Постанова

від 19.09.2023 по справі 357/3370/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 357/3370/23

провадження № 22-ц/824/8771/2023

головуючий у суді І інстанції Кошель Б.І.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Писаної Т.О.

суддів - Приходька К.П., Журби С.О.

за участю секретаря судового засідання - Лащевської Д.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги директора Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» - Шавшина Сергія Олександровича та представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» - Салюк Лариси Віталіївни на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2023 року про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області Кошового В`ячеслава Петровича про поновлення запису про інше речове право,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , державного реєстратора Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області Кошового В.П. про поновлення запису про інше речове право.

Одночасно із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації, припинення, зміни права оренди, права суборенди, іншого речового права щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220489500:02:008:0042. Одночасно просив заборонити ОСОБА_1 здійснювати користування земельною ділянкою та вчиняти будь-які дії, які перешкоджатимуть Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3220489500:02:008:0042.

Обґрунтовуючи заяву, товариство зазначило, що відповідно до положень ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою, а орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі та отримувати продукцію і доходи. Однак, ОСОБА_2 повідомила, що має намір здійснювати користування земельною ділянкою та приступити до її обробітку весною 2023 року, що унеможливить позивачу на час вирішення спору використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору і перешкоджатиме здійсненню ним підприємницької діяльності, як юридичної особи, з якою відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки. Зазначає, що на даний час на земельній ділянці ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» здійснені агрономічні заходи та обробіток земельної ділянки (внесені добрива тощо). Окрім того, реєстрація речових прав щодо земельної ділянки з третьою особою ускладнить використання земельної ділянки, що унеможливить виконання рішення суду у цій справі в разі задоволення позовних вимог та істотно ускладнить поновлення порушених прав позивача.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2023 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» про забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації, припинення, зміни права оренди, права суборенди, іншого речового права щодо земельної ділянки площею 1,5683 га з кадастровим номером 3220489500:02:008:0042 розташованої в межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 806304432204, власником якої є ОСОБА_1 .

У решті вимог заяви про забезпечення позову, відмовлено.

Не погоджуючись із указаною ухвалою директор Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» - Шавшин С.О. та представник Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» - Салюк Л.В. звернулися до суду із ідентичними апеляційними скаргами, в яких просять апеляційні скарги задовольнити, скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині не задоволених вимог заяви про забезпечення позову скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви в цій частині, а саме заборонити ОСОБА_1 здійснювати користування земельною ділянкою та вчиняти будь-які дії, які перешкоджатимуть Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3220489500:02:008:0042.

В обґрунтування доводів апеляційних скарг вказують, що невжиття саме заходу забезпечення позову шляхом заборони користуватися земельною ділянкою іншим особам та знищення посівів позивача на спірній земельній ділянці насамперед є порушення та не виконання відповідачем абзацу 4 пункту 27 договору оренди землі від 13 листопада 2015року, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та ефективному захисту або поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся, та призведе до недоцільності виконання рішення суду, що матиме незворотні наслідки для позивача в будь-якому з випадків: у разі задоволення позову позивач буде позбавлений можливості здійснити збір врожаю, що зробить відновлення права оренди недоцільним: ТОВ Агрофірма «БІЛОЦЕРКІВСЬКА» при відновленні права оренди, фактично не буде власником врожаю, так як здійснювати обробіток земельної ділянки та збір товариство не зможе. І відповідно ТОВ Агрофірма «БІЛОЦЕРКІВСЬКА» не матиме змоги здійснити нові посіви, враховуючи особливості сезонності сільськогосподарського виробництва, так як позовні вимоги передбачають поновлення права оренди лише до 21 жовтня 2023 року; уразі прийняття судом рішення про відмову в позові, ТОВ Агрофірма «БІЛОЦЕРКІВСЬКА» (у разі знищення її посівів) втратить право захистити свої права на врожай у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України) згідно висновків Верховного Суду, визначених в постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 623/1327/16-ц, так як всі посіви будуть знищені.

Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.

В судове засідання учасники процесу, які повідомлялись про час та місце розгляду справи, не з`явились (а.с. 102-106); колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з урахуванням наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки ухвалу суду про забезпечення позову оскаржено позивачем лише в частині відмови у задоволенні його заяви про забезпечення позову, апеляційний суд згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість ухвали лише у цій частині.

Відмовляючи у забезпеченні позову шляхом заборони ОСОБА_1 здійснювати користування земельною ділянкою та вчиняти будь-які дії, які перешкоджатимуть Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3220489500:02:008:0042, суд першої інстанції виходив із того, що такий захід забезпечення позову не є співмірним із предметом спору та за своїм змістом і способом порушує право власності ОСОБА_1 .

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно частини 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

В пунктах 2, 4 ч.1 ст.150 ЦПК України зазначено, що позов забезпечується, в тому числі, забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Отже, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Предметом спору у даній цивільній справі є поновлення державної реєстрації іншого речового права, а відтак самого права позивача щодо продовження використання земельної ділянки.

Тобто, метою вказаного позову є захист прав ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» на поновлення дії договору оренди спірної земельної ділянки.

В обґрунтування необхідності в застосуванні заходів забезпечення позову шляхом заборони на період розгляду справи ОСОБА_1 здійснювати користування земельною ділянкою та вчиняти будь-які дії, які перешкоджатимуть товариству користуватися земельною ділянкою ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» вказувало, що в період дії договору та його автоматичної пролонгації позивачем на земельній ділянці здійснені агрономічні заходи та обробіток земельної ділянки (внесені добрива тощо) для здійснення посівів сільськогосподарських культур згідно плану сівозмін з урахуванням грунтово-кліматичних особливостей зони вирощування. Крім того вказувало, що на адресу позивача від ОСОБА_1 була надіслана заява про виділення земельної ділянки в натурі з метою здійснення на ній весняно-польових робіт, що є підставою вважати про можливість вчинення зі сторони відповідача таких дій, як здійснення посівів на земельній ділянці, на якій уже здійснені передпосівна обробка землі та внесення добрив, СЗР.

З огляду на викладене, доводи апелянта про те, що ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» буде позбавлене можливості здійснити збір урожаю та фактично втратить право власності на урожай у разі незабезпечення позову в обраний спосіб є обґрунтованими, оскільки такі результати є безпосередніми наслідками продовження дії оренди земельної ділянки.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо необґрунтованого втручання у право власника на мирне володіння майном є помилковими, оскільки відповідно до вимог ч. 7 ст. 319 ЦК України діяльність власника може бути обмежена у випадках і в порядку, встановлених законом. Цивільним процесуальним кодексом України визначено такі види забезпечення позову, як накладення арешту на майно, що належить відповідачеві та заборона вчиняти дії. Вказані види забезпечення позову не позбавляють відповідача права володіння.

Разом з тим, використання земельних ділянок для вирощування сільськогосподарських культур одночасно орендарем ТОВ Агрофірма «БІЛОЦЕРКІВСЬКА» та власником ділянки об`єктивно неможливо.

Будь-яких доказів, що у зв`язку із застосуванням заходів забезпечення позову, будуть порушені права ОСОБА_1 або інших осіб, суду апеляційної інстанції не надано.

Спосіб забезпечення позову, обраний заявником, є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи, тому апеляційна скарга ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» підлягає задоволенню, а ухвала Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2023 року в частині відмови у задоволенні вимог заяви ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 здійснювати користування земельною ділянкою та вчиняти будь-які дії, які перешкоджатимуть ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3220489500:02:008:0042 скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 157, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» задовольнити.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2023 року в частині відмови у задоволенні вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 здійснювати користування земельною ділянкою та вчиняти будь-які дії, які перешкоджатимуть Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3220489500:02:008:0042 скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» в цій частині задовольнити.

Заборонити ОСОБА_1 здійснювати користування земельною ділянкою та вчиняти будь-які дії, які перешкоджатимуть Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3220489500:02:008:0042.

Постанова суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Т.О. Писана

Судді К.П. Приходько

С.О. Журба