Ухвала

від 20.09.2023 по справі 400/1210/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/1210/20

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,

при секретарі - Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні звіт Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2020 року позивачі звернулись до суду з позовом до відповідача та просили визнати протиправним та скасувати рішення Сільради від 29 листопада 2019 р. "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства" (надалі - Рішення № 1), в частині відмови в надані таких дозволів позивачам; зобов`язати Сільраду прийняти рішення про надання позивачам дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Сільради, відповідно до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане розташування земельної ділянки. Також, надали клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення в даній адміністративній справі, шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивачі надали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 було задоволено. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області від 29 листопада 2019 р. "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства", в частині відмови в наданні таких дозволів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Зобов`язано Новокостянтинівську сільську раду Братського району Миколаївської області надати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 дозвіл на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га., яка знаходиться на території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області відповідно до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Зобов`язано Новокостянтинівську сільську раду Братського району Миколаївської області подати до П`ятого апеляційного адміністративного суду у строк до 03 травня 2021 року звіт про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Миколаївським окружним адміністративним судом були видані виконавчі листи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 виконавчі листи про зобов`язання Новокостянтинівську сільську раду Братського району Миколаївської області надати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про зобов`язання Новокостянтинівську сільську раду Братського району Миколаївської області надати дозвіл на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га., яка знаходиться на території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області відповідно до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (т.2, а.с. 19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37) .

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року було призначено до розгляду питання, щодо надання звіту Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у відкритому судовому засіданні на 23 липня 2021 року.

В подальшому розгляд питання, щодо надання звіту був відкладений до 02 лютого 2022 року об 11:00 годині, у зв`язку з перебуванням суддів у відпустці та на лікарняному.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 затвердженого Законом України № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні було продовжено.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2022 року, у зв`язку у зв`язку з веденням бойових дій на території Миколаївської області та тимчасовою неможливістю виконання державними органами України, в тому числі судами, своїх повноважень було зупинено розгляд питання, щодо надання звіту Новокостянтинівською сільською радою Братського району Миколаївської області про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року до припинення чи скасування воєнного стану.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року поновлено провадження у справі за розглядом звіту Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року. Встановлено Новокостянтинівській сільській раді Братського району Миколаївської області новий строк надання звіту про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року, а саме до 21 квітня 2023 року. Сповіщено сторони, що питання про надання звіту буде розглядатись у відкритому судовому засіданні в приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду у залі судового засідання №8 26 квітня 2023 року о 10:00.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року заяву голови Братської селищної ради Нелі Собко про зміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження - боржника: Новокостянтинівську сільську раду Братського району Миколаївської області на її правонаступника Братську селищну раду Вознесенського району Миколаївської області (вул. Миру, 131, селище Братське, Вознесенський район, Миколаївська область, 55401, код ЄДРПОУ 04375926). Зобов`язано Братську селищну раду Вознесенського району Миколаївської області подати до П`ятого апеляційного адміністративного суду у строк до 26 червня 2023 року звіт про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року. Сповіщено сторони, що питання про надання звіту буде розглядатись в судовому засіданні 28 червня 2023 року об 11:30.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року було накладено на Братську селищну раду Вознесенського району Миколаївської області штраф в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 53680 грн. (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят гривень). Попереджено Братську селищну раду Вознесенського району Миколаївської області про те, що відповідно до частини 7 статті 382 КАС України сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати постанову суду і подати звіт про її виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, встановлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою. Встановлено Братській селищній раді Вознесенського району Миколаївської області новий строк подання звіту про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021року у справі № 400/1210/20 та зобов`язано Братську селищну раду Вознесенського району Миколаївської області подати до П`ятого апеляційного адміністративного суду до 21 липня 2023 року звіт про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021року, розгляд якого призначено у судовому засіданні на 26 липня 2023 року о 10:00 год.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2023 року встановлено Братській селищній раді Вознесенського району Миколаївської області новий строк надання звіту про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року, а саме до 15 вересня 2023 року. Сповіщено сторони, що питання про надання звіту буде розглядатись в судовому засіданні 20 вересня 2023 року о 10:00 в режимі відеоконференції відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи за посиланням https://vkz.court.gov.ua. Забезпечено участь представника позивачів адвоката Удовицького Євгенія Миколайовича, у судовому засіданні, призначеному на 20 вересня 2023 року о 10 год. в режимі відеоконференції відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи за посиланням https://vkz.court.gov.ua. Роз`яснено представнику позивачів адвокату Удовицькому Євгенію Миколайовичу, що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції він зобов`язаний: попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті; перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв`язку, для роботи із системою відеоконференцзв`язку; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні. Роз`яснено представнику позивачів адвокату Удовицькому Євгенію Миколайовичу, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

14 вересня 2023 року до суду від представника Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області Вуїв О.В. надійшов звіт про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року, в якому зазначено, що розпорядженням секретаря Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області (яка виконувала повноваження голови селищної ради у період її відсутності) від 28.08.2023 за №37-р було скликано на 30.08.2023р. XXIV позачергову сесію Братської селищної ради. До порядку денного було включено під номером 36 питання «Про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства», яке стосувалося позивачів (копія розпорядження - додається).

Проєкт рішення ради було оприлюднено на офіційному сайті ради (роздруківка з сайту - додається).

На засіданні XXIV позачергової сесії Братської селищної ради, яке відбулося 30.08.2023р. до порядку денного було включено розгляд даного проєкту рішення 0 під номером 36. Та це питання було розглянуто на засіданні депутатами (копія витягу з протоколу засідання сесії - додається).

Однак за результатами розгляду даного питання проєкт рішення депутатами не було підтримано - 14 депутатів проголосували «проти» (копія результату голосування - додається).

За такого, так як проєкт рішення не було підтримано більшістю депутатів, рішення вважається не прийнятим.

Також, представник вказує, що сам факт відсутності певного результату (прийняття рішення радою про надання такого дозволу відповідно до рішенням суду) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив бездіяльність щодо виконання рішення суду. Про бездіяльність може свідчити те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив, що спричинило порушення прав та інтересів особи. Зазначає, що аналогічна правова позиція підтримана Верховним судом у постановах від 12.02.2020 у справі № 826/17656/16, від 30.04.2020 у справі № 804/2076/17.

Все зазначене раніше, на думку представника, свідчить про те, що Братською селищною радою не відмовлено позивачам у виконанні судового рішення.

З огляду на зазначене просить прийняти звіт про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 у справі №400/1210/20.

20 вересня 2023 року до суду від представника позивачів ОСОБА_11 надійшли письмові пояснення, в яких представник зазначає, що згідно практики Верховного Суду, що викладена у постанові від 27.07.2023 № 392/856/22 (61-1092св23):

«Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» доповнено розділ Х Перехідних положень Земельного Кодексу України пунктом 27, підпункт 5 якого передбачав, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Тлумачення вказаної норми, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що така заборона не поширюється на випадки виконання рішення суду, яке набрало законної сили».

Таким чином, на думку представника позивача, у відповідача відсутні правові підстави не виконувати судове рішення.

Вказує, що 13.09.2023 року на електронну адресу представника позивачів надійшов звіт відповідача про виконання судового рішення.

Просить здійснити розгляд звіту відповідача без участі представника позивачів та притягнути відповідача до відповідальності, у вигляді накладення штрафу за невиконання судового рішення у розмірі 107 360 грн, половину якого стягнути на користь позивачів; долучити вказані пояснення до справи та врахувати їх при розгляді звіту відповідача.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.

Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши поданий Братською селищною радою Вознесенського району Миколаївської області звіт, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами, та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.

Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.

Поряд з тим, колегія суддів зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі не подання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини не виконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

Колегія суддів зазначає, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року було зобов`язано Новокостянтинівську сільську раду Братського району Миколаївської області (після замінити сторони виконавчого провадження - боржника: Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області на її правонаступника Братську селищну раду Вознесенського району Миколаївської області) надати позивачам дозвіл на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га., яка знаходиться на території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області відповідно до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, а не прийняти рішення на власний розсуд.

У поданому звіті зазначено, що за результатами розгляду питання щодо надання вищезазначеного дозволу проєкт рішення депутатами не було підтримано, тобто таке рішення не прийнято.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року не виконана.

Посилання представника Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області у звіті на правові позиції Верховного Суду, які викладені у постановах від 12.02.2020 р. у справі № 826/17656/16, від 30.04.2020 р. у справі № 804/2076/17 є безпідставними, оскільки обставини у тих справах є значно відмінними від обставин в данній справі.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях по справах Іммобільяре Саффі проти Італії, Горнсбі проти Греції, Жовнер проти України, Бурдов проти Росії, Ясіун`єне проти Литви, Руйану проти Румунії наголошує на тому, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

Європейський суд з прав людини у рішенні Юрій Миколайович Іванов проти України наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (Піалопулос та інші проти Греції, Юрій Миколайович Іванов проти України, Горнсбі проти Греції).

Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів № 13 (2010) Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень, в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх ex-officio. Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.

Відтак, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження, є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, складовою права на справедливий суд.

Відповідно до частин 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

З огляду на це, посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права на судовий захист.

Невиконання рішення суду на протязі тривалого часу є порушенням права на справедливий судовий розгляд, що є порушенням Конвенції по правам людини.

Відповідно до приписів частин 2, 3, 4 статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Половина штрафу стягується на користь позивача, інша половина до Державного бюджету України.

Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Згідно з ч.7 ст. 382 КАС України сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Приписи процесуального законодавства щодо накладення на суб`єкта владних повноважень штрафу за невиконання рішення або неподання звіту не є імперативними, а дозволяють суду діяти на власний розсуд в питанні накладення штрафу.

Колегія суддів зазначає, що передбачені вищевказаною нормою КАС України заходи судового контролю, в тому числі накладення штрафу, підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання судового рішення або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) одним із основних принципів місцевого самоврядування є принцип законності, що включає безумовне виконання судових рішень, які набрали законної сили.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною тринадцятою статті 46 Закону № 280/97-ВР пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до частин першої-третьої статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Статтею 42 Закону № 280/97-ВР встановлені повноваження сільського, селищного, міського голови до яких, зокрема, належить забезпечення здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади. Зазначене повноваження безумовно включає забезпечення організації виконання судових рішень, які набрали законної сили.

Крім того, згідно цієї статті сільський, селищний, міський голова організовує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого органу; підписує рішення ради та її виконавчого органу; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, громадянами; укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори; видає розпорядження у межах своїх повноважень та здійснює інші повноваження.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що міський голова фактично здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету, підписує рішення ради та її виконавчого комітету, скликає сесії, головує на пленарних засіданнях ради, вносить пропозиції на розгляд сесії місцевої ради, але не має права впливати на процедуру голосування та волевиявлення депутатів щодо прийняття місцевою радою певного рішення, а тому і не може нести відповідальність за результат розгляду радою питання, віднесеного до її компетенції, у тому числі питання, необхідність розгляду якого обумовлена виконанням рішення суду, яке набрало законної сили.

Крім того, відповідно до частин першої-другої статті 141 Конституції України до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях.

Таким чином, міський голова обирається територіальною громадою, а депутати відповідної ради підзвітні виключно своїм виборцям.

Враховуючи встановлені вище обставини, колегія суддів зазначає, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

Також колегія суддів зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, зокрема, у публічно-правових спорах, адміністративні суди повинні зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, щоб це не призводило до порушення основоположних засад адміністративного судочинства та щоб такі засоби не були надмірними за визначених умов та не призводили до порушення прав, гарантованих Конституцією та законами України, а також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Це означає, що негативні наслідки недобровільного виконання судового рішення мають бути пропорційними та збалансованими, а санкції, накладені судом у зв`язку з невиконанням судового рішення, не повинні бути надмірними; при цьому мають враховуватися усі обставини, які стали причиною невиконання судового рішення, надаватися оцінка діям боржника, спрямованих на таке виконання, міру його вини тощо.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі №420/177/20.

Крім того, накладення штрафу є заходом, який повинен застосовуватись до порушника, коли всі можливі способи впливу на його поведінку у спірних правовідносинах були застосовані і порушник, не зважаючи на вказане, продовжує ухилення від виконання судового рішення.

Таким чином, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів розглянувши звіт, поданий Братською селищною радою Вознесенського району Миколаївської області вважає неможливим прийняти зазначений звіт, оскільки постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду не виконана та вважає достатніми підстави для накладення штрафу на Братську селищну раду Вознесенського району Миколаївської області, відповідальну за виконання рішення, оскільки нею повторно не виконано рішення, яке набрало законної сили.

Приписами Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року 2684 грн.

Визначаючи розмір штрафу, колегія суддів дійшла висновку про необхідність його застосування у мінімальному розмірі, тобто, на рівні двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки такий розмір буде достатнім для відповідача та спонукатиме його виконати рішення суду.

Проте, оскільки Братською селищною радою Вознесенського району Миколаївської області повторно не виконано постанову суду, розмір нового штрафу складає 107360 грн.(53680+53680).

Керуючись ст.ст. 205, 248, 321, 325, 328, 329, 382, 383 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Відмовити у прийнятті звіту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року.

Накласти на Братську селищну раду Вознесенського району Миколаївської області штраф в розмірі 107360 грн. (сто сім тисяч триста шістдесят гривень).

Стягнути з Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 5368 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень);

на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) - 5368 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень);

на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) - 5368 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень);

на користь ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) - 5368 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень);

на користь ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) - 5368 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень);

на користь ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) - 5368 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень);

на користь ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) - 5368 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень);

на користь ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ) - 5368 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень);

на користь ОСОБА_9 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ) - 5368 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень);

на користь ОСОБА_10 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_10 ) - 5368 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень);

Стягнути з Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області до Державного бюджету України половину штрафу у розмірі 53680 грн. (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят гривень).

Попередити Братську селищну раду Вознесенського району Миколаївської області про те, що відповідно до частини 7 статті 382 КАС України сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати постанову суду і подати звіт про її виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, встановлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Встановити Братській селищній раді Вознесенського району Миколаївської області новий строк подання звіту про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021року у справі № 400/1210/20 та зобов`язати Братську селищну раду Вознесенського району Миколаївської області подати до П`ятого апеляційного адміністративного суду до 03 листопада 2023 року звіт про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021року, розгляд якого призначити у судовому засіданні на 08 листопада 2023 року о 10:00 год.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик