: Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України і Прокуратури Тернопільської області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення шкоди в порядку ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства в сумі 470 154,30 грн солідарно.

Позов подано в межах провадження у справі № 10/Б-743 про банкрутство Державного підприємства «Струсівський комбінат продтоварів».

Позовна заява мотивована тим, що судовими актами, зокрема, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №10/Б-743 в позовному провадженні відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора ДП «Струсівський комбінат продтоварів» про витребування нерухомого майна майнових комплексів за адресою: с. Струсів, вул. Заводська, 1 та вул. Заводська, 1а, що у протиправний спосіб вибуло з володіння позивача у 2010 році в зв`язку з пропуском строку позовної давності. З посиланням на ст. 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» вказує, що Міністерство аграрної політики та продовольства України ведуть облік об`єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об`єктів, здійснюють визначені законодавством повноваження під час провадження справ про банкрутство державних підприємств.

Позивач з посиланням на лист Міністерства аграрної політики України від 22.07.2016 вказує, що відповідач 1 втратив контроль за державним майном позивача з кінця 2006 року, і не вжив жодних заходів на поновлення функцій органу управління майном. Крім того, відмічає, що відповідач 1 був обізнаний про введення судової процедури ліквідації позивача у 2008 році без згоди держави, тобто з порушенням мораторію на примусову реалізацію державного майна, та подальше його незаконне відчуження. Таким чином вважає, що Міністерство аграрної політики та продовольства України було зобов`язане здійснювати належним чином функції з контролю та збереження державного майна, натомість знаючи про протиправне вибуття майна у 2010р., всупереч закону не вчинило встановлених законом заходів у межах строку позовної давності, зокрема, не подало заяву про витребування майна з чужого незаконного володіння, внаслідок чого був пропущений строк позовної давності та втрачено право державної власності на майно вартістю 470 154,30 грн.

Щодо Тернопільської обласної прокуратури (відповідач 2) то вказує, що така є учасником провадження у справі № 10/Б-743 про банкрутство Державного підприємства «Струсівський комбінат продтоварів». Відповідно до ст.29 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що застосовується до правовідносин) прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Таким чином, як учасник провадження у справі про банкрутство, відповідач 2 знав або повинен був знати про порушення інтересів держави при відчуженні майна у 2010 році, про бездіяльність арбітражних керуючих щодо повернення спірного майна у державну власність, проте не вчинив процесуальних заходів на захист та збереження державного майна. Також вказує, що відповідач 2 обізнаний з обставинами відчуження та подальшого привласнення у 2010 році, оскільки він здійснює контроль в досудовому розслідуванні № 1201221017000007 Теребовлянського РВ УМВСУ, однак зазначене досудове розслідування здійснюється недобросовісно, потураючи фактично протиправному заволодінню державним майном зацікавленими особами. Таким чином, усвідомлюючи ризики втрати державного майна, Тернопільська обласна прокуратура всупереч закону не вчинила належних процесуальних заходів на захист інтересів держави, зокрема, не подала заяву про витребування майна з незаконного володіння у межах строку позовної давності, внаслідок чого був пропущений строк позовної давності та втрачено право державної власності на майно вартістю 470 154,30 грн.

Відтак позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики України та Тернопільської обласної прокуратури щодо не вжиття заходів на захист інтересів держави у справі №10/Б-743, зокрема, неподання позовної заяви про витребування майнових комплексів ДП «Струсівський комбінат продтоварів» за адресою: вул.Заводська, 1 та вул..Заводська, 1а в с.Струсів у межах строку позовної давності, що призвело до негативних матеріальних наслідків;

- стягнути солідарно з Міністерства аграрної політики України та Тернопільської обласної прокуратури на користь ДП «Струсівський комбінат продтоварів» 470 154,30 грн. матеріальної шкоди.

В подальшому, позивач уточнив позовні вимоги - просив пункт 2 прохальної частини позовної заяви викласти в наступній редакції:

Стягнути з держави в особі Міністерства аграрної політики України та Тернопільської обласної прокуратури солідарно через Державну казначейську службу України на користь ДП «Струсівський комбінат продтоварів» 470 154,30 грн. матеріальної шкоди.

Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 07 жовтня 2020 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 10/Б-743 (921/576/19) в порядку загального позовного провадження; призначив підготовче засідання.

Надалі суд неодноразово призначав і відкладав розгляд справи у підготовчому провадженні та по суті. Зокрема, Господарський суд Тернопільської області у справі №10/Б-743 (921/576/19):

ухвалою від 05 січня 2021 року відмовив у задоволенні заяв ліквідатора ДП Струсівський комбінат продтоварів Зубик Ю.З. про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Державну казначейську службу України та про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Фізичну особу-підприємця Живаго Олександра Леонідовича; Також відмовив у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Живаго Олександра Леонідовича про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача;

ухвалою від 19 лютого 2021 року прийняв до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог; залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Державну казначейську службу України;

ухвалою від 30 березня 2021 року замінив первісного (неналежного) відповідача Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на належного - Міністерство аграрної політики України;

ухвалою від 29 червня 2021 року закрив підготовче провадження та призначив справу № 10/Б-743 ( 921/576/20) до судового розгляду по суті;

ухвалою від 10 серпня 2021 року залучив до участі у справі № 10/Б-743 (921/576/19) правонаступника Міністерства аграрної політики України.

У процесі розгляду справи від Міністерства аграрної політики та продовольства України надійшла заява про застосування наслідків спливу позовної давності.

Господарський суд Тернопільської області рішенням від 27 грудня 2022 року у справі №10/Б-743 (921/576/20) в задоволенні позову відмовив.

Рішення мотивовано положеннями ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Суд вказав, що саме на ліквідатора покладено обов`язок подавати до господарського суду заяви про визнання недійсними правочинів, витребування майна, визнання недійсними результатів аукціону та ін..

Суд зауважив, що відповідно до розпорядження КМ України «Деякі питання управління Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства об`єктами державної власності» від 09.10.2019 №954-р ДП «Струсівський комбінат продтоварів» було передано із сфери управління Мінагрополітики до сфери управління Мінекономіки. Акт приймання передачі цілісного майнового комплексу ДП «Струсівський комбінат продтоварів» було підписано 22.10.2019. Таким чином, Мінекономіки не могло знати про порушення права щодо відчуження державного майна та відповідно звернутись до суду в межах строків позовної давності із заявою про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права на майно.

Щодо оцінки майна то суд першої інстанції з посиланням на ст. 43 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) вказав, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. У матеріалах справи відсутні докази підтверджуючі вартість майна.

Стосовно вимог до Тернопільської обласної прокуратури суд вказав, що прокурор був учасником у справі про банкрутство ДП «Струсівський комбінат продтоварів», крім цього у провадженні СВ Теребовлянського ВП ГУНП перебувало кримінальне провадження №12012210170000007 від 21.11.2012 за фактом таємного викрадення металобрухту кольорових металів з території ДП «Струсівський комбінат продтоварів» , а також зловживання владою зі сторони Кузика Є.І., який за період з 2008-2012 років здійснював повноваження ліквідатора ДП «Струсівський комбінат продтоварів», за ознаками кримінальних правопорушень , передбачених ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 364 КК України. За результатами досудового розслідування , слідчим 31.07.2019 прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Суд констатував, що матеріали цієї справи не містять доказів завдання шкоди саме Тернопільською обласною прокуратурою та наявністю причинного зв`язку між завданням шкоди та діями (бездіяльністю) Тернопільської обласної прокуратури.

Попри це, суд першої інстанції взяв до уваги клопотання відповідачів про застосування строку позовної давності і вказав, що позивач пропустив трирічний строк позовної давності для звернення до суду з позовом до відповідачів про витребування майна з чужого незаконного володіння, в зв`язку з чим відмовив в позові за строком позовної давності.

Державне підприємство «Струсівський комбінат продтоварів» в особі ліквідатора арбітражної керуючої Зубик Ю.З. (позивач) подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.12.2022 у справі №10/Б-743 (921/576/20).

Вважає, що оскаржене рішення прийнято з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

-суд першої інстанції не дослідив та не надав правової оцінки недобросовісності відповідачів при здійсненні своїх процесуальних та конституційних повноважень на захист інтересів держави у справі №10Б-743;

- суд не встановив та не надав правової оцінки поважним причинам пропуску позивачем строку позовної давності. Адже подання та подальший розгляд позову про стягнення шкоди з відповідачів в межах строку позовної давності був унеможливлений через наявність альтернативних проваджень на поновлення майнового стану позивача внаслідок протиправного відчуження його активів. Зазначає, що вибуття майна із володіння позивача остаточно встановлено постановою Верховного Суду у справі №10/Б-743 від 09.04.2020, якою було відмовлено у задоволенні позову позивача від 09.08.2016 про витребування майна із чужого незаконного володіння;

-суд порушив право позивача на захист гарантоване ст. 59 Конституції України та ст. 16 ГПК України в зв`язку з недопущенням до участі у справі адвоката Живаго О.Л.

Відповідно до цього, просить, скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.12.2022 у справі №10/Б-743 (921/576/20) і прийняти нове рішення про задоволення позовної заяви про визнання протиправною бездіяльністю Міністерства аграрної політики та продовольства України та Тернопільської обласної прокуратури та солідарно стягнути з них 470 154,30 грн.

Тернопільська обласна прокуратура у відзиві на апеляційну скаргу заперечила доводи скаржника. Наголошує на обгрунтованості висновків суду першої інстанції, що спеціальним законодавством України про банкрутство саме на ліквідатора покладено обов`язок подавати до господарського суду заяви про визнання недійсними правочинів , витребування майна, визнання недійсними результатів аукціону та інше. Крім цього, суд встановив недоведеність заподіяння шкоди саме Тернопільською обласною прокуратурою та наявністю причинного зв`язку між завданням шкоди та діями (бездіяльністю) Тернопільської обласної прокуратури. Також не знайшло свого підтвердження і сума заявленої матеріальної шкоди в розмірі 470154,30 грн, що за твердженням позивача становить вартість майна. Щодо строку позовної давності, то прокурор з посиланням на ст. 267 ЦК України вказує, що судом законного постановлено, що перебіг 3-річного строку для звернення ДП «Струсівський комбінат продтоварів» в особі ліквідатора до відповідачів про визнання протиправною бездіяльності та стягнення шкоди в порядку ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства розпочався 14.07.2014 (з дня ухвалення Львівським апеляційним господарським судом постанови від 13.07.2011 у справі №15/106-1776) та відповідно сплив 13.07.2017. Позовна заява подана ліквідатором ДП «Струсівський комбінат продтоварів» 25.08.2020, без жодного обґрунтування поважності причин пропуску такого строку. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як такого, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 24 квітня 2023 року поновив Державному підприємству «Струсівський комбінат продтоварів» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Зубик Юлії Зіновіївни строк на апеляційне оскарження і відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Струсівський комбінат продтоварів» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Зубик Юлії Зіновіївни на рішення Господарського суду Тернопільської області від 27 грудня 2022 року у справі №10/Б-743(921/576/20), витребував матеріали справи№10/Б-743(921/576/20).

У призначеному на 03 серпня 2023 року судовому засіданні суд заслухав представників позивача і відповідача та оголосив перерву до 07 вересня 2023 року.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухав ліквідатора ДП «Струсівський комбінат продтоварів», прокурора у справі та вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Обставини справи:

Міністерство аграрної політики України наказом від 02.06.2008 р. № 345 затвердило Перелік державних підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики України, станом на 1 квітня 2008 року, в який за № 872 включене Державне підприємство "Струсівський комбінат продтоварів" с.Струсів, Теребовлянського району Тернопільської області.

Наказом від 07.12.2015 №469 Міністерство аграрної політики України затвердило перелік підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінагрополітики, та акціонерних товариств, функції з управління корпоративними правами яких здійснюються міністерством, у який за №67 теж включене Державне підприємство "Струсівський комбінат продтоварів" код ЄДРПОУ 375125, вул. Заводська,1 с. Струсів, Теребовлянського району Тернопільської області.

Відповідно до п.4.2 Статуту Державного підприємства "Струсівський комбінат продтоварів", затвердженого 06.04.2003, майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству та цьому статуту. Згідно з п.4.4 статуту, відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплених за підприємством, здійснюється за погодженням з органом управління майном у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з Свідоцтвом про право власності від 28.09.2006, виданим Струсівською сільською радою Теребовлянського району Тернопільської області на підставі рішення виконкому від 31.08.2006 №109, Державне підприємство "Струсівський комбінат продтоварів" є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: Тернопільська область, Теребовлянський район, с. Струсів, вул. Заводська, буд.1, а саме: адміністративний корпус, А, 909,8 кв. м.; майонезний цех В, 1082,6 кв. м.; будинок банкомиючої машини, Г, 383,3 кв. м.; будинок БРУ ВАК, Д, 216,1 кв. м.; будинок ректифікаційної колони, Е, 100,9 кв. м.; прибудова до майонезного цеху, Є, 129,3 кв. м.; склад, Ж, 430,0 кв. м.; будинок полісолодових екстрактів, З, 688,5 кв. м.; цех розливу горілки номер 2, І, 369,5 кв. м.; солодовня, Ї, 478,5 кв. м.; гаражі, К, 288,8 кв. м.; котельня, Н, 414,3 кв. м.; матеріальний склад номер 1, О, 69.8 кв. м.; матеріальний склад, П, 299,4 кв. м.; мазутосховище, Р, 57,3 кв. м.; склад готової продукції, С, 240,9 кв. м.; механічна майстерня, Т, 320,0 кв. м.; приміщення фільтр-прес ККС, У, 214,4 кв. м.; резервуар, І; резервуар, IІ; артскважина, III; артскважина, IV; вимощення, V; огорожа, 1; ворота, 2, Форма власності - загальнодержавна, частка - 1/1.

Згідно з Свідоцтвом про право власності від 09.11.2006, виданим Струсівською сільською радою Теребовлянського району Тернопільської області на підставі рішення виконкому від 31.08.2006 №130, Державне підприємство "Струсівський комбінат продтоварів" є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: Тернопільська область, Теребовлянський район, с. Струсів, вул. Заводська, буд.1а, а саме: цех по виробництву горілчаних виробів №1, А, 1168,8 кв. м.; тарний склад, Б, 272,7 кв. м.; цех КМК, варочна, В, 335,7 кв. м.; будинок спиртопідвалу, Г, 397,5 кв. м. Форма власності - загальнодержавна, частка - 1/1.

У ліквідаційній процедурі в справі №10/Б-743 про банкрутство Державного підприємства «Струсівський комбінат продтоварів» 10.03.2010 було проведено аукціон з продажу названого вище майна банкрута, за результатами якого 04.06.2010 між ДП "Струсівський комбінат продтоварів" в особі ліквідатора Кузика Є.І. та переможець аукціону ОСОБА_1 уклали договори купівлі-продажу майна та акти прийому-передачі.

04.11.2010 між ОСОБА_1 (продавець) та покупцями: ОСОБА_2 (покупець 1), ОСОБА_3 (покупець 2), ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (покупці 3), ОСОБА_6 (покупець 4), ОСОБА_7 (покупець 5) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого продавець передає за плату, а покупці приймають і оплачують комплекс, що знаходиться в с. Струсів Теребовлянського району Тернопіфльської області , вул.. Заводська, буд. 1а.

Господарський суд Тернопільської області розглядав справу №15/106-1776 за позовом ТОВ "Агентство корпоративного управління" до Західно-Української товарної біржі та ДП "Струсівський комбінат продтоварів" про визнання недійсними результатів аукціону, за результатами розгляду 10.01.2011 у позові відмовив.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 у справі №15/106-1776, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.12.2011, рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.01.2011 скасовано; прийняте нове рішення, яким позов задоволено повністю, визнано недійсними результати аукціону, проведеного Західно-Українською товарною біржею 10.03.2010, оформлені протоколом від 10.03.2010 № 7, з підстав порушення Західно-Українською товарною біржею та ліквідатором Кузиком Є. І. під час проведення аукціону вимог законодавства України щодо порядку отримання згоди органу управління державним майном та комітету кредиторів на відчуження майна ДП "Струсівський комбінат продтоварів".

Також, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.12.2013 у справі №10/Б-743 визнано недійсними договори купівлі-продажу майнових комплексів, укладені між Державним підприємством "Струсівський комбінат продтоварів" в особі ліквідатора Кузика Євгена Івановича та ОСОБА_1 з тих підстав, що при їх при укладенні спірних договорів не було дотримано вимог чинного законодавства України щодо отримання згоди органу управління на відчуження майна Державного підприємства "Струсівський комбінат продтоварів".

Постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2014 ухвала Господарського суду Тернопільської області від 03.12.2013 у справі № 10/Б-743 у частині визнання недійсними договорів залишена без змін.

09.08.2016 ліквідатор ДП "Струсівський комбінат продтоварів" арбітражна керуюча Зубик Ю.З. звернулася до Господарського суду Тернопільської області із заявою про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно в межах справи про банкрутство № 10/Б-743. Заява неодноразово розглядалась судами першої, апеляційної і касаційної інстанцій.

Зокрема, постановою Верховного Суду від 03.10.2018 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.03.2018 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 25.10.2016 у справі № 10/Б-743 скасовано, а справу №10/Б-743 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області із вказівкою на необхідність дослідження судами наявності чи відсутності згоди органу управління на відчуження майна боржника, з огляду на факти встановлені в постанові Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 у справі №15/106-1776 та ухвалі Господарського суду Тернопільської області від 03.12.2013, залишеній без змін у частині визнання недійсними договорів постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2014 у справі № 10/Б-743.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.04.2019 залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі №10/Б-743, у задоволенні заяви ліквідатора ДП "Струсівський комбінат продтоварів" Зубик Ю.З. про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно відмовлено в зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Постановою Верховного Суду від 09.04.2020 ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 08.04.2019 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі № 10/Б-743 залишено без змін.

Предметом розгляду у цій справі №10/Б-743 (921/576/20) є вимога Державного підприємства «Струсівський комбінат продтоварів» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Зубик Юлії Зіновіївни до Міністерства аграрної політики та продовольства України та Тернопільської обласної прокуратури:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики України та Тернопільської обласної прокуратури щодо не вжиття заходів на захист інтересів держави у справі №10/Б-743, зокрема, неподання позовної заяви про витребування майнових комплексів ДП «Струсівський комбінат продтоварів» за адресою: вул.Заводська, 1 та вул..Заводська, 1а в с.Струсів у межах строку позовної давності, що призвело до негативних матеріальних наслідків;

-стягнути з держави в особі Міністерства аграрної політики України та Тернопільської обласної прокуратури солідарно через Державну казначейську службу України на користь ДП «Струсівський комбінат продтоварів» 470 154,30 грн матеріальної шкоди.

Суд апеляційної інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги переглядає рішення Господарського суду Тернопільської області від 27 грудня 2022 року у справі №10/Б-743(921/576/20), яким суд відмовив у позові.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно з статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтями 1173, 1174 ЦК України визначено загальні правила про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 березня 2019 року у справі №920/715/17 виснувала, що статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків (п.5.9. постанови).

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України (п.5.10. постанови).

На час відкриття провадження у справі №10/Б-743 про банкрутство Державного підприємства «Струсівський комбінат продтоварів», введення ліквідаційної процедури, призначення і звільнення ліквідаторів банкрута, подання 09.08.2016 ліквідатором ДП "Струсівський комбінат продтоварів" арбітражною керуючою Зубик Ю.З. заяви до Господарського суду Тернопільської області про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно в межах справи про банкрутство № 10/Б-743 діяв Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З 21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, згідно з пунктом 4 "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже, з 21 жовтня 2019 року розгляд справи №10/Б-743 про банкрутство Державного підприємства «Струсівський комбінат продтоварів» здійснюється відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 №2343-ХІІ (в редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Згідно з статтею 25 названого Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення, зокрема: приймає до свого відання майно боржника; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута); подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; здійснює інші повноваження відповідно до Закону (ч.1). З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи банкрута (ч.2).

Таким чином, в силу Закону з дати визнання банкрутом ДП "Струсівський комбінат продтоварів" (постанова Господарського суду Тернопільської області від 17.06.2008) припинилися повноваження органів управління ДП "Струсівський комбінат продтоварів" щодо управління банкрутом та розпорядження його майном; обов`язок подання заяв до господарського суду про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння за такими договорами покладено саме на ліквідатора, а не на Міністерство аграрної політики України, до сфери управління якого належало Державне підприємство "Струсівський комбінат продтоварів".

Також немає підстав вважати неправомірними дії чи бездіяльності Тернопільської обласної прокуратури у справі №10/Б-743 про банкрутство ДП "Струсівський комбінат продтоварів".

Так, прокурор був учасником у справі про банкрутство ДП «Струсівський комбінат продтоварів», оскільки Тернопільський транспортний прокурор звертався до господарського суду із заявою в інтересах держави в особі Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» про визнання кредитором відносно ДП «Струсівський комбінат продтоварів» .

Як учасник справи, прокурор приймав участь у розгляді заяви ліквідатора ДП "Струсівський комбінат продтоварів" Зубик Ю.З. від 09.08.2016 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно в межах справи про банкрутство № 10/Б-743, у задоволенні якої суд відмовив в зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Залишаючи без змін судові рішення першої і апеляційної інстанції, Верховний Суд у постанові від 09.04.2020 констатував, що саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин. Також Верховний Суд вказав на встановлену Законом про банкрутство і Кодексом України з процедур банкрутства відповідальність арбітражного керуючого за заподіяння шкоди з його вини.

Обставинами справи також встановлено, що у провадженні СВ Теребовлянського ВП ГУНП перебувало кримінальне провадження № 12012210170000007 від 21.11.2012 за фактом таємного викрадення металобрухту кольорових металів з території ДП «Струсівський комбінат продтоварів», а також зловживання владою зі сторони арбітражного керуючого Кузика Є.І. , який в період з 2008 по 2012 р.р. здійснював повноваження ліквідатора ДП «Струсівський комбінат продтоварів», за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.364 КК України. У ході досудового розслідування жодним особам повідомлення про підозру не здійснювалося.

За результатами досудового розслідування, слідчим 31.07.2019 прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п.2ч.1 ст.284 КК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Прийняті за результатами досудового розслідування №1201221017000007 процесуальні рішення, зокрема про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1.ст.284 КПК України (за відсутністю складу кримінального правопорушення) не скасовані такі докази у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, немає підстав стверджувати про заподіяння Тернопільською обласною прокуратурою шкоди Державному підприємству "Струсівський комбінат продтоварів".

Щодо вимоги позивача стягнути солідарно з відповідачів 470 154,30 грн матеріальної шкоди, що становить вартість майна.

Відповідно до статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

У цій справі відповідачами є Міністерство аграрної політики та продовольства України і Тернопільська обласна прокуратура. Статус, компетенція і повноваження названих органів не передбачають можливості їх спільних дій/бездіяльності та наслідків такого в розумінні цієї норми закону. Доказів протилежного позивач не назвав і не надав.

Немає й доказів на підтвердження суми заявленої матеріальної шкоди в розмірі 470 154,30 грн.

Щодо доводів скаржника про порушення його права на захист.

За обставинами справи, ФОП Живаго О.Л у судовому засіданні 23.11.2021 надав суду докази наявності в нього повноважень на представництво позивача ДП Струсівський комбінат продтоварів в особі арбітражного керуючого Зубик Ю.З. у справі 10/Б-743, з 01.12.2017 /Довіреність б/н від 01.12.2017./.

Господарський суд Тернопільської області вказав, що ФОП Живаго Олександр Леонідович є кредитором у справі №10/Б-743 відносно Державного підприємства Струсівський комбінат продтоварів і не може одночасно представляти інтереси як кредитора, так і банкрута у справі, тому відмовив у допуску ФОП Живаго О.Л. представляти інтереси ліквідатора банкрута ДП Струсівський комбінат продтоварів. Разом з тим, для надання можливості позивачу забезпечити участь в судовому процесі іншого представника, суд відклав розгляд справи.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про можливий конфлікт інтересів між боржником (банкрутом) і кредитором у справі №10/Б-743 про банкрутство Державного підприємства Струсівський комбінат продтоварів. Крім того вказує на таке;

Відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Згідно з статтею 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Як вже зазначено, Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 07 жовтня 2020 року відкрив провадження у справі №10/Б-743 (921/576/19) в порядку загального позовного провадження.

Справа №10/Б-743 (921/576/19) не є ні частиною, ні продовженням справи №10/Б-743 про банкрутство Державного підприємства Струсівський комбінат продтоварів, а є окремою справою позовного провадження.

Довіреність від 01.12.2017 уповноважує ФОП Живаго О.Л. на представництво Державного підприємства Струсівський комбінат продтоварів у справі №10/Б-743 про банкрутство, а не у справі №10/Б-743 (921/576/19), яка розглядається за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України.

Докази, що підтверджують право Живаго О.Л. на зайняття адвокатською діяльністю відсутні.

Наведене спростовує доводи позивача про порушення судом його права на захист у зв`язку з недопущенням до участі у справі адвоката Живаго О.Л.

Щодо позовної давності.

Суд першої інстанції встановив, що позовні вимоги є необґрунтованими, однак в подальшому, розглянувши заяву відповідача Міністерства аграрної політики України про застосування строків позовної давності суд відмовив у задоволенні позовних вимог ДП «Струсівський комбінат продтоварів» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Зубик Ю.З. в зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом строку позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 367/6105/16-ц, від 07.11.2018 у справі № 575/476/16-ц, на які посилається скаржник, а також у низці інших постанов Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 904/841/18, від 20.01.2020 у справі № 924/774/18, від 07.04.2021 у справі № 911/2669/19, від 13.10.2021 у справі № 914/687/20.

З огляду на це суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції помилково у мотивувальній частині рішення вказав про відмову в позові за строком позовної давності, з огляду на те, що позовні вимоги є необґрунтованими щодо відповідачів, про що також відмічено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Однак ця обставина не впливає на правильність вирішення справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Тернопільської області постановив рішення від 27 грудня 2022 року у справі №10/Б-743(921/576/20) з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують.

Отже, рішення Господарського суд Тернопільської області від 27 грудня 2022 року у справі №10/Б-743(921/576/20) належить залишити без змін, апеляційну скаргу ДП «Струсівський комбінат продтоварів» в особі ліквідатора арбітражної керуючої Зубик Ю.З. без задоволення.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 27 грудня 2022 року у справі №10/Б-743(921/576/20) залишити без змін, апеляційну скаргу Державного підприємства «Струсівський комбінат продтоварів» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Зубик Юлії Зіновіївни - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

СуддяВ.М. Гриців

СуддяО.В. Зварич

СуддяІ.Б. Малех